Якщо викладач, який надає послуги репетиторства, не є фізичною особою-підприємцем, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок (збір) із таких доходів, пояснили у Державній фіскальній службі України.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік таким викладачам-репетиторам слід подати до 2 травня 2019 року за місцем податкової адреси (реєстрації) чи онлайн з використанням електронного підпису. Форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556.
Доходи від репетиторства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%. Також із вказаних доходів відраховується військовий збір за ставкою 1,5%.
Суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначену в річній податковій декларації, репетитори мають сплатити до 1 серпня 2019 року.
Під поняттям «репетиторство» мається на увазі: підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт тощо.
Нагадаємо, що декларування доходів пов’язано із виконанням фізичними особами — платниками податку вимог ст. 67 Конституції України та норм Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
Далее
Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі формується окремо за кожним випадком насильства. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 р. № 234.
До Реєстру вноситься така інформація:
1) випадок насильства:
дата та час вчинення, місце вчинення, форма насильства, вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства, обставини вчинення насильства, первинне чи повторне вчинення насильства кривдником;
прізвище, ім’я та по батькові особи, яка повідомила про вчинення насильства щодо іншої особи, серія та номер паспорта або реквізити іншого документа, що посвідчує особу (за наявності), номер контактного телефону;
наявність дітей у постраждалої особи та кривдника, належність сім’ї постраждалої особи до тих, що перебувають у складних життєвих обставинах;
повідомлення уповноваженого підрозділу органів Національної поліції (дата, час, найменування підрозділу, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка прийняла повідомлення), у разі коли заяву (повідомлення) про вчинення насильства зареєстровано уповноваженою особою районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради;
повідомлення службі у справах дітей (дата, час, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка прийняла повідомлення), у разі коли постраждалою особою або кривдником є дитина;
інформація про вжиття уповноваженим підрозділом органу Національної поліції заходів реагування;
інформація про органи (установи, заклади), залучені до реагування на випадок насильства;
інформація про внесення відомостей про випадок насильства до Єдиного реєстру досудових розслідувань та результати його розслідування (у тому числі за інформацією органів прокуратури);
інші відомості, передбачені первинними обліковими документами суб’єктів, внесення до Реєстру яких відповідає меті обробки таких даних, визначеній Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
2) постраждалу особу та вжиті заходи з надання їй допомоги:
час і дата надходження заяви, повідомлення про вчинення насильства, прізвище, ім’я та по батькові, посада, номер контактного телефону уповноваженої особи, що прийняла заяву (повідомлення), найменування та адреса відповідного суб’єкта;
прізвище, ім’я та по батькові постраждалої особи (законного представника), серія та номер паспорта або реквізити іншого документа, що посвідчує особу (за наявності), дата народження постраждалої особи, стать, адреса фактичного місця проживання (перебування), місце роботи, навчання (за наявності), номер контактного телефону;
у разі коли постраждалою особою є дитина, відомості про її законних представників: прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, адреса фактичного місця проживання (перебування), номер контактного телефону; ким вони є дитині (батьки, опікуни або піклувальники, прийомні батьки,
батьки – вихователі дитячих будинків сімейного типу); якщо функції законного представника виконує дитячий заклад, в якому вона проживає, його реквізити; відомості про те, чи є законні представники (один з них) кривдниками, чи ухиляються від виконання батьківських обов’язків, чи ухиляються від захисту прав та інтересів дитини (у разі наявності); результати оцінки рівня безпеки; відомості про тимчасове влаштування дитини (у разі такого влаштування) до сім’ї родичів, знайомих, патронатного вихователя, закладу соціального захисту дітей;
категорія постраждалої особи (недієздатна, обмежено дієздатна, дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з інвалідністю, одинока мати (батько) тощо);
відомості про потребу постраждалої особи в невідкладній медичній допомозі (так/ні, вжиті заходи, дата і номер виданого направлення, найменування закладу, установи);
відомості про потребу в невідкладній психологічній допомозі на безоплатній основі (так/ні, вжиті заходи, дата і номер виданого направлення, найменування закладу, установи);
реквізити (дата і номер) направлень до інших організацій, установ, закладів та їх найменування;
інформація про інші потреби постраждалої особи;
у разі коли постраждалою особою є дитина, інформація про її взяття службою у справах дітей на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, або первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
відомості про проведені оцінки потреб постраждалої особи, оцінку ризиків вчинення домашнього насильства (дата, органи, установи, що проводили);
відомості про затверджену програму для постраждалої особи (дата і номер), результати виконання;
інформація про надані постраждалій особі послуги: види (соціальні послуги, послуги медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі), строк надання, орган, установа, заклад, що надав послуги або допомогу, інформація про надання тимчасового притулку (строк, установа, заклад, що надали притулок);
відомості про відшкодування кривдником завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю постраждалої особи (дата подання позовної заяви, найменування суду, дата і номер рішення суду про стягнення збитків або відмову в їх стягненні, сума завданих збитків згідно з рішенням суду);
інформація про надання безоплатної правової допомоги постраждалій особі (найменування центру, опис наданої допомоги і дата її надання);
інші відомості, передбачені первинними обліковими документами суб’єктів, внесення до Реєстру яких відповідає меті обробки таких даних, визначеній Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
3) кривдника:
прізвище, ім’я та по батькові кривдника, стать, дата народження, інформація про характер відносин між кривдником і постраждалою особою, мова спілкування з постраждалою особою, у тому числі відповідно до статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
адреса, місце роботи, навчання (за наявності), номер контактного телефону;
винесений уповноваженим підрозділом органу Національної поліції терміновий заборонний припис кривднику (дата, номер) і застосування передбачених приписом заходів;
взяття кривдника на профілактичний облік (дата і підстави взяття на облік) і зняття його з обліку;
направлення кривдника судом на проходження програми для кривдника (дата і номер рішення суду, строк реалізації програми);
результати проходження кривдником програми для кривдника;
кримінальне провадження, у якому кривднику оголошено підозру про вчинення факту насильства (дата і номер провадження, орган досудового розслідування) та результати досудового розслідування;
прийнята щодо кривдника судом постанова у справі про адміністративне правопорушення за фактом насильства (дата і номер, суб’єкт, що виніс постанову, вид постанови та адміністративного стягнення (у разі його призначення);
рішення суду у кримінальній справі щодо кривдника за фактом насильства (дата і номер, суд, що виніс рішення, вид запобіжного заходу, обмежувального заходу, кримінального покарання);
судові рішення про застосування (видачу або продовження) обмежувального припису (дата і номер судового рішення, найменування суду, що ухвалив рішення, строк застосування заходів);
строк закінчення відбування кримінального покарання кривдником (за даними уповноважених підрозділів органів Національної поліції – щодо кримінальних покарань у виді обмеження або позбавлення волі, за даними уповноважених органів з питань пробації – щодо кримінальних покарань, не пов’язаних з обмеженням або позбавленням волі, та щодо кривдників, звільнених від відбування покарання з випробуванням);
затверджена судом пробаційна програма для кривдника (за даними уповноважених органів з питань пробації);
інші відомості, передбачені первинними обліковими документами суб’єктів, внесення до Реєстру яких відповідає меті обробки таких даних, визначеній Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Фабула судового акту: Нормами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічні положення містять і Цивільний та Господарський процесуальні кодекси України.
Однак у зв’язку із нестабільністю судової практики, поширеними випадками винесення судами касаційної інстанції судових рішень які протирічать одне одному у практикуючих юристів виникає закономірне питання – яку саме правову позицію слід використовувати при побудові стратегії судового захисту.
У постанові Великої Палати, яке пропонується до уваги, остання спробувала відповісти на таке питання.
В цій справі точкою зіткнення правових позицій сторін у справі стало те, яку ж саме позицію Великої Палата та Верховного Суду необхідно застосувати для визначення юрисдикційного спору щодо оскарження дій приватного нотаріуса як державного реєстратора речового права.
В своїй постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Фабула судового акту: Досить цікаве та актуальне рішення в якому Касаційний цивільний суд висловився щодо кола повноважень ОСББ в частині застосування ними санкцій до боржників зі сплати за надані комунальні послуги.
У даній справі мешканка гуртожитку, балансоутримувачем якого є ОСББ, звернулась до суду із позовом про зобов’язання відповідача підключити електричну енергію до її кімнати та відновити водопостачання, які було відключено за заборгованість.
Рішенням суду першої інстанції вказані вимоги задоволено.
Проте, апеляційний суд із таким рішенням не погодився та зазначене рішення скасував.
У зв’язку із цим позивач звернулась до КЦС із скаргою про скасування постанови апеляційного суду.
Переглядаючи справу КЦС став на бік позивача.
Мотивуючи своє рішення суд касаційної інстанції вказав, що відповідно до статті 17 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об’єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіянні збитки, а також у повному обсязі сплачувати встановлені цим Законом та статутом об’єднання внески і платежі.
За нормами статті 25 Закону України «Про електроенергетику» споживачі електричної енергії мають право на приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж.
Водночас згідно пункту 35 Правил користування електричною енергією енергопостачальник має право відключити споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; неоплати за встановлення нового приладу обліку відповідно до пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами; невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.
Проте, ОСББ всупереч вищенаведеним положенням ПКЕЕ, перебрало на себе повноваження енергопостачальної організації, оскільки енергопостачання кімнати позивача було відключено не енергопостачальною організацією, а відповідачем, яким не доведено наявності безспірної заборгованості позивача перед відповідачем за спожиту електроенергію, а підставою для відключення електроенергії стала заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території.
Аналогічно обмеження питного водопостачання є компетенцією підприємств питного водопостачання, а не ОСББ.
Отныне врачи, предоставляющие медицинскую помощь как физлица-предприниматели, также могут проводить вакцинацию. Также изменились требования к местам проведения прививок.
Приказом Минздрава от 1 февраля 2019 года № 280 утверждены изменения в Положение об организации и проведении профилактических прививок.
В настоящее время 100 врачей-ФЛП по всей стране уже заключили договоры с Национальной службой здоровья. В соответствии с договором они должны предоставлять весь перечень услуг первичной медицинской помощи, в частности — вакцинировать пациентов, подписавших с ними декларации. Сейчас они имеют такую возможность, ведь отныне везде в Положении, где было указано, что эта услуга может быть предоставлена в заведении здравоохранения, добавлено «и месте предоставления медицинских услуг ФЛП». Те действия и решения, которые раньше входили в компетенцию руководителя и работников медицинского заведения, теперь также доступны врачам-ФЛП.
Кроме этого, модернизированы требования к местам, в которых могут проводиться прививки. Понятия «кабинет прививки» заменили на «пункт прививки». Требования к нему отвечают современным нормам и не содержат лишних ограничений, которые налагали положения о кабинете прививок. Нормы, изложенные в приказе Министерства здравоохранения Украины от 31 декабря 2009 года № 1095 «Вопросы организации работы кабинетов прививок», не актуальны. То есть отныне в соответствии с рекомендациями ВООЗ регулируются не требования к отдельным кабинетам, а требования к трем базовым вещам:
— обеспечению безопасности медицинского иммунобиологического препарата;
— инфекционному контролю (защита пациента и медицинского работника);
— соблюдению правил обращения с эпидемически опасными медицинскими отходами.
В частности, сняты ограничения к площади помещения, в котором можно делать прививку.
Пункт прививки может быть временным — где прививки проводятся только на протяжении 24 часов.
Постоянный пункт прививки должен быть оснащен:
— холодильником для хранения лекарственных средств;
— термометром в холодильнике на второй полке и термометром для валидации его показаний;
— сумкой-холодильником с двумя комплектами холодовых элементов и термометром;
— столиком, который по размерам способен вместить одну небольшую сумку-холодильник, инъекционные материалы и коробку для безопасной утилизации шприцев;
Методика оценки имущества изложена в новой редакции постановлением Кабмина от 20 февраля 2019 года № 224, которое вступило в силу 20 марта.
Методика применяется при оценке имущества государственных и коммунальных предприятий, которое вносится в уставный капитал акционерного общества во время приватизации путем превращения указанных предприятий в АО и тому подобное.
Подготовительный этап к оценке имущества предусматривает инвентаризацию имущества (в случае необходимости), аудит (в случае необходимости), отбор субъекта оценочной деятельности — субъекта хозяйствования (в случае проведения независимой оценки), сбор выходных данных, необходимых для проведения независимой (стандартизированной) оценки имущества.
Вместе с тем, имущество, которое размещено на временно оккупированных территориях и на территории с режимом чрезвычайного, военного положения, не подлежит инвентаризации и не включается в перечни и акты инвентаризации имущества. Указанное имущество отображается в балансе и закрепляется за предприятиями на праве хозяйственного ведения до проведения его инвентаризации и оценки.
Методика определяет порядок согласования, утверждения или принятия оценки имущества и порядок определения размера уставного капитала акционерного общества, которое образуется во время приватизации (корпоратизации). Также урегулированы особенности определения стоимости взносов участников и основателей в уставной капитал хозяйственных обществ; оценки объектов в материальной форме; оценки объектов приватизации, которые возвращаются в государственную собственность; оценки имущественных прав интеллектуальной собственности; оценки объектов в форме единых имущественных комплексов; оценки пакетов акций акционерных обществ, образованных в процессе приватизации (корпоратизации, превращения), принадлежащих государству в лице органов приватизации; оценки акций (частей); определения размера убытков, которые привели к причинению имущественного вреда.
Далее
