Новости

Враховуючи наявність у національному законодавстві «прогалин» щодо захисту прав людини та основоположних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
Позивачка працювала в дитячій музичній школі, що є закладом позашкільної освіти, викладачем з класу фортепіано за сумісництвом та викладачем з класу фортепіано і концертмейстером. Вона звернулася із письмовою заявою до Дрогобицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про призначення пенсії за вислугою років, яке їй відмовило у призначенні пенсії та повідомило, що посада викладача та концертмейстера в позашкільних навчальних закладах освіти Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, не передбачена. Тому позивачка не має права на пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
У постанові від 25 травня 2016 року у справі № 419/794/15-а з подібними правовідносинами Верховний Суд України висловив позицію про відсутність у позивачки, яка працювала викладачем у музичній школі, права на пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому ВСУ зазначив, що під час реалізації права на пенсію за вислугу років педагогічними працівниками позашкільних навчальних закладів необхідними умовами для призначення пенсії за вислугу років є наявність спеціального стажу роботи й посади, що дає право на призначення пенсії згідно з переліком, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Наявність доручення Кабінету Міністрів України від 6 січня 1995 року № 397/21 без відповідних змін до Переліку не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивачки на посаді викладача в позашкільних навчальних закладах.
ВП ВС відступила від наведеного правового висновку, оскільки ВСУ при ухваленні постанови не врахував і не проаналізував положення Закону України від 23 травня 1991 року № 1060-XII «Про освіту», Закону України від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту», Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2011 року № 433. Зазначені нормативно-правові акти також регулюють правовідносини, що виникають при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України заяв громадян про призначення пенсій за вислугу років. На спірні правовідносини поширюється дія Переліку, затвердженого постановою КМУ № 963, в якому посада «викладач» віднесена до педагогічних посад. ВСУ віддав перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України.
Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Під час розгляду територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії стаж роботи викладачем у дитячій музичній школі (закладі позашкільної освіти) має зараховуватися до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком, затвердженим постановою КМУ № 909.