Государственная регуляторная служба выступила категорически против инициативы Минсоцполитики относительно перевода сотрудников, работающих как ФЛП на трудовые договоры, принимая во внимание риски для экономики Украины.
В ГРС отмечают, что наряду с решением проблемных вопросов экономического и социального благосостояния Украины, предложенные нормы могут оказаться опасными для предпринимателей в разных видах деятельности, которые реализуют свои способности в наиболее удобный и доступный для них способ. Речь идет не только о сфере ІТ, но и о фрилансе, консалтинге, аутсорсинге и др.
Существуют риски снижения конкурентоспособности из-за роста налогов, переезда украинских специалистов на работу за границу, уменьшения налоговых поступлений в местные бюджеты.
В ГРС обратили внимание и на предложенное расширение полномочий Гоструда. В проекте идет речь о том, что факт наличия трудовых отношений устанавливается инспектором труда по результатам проверки.
В службе разъясняют, что в случае не опровержения презумпции правомерности договора все права, приобретенные сторонами, должны беспрепятственно осуществляться, а созданные обязанности подлежат исполнению.
Недействительной является сделка, недействительность которой установлена законом (ничтожная сделка). Если недействительность правовой сделки прямо не установлена законом, но одна из сторон или другое заинтересованное лицо отрицает ее действительность на основаниях, установленных законом, такая сделка может быть признана судом недействительной (оспариваемая правовая сделка).
В статье 204 ГКУ закреплена презумпция правомерности правовой сделки. То есть, совершенная сделка считается правомерной, порождает, изменяет или прекращает гражданские права и обязанности, пока эта презумпция не будет опровергнута, в частности, на основании решения суда, которое вступило в законную силу.
Поэтому в ГРС считают, что нормы законопроекта нарушают базовые положения Гражданского кодекса.
С прогнозируемыми потерями для экономики, которые может повлечь указанная инициатива, можно ознакомиться на сайте ГРС.
27 февраля в ГРС состоится общественное обсуждение этой инициативы Минсоцполитики.
Далее
Міністерство внутрішніх справ України запустило онлайн сервіс — інформаційно-аналітичний портал «Вибори 2019». Про це під час брифінгу заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
«Публічність виборчого процесу, страшний сон фальсифікатора, сьогодні він став реальністю. Ми запускаємо новий онлайн сервіс — інформаційно-аналітичний портал «Вибори 2019». Тепер кожен охочий може дізнатися про точну кількість порушень виборчого законодавства, складені адміністративні протоколи та відкриті кримінальні виробництва. Все з докладним описом і судовими рішеннями, якщо вони є», – сказав Арсен Аваков.
За словами очільника МВС, доступ до системи є 24 години на добу, сім днів на тиждень за посиланням http://vybory2019.mvs.gov.ua/.
«Наприклад, кожен хто буде моніторити цю систему, зможе подивитися загальну кількість порушень залежно від статей КПК та адміністративного кодексів, ознайомитися з даними про зафіксовані події за датою і їх процентному співвідношенні по містах і населених пунктах, за допомогою «тайм-лайну» можна розширювати /звужувати часовий діапазон, побачити кількість скоєних правопорушень в конкретний день виборчого процесу з докладною розшифровкою. Це допомагає проаналізувати «пікові дати». 100% прозорість і чесність виборчого процесу – щоденна філософія нашої роботи. Чим ближче до виборів – тим більше порушень ми швидше за все будемо фіксувати», – сказав Арсен Аваков.
«Ми в подальшому будемо розвивати цей ресурс. На офіційному порталі розміщена коротка фабула, після переходу відкривається меню карти. Ми виділяємо наступні категорії – адміністративні порушення, кримінальні, інші події і не кваліфіковані. В подальшому, статус некваліфікованих змінюється. Всі порушенні фіксуються на карті, користувач може вибрати дату, або подивитися загальну кількість. Вся інформація на ресурсі де персоналізована», — зазначив начальник департаменту інформатизації МВС Ігор Бондаренко.
«Ми не публікуємо тут інформацію, що може вплинути на хід слідства, однак те, що ми публікуємо кількість та склад злочинів дасть нам додатковий інструмент суспільного контролю. Крім того, таким чином ми даємо інструмент для професійних аналітиків», – додав Арсен Аваков.
Далее
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України оновлює державні будівельні норми щодо проектування судів (ДБН В.2.2-26-2010 «Суди»). Про це йдеться на сайті Мінрегіону.
Відтак планується вивчити доцільність проектування у цих установах публічного простору (холів, вестибюлів, вхідної групи тощо) у форматі open space.
«Сьогодні на формат відкритого простору без стін та перегородок, так званий open space, переходять більшість державних та інших адміністративних установ. І це правильно, адже так вони стають відкритішими і прозорішими у своїй діяльності для людей. Публічний простір судів теж може таким бути. Наразі ми плануємо вивчити міжнародний досвід, де і як це вже працює у світі», – зазначив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе.
Він також підкреслив необхідність впровадження в будівлях та приміщеннях судів обов’язкового безбар’єрного доступу для всіх груп маломобільного населення, у тому числі, людей з інвалідністю, а також створення належних умов для відвідувачів з маленькими дітьми – передбачення спеціальних дитячих кімнат або ігрових зон (так званих baby room).
Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні акти, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення.
Далее
Позивач вказувала на те, що її чоловік без її згоди уклав договір купівлі-продажу квартири, не зважаючи на те, що квартира є спільною сумісною власністю подружжя, та просила визнати недійсним такий договір.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили. Суди виходили з того, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна та третя особа — контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.
У даному випадку суди вказали на те, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про недобросовісність дій покупця, її обізнаність про форму власності та сімейний стан продавця, а тому суди дійшли висновку про відсутність підстав вважати наявність недобросовісності її дій на момент укладення оспорюваного правочину.
Верховний Суд не погодився з таким висновком судів попередніх інстанцій, а договір визнав недійсним (постанова від 30.01.2019 у справі № 522/17826/16-ц).
Суд касаційної інстанції зазначив, що висновки судів, що відсутність письмової згоди позивача на розпорядження майном, не може бути підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного іншим із подружжя суперечать вимогам законодавства.
Згідно з частиною третьою статті 65 Сімейного кодексу України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
ВС нагадав про правовий висновок Великої Палати від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), відповідно до якого Верховний Суд відійшов від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15, від 27 січня 2016 року у справі №6-1912цс15 та від 30 березня 2016 року у справі № 6-533цс16 про те, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, та третя особа — контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.
Далее
В Україні набрали чинності зміни, внесені до Положення про ведення касових операцій у національній валюті. Про це повідомила прес-служба ГУ ДФС у Дніпропетровській області, передає УНН.
«…постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2019 № 37 внесено Зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148», — йдеться в повідомленні.
Так, змінами передбачено, що відокремлені підрозділи — філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи, де реалізуються товари, — надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
Крім того, готівка, що надходить до кас, тепер оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ або підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ або підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку.
Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Крім того, врегульовано питання щодо оприбуткування готівки та внесення її до банку. Так, квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки має бути підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби). А третій примірник «Копія супровідної відомості до сумки з готівкою» засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.
Крім того, змінами передбачено, що керівник установи або підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи.
Також у розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівки для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку, а також не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським фінансовим установам.
Згідно зі змінами, небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів у нацвалюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.
«Нагадуємо, що Постанова № 37 набрала чинності 15.02.2019», — додали у ДФС.
Джерело: УНН
Далее
Пенсіонери з мінімальною і нижче мінімального розміру пенсіями у березні-квітні отримають по 2410 гривень компенсації індексації за 2015-2016 роки. Про це заявив Президент Петро Порошенко на нараді з представниками уряду з питань індексації пенсій, пише «Укрінформ».
«Ми сьогодні винайшли можливості для того, щоб повернути пенсіонерам, у першу чергу тим, хто отримує найменший рівень пенсій – нижче мінімальної і мінімальну, повернути індексацію 2015-2016 років. За розрахунками, ми вийшли на 2410 гривень кожному, хто має пенсію, нижчу мінімальної і мінімальну», – зазначив Порошенко.
Він додав, що у 2015-2016 роках у держави не було можливості для проведення індексацій пенсій.
За його словами, ці гроші будуть виплачені протягом березня-квітня «як компенсація індексації 2015 -2016 років».
Нагадаємо, 1 березня 2019 року відбудеться автоматична індексація пенсій.
Далее
