Об’єднана палата Касаційного кримінального суду (судді Ірина Григор’єва, Станіслав Кравченко, Микола Мазур, Василь Огурецький та Валентина Щепоткіна) розглянула справу щодо порядку стягнення судового збору із засудженого.
Судді зауважили, що при вирішенні цивільного позову в межах кримінального провадження та стягнення з винної особи коштів у рахунок відшкодування завданої злочином шкоди необхідно мати на увазі, що статус особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність, насамперед пов’язаний зі статусом обвинуваченого, якому має бути гарантовано додержання основних засад кримінального провадження, зокрема, принципу законності.
Відтак, об’єднана палата ККС дійшла висновку, що стягнення за вироком із засудженого судового збору суперечить ч. 5 ст. 128, статтям 2, 7, 9, 118, 119, 370 Цивільного процесуального кодексу в їх взаємозв’язку.
Тож при оскарженні судових рішень у частині цивільного позову, постановлених у кримінальному провадженні, засуджений, який несе цивільну відповідальність, не сплачує жодних судових витрат на відміну від цивільного судочинства.
«При вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається, адже таке стягнення суперечить закріпленим у статтях 2, 7, 9 КПК завданням кримінального провадження, засаді законності, не відповідає приписам ч. 5 ст. 128, статей 118, 119, 370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження, передбачених указаним Кодексом», — йдеться у постанові об’єднаної палати ККС ВС від 23 січня 2019 року.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду визнав право попереднього користувача на торговельну марку. Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.
У справі №910/22001/17 ТОВ «Фармлінк» звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «Онкомедіка» та ТОВ «УАПРОМ» (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про припинення порушення прав позивача на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України шляхом припинення пропонування до продажу, продажу, рекламування, в тому числі через мережу Інтернет та при введенні у цивільний обіг на території України товарів, що містять позначення «HAIDA»; вилучення з цивільного обігу товарів, що містять позначення «HAIDA», які пропонуються до продажу, продаються, рекламуються ТОВ «Онкомедіка», зокрема, з використанням власного інтернет-ресурсу «oncomedica.com.ua» та Інтернет-ресурсу «prom.ua», що належить ТОВ «УАПРОМ».
Місцевий господарський суд у задоволенні позову відмовив повністю.
Північний апеляційний господарський суд рішення місцевого господарського суду скасував, ухвалив нове рішення — про задоволення позову в частині зобов’язання ТОВ «Онкомедіка» припинити порушення прав позивача на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України шляхом припинення пропонування до продажу, продажу, рекламування, в тому числі через мережу Інтернет та при введенні у цивільний обіг на території України товарів, що містять позначення «HAIDA». У решті позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду, колегія суддів КГС ВС виходила з такого.
ТОВ «Онкомедіка» у 2015-2016 роках ввозила на територію України медичні товари виробництва Компанії «Changzhou Haida Medical Equipment Co., Ltd (China)», марковані позначенням «HAIDA», які відповідач-1 реалізовував на території України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 500 ЦК України будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).
Як встановили суди попередніх інстанцій, ТОВ «Фармлінк» подало заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг «HAIDA» для послуг 35 класу МКТП 21 жовтня 2015 року; заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг «HAIDA» для товарів 10 класу МКТП подано 24 січня 2017 року.
Суд апеляційної інстанції у розгляді справи дійшов обґрунтованого висновку про те, що права, які випливають із свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, власником яких є позивач, діють від дати подання заявок. Водночас суд не врахував положень закону щодо права попереднього користувача, яким у цьому випадку й наділене ТОВ «Онкомедіка».
У свою чергу, місцевий господарський суд встановив недоведеність позивачем незаконності дій ТОВ «Онкомедіка» (до дати подання позивачем заявок на торговельні марки) щодо ввезення медичних товарів, маркованих позначенням «HAIDA» [виробництва Компанії «Changzhou Haida Medical Equipment Co., Ltd (China)»] на територію України, які надалі пропонувалися до продажу в Україні; наявність у ТОВ «Онкомедіка» права попереднього користувача на торговельну марку «HAIDA» і дійшов неспростовного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням.
ДалееЯкщо діти ухиляються від допомоги батькам, на спадщину їм годі розраховувати. Про це йдеться в постанові Верховного Суду від 11.02.2019.
Чоловік помер, не залишивши заповіту. Квартиру розраховувала отримати дружина. Та несподівано з’явилася дочка померлого, яка не спілкувалася з батьком із 1991 р., незважаючи на спроби останнього налагодити стосунки. З вимогою відсторонити дочку від спадщини дружина звернулася до суду. Перша й апеляційна інстанції з позицією вдови погодились.
Відмовляючи в задоволенні касаційної скарги дочки, у постанові №756/11676/16-ц ВС указав на таке. Ухилення від надання допомоги спадкодавцеві пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
ДалееМінсоцполітики визначило порядок здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину.
Про це йдеться в наказі Міністерства від 15 листопада 2018 року № 1713, зареєстрованому в Мін’юсті.
Затверджений Порядок визначає процедуру здійснення контролю за цільовим витрачанням коштів на утримання дитини (аліментів) одним із батьків або іншим законним представником дитини, разом з яким вона проживає.
Зазначений контроль здійснюватимуть органи опіки та піклування, проводячи інспекційні відвідування одержувача аліментів.
Безпосереднє проведення інспекційного відвідування покладено на службу у справах дітей відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем проживання одержувача аліментів із залученням (за потреби) психолога, соціального педагога, фахівця із соціальної роботи. Кількість посадових осіб, що проводять інспекційне відвідування, не може бути меншою 2 осіб.
Для проведення інспекційного відвідування одержувача аліментів платник аліментів має подати заяву до відповідних органів, зазначених вище, або до відповідної служби у справах дітей.
Аби підтвердити сплату аліментів, разом із заявою платник аліментів обов’язково має подати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за останні 12 місяців, виданий відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, а також відомості про місце проживання отримувача аліментів. У разі повторного впродовж року звернення платника аліментів із заявою про проведення інспекційного відвідування подається розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період, що минув з дати проведення попереднього інспекційного відвідування.
Якщо аліменти на дитину сплачуються не за рішенням суду (за домовленістю між батьками дитини, договір між батьками про сплату аліментів на дитину), платник аліментів надає копії інших документів, що підтверджують сплату аліментів на дитину та їх розмір.
Наявність заборгованості зі сплати аліментів є підставою для відмови платнику аліментів у проведенні інспекційного відвідування одержувача аліментів.
Інспекційне відвідування проводиться протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви платника аліментів.
Одержувача аліментів обов’язково потрібно поінформувати про проведення інспекційного відвідування, надіславши рекомендований лист з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 7 календарних днів до запланованого дня проведення, узгодивши дату та час візиту телефоном та/або за допомогою електронного зв’язку.
У рекомендованому листі одержувач аліментів попереджають про адмінвідповідальність, передбачену статтею 188-50 КУпАП, за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування.
Якщо існують об’єктивні обставини, що унеможливлюють проведення інспекційного відвідування, які можуть бути підтверджені копією відповідного документа (у зв’язку з хворобою дитини та/або одержувача аліментів, перебуванням його та/або дитини на лікуванні у закладі охорони здоров’я, службовому відрядженні, виїздом разом з дитиною на оздоровлення та відпочинок, зокрема за кордон, тощо), строк проведення інспекційного відвідування може бути подовжено, але не більше ніж до 45 календарних днів від дати надходження заяви.
У ході проведення інспекційного відвідування здійснюється обстеження умов проживання дитини для визначення рівня задоволення її індивідуальних потреб. При цьому береться до уваги розмір аліментів, що сплачуються на дитину.
Якщо розмір аліментів, що сплачується на дитину, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку (на кожну дитину), оцінюється рівень забезпечення її базових потреб: забезпечення харчуванням, необхідними ліками у разі потреби, одягом та взуттям відповідно до сезону, іграшками та іншими засобами для розвитку та навчання дитини відповідно до її віку.
У разі якщо розмір аліментів складає понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку (на кожну дитину), підтвердженням цільового використання аліментів на дитину можуть бути: наявність облаштованих відповідними меблями та речами місць для сну та відпочинку дитини; її розвитку та навчання; приміщень для прийняття їжі та санітарно-гігієнічних потреб; обладнання для занять спортом; музичних інструментів; відвідування дитиною навчальних курсів, гуртків та секцій; відкриття на ім’я дитини банківського рахунку; витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо.
Під час проведення інспекційного відвідування звертають увагу на зовнішній вигляд дитини, її загальний стан та самопочуття, інші ознаки, що можуть свідчити про неналежний рівень задоволення її індивідуальних потреб з урахуванням віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку (хворобливий вигляд, невідповідність ваги та зросту віку дитини, занедбаність, відсутність продуктів харчування тощо).
Якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку, проводять бесіду з дитиною для з’ясування рівня задоволення її індивідуальних потреб, зокрема у харчуванні, забезпеченні необхідним одягом, іншими речами та засобами, необхідними для її належного догляду та розвитку.
У разі якщо під час обстеження умов проживання дитини не вдалося об’єктивно з’ясувати стан задоволення її індивідуальних потреб, служба у справах дітей може звернутися із запитами:
— до закладів освіти, охорони здоров’я або соціального забезпечення, у яких дитина отримує відповідні послуги, щодо стану здоров’я дитини (зокрема, спричиненого наявністю чи відсутністю належного харчування, забезпеченням її необхідними ліками у разі потреби тощо), наявності у дитини необхідного для навчання та виховання приладдя, одягу відповідно до віку та сезону, отримання за потреби соціальних та інших послуг, у тому числі платних;
— до надавачів житлово-комунальних послуг — щодо стану їх оплати за місцем проживання дитини.
Чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності.
Також виключно за власним бажанням одержувач аліментів може надати письмове пояснення щодо цільового їх використання, яке долучається до висновку за результатами проведення інспекційного відвідування.
Протягом 5 робочих днів після проведення інспекційного відвідування складається висновок за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину. Його завірені копії надсилаються рекомендованими листами з повідомленням про вручення платнику та одержувачу аліментів. У разі неотримання копії висновку поштою платник та одержувач аліментів мають право звернутися за його отриманням до служби у справах дітей.
Повторне відвідування проводиться не раніше ніж через 3 місяці з дати проведення попереднього інспекційного відвідування.
Якщо виявлено за результатами проведеного інспекційного відвідування ознак, що можуть свідчити про нецільове витрачання аліментів, платник аліментів відповідно до статті 186 СК України має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Також у додатку до наказу наведено форму висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину.
Наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.
ДалееУправління Держпраці у Хмельницькій області пояснило, як заповнити електронну декларацію, якщо член родини відмовляється надати належну інформацію.
Якщо член сім’ї суб’єкта декларування відмовив йому у наданні всієї або частини інформації, що повинна бути відображена в декларації, і при цьому самому суб’єкту декларування ця інформація не відома, він обирає у відповідних полях електронної форми декларації помітку «Член сім’ї не надав інформації».
Якщо член сім’ї відмовився надати таку інформацію, але ця інформація відома суб’єкту декларування або може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри), то суб’єкт декларування повинен відобразити у декларації всю відому йому інформацію.
Якщо члену сім’ї відповідна інформація не відома і вона не може бути ним отримана із офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри), то у відповідних полях електронної форми декларації слід обрати помітку «Не відомо» (якщо така помітка доступна у відповідному полі згідно з Технічними вимогами до полів форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що затверджуються Національним агентством).
ДалееУправління Держпраці у Хмельницькій області роз’яснило, які транспортні засоби повинні бути відображені в декларації.
«Для цілей декларування під транспортними засобами розуміється широкий спектр засобів, які не обмежуються автотранспортними засобами, а включає інші самохідні машини і механізми, а саме: легкові та вантажні автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли усіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, сільськогосподарська техніка, водні та повітряні судна», – йдеться у повідомленні.
На відміну від іншого цінного рухомого майна, відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.
Якщо транспортний засіб належить суб’єкту декларування на праві користування на підставі довіреності, а інформація про власника транспортного засобу йому не відома, то при заповненні відповідних полів декларації слід обрати помітку «Не відомо».
Винятком є лише поля «Прізвище», «Ім’я» та «По батькові (за наявності)» власника такого майна, заповнення яких є обов’язковим.
Додамо, що інформацію про власників транспортних засобів можна отримати у відкритому Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів та їх власників.
Далее