Лицензионные условия пользования радиочастотным ресурсом Украины дополнены видами условий пользования полосами радиочастот.
Соответствующее решение НКРСИ от 26.12.2018 № 668 вступает в силу со дня его официального опубликования.
В частности, вводятся условия пользования полосами радиочастот Л01, Л02 и Л03 — пользование любым каналом с соответствующей шириной полосы излучения на основании лицензии на пользование радиочастотным ресурсом Украины во всей выделенной полосе радиочастот неограниченным кругом пользователей для построения телекоммуникационных сетей, обеспечивающих беспроводной доступ к Интернету (RLAN), внутри и снаружи помещений при условии использования радиооборудования с адаптивным выбором свободного канала и методов ослабления влияния вредных помех в условиях общего пользования полосами радиочастот с применением технологий, способных обеспечить эффективное использование радиочастотного ресурса.
Операторам, у которых в лицензии будет указано условие Л03, не нужно получать дополнительные разрешения на эксплуатацию радиоэлектронных средств.
Далее
Особа виграла судову справу за позовом до банку про поновлення на роботі. Позивач двічі подавав заяву до банку про поновлення його на посаді відповідно до рішення суду, проте листом банк повідомив, що рішенням суду не скасовано наказ про звільнення та звільнення не визнано незаконним.
Після цього позивач знову звернувся до суду, але вже із заявою про стягнення з банку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду відповідно до статті 236 КЗпП України.
Суди першої та апеляційної інстанцій таку заяву задовольнили. Суди зазначили, що затримка виконання рішення суду сталася саме з вини банку.
Банк звернувся до суду касаційної інстанції та просив скасувати ухвали судів попередніх інстанцій, оскільки такі постановлено в порушення статті 236 КЗпП України та статті 76 Закону України «Про виконавче провадження».
Позиція банку полягала в тому, що рішення про поновлення особи на роботі підлягало виконанню в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», стаття 19 якого (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) передбачала відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача. Проте, цих дій позивач не здійснив. Зазначеним законом встановлено процедуру негайного виконання судових рішень, а тому саме після відкриття виконавчого провадження та невиконання рішення банком можна було б стверджувати про затримку з боку банку у його виконанні.
Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду касаційну скаргу банку не задовольнив, а таку позицію відповідача визнав безпідставною.
Суд зазначив, що відповідно до статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню.
ВС роз’яснив, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.
Обов’язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов’язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов’язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
ВС зауважив, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов’язків.
Далее
Обставини справи
Позивач, яка працювала дояркою на сільськогосподарському підприємстві, звернулася до суду з позовом до свого роботодавця про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати. Вона стверджувала, що керівництво підприємства порушило її право на оплату праці, оскільки в листопаді 2004 року вона отримала 188 грн, а мінімальний розмір заробітної плати тоді становив 237 грн.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
При ухваленні рішення у справі місцевий суд виходив з того, що відповідач здійснив оплату праці відповідно до положень ст. 111 Кодексу законів про працю за фактично виконану позивачем роботу (на підприємстві діяли норми обслуговування та розцінки з оплати праці робітників), а відтак, вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Апеляційний суд залишив рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у силі, посилаючись на те, що мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Однак доказів того, що позивач у листопаді 2004 року повністю виконала місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт), в матеріалах справи немає, і сама позивач про це не зазначала.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про оплату праці», розмір заробітної плати може бути нижчий за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання працівником норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Відповідно до ст. 111 КЗпП, при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата проводиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата у цьому разі не може бути нижча за дві третини тарифної ставки встановленого такому робітникові розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.
«Розцінка оплати праці за одиницю продукції може розраховуватися як для окремих категорій робітників ферми, так і всього колективу з наступним розподілом її між кваліфікаційними групами та всередині їх через відповідні коефіцієнти, а за умов організації праці, побудованої на принципах суміщення професій і взаємозаміні у виконанні робіт, розподіл оплати між членами колективу може здійснюватися порівну пропорційно відпрацьованому часу.
Відповідно, оплата праці не нижче рівня мінімальної заробітної плати не є безумовною гарантією та вимагає від працівника виконання норми праці», — йдеться у постанові Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2019 року.
З огляду на зазначене КЦС ВС залишив касаційну скаргу без задоволення, підтвердивши законність рішень судів першої та апеляційної інстанці1.
Верховный Суд в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда рассмотрел дело о возобновлении газоснабжения: облгаз установил заглушку на котел, который (по утверждению облгаза) самовольно установили и не зарегистрировали.
Постановлением от 11 февраля по делу № 357/6342/16 признана правомерность отключения «Киевоблгазом» котла, не введенного в эксплуатацию, после трех лет использования и оплаты счетов за потребленный газ.
По этому же делу были изложены следующие выводы.
В соответствии с Правилами предоставления населению услуг газоснабжения и Правил безопасности систем газоснабжения Украины, которые действовали на момент отключения потребителя от газоснабжения, для регистрации установленного монтажной организацией газового прибора (котла) иностранного производства потребитель обязан предоставить «Киевоблгазу» следующие документы: копию технического паспорта помещения, где установлен этот газовый прибор; акт разреза дымовых вентиляционных каналов, куда этот газовый прибор должен подключаться; сервисное соглашение на техническое обслуживание газового прибора; акт произведенных работ по установлению газового прибора, которые приобщаются к исполнительско-технической документации. После предоставления всех необходимых документов вносятся изменения в договор о предоставлении населению услуг по газоснабжению.
При этом между сторонами был заключен договор относительно обслуживания газовой плиты, а другие газовые приборы отсутствуют. То есть по договору облгаз принимал на себя обязательство относительно предоставления услуг по газоснабжению только к газовой плите.
Договором потребителю запрещено подключать новые (дополнительные) газовые приборы и устройства, изменять место их расположения и вмешиваться в работу внутридомовых систем газоснабжения без согласования с исполнителем, а исполнитель, в случае несоблюдения потребителем обязательств, имеет право прекратить поставку газа потребителю в том числе и в случае самовольного использования газа потребителем.
В постановлении ВС также идет речь о следующем. В этом споре истец не подтвердил выполнение всех вышеперечисленных требований, а потому апелляционный суд правомерно отказал в иске, поскольку отсутствуют правовые основания для признания действий ответчика противоправными. Кроме того, истец не устранил нарушения и не предоставил ответчику все необходимые документы, которые бы предоставляли ответчику право подавать газ к отопительному котлу; основания для возобновления газоснабжения к этому котлу отсутствуют.
Далее
Нотариальная палата созывает нотариусов на акцию протеста «Нотариат против коррупционных и рейдерских схем». Акция состоится 25 февраля 2019 года около здания Кабинета Министров Украины (ул. Грушевского, 12/2, г. Киев). Начало в 10:00.
Акцию организовывает Нотариальная палата Украины в связи с критической ситуацией, которая сложилась в нотариате. В НПУ считают, что изменения в сфере государственной регистрации негативно влияют на профессию нотариуса, угрожают правам человека и гражданина, верховенству права и демократии.
Нотариусы, которые не смогут принять непосредственное участие в мирном собрании, смогут приобщиться к акции иным способом — не будут работать в течение всего дня 25 февраля. Соответствующее объявление будет размещено на офисах нотариусов.
Далее
Журналисты выяснили, кому достанется многомиллионное состояние всемирно известного кутюрье Карла Лагерфельда, который скончался 19 февраля 2019 года на 86-м году жизни. Наследником станет любимая кошка кутюрье по кличке Шупетт, передает UBR.
История любви животного и Карла началась в 2011 году, когда ему на Рождество подарили котенка. С тех пор Шупетт неоднократно принимала участие в различных рекламных кампаниях, также модельер посвятил своему питомцу книгу. В честь Шупетт кутюрье разработал несколько аксессуаров, в том числе брелоки и сумки с преобладанием черного и белого цветов. У кошки есть свои странички в социальных сетях. В Instagram на нее подписаны около 155 тысяч человек.
«Немецкий кутюрье безгранично восхищался своим питомцем. Настолько, что хотел оставить ей свое состояние», — отмечают журналисты.
В интервью журналу New York Magazine Лагерфельд сообщил, что Шупетт благодаря рекламным контрактам заработала в 2014 году около 3 млн долларов США.
Кутюрье не был женат, у него не было детей. «Если у вас нет детей, вы можете оставить наследство кому угодно», — отметил вице-президент Высшего совета нотариусов Дэвид Амброзиано. С другой стороны, наследство, согласно французским законам, может быть передано только физическому или юридическому лицу, животные не имеют права на это.
«Французское законодательство рассматривает животное как движимое имущество, вещь. На самом деле в этом случае кошка является частью наследства», — говорит Амброзиано. Впрочем, обойти законодательные препоны несложно. Нужно лишь определить в качестве наследника человека-попечителя, установив требования по целевому расходованию средств.
Напомним, что Карл Лагерфельд, который в течение 36 лет был художественным директором дома моды Chanel, умер во вторник утром, 19 февраля, на 86-м году жизни. Он болел в течение уже нескольких месяцев, а в понедельник вечером был срочно госпитализирован.
Далее
