Касаційний господарський суд Верховного Суду розглядав заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у справі за позовом військового прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, квартирно — експлуатаційного відділу до публічного акціонерного товариства про визнання договорів недійсними.
Касаційну скаргу у цій справі було подано Міністерством оборони України, а Верховний Суд відмовив у її задоволенні.
Відповідач просив стягнути з позивачів на його користь 65 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.
Відповідач обґрунтовував заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу складністю справи, а також тим, що адвокатом було виконано великий обсяг робіт. Зокрема, проведено наради з клієнтом щодо погодження тактики захисту та заходів, які вживатимуться ним для захисту інтересів клієнта у суді касаційної інстанції; здійснено вивчення та аналіз касаційної скарги у цій справі (5 000 грн); складено і подано відзив на касаційну скаргу, обсягом більше десяти сторінок (без урахування додатків та реквізитів сторін) (20 000 грн); участь адвоката у судовому засіданні у Верховному, де касаційна скарга була залишена без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін (20 000 грн); гонорар адвоката (20 000 грн).
Міністерство оборони України заперечувало проти задоволення заяви та зазначало, зокрема, про те, що підготовка відзиву на касаційну скаргу не потребувала проведення аналізу доказової бази, оскільки касаційна скарга зводилась лише до необґрунтованого застосування судами наслідків позовної давності, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом час. МО просило суд врахувати, що стягнення таких витрат призведе до зменшення відповідних видатків на забезпечення функціонування Збройних Сил України, питання з чого є одним з найпріоритетніших на сьогоднішній день.
ВС вирішив задовольнити заяву частково та стягнув з Міністерства оборони України 32 500 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.
Далее
Позивач позивалася до територіальної громади в особі міської ради про визнання права власності на майно за набувальною давністю.
Особа зазначила, що з 2004 року проживає у квартирі, де був зареєстрований її вітчим, та яка була раніше кімнатою у гуртожитку. Позивач покликалась на те, що сплачує житлово-комунальні послуги та нею зроблений ремонт у квартирі, володіння вказаним майном є добросовісним та безперервним протягом всього часу проживання, тому просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на квартиру.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили особі у задоволенні позову у зв’язку з тим, що спірна квартира перебуває у комунальній власності, тому норми щодо набувальної давності в цьому випадку застосуванню не підлягають.
Позивач не погодилась з судовими рішення та зазначила, що суди, позбавляючи її права на вказане помешкання, дійшли помилкового висновку, що вона знала, що володіє чужим майном, вона не знала і не могла знати, що спірне житлове приміщення є чужим.
Проте Верховний Суд не знайшов підстав для скасування судових рішень та касаційну скаргу позивача не задовольнив.
ВС зазначив, що за аналізом частини першій статті 344 ЦК України за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.
При цьому необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Далее
Велика Палата ВС стала на захист конституційних прав громадян під час вирішення зразкової справи щодо соціального захисту, реалізовуючи положення ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
13 лютого 2019 року Велика Палата ВС розглянула матеріали апеляційної скарги на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року у зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18) за позовом особи до Кам’янець-Подільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
Позивачка вважала незаконною відмову їй у переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до вимог Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у зв’язку з тим, що вона не досягла пенсійного віку, визначеного Законом № 1058-IV. Адже станом на 1 травня 2016 року її стаж державного службовця становив понад двадцять років, що відповідає умовам збереження права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ та передбаченим пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу».
Касаційний адміністративний суд у складі ВС, розглянувши справу за цим позовом, як зразкову, відмовив у задоволенні позову, вказавши, що призначити та здійснити перерахування виплати позивачці пенсії державного службовця за пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII є можливим лише у разі наявності сукупності всіх вимог, що визначені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Велика Палата ВС задовольнила апеляційну скаргу у цій справі, рішення Касаційного адміністративного суду у складі ВС скасувала та постановила нове, яким позов задовольнила, погодившись, що позивачка зберегла право на її пенсійне забезпечення за умови наявності у неї відповідного стажу державної служби.
Таким чином, Велика Палата ВС визнала протиправною відмову Кам’янець-Подільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити переведення позивачки з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця та зобов’язала Головне управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити та здійснити нарахування виплати позивачці пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у розмірі 60% від її заробітку.
З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду можна буде ознайомитися в ЄДРСР за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Минрегион усилил ответственность экспертных организаций. Отныне за некачественную подготовку и предоставление экспертных отчетов они могут быть лишены своего статуса.
Соответствующие изменения утверждены приказом Минрегиона от 31 октября 2018 года № 288 «О внесении изменений в приказ Министерства регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины от 15 августа 2017 года № 204».
От качества экспертизы на стадии проектирования и строительства объектов зависит безопасность будущих зданий. Для повышения качества разработки проектной документации необходимо повышать профессионализм экспертов и их ответственность в предоставлении экспертных отчетов. Для этого Минрегион усовершенствовал критерии, которым должны отвечать экспертные организации.
Приказом установлено, что одним из главных критериев, которым должны отвечать экспертные организации, является соблюдение законодательства в сфере градостроительной деятельности, ДБН, стандартов и других нормативных актов при подготовке и предоставлении экспертных отчетов. В соответствии с этим критерием Госархстройнспекция будет осуществлять проверки экспертных организаций относительно соблюдения данных требований в предоставленных ими отчетах.
Приказ вступил в силу 21 декабря 2018 года.
Далее
Вступило в силу постановление Кабмина от 27 декабря 2018 года № 1211 по вопросам реализации Закона «О применении трансплантации анатомических материалов человеку».
Постановлением утвержден порядок предоставления письменного согласия живого донора на исключение у него анатомических материалов и отзыв согласия на посмертное изъятие органов для трансплантации или изготовления биоимплантатов.
Таким образом, урегулировано:
— получение согласия живого донора на изъятие у него анатомических материалов,
— предоставление письменного отказа от ранее предоставленного такого согласия,
— предоставление письменного согласия или несогласия или отзыв предоставленного ранее согласия на изъятие анатомических материалов из тела для трансплантации или изготовления биоимплантатов после констатации смерти,
— представление письменного заявления о назначении, изменении или отзыве полномочного представителя;
— получение письменног согласия на изъятие у трупа анатомических материалов для трансплантации или изготовления биоимплантатов.
Далее
Ягода, яку вирощують у Херсонській області, отримає патент. Про це повідомили в ефірі «ТСН.Ранок».
Таким чином херсонський кавун матиме захищену географічну назву. У такий спосіб українські виробники планують виділити вітчизняний товар.
«Власна назва вже закріплена шампанським, коньяком, сиром рокфор та пармезаном. Те саме планують зробити з херсонськими кавунами», — уточнили у студії.
