Большая Палата Верховного Суда при рассмотрении дела № 439/397/17 разъяснила правила применения статьи 46 Уголовного кодекса об освобождении от уголовной ответственности в связи с примирением виновного с потерпевшим. Обвиняемый в результате неудачной медицинской манипуляции причинил смерть ребенку, но примирился с родителями, «полностью возместил им вред» и они «не имеют к нему претензий».
Після сплину строку, вказаного в трудовому договорі, власник не зобов’язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення. Про таке говориться в постанові Верховного Суду від 17.01.2019.
Чоловік улаштувався на підприємство охоронником. Він уклав трудовий договір строком на 1 рік, який був пролонгований на невизначений термін. У результаті захворювання громадянин опинився в лікарні. Поки лікувався, його звільнили з підприємства без жодного попередження. Наказ про звільнення чоловік оскаржив до суду, посилаючись на те, що робота охоронника не має критеріїв сезонності, а, оскільки він продовжував працювати й
після сплину строку, вказаного в договорі, такий договір слід уважати безстроковим.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили.
У постанові №760/11151/16-ц ВС зазначив таке. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим таким договором. У цей же час він виявив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який той був укладений. Власник також не зобов’язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п.2 ч.1 ст.36 КЗпП.
Міністерство охорони здоров’я України повідомило про старт інформаційної кампанії «Пацієнт має право».
Права пацієнтів закріплені у найвищих законах країни: Конституції України, Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та Цивільному кодексі України.
Пацієнт має право:
на медичні профілактичні заходи;
на доступність у галузі охорони здоров’я;
на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання;
на свободу вибору в галузі охорони здоров’я, а саме:
право на вільний вибір лікаря;
право на заміну лікаря;
право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря;
право на вибір закладу охорони здоров’я; право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України;
на медичну таємницю;
на якісну медичну допомогу;
на безпечну медичну допомогу;
на інновації, зокрема – право на медико-біологічний експеримент, репродуктивні технології, донорство, право на корекцію (зміну) статі;
на попередження за можливістю страждань і болю;
на індивідуальний підхід до лікування;
на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я;
на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю;
на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги;
захист від будь яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних зі станом здоров’я.
Реалізація цих прав не знімає відповідальності з пацієнтів. Навпаки – стан здоров’я кожного із нас передусім залежить саме від наших дій: чи намагаємось перейти на здорове харчування, позбутись шкідливих звичок, чи вчасно звертаємось до лікаря, дотримуємось його рекомендацій (зокрема – не призначаємо собі лікування самостійно), проходимо профілактичні огляди, вакцинуємось тощо.
Основні обов’язки пацієнтів, згідно з Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»:
піклуватися про своє здоров’я та дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян;
проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення;
надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які знаходяться в небезпечному для життя і здоров’я стані;
виконувати медичні приписи та правила внутрішнього трудового розпорядку закладу охорони здоров’я;
у невідкладних випадках, коли існує реальна загроза життю, отримувати медичну допомогу без своєї згоди чи згоди законного представника.
Далее
Министерство юстиций Украины будет передавать жалобы на неплательщиков алиментов в Гоструда. Таким образом чиновники хотят поймать двух зайцев сразу: выйти на предприятия, где платят зарплаты в конвертах, и решить проблему с злостными неплательщиками алиментов.
Как рассказали UBR.ua в Минюсте, только за 2018 год в органы государственной исполнительной службы направлено 10 153 обращения от родителей, проживающих с детьми о том, что должники работают неофициально и получают зарплату в конвертах. Таким образом алиментщики не только уклоняются от своих обязанностей, но и не платят налоги, говорят чиновники.
Отныне, в соответствии с положениями меморандума о сотрудничестве между Министерством юстиции и Государственной службой Украины по вопросам труда, по таким фактам будут организованы проверки компаний, где работают уклонисты. Заодно котроллеры проверят и все предприятие на предмет должно неоформленных сотрудников. О фактах возможного нарушения Минюст будет сообщать в Гоструда не позднее следующего рабочего дня с момента получения жалобы. При выявлении факта выплат заработной платы в конверте предприятие оштрафуют на 125 190 грн. за каждого такого сотрудника. Что касается нерадивого родителя, то сокрытие реальной зарплаты может быть квалифицировано как злостное уклонение от уплаты алиментов и грозит общественными работами на срок от 80 до 120 часов или исправительными работами на срок до одного года, или ограничением свободы до двух лет.
Что могут ревизоры
Если работодатель будет привлечен к ответственности, то может произойти и перерасчет размера задолженности по алиментам, как в сторону увеличения, так и наоборот (если плательщик не трудоустроен, то алименты за месяц рассчитываются из средней зарплаты по региону).
Проверяющие, при наличии служебного удостоверения, могут беспрепятственно и без предупреждения, в любое время суток наведаться на предприятие для выявления нарушений. При проведении инспекций по вопросам выявления неоформленных трудовых отношений они могут:
«Законодательство позволяет Гоструда проверять предприятия, если в результате анализа информации, полученной из СМИ, других источников, доступ к которым не ограничен законодательством, возникает подозрение о теневом трудоустройстве. Таким образом, сигналы Минюста станут законным основанием для проверки предприятия. Полномочия инспекторов ограничиваются предметом проверки, поэтому все будет зависеть от того, как будет прописана цель проверки. Ожидаемо, что проверять будут трудоустройство и начисление заработных плат на предприятии в целом, а не отдельно взятого сотрудника», — рассказала UBR.ua юрист практики корпоративного права ЮК Juscutum Мария Фельмецгер.
Как защищаться бизнесу
В тоже время, по словам юристов, у бизнеса есть возможность опротестовывать подобные ревизии. И даже прикрыть их. Порядком проведения проверок Гоструда не предусмотрены такие основания, как «по сообщению от органов исполнительной службы». Это позволяет оспорить действия проверяющих в суде.
«До внесения изменений в такой порядок, проведение инспекций будет иметь признаки незаконных и проведенных без надлежащих оснований. Стоит учесть, что приход исполнительной службы в таких проверках также исключен — это не входит в их компетенцию», — подчеркнул в разговоре с UBR.ua адвокат, управляющий партнер ЮК «Альянс правовых сил» Виталий Собкович.
Кроме того, говорят юристы, чтобы оштрафовать предприятие, необходимо установить сам факт правонарушения. А для этого нужно поймать сотрудника и работодателя «на горячем». При отсутствии работника на предприятии и каких-либо документальных доказательств его трудоустройства или выполнения им работ, привлечь работодателя к ответственности невозможно. А протоколы о применении штрафных санкций можно будут легко оспорить.
«Если работника нет на месте, по документам его не существует на предприятии, то у Гоструда не будет оснований для применения санкций», — добавил Виталий Собкович.
Так или иначе, алиментщики становятся дополнительным фактором риска для работодателей нарваться на крупные штрафы. Их могут уволить «от греха подальше» или просто не захотеть иметь с ними дело в будущем. Однако, говорят юристы, скорее всего политика работодателя в отношении такой категории работников будет определяться ценностью для компании отдельно взятого сотрудника.
«Можно предположить, что когда инспекция придет с проверкой, то неквалифицированных работников будут увольнять, а особенно ценных, наоборот, официально трудоустраивать. Проблема еще заключается в том, что работодатель не знает, алиментщик его работник или нет. Конечно, существует Единый реестр должников, но надо время для того, чтобы население привыкло и научилось с ним работать», — подметил в разговоре с UBR.ua адвокат, председатель правления Центра семейно-правовых исследований Олег Простибоженко.
ТОВ звернулося з позовом до в.о. генерального директора ТОВ. Позов мотивований тим, що в.о. генерального директора уклав додаткову угоду до генерального договору щодо поставки на умовах відстрочення платежу, що не мало на меті здійснення реальної господарської операції та отримання прибутку, у зв’язку з чим ТОВ завдано реальних збитків.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів КГС ВС постановою у справі №910/21493/17 залишила без змін рішення суддів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Суд, зокрема, зазначив, що згідно з вимогами ст. 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов’язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов’язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.
Відповідно до положень ГПК України обов’язок з доведення наявності зазначених обставин, які свідчать про протиправну поведінку посадової особи товариства, покладено на позивача.
Однак позивач під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не довів шляхом подання відповідних доказів обставини неналежного чи недобросовісного виконання відповідачем своїх обов’язків при вчиненні дій від імені товариства, зокрема укладення додаткової угоди на умовах, які не були звичними в господарській діяльності товариства та суперечили умовам договору з урахуванням попередніх додаткових угод до цього договору.
З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.
Ошибка в указании порядка обжалования решения сама по себе не имеет лишать участника права на апелляцию. Такой вывод сделал ВС в постановлении №757 / 16971/17-ц, текст которой публикует «Закон и Бизнес».
Верховный Суд именем Украины
Постановление
21 ноября 2018 Киев №757 / 16971/17-ц
Верховный Суд в составе коллегии судей второй судебной палаты Кассационного гражданского суда:
председательствующего — ВЫСОЦКОЙ В.С.,
судей: МАРТЕВА С.Ю. (судья-докладчик), пророка В.В., Симоненко В.Н., ШТЕЛИК С.П. —
рассмотрел в порядке упрощенного искового производства кассационную жалобу Лица 6 на постановление Апелляционного суда г. Киева от 14.11.2017,
