ТОВ звернулося з позовом до в.о. генерального директора ТОВ. Позов мотивований тим, що в.о. генерального директора уклав додаткову угоду до генерального договору щодо поставки на умовах відстрочення платежу, що не мало на меті здійснення реальної господарської операції та отримання прибутку, у зв’язку з чим ТОВ завдано реальних збитків.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів КГС ВС постановою у справі №910/21493/17 залишила без змін рішення суддів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Суд, зокрема, зазначив, що згідно з вимогами ст. 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов’язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов’язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.
Відповідно до положень ГПК України обов’язок з доведення наявності зазначених обставин, які свідчать про протиправну поведінку посадової особи товариства, покладено на позивача.
Однак позивач під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не довів шляхом подання відповідних доказів обставини неналежного чи недобросовісного виконання відповідачем своїх обов’язків при вчиненні дій від імені товариства, зокрема укладення додаткової угоди на умовах, які не були звичними в господарській діяльності товариства та суперечили умовам договору з урахуванням попередніх додаткових угод до цього договору.
З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.
Ошибка в указании порядка обжалования решения сама по себе не имеет лишать участника права на апелляцию. Такой вывод сделал ВС в постановлении №757 / 16971/17-ц, текст которой публикует «Закон и Бизнес».
Верховный Суд именем Украины
Постановление
21 ноября 2018 Киев №757 / 16971/17-ц
Верховный Суд в составе коллегии судей второй судебной палаты Кассационного гражданского суда:
председательствующего — ВЫСОЦКОЙ В.С.,
судей: МАРТЕВА С.Ю. (судья-докладчик), пророка В.В., Симоненко В.Н., ШТЕЛИК С.П. —
рассмотрел в порядке упрощенного искового производства кассационную жалобу Лица 6 на постановление Апелляционного суда г. Киева от 14.11.2017,
Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, викладеною російською мовою, однак Касаційний цивільний суд у складі ВС залишив її без руху, посилаючись на ч.1 ст.9 Цивільного процесуального кодексу, відповідно до якої цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
«У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Відповідно до ч.4 ст.9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом», — йдеться в ухвалі КЦС від 21 січня 2019 року.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою. Разом з тим, у рішенні зазначається, що заявник не позбавлений права звернутися до перекладача з метою приведення касаційної скарги у відповідність до вимог закону.
Государство бесплатно будет обеспечивать учеников и учителей не только бумажными, но и электронными учебниками. Речь идет и об электронных версиях бумажных учебников, в формате pdf, и о собственно электронных учебниках и учебниках с аудиосопровождением.
Это заложено в новый Порядок обеспечения учебниками и пособиями получателей полного общего среднего образования и педагогических работников, который утвердил Кабмин в ходе заседания 23 января 2019 года.
Большая Палата Верховного Суда при рассмотрении дела № 161/3245/15-ц заключила, что исковые требования относительно обжалования регистрации права собственности, осуществленной на основании дубликата договора купли-продажи, правомерность выдачи которого оспаривается, должны рассматриваться в порядке гражданского, а не административного судопроизводства.
Соответствующее постановление было принято 14 ноября 2018 года.
Дело касалось незаконного, по мнению банка-истца (приобрел право собственности на спорный офис на основании заочного решения суда по ипотечному договору), отчуждение нежилого помещения: нотариус выдал должнику дубликат договора купли-продажи (оригинал которого хранился у истца, являющегося ипотекодержателем), на основании которого было зарегистрировано право собственности за должником, что позволило неоднократно отчуждать нежилое помещение без согласия ипотекодержателя, невзирая на наложенный запрет на отчуждение.
Большая Палата согласилась с низшими судами, рассмотревшими требования относительно осуществленной коммунальным предприятием государственной регистрации права собственности на упомянутое недвижимое имущество в порядке гражданского судопроизводства, поскольку их предметом в этом случае является не проверка административно-предписывающих действий государственного регистратора — бюро технической инвентаризации или установления законности (незаконности) его действий, а отмена решений относительно государственной регистрации права собственности должника на основании дубликата договора покупки-продажи, что непосредственно связано со спором о защите вещественного (гражданского) права на это имущество.
Относительно выводов судов предыдущих инстанций по существу решения указанного спора Большая Палата отметила, что оспариваемый дубликат договора, который полностью отвечает оригиналу, не имеет самостоятельного значения и силы правовой сделки, поскольку его выдача не устанавливает, не изменяет и не прекращает гражданских прав и обязанностей, а является документом, который лишь дублирует, воссоздает содержание договора, и не может нарушать права истца. Закон не предусматривает возможности признания его недействительным через суд в связи с несоблюдением частным нотариусом установленной процедуры его выдачи, определенной статьей 53 Закона «О нотариате» и пунктом 29 Инструкции о порядке совершения нотариальных действий.
«Поскольку правовые основания для признания недействительным дубликата договора отсутствуют, нельзя признать законными выводы судов предыдущих инстанций в части удовлетворения требования истца об отмене решения о государственной регистрации КП «Волынское ОБТИ» от 22 декабря 2011 года права собственности ЛИЦО_3 на офис (А-5) общей площадью 148,6 кв. м, что находится по адресу: АДРЕС_2, решение которых зависит от основного требования, а также ввиду того, что на время совершения таких действий ЛИЦО_3 был владельцем этого недвижимого имущества», — отмечено в постановлении Большой Палаты.
Далее
Кабінет Міністрів України розширив категорії одержувачів соціальних стипендій, зокрема, нещодано надав право на її отримання всім учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності.
«Розширено категорії одержувачів соціальних стипендій, надавши право на отримання соціальних стипендій всім учасникам бойових дій, зокрема особам, визнаним потерпілими учасниками Революції Гідності, особам з інвалідністю, отриманою внаслідок війни, і учасникам заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій і Луганській областях та їхнім дітям, які є студентами вищих навчальних закладів», — йдеться в повідомленні прес-служби Міністерства соціальної політики.
Також скасовано обмеження за віком (23 роки) учасникам бойових дій при наданні соціальної стипендії.
Крім того, встановлено терміни надання підтверджувальних документів на продовження виплати соціальних стипендій студентами з інвалідністю, осіб з інвалідністю I-III групи та студентів з сімей, які отримують допомогу відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».
Серед іншого, затверджено право на виплату соцстіпендії за минулий період, якщо несвоєчасне внесеня студента (курсанта) до списків студентів, яким призначено соціальну стипендію, сталося не з його вини.
Далее
