19 января вступил в силу Закон № 2661- VIII относительно обеспечения образовательного процесса надлежащими условиями для труда и получения образования.
В соответствии с внесенными в Закон «Об образовании» изменениями объекты и имущество государственных и коммунальных заведений образования можно сдать в аренду с целью предоставления услуг, которые не могут быть обеспечены непосредственно заведениями образования, связанных с обеспечением образовательного процесса или обслуживанием участников образовательного процесса. Орган управления должен определить возможности пользования государственным недвижимым имуществом в соответствии с законодательством.
Прошлая редакция статьи не содержала исключений по запрету использования имущества учебных заведений не по образовательному назначению.
Таким образом, на территории вузов и школ за счет аренды можно будет размещать столовые, буфеты и другие социально-бытовые объекты.
Источник: сайт «ЮРЛИГА»
Далее
19 января вступил в силу Закон № 2657-VIII о противодействии буллингу (травле) — то есть действиям или бездеятельности участников образовательного процесса, которые заключаются в психологическом, физическом, экономическом, сексуальном насилии, в том числе с применением средств электронных коммуникаций, совершаемым в отношении малолетнего или несовершеннолетнего лица или таким лицом относительно других участников образовательного процесса, в результате чего мог быть или был причинен вред психическому или физическому здоровью потерпевшего.
Типичные признаки буллинга:
— систематичность (повторяемость) деяния;
— наличие сторон — обидчик (буллер), потерпевший (жертва буллинга), возможные наблюдатели;
— действия или бездеятельность обидчика, следствием которых является причинение психического или физического вреда, унижение, страх, тревога, подчинение потерпевшего интересам обидчика, или социальная изоляция потерпевшего.
За буллинг установлена административная ответственность: КоАПдополнено новой статьей 173-4, согласно которой родители детей-буллеров от 14 до 16 лет заплатят штраф от 50 до 100 НМДГ или отбудут общественные работы сроком от 20 до 40 часов. Если же буллингом занималась группа детей этого возраста родители должны будет заплатить от 100 до 200 НМДГ или заниматься общественными работами от 40 до 60 часов.
Верховний Суд застосував штраф в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (5763 грн) за зловживання процесуальними правами.
Таке рішення прийняв Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час перевірки касаційної скарги за позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Вищої ради юстиції України та Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та нечинними рішення та наказу.
Суд касаційної інстанції повернув скаржнику касаційну скаргу у зв’язку з тим, що в ній не викладені передбачені Кодексом адміністративного судочинства України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Крім того, ця касаційна скарга містить неприпустимі нецензурні висловлювання на адресу суддів Шостого апеляційного адміністративного суду.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду наголосила, що сторони повинні не припускати використання нецензурної лексики як під час оформлення документів для подання до суду всіх інстанцій, так і в публічному житті, оскільки нецензурна лайка не підсилює ефективність і переконливість інформації в документах офіційно-ділового стилю, а свідчить про культурний вакуум та демонструє неповагу до суддів.
Суд зазначив, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 45 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України у випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього відповідні заходи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 149 цього Кодексу суд постановив ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України зі скаржника штрафу, через зловживання процесуальними правами.
З ухвалою Касаційного адміністративного cуду у складі Верховного Суду від 8 січня 2019 року у справі № 826/3515/18 можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79088560.
Верховна Рада прийняла Закон України «Про соціальні послуги», яким визначено основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику, подолання складних життєвих обставин та/або мінімізацію їх наслідків, особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Згідно із Законом, «соціальні послуги — дії, спрямовані на профілактику, подолання складних життєвих обставин, в яких перебуває особа/сім’я, або мінімізацію їх наслідків. Особі/сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України».
Базовими є такі соціальні послуги: догляд вдома, денний догляд; підтримане проживання; соціальна адаптація; соціальна інтеграція та реінтеграція; надання притулку; екстрене (кризове) втручання; консультування; соціальний супровід;
представництво інтересів; посередництво (медіація); соціальна профілактика; натуральна допомога; фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору; переклад жестовою мовою; догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних; супровід під час інклюзивного навчання; інформування.
Законом встановлено державний стандарт соціальних послуг.
Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проживають або перебувають на території України, у тому числі на осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, і належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах.
Законом визначено термін «базові соціальні послуги», згідно з яким це «соціальні послуги, надання яких отримувачам соціальних послуг гарантується Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, а також виконавчими органами сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад і визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом.
Законодавчим актом також визначено Реєстр соціальних послуг — автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізації, передачі), знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про соціальні послуги.
Законом визначено поняття «складні життєві обставини», до яких віднесено обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно, а також чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини.
Законом встановлено основні цілі та основні принципи надання соціальних послуг, основні напрями державної політики з питань надання соціальних послуг.
Згідно із Законом, законодавство України про соціальні послуги ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про соціальні послуги, що регулюють відносини у системі соціальних послуг, та міжнародних договорів України з питань надання соціальних послуг, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Закон визначає систему надання соціальних послуг, яка складається із сукупності суб’єктів, що формують державну політику з питань надання соціальних послуг, забезпечують реалізацію права особи/сім’ї на соціальні послуги, надавачів та отримувачів соціальних послуг, об’єднань отримувачів, об’єднань надавачів та професійних об’єднань працівників.
Закон встановлює класифікація соціальних послуг, згідно з якою, соціальні послуги поділяються на послуги, спрямовані на:
1) соціальну профілактику — запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім’ї в такі обставини;
2) соціальну підтримку — подолання особою/сім’єю складних життєвих обставин;
3) соціальне обслуговування — мінімізацію для особи/сім’ї наслідків складних життєвих обставин, підтримку їх життєдіяльності та включення у громаду.
Згідно із Законом, перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до цього Закону, визначається Класифікатором соціальних послуг, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Закон передбачає укладання договору про надання соціальних послуг.
Законом встановлено, що надання соціальних послуг через механізм соціального замовлення здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
Соціальні послуги надаються через механізм соціального замовлення відповідно до державного стандарту соціальних послуг.
Закон встановлює відповідальність за порушення вимог законодавства про соціальні послуги.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2020 року.
Далее
З 1 січня 2019 року туристичний збір встановлюється у відсотках від мінімальної зарплати: до 0,5% для українських туристів та до 5% для іноземних туристів. Це передбачено змінами до Податкового кодексу, повідомив сайт Міністерства економічного розвиту і торгівлі України.
Конкретну ставку туристичного збору повинна визначити кожна окрема сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаної територіальної громади для свого населеного пункту.
«Мінекономрозвитку підтримує зміну принципу нарахування туристичного збору. Такий підхід дозволяє не тільки індексувати величину збору, але й запобігає зловживанням. Раніше готелі могли «на папері» занижувати ціни на розміщення, щоб зменшити обсяги туристичного збору сплаченого до місцевих бюджетів», – йдеться у повідомленні.
Водночас, Мінекономрозвитку звертає увагу на те, що в абсолютному вимірі в 2019 році туристичний збір не може перевищувати 20,86 грн за добу розміщення для українських туристів та 208,65 грн (близько 6,5 євро) для іноземних туристів. Граничні розміри туристичного збору цілком відповідають світовій практиці. Ставки різняться від 1 до 9 євро. Наприклад, в Римі він становить від 3 до 7 євро в залежності від класу готелю.
Крім того, в Україні місцеві ради можуть ухвалити рішення про встановлення нульової ставки туристичного збору, якщо дійдуть висновку, що економічний ефект від залучення додаткових туристів компенсує витрати на відновлення інфраструктури населеного пункту.
Далее
Верховній Раді зареєстровано проект Закону № 9452 «Про донорство крові та її компонентів і національну систему крові».
Документ пропонує оновити чинний Закон «Про донорство крові та її компонентів».
Метою проекту Закону імплементація Директив Європейського Союзу, що стосуються безпеки крові, на виконання положень Угоди про асоціацією між Україною та Європейським Союзом, приведення у відповідність до стандартів Європейського Союзу, інших міжнародних стандартів у сфері безпеки і якості донорської крові та її компонентів, надання послуг з трансфузії компонентів крові, що дасть більше шансів для порятунку життів та збереження здоров’я багатьох людей; утримання ринку крові під контролем держави.
Оновлені положення Закону регулюватимуть відносини, пов’язані з розвитком донорства крові та компонентів крові, національної системи крові та наданням послуг з трансфузії компонентів крові, забезпеченням комплексу соціальних, економічних, правових і медичних заходів щодо організації донорства в Україні та задоволенням потреб охорони здоров’я в донорській крові та її компонентах.
При цьому, пропонується доповнити проект Закону новими термінами та визначеннями.
Далее
