Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).
Верховна Рада України прийняла в другому читання та в цілому Закон «Про акціонерні товариства» (законопроект № 2493).
Прийнятий Закон визначає порядок створення, діяльності, припинення та виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонерів.
Передбачається що цей закон набуде чинності з 1 січня 2023 року, замінивши Закон України «Про акціонерні товариства» 2008 року.
Новий закон спрямований на вдосконалення та подальшу гармонізацію законодавства про акціонерні товариства шляхом:
Крім цього, відповідні зміни вносяться до Цивільного, Господарського, Кримінального процесуального кодексів України, законів України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про депозитарну систему в Україні» та ряду інших законодавчих актів України.
Джерело: https://pravo.ua
Далее
У МВС підготували Роз’яснення постанови Уряду №793 про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» від 07.07.2022.
Про це повідомляє пресслужба МВС.
Зміни передбачають лише інший підхід у виплаті додаткової винагороди, а не її скасування.
Так, запроваджено норму виплати до 30 тис. гривень пропорційно часу служби в розрахунку на місяць, а також залежно від місця несення служби та району ведення бойових дій.
Зазначається, що це дозволить застосувати справедливий підхід до оплати праці та здійснювати виплати особовому складу залежно від складності виконуваних завдань.
Для прикладу:
Показове застосування таких змін на прикладі розмірів виплат для окремих категорій працівників Національної поліції:
інспектор-вибухотехнік:
поліцейський патрульної поліції:
На сьогодні зміни не застосовуються до військовослужбовців ЗСУ. Такий підхід щодо пропорційної виплати додаткової винагороди буде застосовуватись для Національної гвардії України та Державної прикордонної служби, Національної поліції, а також осіб цивільного та начальницького складу цивільного захисту ДСНС.
Далее
Статтею 23 Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначено таку категорію, як жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Таким чином, визначальним фактором є не батьківство, а саме утримання трьох і більше дітей.
На це звернули увагу у Державній прикордонній службі України, передає «Закон і Бізнес».
У відомстві вважають, що для перетину кордону на даній підставі необхідно надати підтверджуючі документи на утримання трьох і більше дітей віком до 18 років. Такими документами можуть бути
а) свідоцтва про народження трьох і більше дітей або
б) свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю цих дітей та, відповідно, свідоцтва про народження цих дітей, або
в) рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком, або
г) рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком, або
д) посвідчення батька багатодітної сім’ї.
Також слід врахувати, що якщо чоловік не проживає однією сім’єю зі своєю дитиною (дітьми), необхідно надати докази утримання такої дитини (дітей). Підтверджуючими документами можуть бути рішення суду про призначення аліментів на утримання дитини (дітей) та довідка з виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, розміру сплати таких аліментів, тощо.
Начальник відділу організації прикордонного контролю Західного регіонального управління Держприкордонслужби Ігор Матвійчук акцентував увагу, що у разі якщо вищевказані свідоцтва є у додатку «Дія», то їх також можна використовувати під час виїзду за кордон для підтвердження факту утримання трьох та більше дітей віком до 18 років.
Джерело: https://zib.com.ua
Відтепер під час проведення державної реєстрації актів цивільного стану реєстр дозволить перевірити вірність внесених номерів облікових карток платників податків (РНОКПП), а також унікальних номерів запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР). У разі ж відсутності при собі у громадянина РНОКПП, дані будуть автоматично завантажені без його пред’явлення.
Державне підприємство «Національні інформаційні системи» оновило програмне забезпечення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі – ДРАЦС). Завдяки впровадженню нової електронної інформаційної взаємодії реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – УНЗР) віднині вноситимуться до ДРАЦС на підставі відомостей, отриманих онлайн з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та Єдиного державного демографічного реєстру.
«Так, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану, внесення змін чи доповнень до нього, його поновлення чи анулювання, повторної видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану заявник надає свої РНОКПП та УНЗР – перевірити їх, аби підтвердити відповідність таких даних, буде можливо під час звернення за такою послугою. Для цього посадові особи відділів державної реєстрації актів цивільного стану або виконавчих органів сільських, селищних, міських рад мають подати відповідний онлайн-запит до податкової та міграційної служби», – зазначає заступник Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов.
Водночас, неотримання відомостей про РНОКПП або УНЗР не є підставою для невнесення запису до ДРАЦС, а також для невнесення до актових записів цивільного стану змін і доповнень, їх поновлення та анулювання, повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.
Для перевірки РНОКПП/УНЗР потрібно заповнити ПІБ заявника, дату його народження та РНОКПП/УНЗР. За ознаки відсутності РНОКПП, необхідно заповнити дані паспорту.
Якщо ж у заявника відсутній РНОКПП – його можна буде отримати одночасно з поданням заяви на державну реєстрацію акту цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану. Для цього необхідно буде внести інформацію про ПІБ заявника та дату його народження.
Очікувати відповіді за запит від податкової служби користувачу не потрібно. Час надходження відповіді від податкової служби не впливає на закінчення процесу державної реєстрації актів цивільного стану або внесення змін до них. Відповідь буде відображатися при наступному перегляді цього актового запису та за необхідності.
Джерело: https://www.kmu.gov.ua
Парламентом у другому читанні та в цілому прийнято законопроект, яким вносяться зміни Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідні зміни дозволять виконати зобов’язання України з імплементації положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС шляхом:
Крім того, з метою забезпечення доступу користувачів до консолідованої фінансової звітності законопроектом передбачено встановлення вимог до оприлюднення консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом.
Також деякі норми спрямовані і на удосконалення положень національного законодавства, зокрема щодо вимог до реквізитів первинних документів.
Прийняття цих змін не тільки забезпечить виконання взятих Україною зобов’язань щодо імплементації положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС, але й дозволить удосконалити законодавчі засади ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що сприятиме спрощенню ведення бізнесу, прозорості фінансової звітності та позитивному інвестиційному клімату в Україні.
Із основного: підприємства поділяються га групи.
Групи поділяються на малі, середні або великі.
Малими групами вважаються групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів — до 4 мільйонів євро включно;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) —
до 8 мільйонів євро включно;
середня кількість працівників — до 50 осіб включно.
Середніми групами вважаються групи, які не відповідають критеріям для малих груп, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів — до 20 мільйонів євро включно;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до
40 мільйонів євро включно;
середня кількість працівників — до 250 осіб включно.
Великими групами вважаються групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів — понад 20 мільйонів євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад
40 мільйонів євро;
середня кількість працівників — понад 250 осіб.
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Далее
19 липня набув чинності Закон № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин».
Документ набув чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Верховна Рада прийняла відповідний Закон 1 липня 2022 року.
Зокрема, одна з найважливіших новел цього Закону — скасування збереження виплати середнього заробітку мобілізованим працівникам.
Стаття 36 КЗпП доповнена новими пунктами 8-1, 8-2, 8-3, відповідно до яких підставами припинення трудового договору також є:
смерть роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою —
смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).
Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.
П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої — п’ятої статті 67, статей 71, 73, 781 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки».
У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.
Варто звернути увагу, що визначено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, — у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні