У Міністерстві юстиції розповіли про нову послугу для українців, яка передбачає одруження вдруге без процесу розлучення.
Відомство пропонує сімейним парам повторити весільну церемонію через 25 або 50 років спільного життя, щоб відчути ті незабутні емоції. Скористатися новою послугою українці зможуть в будь-якому РАГСі країни.
У відомстві вважають, що ювілейні шлюби будуть зміцнювати інститут сім’ї та сімейні відносини. Замовити послугу зможуть як сімейні пари, так їхні рідні або друзі. У свідоцтві про шлюб, виданому на церемонії, буде значитися «повторно».
Далее
Правительство приняло решение о внедрении единого образца бланка служебного удостоверения должностных лиц и работников органов исполнительной власти и Секретариата Кабмина. Такие бланки служебных удостоверений предлагается изготавливать по единому образцу в формате пластиковой карты типа ID-1 с бесконтактным носителем.
Соответствующее постановление № 1137 было принято на правительственном заседании 27 декабря 2018 года.
Установлено, что служебные удостоверения, выданные до вступления в силу этого постановления, действуют в течение срока, на который они выданы. До обеспечения выдачи служебного удостоверения с бесконтактным электронным носителем удостоверения оформляются с использованием бланков предыдущих образцов.
Секретариату Кабмина, министерствам и другим центральным и местным органам исполнительной власти предоставлен 6-месячный срок для обеспечения соответствующих органов бланками служебного удостоверения с бесконтактным электронным носителем.
Бланк служебного удостоверения должностных лиц и работников органов исполнительной власти и Секретариата Кабмина с бесконтактным электронным носителем изготавливается в форме пластиковой карты формата ID-1, содержащей бесконтактный электронный носитель, размером 54 х 85,6 мм. В бланк удостоверения имплантирован бесконтактный электронный носитель, отвечающий требованиям ISO/IEC 14443 относительно записи и считывания данных.
На лицевой стороне бланка удостоверения напечатано четыре защитных сетки нерегулярной структуры, которые создают изображение в виде орнаментального рисунка с элементами гильешной розетки.
На обратной стороне бланка удостоверения напечатана защитная сетка серого цвета регулярной структуры.
На фоне сетки напечатано стилизованное изображение малого Государственного Герба Украины и полосы, которые выполнены цветами синего и желтого цветов.
Также краской синего цвета напечатано слово «ПОСВІДЧЕННЯ».
Вдоль полос в цвете серой сетки выполнен позитивный повторяющийся микротекст «УКРАЇНА».
В левой части бланка удостоверения оптико-переменною краской напечатано способом трафаретной печати стилизованное изображение карты Украины.
Персонализация бланка удостоверения осуществляется способом цветной термопечати и содержать как визуальную информацию о должностном лице, его статусе и полномочиях, так и информацию, которая будет занесена в бесконтактный носитель.
Необходимость принятия решения обусловлена разрозненностью форм бланков удостоверений. Поскольку в основном служебные удостоверения изготавливаются в форме бумажных книжечек, это делает такие удостоверения легкодоступными к подделке, а также влияет на возможность достоверности установления личности владельца удостоверения и определения правомерности его представительских полномочий.
Постановление вступило в силу 29 декабря 2018 года.
Сама только ссылка на потенциальную возможность уклонения ответчика от исполнения судебного решения не является достаточным основанием для удовлетворения заявления. Такое заключение сделал ВС в постановлении №6-846цс16. По материалам ЗиБ.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
17 жовтня 2018 року м.Київ №183/5864/17-ц
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати
Касаційного цивільного суду:
головуючого — СТРІЛЬЧУКА В.А.,
суддів: КУЗНЄЦОВА В.О. (суддя-доповідач), ОЛІЙНИК А.С., СТУПАК О.В., УСИКА Г.І.,
розглянуши у порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області, який діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.11.2017 та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.05.2018,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року фермерське господарство «Самара» звернулося до суду з позовом до Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Новомосковської районної ради Дніпропетровської області, ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення.
Позов мотивовано тим, що 18.04.91 Виконавчий комітет Новомосковської районної ради народних депутатів прийняв рішення №148 «Про реєстрацію фермерського господарства Саєнка Михайла Михайловича», яке згодом змінило свою назву на ФГ «Самара». 31.05.96 та 29.07.99 Особі 4 виділено в постійне користування та видано державний акт на земельні ділянки площею 34,3 га та 18,69 га для ведення фермерського господарства. Особа 4 Інформація 1 помер. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6.03.2014 після смерті Особи 4 засновником ФГ «Самара» визнано Особу 5.
Позивач зазначає, що вказані земельні ділянки надавалися фермерському
господарству, однак у державному акті помилково зазначено Особу 4 як фізичну особу.
Ураховуючи викладене, ФГ «Самара» просило: встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт належності ФГ «Самара» в особі засновника Особи 4 державного акта від 29.07.96 на право постійного користування землею площею 34,3 га та 18,69 га, розташованої на території Вільненської сільської ради, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства рішенням 7-ї сесії ХХІІ скликання Новомосковської районної ради Дніпропетровської області від 31.05.96 №7-8/ХХІІ та на підставі рішення ІІ сесії ХХІІІ скликання Новомосковської райради від 29.07.99 №8-17/ХХІІІ; визнати за ФГ «Самара» право постійного користування вищевказаними земельними ділянками.
29.11.2017 ФГ «Самара» звернулося до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області вчиняти будь-які дії, пов’язані з розпорядженням (користуванням, володінням), у тому числі продажем права на земельних торгах (аукціонах), земельної ділянки площею 34,3 га та земельної ділянки площею 18,69 га, що розташовані на території Вільненської сільської ради, наданих для ведення фермерського господарства, а також надання (затвердження) дозвільних документів будь-яким особам на виготовлення будь-якої землевпорядної документації відносно зазначених земельних ділянок, до набрання чинності рішення суду у справі.
Заява мотивована тим, що після смерті засновника ФГ «Самара» Особи 4 питання щодо подальшої долі земельних ділянок може бути вирішене її власником, тобто державою в особі ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області або ж іншим місцевим органом, який буде розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення, у зв’язку з чим, щоб не допустити факту передання спірних земельних ділянок, звернулися до суду з указаною заявою.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду від 29.11.2017 заяву ФГ «Самара» задоволено. Вжито заходів забезпечення позову у справі за позовом ФГ «Самара» до Вільненської сільради, Новомосковської райради, ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення. До набрання рішенням у справі законної сили заборонено ГУ Держгеокадастру в Дніпроперовській області вчиняти будь-які дії, пов’язані з розпорядженням (користуванням, володінням), у тому числі продажем права на земельних торгах (аукціонах), земельною ділянкою площею 34,3 га та земельною ділянкою площею 18,69 га, що розташовані на території Вільненської сільради, наданих для ведення фермерського господарства, а також надання (затвердження) дозвільних документів будь-яким особам на виготовлення будь-якої землевпорядної документації відносно зазначених земельних ділянок.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що між сторонами дійсно існує спір про право користування спірними земельними ділянками, які перебували в користуванні колишнього засновника позивача ФГ «Самара», та що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки ГУ Держгеокадастру має можливість у будь-який час виконати функції, покладені на нього державою та розпорядитись спірною земельною ділянкою шляхом надання її в користування (оренду) третім особам.
Постановою АСДО від 10.05.2018 апеляційну скаргу Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області залишено без задоволення, ухвалу Новомосковського міськрайонного суду від 29.11.2017 залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було допущено порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі перший заступник прокурора Дніпропетровської області, який діє в інтересах ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області, просить скасувати оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими й суперечать положенням стст.151—153 ЦПК в редакції, чинній на момент розгляду справи, оскільки заява про забезпечення позову є необґрунтованою, її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.
Ухвалою ВС від 13.07.2018 відкрито касаційне провадження в указаній справі.
18.09.2018 відокремлені матеріали справи №183/5864/17-ц за позовом ФГ «Самара» до Вільненської сільради, Новомосковської райради, ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення, надійшли до ВС.
Ухвалою ВС від 3.10.2018 вищевказану справу призначено до розгляду.
<…> Перевіривши доводи касаційної
скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла ткаого висновку.
Відповідно до положень стст.149, 150 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути сумірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті — це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду з указаним позовом, ФГ «Самара» просило встановити факт належності йому земельних ділянок, а також право користування вказаними земельними ділянками.
Дійшовши висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції не здійснив оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з’ясував сумірності виду забезпечення позову, який просила застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам, не оцінив рівноцінності заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтував необхідності вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права.
Судом першої інстанції залишено поза увагою, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. У ній не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області спірної земельної ділянки на користь третіх осіб.
Апеляційний суд, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, якою було задоволено заяву про забезпечення позову на зазначене уваги не звернув, порушень норм процесуального права, які допустив суд першої інстанції при забезпеченні позову, не усунув.
За таких обставин та порушення судами норм процесуального права, оскаржувані рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.
За змістом чч.1, 2 ст.412 ЦПК, підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміна рішення є неправильне застування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Оскільки при вирішенні заяви про забезпечення позову суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, і для вирішення цього питання по суті немає необхідності додаткового з’ясування обставин справи та їх оцінки, оскаржувані рішення відповідно до ч.1 ст.412 ЦПК підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ФГ «Самара» про забезпечення позову.
Керуючись стст.400, 406, 412, 415, 416 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області, який діє в інтересах ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області задовольнити.
Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду від 29.11.2017 та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні заяви ФГ «Самара» про забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Наличие судебного решения о признании лица недееспособным ограничивает его право, тогда как отказ в таком признании, наоборот, не несет негативных последствий, которые ухудшают его положение. Соответствующие вопросы затрагиваются в постановлении Верховного Суда от 21.12.2018.
Мать обратилась в суд с иском, в котором просила признать недееспособным ее совершеннолетнего сына. Она указывала, что сын страдает психическим заболеванием и неоднократно находился на стационарном лечении в психоневрологической больнице. Местный суд требования удовлетворил. При этом он учел заключение судебно-психиатрической экспертизы, в котором указывалось, что человек страдает устойчивым психическим расстройством в виде шизофрении и не способен осознавать значение своих действий, руководить ими, следовательно, нуждается в опеке.
Сын обжаловал вердикт в апелляционной инстанции и добился его отмены.
Оспаривая решение апелляционного суда, мать заметила, что он безосновательно назначил повторную стационарную экспертизу и не сообщил стороне об изменении своего состава.
В постановлении №752/14744/14-ц ВС отметил, что мужчина совершил ряд правонарушений и имел объявленную районным управлением полиции подозрение по ч.2 ст.185 Уголовного кодекса. На момент рассмотрения дела апелляционным судом, правоохранители не могли установить местонахождение гражданина и объявили его в розыск. Учитывая это суд не имел возможности назначить экспертизу. Поэтому вывод о невозможности признания лица недееспособным при таких обстоятельствах является правильным.
Минздрав разъяснил некоторые аспекты возврата лекарств и медизделий в аптеки с 1 января 2019 года. В министерстве отметили, что возвращать можно только лекарственные средства и медицинские изделия ненадлежащего качества. Для этого необходимо предъявить расчетный документ на их приобретение. В таком случае потребитель имеет право просить вернуть уплаченные за лекарства деньги или заменить препарат на аналогичный.
С 1 января вступает в силу Закон от 23 ноября 2018 года № 2628-VIII «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины относительно улучшения администрирования и пересмотра ставок отдельных налогов и сборов».
Он, в частности, вносит изменения в требования потребителя относительно лекарственных средств и изделий медицинского назначения.
Минздрав обращает внимание, что факт ненадлежащего качества подтверждается следующими документами:
— заключение о качестве лекарственных средств, выданное подведомственной лабораторией территориального органа Гослекслужбы и/или уполномоченной лабораторией;
— распоряжение Гослекслужбы о запрете обращения лекарственного средства.
Чтобы оградить себя и не приобрести некачественные лекарства, в министерстве рекомендуют проверять сайт Гослекслужбы и убедиться, что приобретенные препараты не запрещены. Также в Минздраве напомнили, что по требованию покупателя аптеки должны предоставить документы, подтверждающие надлежащее качество продукции, в частности сертификат качества производителя.
Налоговая декларация об имущественном состоянии и доходах (налоговая декларация) подается налогоплательщиками по месту своего налогового адреса одним из таких способов (по выбору):
— лично или уполномоченным на это лицом;
— направляется по почте с уведомлением о вручении и с описью вложения;
— средствами электронной связи в электронной форме с соблюдением требований законов об электронном документообороте.
При отправке налоговой декларации по почте, налогоплательщик обязан осуществить такое отправление не позднее чем за пять дней до истечения предельного срока представления налоговой декларации, а при представлении налоговой декларации в электронной форме — не позднее окончания последнего часа дня, в котором истекает такой предельный срок.
При направлении декларации средствами электронной связи граждане могут воспользоваться новым электронным сервисом в «Электронном кабинете», который предусматривает частичное автоматическое заполнение декларации на основании учетных данных плательщика, сведений о начисленных (выплаченных) доходов, имеющихся в Государственном реестре физических лиц — плательщиков налогов и сведений по объектам недвижимого (движимого) имущества.
В 2018 году в законодательство были внесены изменения, которыми расширен круг плательщиков, которые обязаны и (или) имеют право подать декларацию. Так, обязаны включить в годовую налоговую декларацию и самостоятельно уплатить установленные налоги и сборы получатели вознаграждений и других выплат, начисленных (выплаченных) в соответствии с условиями гражданско-правового договора в случае, если такие доходы получены от физических лиц — плательщиков единого налога четвертой группы.
В течение 2019 года имеют право подать декларацию с целью получения налоговой скидки граждане, которые понесли расходы:
— в пользу отечественных учреждений дошкольного, внешкольного, общего среднего, профессионального (профессионально-технического) и высшего образования для компенсации стоимости получения соответствующего образования такого налогоплательщика и/или члена его семьи первой степени родства;
в виде арендной платы по договору аренды жилья (квартиры, дома), оформленным в соответствии с требованиями действующего законодательства, в случае если такой плательщик имеет статус внутренне перемещенного лица и при условии соблюдения установленных требований.
Подробно об особенностях декларационной кампании 2019 можно узнать по ссылке.
