ВРУ прийняла за основу проєкт Закону про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав.
Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.
Метою законопроєкту є розблокування діяльності організацій колективного управління у сферах публічного виконання та публічного сповіщення музичних недраматичних творів, уникнення негативних наслідків припинення сплати роялті для українських митців та світової авторської спільноти.
Законопроєктом передбачено можливість організаціям колективного управління, які на сьогодні внесені до Реєстру, здійснювати добровільне колективне управління майновими правами правовласників, щодо яких належні організації колективного управління мають право здійснювати управління, до моменту затвердження Міністерством економіки України рішення про акредитацію нових організацій колективного управління у порядку, визначеному законодавством.
Таким чином, законопроєкт запроваджує нові прозорі конкурси з акредитації авторських організацій колективного управління та забезпечує авторам і правовласникам України та світу отримання справедливої винагороди.
Проєкт Закону зареєстровано за № 5572.
Далее
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств» № 1788-ІХ Верховна Рада ухвалила 24 вересня 2021 року.
Фактично Закон дозволить фермерським господарствам використовувати для діяльності орендні землі.
Більш того на орендованій земельній ділянці за письмовою згодою орендодавця можна буде:
Також Закон передбачає надання державної підтримки фермерським господарствам, зокрема молодим фермерам.
Джерело:https://pravo.ua
Далее
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами.
Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту
Наразі на законодавчому рівні відсутня комплексна регламентація взаємовідносин між виробниками та торговельними мережами, щоб б враховувала державну політику у процесі реалізації харчових продуктів. Постачальники та торгові мережі для регулювання своїх взаємовідносин використовують загальні норми цивільного законодавства та договори купівлі-продажу, умови яких, як правило, постачальники не можуть змінювати через нерівність економічного становища та «ринкову силу» торговельних мереж. Непропорційність сил між постачальниками та торговельними мережами призвела до певних зловживань і застосуванню недобросовісних та несправедливих практик з боку останніх, яким неможливо протистояти виключно за допомогою законодавства про захист конкуренції.
Що пропонується?
Законопроєктом № 6155 від 08.10.2021 пропонується прийняти окремий законодавчий акт — Закон України «Про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами», згідно якому, зокрема:
1. Надаються визначення термінів: «харчовий продукт, що швидко псується», «термін придатності», «торговельна мережа», «торгова потужність» та інші.
2. Визначається сфера регулювання Законом, яка не поширюється на відносин, які пов’язані:
1) з організацією та здійсненням зовнішньоекономічної діяльності у сфері торгівлі харчовими продуктами;
2) з публічними закупівлями харчових продуктів, у тому числі закупівлі продуктів освітніми закладами та закладами охорони здоров’я.
3. Визначаються повноваження Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, місцевих органів виконавчої влади у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами.
4. Визначаються вимоги до договорів купівлі-продажу (поставки) харчових продуктів, договорів про торгівельне співробітництво.
З метою протидії, по суті, безвідсотковому кредитуванню торговельних мереж за рахунок виробників, законопроєктом пропонується визначити граничні терміни відстрочки оплати за отримані від постачальника товари. У той же час, щоб уникнути можливих прийомів для затримок виплат за отримані товари законопроєктом визначається, що поставлені торговельній мережі товари підлягають оплаті у встановлений термін, який розпочинається з дня їх фактичного отримання.
За порушення строків розрахунків на законодавчому рівні встановлено розмір пені за кожен день прострочення, а у разі прострочення понад тридцять календарних днів — додаткове стягнення штрафу.
Законопроєктом вводиться обмеження на сумарний обсяг усіх виплат постачальником харчових продуктів на користь торгових мереж. Це дозволить створити механізм, який з одного боку не перешкоджає торговельним мережам надавати послуги зі стимулювання споживчого попиту на харчові продукти, а з іншого боку — запобігає можливим зловживанням.
При цьому, визначається, що рекламні, маркетингові, логістичні послуги, послуги з підготовки, обробки, пакування харчових продуктів, інші послуги, пов’язані із реалізацією харчових продуктів кінцевому споживачу, можуть надаватися суб’єктом торговельної діяльності виключно на підставі укладеного з постачальником харчових продуктів договору про торгівельне співробітництво. Такий договір укладається сторонами у письмовій формі та винятково на добровільних засадах.
Окремо визначені умови, які забороняється встановлювати у договорі купівлі-продажу (поставки) харчових продуктів, зокрема, які передбачають:
1) оплату постачальником включення продукту до асортименту (зміну асортименту) харчових продуктів суб’єкта торговельної діяльності;
2) відшкодування постачальником харчових продуктів витрат у зв’язку з втратою або пошкодженням харчових продуктів цпісля переходу права власності на такі товари, за винятком випадків, якщо втрата або пошкодження сталися з вини такого постачальника харчових продуктів;
3) відшкодування постачальником харчових продуктів витрат, пов’язаних з утилізацією або знищенням непроданих харчових продуктів, крім випадків, пов’язаних з утилізацією харчових продуктів через їхню невідповідність нормам безпечності та якості, ризик для життя чи здоров’я споживачів, через виробничі недоліки.
4) стягнення з постачальників харчових продуктів штрафу, що не стосується якості, кількості та строків поставок харчових продуктів, більше, ніж 1% від суми вартості харчових продуктів, що поставляються;
5) застосовування взаємозаліків при розрахунку за поставлені харчові продукти. Всі розрахунки між сторонами договору повинні здійснюватися винятково в грошовій формі;
6) повернення постачальнику харчових продуктів поставлених харчових продуктів або їх заміну, за винятком випадків, якщо таке повернення або заміна обумовлені неналежною якістю харчових продуктів, їх пошкодженням, що сталося з вини постачальника таких харчових продуктів;
7) встановлення дискримінаційних умов для різних постачальників однакових за якістю харчових продуктів;
8) встановлення умов, згідно яких постачальник харчових продуктів може залучатися без винагороди до діяльності суб’єкта торгівельної діяльності;
9) можливість скасування поставок харчових продуктів, що швидко псуються, крім випадку коли про таке скасування повідомляється не менше ніж за 30 календарних днів до дати постачання;
10) заборону на укладення договорів купівлі-продажу (поставки) харчових продуктів з іншими суб’єктами господарювання, а також будь-які штрафні санкції або інші негативні наслідки за укладення таких договорів;
11) можливість зміни в односторонньому порядку умов договору купівлі-продажу (поставки) харчових продуктів, зокрема, які стосуються періодичності, способу, місця, строків (періодів) чи обсягів поставки, умов щодо якості, оплати або цін (вартості).
Зазначені умови договору купівлі-продажу (поставки) харчових продуктів є нікчемними.
5. Також проєктом Закону передбачено, що суб’єкт торговельної діяльності, що володіє торговельною мережею, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями суб’єктів торговельної діяльності, що пов’язані із ним відносинами контролю у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Зазначена норма покликана забезпечити механізм захисту від уникнення торговельними мережами відповідальності за взяті зобов’язання через схему залучення підприємств-посередників.
Прикінцевими положеннями законопроєкту передбачено, що умови договорів, які були укладені до набрання чинності цим Законом, повинні бути приведені у відповідність до вимог цього Закону протягом 180 днів з дня набрання чинності цим Законом.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
На позачерговому засіданні Уряду схвалено проєкт нової редакції Закону України «Про дошкільну освіту».
Про це повідомляє пресслужба МОН.
«Документом насамперед МОН пропонує запровадити інтернатуру для молодих фахівців сфери дошкілля, реалізувати принцип «гроші ходять за дитиною», втілити в життя академічну автономію закладів дошкільної освіти та упорядкувати їхню типологію. Упевнений, що спільними зусиллями, за підтримки Президента України, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування, ми створимо спроможну систему дошкільної освіти, з рівним доступом до освітніх послуг, мотивованими педагогічними працівниками, безпечним, інклюзивним та розвиваючим освітнім середовищем для щасливого дитинства», – зазначив Сергій Шкарлет.
Законопроєктом пропонуються покращені умови для здобувачів дошкільної освіти, а саме:
Проєктом нової редакції Закону України «Про дошкільну освіту» пропонується удосконалити функціонування системи дошкільної освіти, а також привести у відповідність до Закону України «Про освіту».
Далее
Міністерством освіти і науки України затверджено Програму єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» на другому (магістерському) рівні вищої освіти.
ЄДКІ – обов’язковий компонент атестації спеціальних компетентностей, визначених стандартами вищої освіти та достатніх для ефективного виконання професійної діяльності за обраною спеціальністю.
В порядку апробації кваліфікаційний іспит за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» планується провести у грудні 2021 року для вступників до магістратури 2020 року. Формат проведення буде уточнено з урахуванням епідеміологічної ситуації та відповідних технічних можливостей.
Екзаменаційна робота буде складатися з фабул (описів фактичних обставин ситуації). До кожної фабули буде наведено не більше 12 тестових завдань (запитань) за такими типами:
Загальна кількість тестових завдань – 120, на виконання яких учасникам буде відведено 180 хвилин.
Програма ЄДКІ за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» складається з 12 розділів:
Програму розроблено робочою групою з питань методичного, організаційного та аналітичного забезпечення ЄДКІ за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право», до складу якої входять працівники МОН, юристи, науковці, представники інших центральних органів влади та громадських організацій.
Джерело: https://yaizakon.com.ua
Далее
Далее
