Юридическая Компания

Новости

Пріоритетність норм ЦК у справі про визнання недійсним свідоцтва про право власності

Опубликовано 18 Авг 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Пріоритетність норм ЦК у справі про визнання недійсним свідоцтва про право власності
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право власності, виданого відповідачеві 24 листопада 2016 року на підставі реалізації спірної квартири з електронних торгів. Спір у справі № 334/3161/17 виник у зв’язку з тим, що, на думку позивача, спірна квартира відчужена особою, яка станом на 24 листопада 2016 року не була та не могла бути її володільцем і власником, оскільки продала квартиру позивачеві 21 листопада 2011 року.
Суди попередніх інстанцій у задоволенні позову відмовили. Вбачаючи підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду передав справу на розгляд Великої Палати ВС.
У цій справі, серед іншого, ВП ВС відповіла на запитання, чи можна вважати норми ЦК України пріоритетними над нормами інших законів у вирішенні колізії між нормами, що регулюють однопредметні правовідносини.
Зокрема, Велика Палата ВС дійшла такого висновку: якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.
На дату укладення позивачем договору купівлі-продажу спірної квартири існувала очевидна суперечність між одночасно чинними нормами ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України») та ч. 4 ст. 334 ЦК України щодо того самого питання – коли виникає право власності в набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу: з моменту державної реєстрації правочину (ЦК України) чи з моменту державної реєстрації речового права, набутого за таким правочином (зазначений Закон).
На думку Великої Палати ВС, цю суперечність слід вирішувати на користь норми ЦК України: до 1 січня 2013 року право власності в набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу виникало за правилами ч. 4 ст. 334 цього Кодексу – з моменту державної реєстрації такого договору як правочину.
Особа, яка до 1 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця вона надалі державну реєстрацію свого права власності.
Велика Палата ВС вважає, що особа, яка здійснила державну реєстрацію правочину відповідно до норм статей 334, 657 ЦК України, набула титул власника майна. У свою чергу необхідність реєстрації права на нерухоме майно (на момент виникнення спірних правовідносин – до 1 січня 2013 року) не впливала на виникнення в покупця нерухомості права власності на це майно.
Ураховуючи вищевикладене, ВП ВС змінила рішення попередніх судів лише щодо мотивів відмови в задоволенні позову, а також відступила від раніше викладеного висновку в постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Постанова Великої Палати ВС від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/98483113.
Далее

ВС вказав випадок, коли банк повинен припинити нараховувати відсотки за кредитом

Опубликовано 18 Авг 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ВС вказав випадок, коли банк повинен припинити нараховувати відсотки за кредитом

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред’явлення до позичальника вимоги дострокового повернення. Можливість забезпечення інтересів кредитора в порядку частини другої статті 625 ЦК не є підставою вважати триваючим кредитне зобов’язання, строк якого змінено самим банком.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 12 серпня 2021 року у справі № 296/9419/18.

Обставини справи

Позивач звернувся до суду з позовом до Банку про визнання іпотеки припиненою.

В обґрунтування позову зазначав, що між ним та Банком було укладено два договори кредиту та два договори іпотеки, предметом яких є квартира. Свої зобов’язання за кредитними договорами позичальник виконав, що є підставою для припинення іпотеки.
Банк зазначав, що один з кредитних договорів не припинено, виконання судового рішення не свідчить про повне погашення заборгованості за кредитним договором. За період з 11 листопада 2015 року по 09 вересня 2018 рік нараховано подвійні проценти в розмірі 70 299,08 грн та за період з 1 вересня 2018 року по 1 вересня 2019 року — інфляційні у розмірі 16 349,25 грн.

Позиція ВС

ВС зазначає, що стаття 17 Закону «Про іпотеку» визначає, що іпотека серед іншого припиняється у разі припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відсутність заборгованості позивача за кредитним договором підтверджується довідкою та не заперечувалося відповідачем.

Також, судами встановлено, що подавши до районного суду позов до позивача та іншої особи про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором банк змінив строк виконання зобов’язання.

Рішенням районного суду солідарно з позивача та іншої особи на користь Банку стягнуто заборгованість за договором про надання споживчого кредиту.

Вказане рішення виконано, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження у зв’язку зі сплатою боргу у повному обсязі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред’явлення до позичальника вимоги дострокового повернення.

Враховуючи вищезазначене, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали припиненою іпотеку за обома договорами іпотеки. Можливість забезпечення інтересів кредитора в порядку частини другої статті 625 ЦК не є підставою вважати триваючим кредитне зобов’язання, строк якого змінено самим банком.

Джерело: https://biz.ligazakon.net/

Далее

З 23 серпня поточного року Е-паспорти набудуть юридичної сили

Опубликовано 17 Авг 2021 в Новости | Нет комментариев

З 23 серпня поточного року Е-паспорти набудуть юридичної сили
15 квітня 2021 року Президент Володимир Зеленський підписав Закон України від 30 березня 2021 року № 1368-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», який прирівнює е-паспорти до паперових.
Закон набирає чинності 23 серпня 2021 року.

Документом передбачено, що е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон особа надає замість та без додаткового надання паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків, про місце проживання.

Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон формуються безоплатно.

Отримати «паспорт у смартфоні» — дуже просто. Для цього достатньо завантажити додаток «Дія» через Рlау Market або Арр Store та авторизуватися в ньому за допомогою BanklD. Після чого в одержувача в додатку автоматично сформується так званий e-паспорт та/або e-паспорт для виїзду за кордон. 

Їх не можна буде використати у разі:

  • перетинання державного кордону України, крім випадків необхідності підтвердження особи громадянина України під час в’їзду в Україну;
  • в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї;
  • в’їзду, перебування, проживання або пересування у межах прикордонної смуги, виходу в територіальне море та внутрішні води України.
Е-паспорти доступні лише тим українцям, які мають ID-картку або біометричний закордонний паспорт.

 

Далее

Які обов’язки та борги передаються зі спадщиною: роз’яснення Мін’юсту

Опубликовано 17 Авг 2021 в Новости | Нет комментариев

Які обов’язки та борги передаються зі спадщиною: роз’яснення Мін’юсту

Згідно з чинним законодавством, разом з правами до складу спадщини входять обов’язки, що на момент відкриття спадщини належали спадкодавцеві та не припинилися через його смерть.

Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту.

У спадщину переходять обов’язки:

  • які випливають з цивільно-правових договорів;
  • з відшкодування матеріальної шкоди (збитків), моральної шкоди (присудженої судом за життя спадкодавця);
  • по виплаті неустойки у вигляді штрафу або пені (присудженої судом за життя спадкодавця);
  • витрати на утримання, догляд, лікування, поховання спадкодавця (але не більше, ніж за 3 роки);
  • за договором оренди житла з викупом.

Наприклад, після смерті боржника відбувається заміна його в кредитному зобов’язанні на спадкоємця, який надалі несе відповідальність перед банком у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Обов’язок плати за зобов’язаннями покладається на спадкоємця, що прийняв спадщину. Водночас, не важливо – успадковує особа за законом або за заповітом.

Кожен зі спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Сім-карта по паспорту: в Раду внесли новий законопроект

Опубликовано 17 Авг 2021 в Новости | Нет комментариев

Сім-карта по паспорту: в Раду внесли новий законопроект

Законодавець пропонує впровадити систему придбання сім-карток за паспортом. Таким чином, автори документа хочуть, щоб кожен українець реєстрував мобільний номер за своїми документами. Депутати вважають, що таке нововведення допоможе вирішити відразу ряд проблем.

Про це повідомляє glavcom.ua.

Згідно з опублікованою інформацією в документі, з 1 січня 2025 року всі, хто не встиг зареєструвати номер за паспортом, будуть відключені від мобільного зв’язку.

У повідомленні говориться, що через стрімкий розвиток цифрової економіки ідентифікація абонентів важлива для ефективної системи захисту персональних даних користувачів. Багато хто користується інтернет-банкінгом, онлайн-замовленнями товарів і послуг, тому зростають ризики шахрайства.

«В результаті викрадення телефонів, в пам’ять яких були внесені персональні дані, виникають неприємні ситуації з банківськими рахунками», – зазначають автори законопроекту.
Джерело: https://itechua.com/news
Далее

Компенсацію за затримку виплати зарплати оподатковують

Опубликовано 16 Авг 2021 в Новости | Нет комментариев

Компенсацію за затримку виплати зарплати оподатковують

В ГУ ДПС у Харківській області відмітили, що у зв’язку із порушенням строків виплати зарплати передбачена компенсація (ст. 34 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР).

Компенсацію проводять при затримці виплати зарплати на один і більше календарних місяців (ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів» від 19.10.2000 р. № 2050-III).

Проведені згідно із законом компенсаційні виплати у зв’язку з відносинами трудового найму, в цілях оподаткування ПДФО, прирівнюють до зарплати та оподатковують.

Суму компенсації включають до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводять її нарахування та виплату (пп. 1.6.2 Інструкції № 5).

Джерело: https://buh.ligazakon.net

Далее