Опубликовано director 3 Авг 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Строк, протягом якого до Європейського суду з прав людини може бути подана заява стосовно остаточного національного рішення, скорочується з шести місяців (станом на сьогодні) до чотирьох.
1 серпня набув чинності 15-й протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає відповідні процедурні зміни, повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Поправка, передбачена цим протоколом, щодо скорочення строку на третину набере чинності 1 лютого 2022 року.
Тобто, аж до 31 січня наступного року остаточне рішення національного суду можна буде оскаржувати протягом шести місяців. Якщо ж рішення буде ухвалене 1 лютого, то до ЄСПЛ можна буде подати заяву лише до 1 червня 2022 року.
Оновлений текст Конвенції з урахуванням змін, внесених Протоколом №15, можна переглянути за посиланням.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 30 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
Володимир Зеленський підписав Закон № 1591-ІХ «Про платіжні послуги», який Парламент ухвалив 30 червня 2021 року.
Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента.
Закон спрямований на модернізацію й подальший розвиток ринку платіжних послуг та сприятиме впровадженню інновацій у фінансовій сфері України.
Зазначається, що документ адаптує українське законодавство до правового поля Європейського Союзу, що в майбутньому дасть змогу інтегрувати платіжну систему України із системою ЄС. Новий Закон базується на сучасних вимогах і враховує норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2) та Директиви з електронних грошей (EMD).
Також документ посилює захист прав споживачів платіжних послуг і забезпечує прозорість їхнього надання. Зокрема, встановлюються вимоги до управління ризиками та автентифікації користувача.
Згідно із Законом в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг. З’являться нові учасники ринку — установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи.
Існуватиме дев’ять платіжних послуг, з яких дві — нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків).
Небанківські надавачі платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деякі інші надавачі платіжних послуг) зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу.
Відповідно до документа НБУ отримає право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити регуляторну «пісочницю» — платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях. Її функціонування передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб.
Також Закон створює умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), що має об’єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему. Планується, що Open banking запрацює в Україні у 2023 році.
Крім того, з метою мінімізації кібершахрайства посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій — постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену автентифікацію користувачів у визначених випадках.
Закон набирає чинності на наступний день після опублікування та вводиться в дію через 12 місяців, за винятком окремих статей.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Опубликовано director 30 Июл 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивача з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання її прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 14 липня 2021 року справа № 506/450/19.
Обставини справи
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не застосували до спірних правовідносин правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16, згідно з якими відсутність у договорі однієї істотної умови є підставою для відмови у реєстрації такого договору оренди землі.
Позиція ВС
У постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16 у подібній справі зазначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Врахувавши висновки Верховного Суду України, від яких не відступила Велика Палата Верховного Суду, а також конкретні обставини справи, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутність у договорі однієї чи більше з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували їх умови, отже незгода позивача з умовами виконання договорів не може бути підставою для визнання її прав порушеними в момент укладення договорів та визнання їх недійсними з цих підстав.
Джерело: https://biz.ligazakon.net/
Далее
Опубликовано director 30 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
В Україні в найближчі три роки внаслідок зростання розміру мінімальної зарплати гарантована пенсія для тих, хто виконав певні умови, збільшиться з 2600 до 3066 грн. Відповідно до закону, для окремих категорій мінімальна пенсія не може бути нижчою ніж 40% мінімальної зарплати, повідомляє Обозреватель.
Це випливає з даних ухваленої Верховною Радою бюджетної резолюції. Найближче підвищення очікується в грудні цього року.
Як буде змінюватися розмір гарантованої пенсії:
- з 1 грудня 2021-го – 2600 грн пенсія (6500 грн мінімалка);
- з 1 жовтня 2022-го – 2680 грн пенсія (6700 грн мінімалка);
- з 1 січня 2023-го – 2870 грн пенсія (7176 грн мінімалка);
- із січня 2024-го – 3066 грн пенсія (7665 грн мінімалка).
Відзначимо, що такий розмір мінімальної виплати (менше бути не може, а більше – так) стосується тільки тих, хто виконав вимоги щодо стажу і досяг 65-річчя. Вимоги щодо стажу для жінок становить 30 років, а для чоловіків – 35 років.
Загальний пенсійний вік в Україні дорівнює 60 років. Але виходити в цьому віці на заслужений відпочинок можуть тільки ті, хто виконав вимоги щодо стажу. І ці вимоги будуть рости щорічно на 12 місяців до 2027-го.
Наприклад, уже у 2028-му в 60 років на пенсію виходитимуть ті, у кого є 35 і більше років стажу; в 63 роки – у кого від 25 до 35 років стажу; в 65 років – у кого від 15 до 25 років стажу.
Джерело: https://kurs.com.ua
Далее
Опубликовано director 29 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
Об этом сообщает пресс-служба Офиса президента.
Так, 29 июля глава государства подписал указ № 333/2021, которым перенес День молодежи с последнего воскресенья июня на 12 августа. В этот день все страны празднуют Международный день молодежи.
Это сделано, чтобы поддержать стремление украинцев к интеграции с европейским обществом, а также для утверждения ценностей демократии и свободы.
Изменения вступают в силу с 1 января 2022 года.
Указ Президента Украины от 22 июня 1994 года № 323 «О Дне молодежи» признается недействительным.
Далее
Опубликовано director 29 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
ФОПи не можуть проводити операції (продаж) з криптовалютою — позиція ДПС.
Фіскали відзначають, що платниками ЄП 1 — 3 груп не можуть бути суб’єкти господарювання (юридичні особи та ФОП), які здійснюють діяльність з обміну іноземної валюти (ч. 2 пп. 291.5.1 ПКУ).
У своєму роз‘ясннні навели визначення «іноземна валюта» із п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.
До неї відносять грошові знаки грошових одиниць іноземних держав; кошти на рахунках, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях; електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах.
Однак крипта, там і близько не згадується. В Україні відсутній правовий статус крипти, зокрема відсутня нормативно-правова база для її класифікації та регулювання операцій з нею.
У стінах ВРУ «висять» вічні законопроекти, і він не один щодо статусу та нормативного врегулювання криптовалюти в Україні.
Податківці рекомендують з метою уникнення порушень щодо застосування спрощеної системи оподаткування звернутися до НБУ щодо віднесення криптовалюти до іноземної валюти. В такому випадку буде можливою відповідь, чи можуть ФОП — платники ЄП 2 — 3 груп здійснювати продаж (реалізацію) криптовалюти….».
Джерело: роз’яснення ДПС із категорії 107.01.02 розділу
Далее
