Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без зміни судові рішення щодо особи, виправданої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України – незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
Про це повідомляє пресслужба ВС.
Як зазначив касаційний суд, відповідальність за кримінальне правопорушення проти довкілля, передбачене ст. 249 КК України, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, таке: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено, тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа за наявності для того підстав може нести відповідальність за ч. 3 або ч. 4 ст. 85 КУпАП.
У п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України визначена обов’язковість призначення експертизи щодо визначення шкоди довкіллю. Колегія суддів врахувала, що імперативність цих вимог щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або цінні папери, що мають визначений грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків (шкоди), заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, коли достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. Це узгоджується з правовим висновком об’єднаної палати ККС ВС в постанові від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18).
У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов’язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта.
У цьому провадженні, в якому йдеться про встановлення шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням, немає підстав для її встановлення відмінним від проведення експертизи шляхом. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для визначення розміру збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, слідчий або прокурор були зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи, однак будь-якого дослідження для встановлення наявності істотної шкоди довкіллю проведено не було.
Наданий органом досудового слідства розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок добування або знищення цінних видів риб та інших об’єктів водного промислу, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неналежним доказом того факту, що внаслідок незаконного вилову риби було завдано істотної шкоди, оскільки цей документ не може замінити висновок експерта.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погодилася з висновком місцевого суду щодо відсутності об’єктивних даних про заподіяння наслідків, передбачених ч. 1 ст. 249 КК України, а висновок суду першої інстанції стосовно відсутності в діянні особи складу вказаного кримінального правопорушення визнала правильним.
Постанова ККС ВС у справі № 708/392/18 (провадження № 51-5945км20) за посиланням.
Далее
Госисполнители получили новый механизм для изъятия транспорта у должников. Об этом заявил замминистра юстиции по вопросам исполнительной службы Андрей Гайченко. По его словам, первые полтора десятка должников уже изъяли авто – у тех, кто «годами не платил алименты и штрафы».
Машины оперативно увозят на эвакуаторах для дальнейшей продажи на площадке OpenМarket.
Техническую сторону вопроса реализации нового инструмента замминистра решил не оглашать, чтобы не давать должникам преимущества и шанс скрыться от исполнительной службы.
Юристы предполагают, что, что речь идет о системе розыска должников «Гарпун», запуск которой состоялся при тесном сотрудничестве Минюста и Нацполиции.
«Информационная подсистема «Гарпун» – это автоматический мобильный прибор, с помощью лазерного радара которого безошибочно фиксируются нарушители и правоохранителям выдается картинка транспортного средства», – рассказал нам адвокат, управляющий АБ «Александра Кудрявцева» Александр Кудрявцев.
Работает система следующим образом:
1. Государственные исполнители территориальных отделов ГИС выносят постановления о розыске автомобиля должника, подкрепленные электронной цифровой подписью.
2. Данные об указанных постановлениях автоматически передаются на главный киевский сервер.
3. Полицейские задерживают транспортное средство, внесенное в базу данных «Гарпун», о чем составляют соответствующий акт, предусмотренный нормами КоАП, и передают имущество в органы Государственной исполнительной службы.
4. При необходимости госисполнитель производит опись имущества должника и обеспечивает его передачу на штрафплощадку для хранения, в соответствии с заключенным договором.
«До этого момента госисполнитель путем запроса мог установить владельца автомобиля, наложить на него арест, но реального розыска автомобиля не осуществлялось. Изъять арестованный автомобиль удавалось преимущественно в случаях, когда он, например, нарушал ПДД или попадал в ДТП», – подмечает нам Александр Кудрявцев.
Насколько эффективным будет этот механизм, покажет время. Но, по мнению адвоката, его эффективность напрямую зависит от скорости реагирования со стороны правоохранительных органов, ведь розыск и задержание автомобиля, даже обнаруженного системой «Гарпун», возложен именно на них.
Источник: юридический ресурс Протокол
Далее
Учасниця ТОВ звернулася з позовом до ТОВ про визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача від 26 листопада 2019 року та від 10 березня 2020 року. Позивачка вважає, що рішення загальних зборів є недійсними, оскільки про дату та час проведення, а також про порядок денний цих зборів вона повідомлена не була, а рішення прийняті за відсутності необхідної кількості голосів.
Про це повідомляє пресслужба ВС.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено. КГС ВС рішення судів попередніх інстанцій скасував у частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ від 26 листопада 2019 року з питання першого порядку денного про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів учасників товариства; про визнання недійсними рішень від 10 березня 2020 року. У цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій установили, що учасниками ТОВ не були внесені зміни до статуту протягом року з моменту набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Положення п. 7.3 статуту ТОВ (у редакції від 17 січня 2018 року), які передбачають, що рішення приймаються більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства в питанні збільшення статутного капіталу товариства і внесення змін до статуту ТОВ, не відповідають вимогам ч. 2 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка передбачає необхідність прийняття таких рішень трьома чвертями голосів усіх учасників товариства.
Отже, прийняття 26 листопада 2019 року та 10 березня 2020 року на зборах учасників рішень про збільшення статутного капіталу товариства і внесення змін до статуту товариства шляхом затвердження його в новій редакції могло бути здійснено не інакше як із дотриманням визначеного ч. 2 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» порядку.
Водночас судами встановлено, що за рішення про збільшення статутного капіталу товариства та про внесення змін до статуту шляхом затвердження його в новій редакції проголосували тільки два учасники ТОВ, які володіють 68 % статутного капіталу цього товариства, що суперечить положенням ч. 2 ст. 34 зазначеного Закону.
З огляду на те, що збільшення статутного капіталу товариства було вчинене з порушенням закону, протиправним є і затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками, нових розмірів часток учасників товариства з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів (перше питання у протоколі загальних зборів від 10 березня 2020 року), яке було здійснене внаслідок виконання учасниками рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів учасників.
Із текстом постанови КГС ВС у справі № 910/4446/20 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98584674.
Далее
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який вдосконалює банківську систему й посилює захист вкладників.
Як повідомляє ОП, йдеться про закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків» № 1588-ІХ. Вказується, що документ сприятиме збереженню активів банку та запобіганню втрати його майна, дасть змогу задовольнити вимоги якомога більшої кількості кредиторів фінустанови, що виводиться з ринку, та зменшить витрати держави на неплатоспроможні банки.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) зможе ініціювати провадження (зокрема в іноземних та міжнародних судах) про стягнення шкоди, заподіяної банку внаслідок: 1) націоналізації або експропріації майна банку; 2) реквізиції, руйнування, шкоди або знецінення майна банку через військові дії, збройні конфлікти й громадські заворушення.
Також документ визначає правові підстави для відшкодування збитків особою, яка заподіяла шкоду банку та кредиторам, а також особою, яка внаслідок таких дій отримала майнову вигоду. Зокрема передбачається можливість добровільного відшкодування такої шкоди (збитків).
Також уточнено процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, ліквідації банків, повноваження ФГВФО тощо.
Джерело: https://ua.news
Далее
Головне управління ДПС у Київській області нагадує розмір ставки нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників внеску, повідомляє ЛігаБізнес.
Розміри ставок нарахування єдиного внеску:
— 22% до суми доходу (прибутку), отриманого від діяльності — для ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність без використання найманої праці, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
— 22% до суми заробітної плати, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — для роботодавців (підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців, самозайнятих осіб, які використовують найману працю);
— 8,41% до суми заробітної плати, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — для роботодавців (підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, а також фізичні особи — підприємці) у разі нарахування доходів працюючим особам з інвалідністю;
— 5,3% до суми заробітної плати, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — для роботодавців — підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС (в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці) у разі нарахування доходів працюючим особам з інвалідністю;
— 5,5% до суми заробітної плати, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — для роботодавців — підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю (в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці) у разі нарахування доходів працюючим особам з інвалідністю.
До суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за договорами ЦПХ застосовується розмір нарахування ЄВ 22% всіма роботодавцями, окрім підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС (в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці), — ними застосовується розмір ставки ЄВ 5,3%.
Джерело: https://kurs.com.ua
Далее
В соответствии с пунктом 69.7 статьи 69 разд. ІІ Налогового кодекса физические лица — предприниматели и лица, осуществляющие независимую профессиональную деятельность, обязаны уведомлять о своем статусе банки и другие финансовые учреждения, в которых такие лица открывают счета.
Об этом информируют в Главном управлении ГНС в Ивано-Франковской области.
Неуведомление физлицами-предпринимателями и лицами, осуществляющими независимую профессиональную деятельность, о своем статусе банка или другого финансового учреждения при открытии счета, согласно п. 118.3 ст. 118 Налогового кодекса, влечет за собой наложение штрафа в размере 680 грн. за каждый случай неуведомления.
В то же время в соответствии с п. 69.2 ст. 69 Налогового кодекса банки и другие финансовые учреждения обязаны направить уведомление об открытии или закрытии счета налогоплательщика — юридического лица (резидента и нерезидента), в том числе открытого через его обособленные подразделения, или самозанятого физического лица в контролирующий орган, в котором учитывается налогоплательщик, в день открытия/закрытия счета.
Указанная норма предусматривает предоставление информации обо всех счетах налогоплательщиков. При этом следует принять во внимание, что самозанятые лица открывают счета, на которые зачисляются средства, как по требованию субъектов хозяйствования, так и по требованию физических лиц.
Источник: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
