От авиаперевозчика требуется компенсация пассажирам за задержку в три часа и более, если шина самолета повреждена винтом, лежащим на ВПП, только если он не докажет, что использовал все имеющиеся в его распоряжении средства для устранения задержки вылета. К такому выводу пришел Суд справедливости ЕС в деле «Germanwings v Wolfgang Pauels».
Г-н Вольфганг Пауэльс купил билет на рейс из Дублина (Ирландия) в Дюссельдорф (Германия) компании Germanwings. Этот рейс был отложен на 3 часа 28 минут. Germanwings отказалась выплатить Пауэлсу компенсацию на том основании, что задержка произошла из-за повреждения шины самолета, вызванного винтом, лежащим на взлетно-посадочной полосе, эти обстоятельства, по мнению авиакомпании, должны рассматриваться как чрезвычайные, чем исключается обязательство выплатить компенсацию в соответствии с Регламентом (ЕС) № 261/2004 Европейского Парламента и Совета, устанавливающим общие правила относительно компенсаций и помощи пассажирам в случае отказа в посадке, отмены или длительной задержки рейса и аннулирует Регламент (ЕЕС) № 295/91.
Landgericht Köln (Региональный суд, Кельн, Германия), в котором было начато разбирательство, решил передать вопрос в Суд ЕС для предварительного решения, чтобы выяснить, является ли повреждение авиационной шины, вызванное винтом, лежащим на ВПП (повреждение посторонним предметом) чрезвычайным обстоятельством.
В сегодняшнем решении Суд ЕС четко указывает, что авиаперевозчик не обязан выплачивать компенсацию пассажирам, если он может доказать, что отмена или задержка прибытия рейса, равная или превышающая три часа, была вызвана чрезвычайными обстоятельствами, которые нельзя было избежать, даже если бы были приняты все разумные меры и, если такие обстоятельства все же возникают, что он принял меры, соответствующие ситуации, используя все свои ресурсы в виде персонала или оборудования, а также имеющиеся в его распоряжении финансовые средства для избежания такой ситуации, которая может привести к отмене или длительной задержке рейса, при этом от авиаперевозчика не требуется нести несоизмеримые расходы.
Таким образом, Европейский Суд напоминает, что события могут быть классифицированы как чрезвычайные обстоятельства в значении регулирования прав авиапассажиров, если по своему характеру или происхождению они не являются неотъемлемой частью нормального осуществления деятельности соответствующего авиаперевозчика и находятся за его пределами фактического контроля перевозчика.
Суд считает, что, хотя авиаперевозчики регулярно сталкиваются с повреждением шин своего воздушного судна, когда неисправность шины является единственным результатом столкновения с посторонним предметом, лежащим на взлетно-посадочной полосе аэропорта, такие повреждения нельзя рассматривать как рядовое событие при обычном осуществлении деятельности. Кроме того, эти обстоятельства находятся вне фактического контроля перевозчика. Таким образом, они являются чрезвычайными обстоятельствами в смысле регулирования прав пассажиров.
Однако, чтобы исключить свое обязательство по выплате компенсации в соответствии с правилами о правах пассажира, авиаперевозчик должен также доказать, что он использовал все свои ресурсы в виде персонала или оборудования, а также имеющиеся в его распоряжении финансовые средства, чтобы избежать замены шины, поврежденной посторонним предметом, лежащим на взлетно-посадочной полосе аэропорта, ведущей к длительной задержке рассматриваемого рейса. В этой связи, в частности в отношении повреждения шин, Суд отмечает, что авиаперевозчики могут иметь в своем распоряжении во всех аэропортах, в которых они работают, контракты на замену шин, в соответствии с которыми им предоставляется приоритетный режим.
Далее
Среди украинцев, находящихся за рубежом, есть те, кто уклоняется от уплаты алиментов. Это создает ряд проблем для их детей, оставшихся в Украине. Чтобы защитить их интересы, в Минюсте разработали несколько важных рекомендаций. Об этом сообщила заместитель Министра юстиции по вопросам исполнительной службы Светлана Глущенко.
По ее словам, переезд ребенка или отца — плательщика алиментов на постоянное место жительства за границу, изменение ими гражданства не лишают ребенка права на содержание. Если ребенок живет в Украине, а отец — за границей, иск о взыскании алиментов может быть подан в суд в Украине, по месту жительства ребенка.
Если решение о взыскании алиментов с отца, проживающего за границей, будет принято судом Украины, это решение на территории другой страны будет исполняться в соответствии с Договором о предоставлении правовой помощи.
Решение суда Украины подлежит исполнению на территории другой страны после его признания. Для обращения с ходатайством о признании и исполнении решения суда Украины в компетентный орган другой страны заинтересованное лицо обращается в суд Украины, принявший решение. Дальше надлежащим образом оформленное ходатайство направляется компетентному органу другой страны в порядке, предусмотренном международным договором Украины.
В большинстве случаев такие ходатайства при посредничестве областных территориальных управлений юстиции направляются в Минюст для дальнейшей отправки компетентным иностранным органам.
Исполнение судебного решения на территории другой страны происходит в соответствии с ее законодательством, подытожила г-жа Глущенко.
Источник: сайт «ЮРЛИГА»
Далее
Большая Палата Верховного Суда при рассмотрении дела № 813/1596/18 определила юрисдикцию жалоб касаемо невнесения сведений в Единый реестр досудебных расследований.
В соответствующем постановлении от 13 марта, с текстом которого можно ознакомиться в Verdictum, определено, что спор относительно невнесения сведений в ЕРДР о совершении уголовного правонарушения не является публично-правовим и не может быть предметом рассмотрения в административном суде.
В пределах спорных правоотношений истец и ответчик действуют как участники уголовного производства, права и обязанности которых определены УПК, потому спор по этому делу не может рассматривать административный суд.
Большая Палата согласилась с выводами низших судов о том, что спор по этому делу не является публично-правовым, требования об обжаловании бездеятельности начальника отдела полиции во время организации проверки заявления об уголовном правонарушениидолжны быть рассмотрены только в пределах уголовногосудопроизводства, а не административного.
Источник: сайт «ЮРЛИГА»
Далее
Позивач звернулась до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору. Особа покликалась на те, що перед укладенням кредитного договору банк не повідомив позичальника про ризик девальвації гривні та її вплив на суму абсолютного здорожчання кредиту, тим самим ввів її в оману щодо обставин, які мають істотне значення.
Оскільки вона не може прямо вплинути на існування валютних ризиків, то ця умова є прикладом агресивної підприємницької практики та нечесної підприємницької діяльності.
Суди першої та апеляційної інстанцій не знайшли підстав для задоволення позову, оскільки сторонами досягнуто згоду щодо усіх істотних умов, визначено предмет та ціну, строк дії договору, а укладені договори не суперечать нормам Цивільного кодексу України (ЦК) та Закону України «Про захист прав споживачів».
Позивач оскаржила рішення судів в касаційному порядку та зазначала, що суди не надали оцінки відсутності в оспорюваному кредитному договорі такої істотної умови як «інфляційне застереження».
Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу позивача, а рішення судів залишив без змін.
Касаційний цивільний суд зазначив, що тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі — вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов’язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману.
ВС зауважив, що стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.
ВС дійшов висновку, що, встановивши факти, які повністю спростовують твердження позивача про ненадання їй банком повної інформації щодо умов кредитування і тим самим — введення її, як споживача, в оману щодо істотних умов кредитного договору, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання кредитного договору недійсним, та відмову в задоволенні позову (постанова від 14.03.2019 у справі №755/3903/17).
Далее
Селищна рада звернулася до суду з позовом до податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Позивач покликався на те, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій є протиправним, оскільки єдиний внесок Радою сплачувався своєчасно та у повному обсязі; помилкове ж його перерахування на неналежний рахунок було виявлене позивачем самостійно та усунуто у найкоротший строк, а відтак застосування до нього штрафу та пені було безпідставним.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Суд погодився з доводами позивача про те, що помилкова сплата єдиного внеску на неправильний рахунок не створює передумов для застосування до нього штрафних санкцій, проте дійшов висновку про законність прийнятого відповідачем рішення оскільки під час перерахування коштів вже на правильний рахунок, Рада невірно зазначила призначення платежу — «Єдиний соціальний внесок нарахований на з/п за березень 2016 року», а не за червень 2015 року, тобто як поточний платіж.
Апеляційний суд позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції зазначив, що внесок Радою був сплачений своєчасно та у повному обсязі, проте на помилковий рахунок, тому не може вважатись неналежним виконанням обов’язку з його сплати; разом з тим ані порядку, ані можливості перенесення позивачем коштів податку або обов’язкового платежу з одного рахунку призначення на інший не передбачено чинним законодавством, тому єдиним шляхом виправлення допущеної помилки для позивача було повернення таких коштів та повторна їх сплата за належними платіжними реквізитами.
Верховний Суд погодився з рішенням суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу державної податкової інспекції залишив без задоволення.
Суд касаційної інстанції зазначив, що допущена помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на єдиний казначейський рахунок. До того ж, згодом така помилка була виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.
Тому Верховний Суд дійшов висновку, що здійснення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов’язання з єдиного внеску у встановлений строк, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Далее
?Постанова КГС ВС від 29.03.2019 № 924/657/18:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/80856722
⚡Ключові висновки КГС:
✔️Суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі, виходив з того, що визначальною обставиною для розгляду заяви про відмову від апеляційної скарги і дослідження повноважень підписанта є завершення апеляційного перегляду ухвали в іншій справі, якою на відповідного підписанта покладені повноваження голови правління.
✔️На підтвердження повноважень відповідною особою до матеріалів справи наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, згідно з яким виконання обов’язків голови правління тимчасово покладено на нього, як розпорядника майна, згідно з вказаною ухвалою суду.
✔️Представник Позивача для заперечення повноважень такої особи на підписання відмови від апеляційної скарги надав копію протоколу заочного голосування наглядової ради, за змістом якого наглядова рада прийняла рішення про обмеження повноважень голови правління.
✔️Водночас витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань не містять застережень щодо обмеження повноважень відповідної особи.
✔️Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
✔️Апеляційний господарський суд не зазначив, у чому полягає неможливість встановлення ним обставин наявності чи відсутності у особи повноважень на подання відповідної заяви від імені позивача на підставі прийняття до уваги чи відхилення наданих учасниками справи доказів (зокрема вказаної ухвали суду у іншій справі, витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, рішення наглядової ради Позивача) з урахуванням моменту набрання законної сили зазначеною ухвалою, статусу внесених до Єдиного державного реєстру відомостей, повноважень наглядової ради акціонерного товариства та голови правління (зокрема розпорядника майном, на якого судом покладено виконання обов’язків голови правління).
?«Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство «Шепетівський гранкар’єр «Пронекс» (далі — Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до ОСОБА_4 (далі — Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівський гранкар’єр «Пронекс» (далі — Відповідач-2, Товариство) про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 02.11.2015 (далі — Договір), рішень позачергових зборів учасників Товариства, оформлених протоколом №3 від 02.11.2015 (далі — Збори), а також скасування реєстраційних дій/записів у Єдиному державному реєстрі, проведених на підставі Договору та рішень Зборів.
2. Позов мотивований тим, що укладення Договору щодо відчуження частки у статутному капіталі Товариства, яка на праві власності належала Позивачу і перебувала під арештом на підставі постанови державного виконавця, суперечить положенням статей 321, 658 Цивільного кодексу України. На думку Позивача, Договір також суперечить актам цивільного законодавства через включення до нього істотної умови про вже здійснене зарахування по зобов’язанню, яке насправді не існувало.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.10.2018 у позові відмовлено з підстав недоведеності позовних вимог.
4. Позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яка підписана головою правління ОСОБА_5
5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення суду першої інстанції.
6. 22 січня 2019 року Позивач подав клопотання про відмову від апеляційної скарги, підписане керівником Позивача ОСОБА_6
7. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 зупинено за ініціативою суду апеляційне провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №924/628/17 за результатом перегляду ухвали Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2018.
8. Ухвала мотивована тим, що визначальною обставиною для розгляду заяви про відмову від апеляційної скарги і дослідження повноважень підписанта цієї заяви ОСОБА_6 є завершення апеляційного перегляду зазначеної ухвали у справі №924/628/17, якою на ОСОБА_6 покладені повноваження голови правління.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. У провадження Господарського суду Хмельницької області перебуває справа №924/628/17 за заявою Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання банкрутом Позивача. Справа перебуває на стадії розпорядження майном боржника.
18. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2018 у справі №924/628/17 задоволено клопотання розпорядника майном Позивача арбітражного керуючого ОСОБА_6 про усунення керівника від виконання повноважень; припинено повноваження голови правління Позивача ОСОБА_5; виконання відповідних обов’язків голови правління Позивача тимчасово покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_6
19. Зазначена ухвала оскаржена в апеляційному порядку.
20. На підтвердження повноважень ОСОБА_6 до матеріалів справи наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань станом на 4 січня 2019 року, згідно з яким виконання обов’язків голови правління тимчасово покладено на розпорядника майна ОСОБА_6 згідно з ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2018 у справі №924/628/17.
21. Представник Позивача для заперечення повноважень ОСОБА_6 на підписання відмови від апеляційної скарги надав копію протоколу заочного голосування наглядової ради Позивача від 19.12.2018, оригінал якого оглянутий судом. За змістом зазначеного протоколу наглядова рада прийняла рішення про обмеження повноважень голови правління.
22. Водночас витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань станом на 4 і 21 січня 2019 року не містять застережень щодо обмеження повноважень голови правління Позивача ОСОБА_6
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
23. Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 56. Участь у справі представника
… 3. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. …
Стаття 191. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем
1. Позивач може відмовитися від позову, а відповідач — визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. …
3. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. …
Стаття 227. Обов’язок суду зупинити провадження у справі
1. Суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у випадках: …
5) об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, — до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. …
Стаття 229. Строки, на які зупиняється провадження у справі
1. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених:…
4) пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу — до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи;…
Стаття 234. Зміст ухвали суду
1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; …
Стаття 269. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції
1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. …
24. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: …
7) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — Єдиний державний реєстр) — єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи; …
Стаття 9. Відомості Єдиного державного реєстру
… 2. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: …
13) відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи — також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; …
Стаття 10. Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру
1. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
2. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
3. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. …
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
25. Суд виходить з того, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України обов’язок суду зупинити провадження у справі обумовлений об’єктивною неможливістю її розгляду до вирішенні іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. При застосуванні наведеної правової норми за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинні бути зазначені, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновків, постановляючи ухвалу.
26. Суд вважає правильними доводи скаржника щодо невідповідності оскаржуваної ухвали вимогам пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
27. Зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у даній справі, виходив з того, що визначальною обставиною для розгляду заяви про відмову від апеляційної скарги і дослідження повноважень підписанта ОСОБА_6 є завершення апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2018 у справі №924/628/17.
28. Однак всупереч вимогам зазначених правових норм суд апеляційної інстанції в ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про об’єктивну неможливість розгляду відповідної заяви, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для її розгляду.
29. Так, апеляційний господарський суд не зазначив, у чому полягає неможливість встановлення ним обставин наявності чи відсутності у ОСОБА_6 повноважень на подання відповідної заяви від імені Позивача на підставі прийняття до уваги чи відхилення наданих учасниками справи доказів (зокрема ухвали Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2018 у справі №924/628/17, витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, рішення наглядової ради Позивача) з урахуванням моменту набрання законної сили зазначеною ухвалою, статусу внесених до Єдиного державного реєстру відомостей, повноважень наглядової ради акціонерного товариства та голови правління (зокрема розпорядника майном, на якого судом покладено виконання обов’язків голови правління).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Виходячи з викладеного, Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
31. Касаційна скарга підлягає задоволенню.»
