Вироком суду особу засуджено за ч. 2 ст. 289 КК (незаконне заволодіння транспортним засобом) до покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років без конфіскації майна та звільнено від відбування покарання з випробуванням. Відповідно до вироку суду особа з метою незаконного заволодіння транспортним засобом проник у гараж, звідки незаконно заволодів мопедом.
Захисник засудженого покликався на те, що його підзахисний добровільно заявив у правоохоронні органи про незаконне заволодіння транспортним засобом та повернув його власнику, а тому суд мав би звільнити особу від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 289 КК.
Так, ч. 4 ст. 289 КК передбачено, що звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства), але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.
ККС ВС погодився, що, визнавши особу винуватим у вчиненні злочину, суд не врахував наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 289 КК, для звільнення його від кримінальної відповідальності.
Далее
Частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
Суди розглядали справу про розірвання шлюбу за позовом чоловіка. Відповідач заявила клопотання про залишення позову без розгляду, надавши суду докази про вагітність та оригінал медичної картки для огляду в судовому засіданні. Позивач заперечував, покликаючись на сфабрикованість доказів.
Суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду, з огляду на приписи статті 110 СК України.
Апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції та направив справу для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції навів роз’яснення, надані у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з якими вказане у ч. 2 ст. 110 СК обмеження стосується як чоловіка, так і дружини, включаючи випадки, коли дитина народилася мертвою або померла до досягнення нею одного року. Встановивши зазначені обставини, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, а якщо воно було відкрито, — припиняє провадження у справі. Ухвали такого роду не є перепоною для повторного звернення до суду з тих самих підстав у зв’язку зі зміною обставин, згаданих у вказаній нормі.
Далее
Велика Палата Верховного Суду скасувала незаконні судові рішення у справі про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна.
17 жовтня 2018 року ВП ВС розглянула справу № 753/22010/14-ц (провадження № 14-211цс18) за позовом ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» до осіб про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна.
За результатами розгляду Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу відповідачів на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2015 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2018 року задовольнила частково.
Судді зазначені судові рішення скасували повністю і постановили передати матеріали справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Далее
Підприємство звернулось до суду з позовом про зобов’язання товариства припинити зловживання правом, у кожному випадку реалізації такого права, тобто постійно, на відключення від енергопостачання. Позивач зазначав, що відповідач зловживає наданим йому правом по припиненню/обмеженню електропостачання окремих об’єктів (елементів) системи централізованого питного водопостачання, та вказані дії відповідача створюють реальну загрозу заподіяння шкоди суспільним та/або особистим правам та інтересам третіх осіб.
Позивач також просив суд забезпечити позов шляхом тимчасової заборони Товариству, до вирішення справи по суті, вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для забезпечення позову. Суди зазначили, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі (заборона вчиняти дії) не призводить до вирішення спору по суті (припинення зловживання правом), оскільки факт наявності чи відсутності права відповідача на відключення від електропостачання позивача буде встановлено під час повного, всебічного і об’єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи.
КГС ВС не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, скасував судові рішення, а у задоволенні заяви Підприємства про вжиття заходів забезпечення позову відмовив.
Далее
Висновок про тимчасову недієздатність учасника правочину необхідно робити на основі доказів, які свідчать про психічний стан особи в момент його здійснення. Про таке йдеться в постанові Верховного Суду від 17.10.2018.
У 2015 р. працівиця соціальної служби взяла в пенсіонера паспорт начебто для оформлення субсидії. Десь через рік він дізнався про складений ним заповіт, а також про нотаріально посвідчений договір довічного утримання, укладений із соцпрацівницею. Оскільки заповіту громадянин не складав, він звернувся до нотаріуса та скасував документ. Також намагався скасувати й договір довічного утримання. Він пам’ятав, що підписав якісь папери, однак їх змісту пригадати не міг. Залагодити питання не вдалося, тож пенсіонер звернувся до суду.
Рішенням першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, позов було задоволено. Суди, зваживши на психічний стан позивача, багаторічне
Киевская прокуратура задержалачетырех человек при попытке незаконно реализовать три объекта недвижимости, находящихся в собственности частных лиц и территориальной общины г. Киева.
Мошенники по поддельным документам зарегистрировали на себя право собственности на объекты нежилого фонда в центре Киева, а именно по адресу: аллея Героев Небесной Сотни, проспект Голосеевский и ул. Б. Васильковская общей площадью около 700 кв. м.
Участники преступной группы были задержаны в помещении нотариуса в Дарницком районе города Киева при попытке продать указанные объекты недвижимости за 300 тыс. долларов США.
