Юридическая Компания

Поділ майна подружжя, можливість грошової компенсації

Опубликовано 18 Ноя 2015 в Главная, Статьи на юридические темы | Нет комментариев

Поділ майна подружжя, можливість грошової компенсації

Для того, щоб висвітлити дані питання звернемось до норм Сімейного та Цивільного кодексів України.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу) (ст.60 СК України).
Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов’язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, воно вважається таким, що належить подружжю. Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім’я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч.1 ст.69 СК України).
У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України). Але можливий варіант доказу одного із подружжя, що дане майно являється його особистою власністю.
Майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі (ч.1 ст.71 СК України).
Співвласник майна, який бажає виділу своєї частки шляхом стягнення грошової компенсації, може заявити такі вимоги виходячи з положень ст. 364 ЦК України
В силу положень ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України та ст. ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Керуючись цими положеннями правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження спільною частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Виходячи з аналізу зазначеної норми та враховуючи положення ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 319, 358, 361 ЦК України право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов’язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду судом справи.
При цьому, зазначеною нормою передбачено, що обов’язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про виділ частки, і не передбачається обов’язковість згоди інших співвласників на такий виділ та не ставиться право співвласника на виділ у залежність до згоди інших співвласників і мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.
Як вбачається із наведеного, потрібно аналізувати кожну окрему ситуацію, з метою формування позову та позовних вимог. Оскільки, законодавець наділяє нас як правами так і обов’язками, рекомендуємо все ж звернутись до юридичної компанії, адвоката для надання вам правової допомоги чи отримання консультації.

Далее

Лицензионный договор: вопросы использования торговой марки

Опубликовано 11 Ноя 2015 в Главная, Статьи на юридические темы | Нет комментариев

Лицензионный договор: вопросы использования торговой марки

После получения свидетельства Украины на знак для товаров и услуг, Вы как владелец, свидетельства имеет право дать любому лицу разрешение (выдать лицензию) на использование знака на основании лицензионного договора.

О том, что собой представляет данный и договор и правила его оформления, Вы можете узнать в данной статье.

По условиям лицензионного договора владелец торговой марки (лицензиар) передает право пользоваться его имущественными правами другому лицу (лицензиату), то есть использовать зарегистрированный знак для обозначения товаров и услуг, на условиях, определенных по взаимному согласию сторон с учетом требований Гражданского кодекса Украины и законов Украины.

Договор о распоряжении имущественными правами интеллектуальной собственности заключается в письменной форме.

В случае заключения данного договора между юридическими лицами, договор скрепляется подписями уполномоченных лиц и печатями предприятий.

В случае, если договор заключается между физическими лицами, то необходимо нотариальное удостоверение договора.

Далее

Управляющие компании как средство избавления от покровительсва ЖЕКов

Опубликовано 22 Окт 2015 в Главная, Статьи на юридические темы | Нет комментариев

Управляющие компании как средство избавления от покровительсва ЖЕКов

Управляющие компании — не ЖЭКи. В отличие от последних они коммунальные услуги не предоставляют, а заключают соглашения на выполнение определенного объема работ. Компания, так сказать, контролирует процесс: выступает заказчиком работ, нанимает для предоставления коммунальных услуг частные фирмы или коммунальные ЖЕПы. Делает это на конкурсной основе, тем более, что выбирать есть с кого: параллельно с переходом от ЖЭКов к управляющим компаниям, на коммунальном рынке городов появляются частные фирмы. А вместе с ними — конкуренция. И в конкурентной борьбе коммунальные жилищно-эксплуатационные предприятия проиграли частным структурам, которые предлагали услуги по комплексному обслуживанию жилого фонда.

После того, как на рынке начали работать управляющие компании, размер тарифов на коммунальные услуги для населения не изменился. Однако сразу почти вдвое увеличился объем выполненных ремонтных работ. Откуда взялись деньги? Все очень просто: львиная доля средств, которые собственники платили ЖЭКам, шла на содержание аппарата. В пропорции 75-80 процентов. На ремонт оставалось 20-25 процентов средств. Сейчас ситуация изменилась кардинально: управляющая компания использует на свое содержание до 15 процентов средств, остальное идет на ремонт крыш, подъездов и благоустройство.

Далее