Відповідно до частини першої статті 64 СК України дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Договір, зокрема, шлюбний договір, насамперед, є категорією цивільного права, то відповідно до статті 8 СК України у випадках договірного регулювання сімейних відносин повинні застосовуватися загальні норми статей 3, 6 ЦК України щодо свободи договору, а також глав 52, 53 ЦК України щодо поняття та умов договору, його укладення, зміни і розірвання.
Згідно з частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Отже, сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини лише у випадках, якщо існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає зі змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.
Згідно зі статтею 103 СК України шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.
Аналізуючи положення статтей 9, 103 СК України, статтей 203, 215 ЦК України, можна дійти висновку, що підставою недійсності шлюбного договору є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог: 1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним засадам суспільства; 2) волевиявлення кожного із подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 3) шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правовий режим майна подружжя, як комплекс правових заходів певного порядку регулювання майнових відносин подружжя, визначається законодавцем (норми СК України і ЦК України) чи самими учасниками майнових відносин (подружжя).
Відповідно до статті 97 СК України у шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім`ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв`язку з реєстрацією шлюбу. Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.
Так, трапляється, що особа, з якою проживає дитина, звертається до суду із вимогою про сплату аліментів. Проходить всі судові інстанції та в результаті отримує виконавчий лист про стягнення певної суми на утримання дитини.
Хочеться вірити, шо на цьому моменті все закінчеться, та кошти щомісяця будуть надходити на вказані реквізити. Але, Боржник, розпочинає ухилятись від сплати аліментів різними способами: не має постійного заробітку, не має офіційного місця роботи і т.д. Що робити в такому випадку та що потрібно знати з метою захисту своїх прав та прав дитини, читаємо далі.
Відповідно ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»: Порядок стягнення аліментів визначається законом.
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:
1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;
2) подання заяви стягувачем або боржником;
3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи — підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;
4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;
5) закінчення виконавчого провадження.
У разі виїзду боржника на постійне проживання до держави, з якою Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, за рішенням суду до виїзду боржника за кордон стягнення аліментів здійснюється за весь період до досягнення дитиною повноліття.
У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи — підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа — підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.
Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа — підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз’яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи — підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
З 1 липня розпочинаються перевірки Держпраці у взаємодії з Державною податковою службою з питань виявлення незадекларованих працівників!
Відповідно до чинного законодавства інспектор праці може прийти до будь-якого роботодавця в будь-який день та час з метою перевірити оформлення трудових відносин.
«Для виявлення незадекларованих працівників, інспектор може безперешкодно проходити до виробничих, службових та адміністративних приміщень роботодавців, знайомитися з документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, спілкуватися з працівниками та представниками роботодавця, ставити їм питання та отримувати пояснення.
При виявленні незадекларованих працівників невідкладно будуть вживатися заходи щодо притягнення до відповідальності за порушення у сфері законодавства про працю та податкового законодавства», — пояснили у Держпраці.
Крім того затверджено План перевірок на 2021 рік, згідно якого інспектори проведуть перевірку 21 150 підприємств.
Якщо суб’єкт господарювання внесений в план здійснення заходів державного нагляду різних контролюючих органів, це є підставою для проведення комплексного планового заходу державного нагляду.
Підприємство має право відмовитися від проведення комплексної перевірки. Однак це можна зробити тільки до затвердження плану, звернувшись з відповідною письмовою заявою в ГРС. Якщо підприємство виключають з комплексного плану перевірок на наступний рік, це не означає, що планової перевірки взагалі не буде. Інспектори прийдуть з перевірками в різний час — то, яке було передбачено в річних планах контролюючих органів до того, як система автоматично підібрала час комплексної перевірки.
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, визначені в Постанові КМУ від 20 травня 2020 р. № 383, де можна знайти вичерпний перелік недоліків, через які виписується штраф.
Перевірки Держпраці триватимуть до кінця цього року включно.
Так, з 1 січня для підприємців почали діяти нові штрафи відповідно до ст. 265 КЗпП.
Таким чином, за допуск до роботи людини без оформлення трудового договору і виплату зарплати «в конверті» без сплати податків — за перше порушення:
— до ФОП 1 групи будуть застосовувати письмове попередження;
— до ФОП на ОС і 4-й групі ЄП — 10 прожиткових мінімумів, 60 тис. грн.
За повторне порушення протягом двох років штраф буде вже 30 мінімумів, а це 180 тис. грн.
Порушення термінів виплати зарплати — 18 тис. грн.
Недотримання мінімальних державних гарантій з оплати праці — 12 тис. грн.
Якщо ж інспекторам будуть заважати проводити їх роботу, за це теж накладається штраф:
— якщо вони прийшли перевірити, як дотримується законодавство про працю, то за недопуск буде штраф — 18 тис. грн
— а ось якщо інспектори прийшли шукати неоформлених працівників і перевіряти, чи не платите ви зарплату «в конвертах», а їх не пустили штраф — 96 тис. грн.
Так само з’явилася досконала нова можливість — сплатити штраф зі знижкою. Такого не було раніше, але тепер, якщо вас оштрафували і ви оплатили 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дати вручення постанови про його накладення, постанова буде вважатися виконаним. Якщо не сплатите в 10-денний термін, доведеться сплатити всю суму штрафу.
Також нагадуємо, що за результатами інспекційного відвідування складається акт інспекційного відвідування, а в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю — припис щодо їх усунення.
Припис — це обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога інспектора праці про усунення об’єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
У звязку із чим нагадуємо, що Юридична компанія-Лєгал надає послугу щодо перевірки ведення кадрового обліку на підприємстві та приведення документації в належний стан. Ми підготуємо для Вас всі необхідні накази, журнали реєстрації, особові картки, тощо.
Вартість робіт обговорюється індивідуально, в залежності від кількості найманих працівників.
Також у разі необхідності, Ви можете скористатись послугою оскарження припису.
За консультацією звертайтесь до офісу компанії: м.Одеса, Адміральський проспект, 25, оф. 9 або за контактними телефонами: 068-124-25-85; 097-754-79-48
Далее
