Юридическая Компания

Сьогодні у нас чергова перемога у тривалому судовому спорі!

Опубликовано 10 Июн 2021 в Главная | Нет комментариев

Наразі ділимось з Вами приємною новиною, — справа, якою ми займались із 2015 року, сьогодні отримала рішення, якого ми так чекали!

Справа № 520/15772/15-ц про стягнення кредитної заборгованості.

Рух справи:

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі — ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 139 209, 35 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 944 277, 75 грн; та стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 72 655, 16 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 536 656, 63 грн.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2017 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поручителя за договором поруки № 0029/P2 від 02 листопада 2006 року, а також з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , поручителя за договором поруки № 0029/P2 від 31 жовтня 2006 року, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором за № OD33AE00000029 від 31 жовтня 2006 року станом на 02 жовтня 2016 року в загальній сумі заборгованості за кредитом 18 202, 01 долари США, та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 1 151 684, 12 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що банк виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів позичальнику, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом у розмірі 18 202, 01 долари США та пеня у сумі 1 151 684, 12 грн, які підлягають стягненню з відповідачів солідарно.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08 листопада 2017 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поручителя за договором поруки № 0029/Р від 31 жовтня 2006 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , поручителя за договором поруки № 0029/Р2 від 02 листопада 2006 року, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № OD33АЕ00000029 від 31 жовтня 2006 року станом на 02 жовтня 2015 року в сумі 18 202,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02 жовтня 2015 року складає 384 972, 51 грн, та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у сумі 384 972, 51 грн.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином, а тому невиконання зобов`язань за кредитним договором дає підстави для стягнення з відповідачів боргу в розмірі 18 202, 01 долари США. Водночас, зважаючи на те, що розмір нарахованої банком пені значно перевищує розмір збитків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення розміру пені до 384 972, 51 грн, що відповідає сумі основного боргу.

У липні 2018 року Адвокат в інтересах клієнта  звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2017 року, рішення Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року та додаткову постанову Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року і ухвалити нове рішення.

Фактичні обставини справи:

Суди встановили, що 31 жовтня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та  відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № OD33АЕ00000029, відповідно до умов якого банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в  сумі 26 850, 00 доларів США, а ОСОБА_1 отримала та зобов`язалася їх повернути в строк до 27 жовтня 2011 року та сплатити відсотки за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 31 жовтня 2006 року укладено договір поруки № 0029/Р, згідно умов якого ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання відповідати як солідарний боржник по зобов`язанням ОСОБА_1 , що виникають з умов кредитного договору № 455-013/ФКВІП-08 від 31 жовтня 2006 року.

Також у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № OD33АЕ00000029, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 02 листопада 2006 року було укладено договір поруки № 0029/Р2, відповідно до умов якого ОСОБА_3 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання відповідати як солідарний боржник по зобов`язанням ОСОБА_1 , що виникають з умов цього кредитного договору.

Відповідно до пункту 2 договорів поруки поручитель відповідає перед банком за невиконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і позичальник.

Пунктом 12 договорів поруки передбачено, що порука за цими договорами припиняється зі спливом п`яти років з дня настання повернення кредиту за кредитним договором.

ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, в  зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 02 жовтня 2015 року становить 139 209, 35 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 944 277, 75 грн, з яких: заборгованість за кредитом — 18 358, 88 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом — 38 271, 40 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом — 2 940, 00 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором — 79 639, 07 доларів США.

Висновки, до яких прийшов ВС:

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц.

Частинами першою і третьою статті 251 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 252 та частиною першої статті 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як убачається з кредитного договору, банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти на строк до 27 жовтня 2011 року включно. Погашення заборгованості по цьому договору здійснюється шляхом щомісячних платежів у розмірі 457, 71 доларів США, яка складається з заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії.

Тобто, 27 жовтня 2011 року припинився строк кредитування і з цього часу кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та пені, передбачених договором.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції не врахував закінчення строку кредитування і припинення у зв`язку з цим права кредитора нараховувати проценти за користування кредитними коштами, а також обумовлену кредитним договором неустойку.

Окрім цього, як установлено апеляційним судом, у лютому 2015 року відбулося погашення заборгованості за кредитним договором шляхом продажу автомобіля, який був предметом застави, однак суми отриманих від продажу цього автомобіля грошових коштів апеляційним судом не встановлено, як і не з`ясовано чи були ці кошти направлені на погашення заборгованості, розрахованої банком станом на 02 жовтня 2015 року, в тому числі на погашення процентів та пені, неправомірно нарахованих банком після спливу строку кредитування.

Також установлено, що в вересні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» зверталося за захистом свого порушеного права до суду із позовом до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Індустріального суду міста Дніпропетровська від 09 жовтня 2012 року позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № OD33АЕ00000029 від 31 жовтня 2006 року в розмірі 66 386, 43 доларів США, що за курсом НБУ складає 530 630, 45 грн. Стягнуто з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 10 000, 00 гривень.

Вирішуючи спір в частині стягнення з поручителів  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 72 655, 16 доларів США, апеляційний суд не з`ясував складових частин заборгованості, стягнутої з них указаним вище рішенням суду, за який період вона стягнута, зважаючи на те, що строк кредитування закінчився у жовтні 2011 року, та відповідно не з`ясував чи не призведе задоволення цих позовних вимог до подвійного стягнення з поручителів заборгованості за одним і тим же кредитним договором.

Ураховуючи викладені обставини, висновки апеляційного суду в цій справі є передчасними та такими, що зроблені без повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи наведене, Верховний Суд повернув справу до Одеського апеляційного суду на новий розгляд.

Сьогодні, 10.06.2021 за результатами нового апеляційного перегляду справи, ухвалено рішення, яким Банку повністю відмолено у задоволенні позовних вимог!

Одеський апеляційний суд врахував всі факти, на які ми посилались!

З чим вітаємо наших клієнтів, які були з нами із 2015 року та Адвоката Єфімову Ларису Яківну, яка змогла відстояти інтереси Позичальників та добитися справедливого рішення суду.