Юридическая Компания

Стягнення моральної шкоди з Держспоживслужби за неналежний розгляд звернення споживача щодо придбання неякісного товару

Опубликовано 5 Окт 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

?Постанова КАС ВС від 30.09.2020 №815/2707/18 (К/9901/6043/19):
?‍⚖️Суддя-доповідач: Кравчук В.М.
✅Стягнення моральної шкоди з Держспоживслужби за неналежний розгляд звернення споживача щодо придбання неякісного товару
⚡Ключові тези:
✔1. 06.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держспоживслужби України в Одеській області.
2. Позивач просив суд:
— визнати дії Головного управління Держспоживслужби України в Одеській області протиправними і такими, які обмежують права ОСОБА_1 як споживача та як людини з інвалідністю;
— зобов`язати Головне управління Держспоживслужби України в Одеській області провести перевірку продавця щодо дотримання діючих норм законодавства, факту незаконного продажу товару та перевірку викладених у позові та у заявах ОСОБА_1 фактів та обставин, відповідно до покладених зобов`язань законодавством України;
— захистити права ОСОБА_1 як споживача щодо вказаного факту покупки та вжити необхідних заходів до продавця з обміну товару на якісний аналог або повернення грошей, відповідно до вимог чинного законодавства;
— визнати вимоги Головного управління Держспоживслужби України в Одеській області в частині щодо надання ОСОБА_1 інформації про наявність в купленому товарі (зимових чоботах) даних про основні властивості продукції, масу і об`єм, наявність позначки про наявність у складі продукції ГМО та відомостей про вміст шкідливих для здоров`я речовин товарі (зимові чоботи) такими, які неможливо надати щодо цієї групи товарів;
— стягнути з Головного управління Держспоживслужби України в Одеській області компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.
5. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019, позов задоволено частково:
— визнано протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області із відмови у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) за заявою ОСОБА_1 від 07.02.2018 року, оформленої листом від 19.02.2018 №1313/05/18 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області «Щодо розгляду звернення»;
— зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області вжити передбачених законодавством заходів щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за заявою ОСОБА_1 від 07.02.2018 (вх.№С-111 від 07.02.18);
— в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
6. 22.10.2018 суд першої інстанції видав виконавчий лист для виконання судових рішень.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. 25.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області із заявою, в якій просив захисти його права, як споживача, в тому числі, і в судовому порядку (у разі необхідності), провести перевірку і надати правову оцінку дій і бездіяльності продавця та повідомити про результати перевірки.
✔11. У заяві ОСОБА_1 повідомив, що 16.12.2017 придбав зимові черевики за ціною 1400 грн. в магазині за адресою АДРЕСА_1 . пром-ринок «КОТОВСЬКИЙ», павільйон Г-53, продавець — Володимир, тел.(093) 823-57-11 Viber. Документ про оплату не видавався. Купуючи товар, просив запропонувати йому якісний товар, тобто теплі та непромокаючі черевики. В січні 2018 року ОСОБА_1 вперше взув черевики та виявив їх недоліки (передня частина промокає). Відразу повідомив про це продавця, але той відмовився обміняти товар чи повернути гроші.
✔12. Листом від 01.02.2018 № 772/05/18 Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області розглянуло звернення ОСОБА_1 та повідомило, що факти, викладені у зверненні, свідчать про можливі порушення вимог законодавства з боку суб`єкта господарювання та є підставою для проведення позапланового заходу. Позаплановий захід державного нагляду (контролю) проводиться на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав за погодженням Державної регуляторної служби. Оскільки у зверненні відсутня інформація про найменування суб`єкта господарювання та документи, які підтверджують порушення, неможливо направити запит до Державної регуляторної служби для отримання погодження на проведення позапланового заходу. З метою проведення заходів державного нагляду (контролю) ОСОБА_1 рекомендовано повторно звернутися до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, зазначивши повне найменування суб`єкта господарювання, додати копії документів, які підтверджують обґрунтованість викладених обставин (копія письмового звернення до суб`єкта господарювання, копія відповіді суб`єкта господарювання (за наявності), фотофіксація маркування тощо).
13. Заявою від 07.02.2018 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Просив захистити його права, як покупця (в тому числі і в судовому порядку у разі необхідності), посприяти у встановленні реквізитів продавця, яких недостатньо, провести перевірку і надати правову оцінку дій і бездіяльності продавця та повідомити про результати перевірки. До заяви додав фото товару з сайту продавця та фото фактично придбаного товару і упаковки.
✔14. За результатами розгляду повторного звернення, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області листом від 19.02.2018 №1313/05/18 повідомило ОСОБА_1 , що зазначена у звернені інформація не надає можливості ідентифікувати власника інтернет-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по імені ОСОБА_1 , як суб`єкта господарювання за допомогою довідкового ресурсу Міністерства юстиції України «Безкоштовний запит». Також відсутня інформація про повне найменування суб`єкта господарювання, а також документи, які підтверджують порушення. Тому Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області позбавлене можливості направити запит до Державної регуляторної служби для отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Одночасно роз`яснено, що в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» включає в себе інформація про продукцію.
15. ОСОБА_1 звернувся до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо неналежного розгляду його заяви Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області.
16. Листом від 14.09.2018 Держспоживслужба повідомила, що оскільки у зверненні відсутня інформація про найменування суб`єкта господарювання, зроблено звернення до Суворовської районної адміністрації з метою тримання інформації про найменування суб`єкта господарювання.
17. За інформацією Суворовської районної адміністрації ринок «Котовський» знаходиться на території Крижанівської селищної ради.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
✔18. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що Держспоживслужба не вчинила жодних дій для захисту його прав як споживача. Натомість вимагала надати інформацію про суб`єкта господарювання та інформацію про товар, якої покупець не може знати, а надання деякої інформації взагалі є неможливим. Крім того, вважає, що надав достатньо інформації про продавця, щоб його встановити (адреса, ім`я, номер телефону, посилання на інтернет адресу магазину).
✔19. Цими діям йому завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що протягом двох років позивач зазнав тортур та переживань, знущань і принижень з боку відповідача, втрати здоров`я (переведення з ІІ групи інвалідності по зору на ІІ групу інвалідності по зору та неврології безстроково), витратив час, нерви на отримання доказів вини відповідача. При цьому, єдиним джерелом доходу позивача є пенсія, а купивши неякісні черевики витратив 1400 грн.
20. Відповідач проти позову заперечував. Пояснював, що законодавство вимагає зазначення у зверненні споживачів інформації про суб`єкта господарювання. Водночас, Рада з питань державного нагляду (контролю) рекомендує органам державного нагляду (контролю) у листах з обґрунтуванням необхідності проведення позапланового заходу наряду з текстовою інформацією надавати також інформацію за формою: код ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, найменування, місце провадження господарської діяльності, місце знаходження суб`єкта, питання для перевірки, посилання на нормативно-правові акти, які порушено. У разі відсутності зазначеної інформації Державна регуляторна служба України відмовляє у погоджені перевірки.
21. Крім того, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області повідомило позивача, що він має право повторно звернутись із заявою, роз`яснено відповідні вимоги законодавства, а не вимогу надати інформацію про суб`єкта господарювання.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Задовольняючи позов частково, суди виходили з того, що ОСОБА_1 у заяві обґрунтував причини неможливості зазначення певних даних щодо суб`єкта господарювання (продавця) та необхідність перевірки продавця.
В свою чергу, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області не вжило заходів, передбачених ст.3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме не звернулось за погодженням до Державної регуляторної служби, а лише обмежилось констатацією неможливості оформити запит через відсутність можливості ідентифікувати продавця товару за наданими покупцем відомостями.
Суди дійшли висновку, що Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачено право органу державного нагляду (контролю) повертати звернення фізичної особи-споживача з підстав неможливості ідентифікації суб`єкта господарювання, який порушив права споживача, а також у випадку ненадання фізичною особою документів, які підтверджують порушення.
Суди не знайшли підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач не надав жодних доказів, які підтвердили б спричинення йому діями відповідача моральних страждань.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм процесуального права та дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
✔28. Предметом спору є дотримання територіальним управлінням Держпродспоживслужби порядку належного розгляду звернення споживача щодо придбання неякісного товару, а підставами позову — не проведення перевірки відносно продавця товару.
29. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області неналежно розглянуло звернення ОСОБА_1 , відмовивши в проведенні позапланового заходу. Тому дії відповідача є протиправними.
30. Відповідач рішення не оскаржує, тому в частині правомірності цього висновку судові рішення не переглядаються.
31. Що стосується відшкодування моральної шкоди, Суди дійшли висновку про відсутність доказів, які б підтверджували завдання позивачу моральної шкоди і свідчили про наявність причинно — наслідкового зв`язку між нібито допущеною бездіяльністю відповідача і тими наслідками, про які зазначено у позові.
32. Проте колегія суддів Верховного Суду з цим висновком не погоджується з огляду на наступне.
33. Відповідно до ч. 3 ст. 43 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
34. Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
35. Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
36. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача — суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
✔37. Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження — емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується — обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України) (п.57).
✔38. Вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 200 000 гривень позивач пов`язував з протиправністю не вчинення жодних належних дій за його зверненням, за яким рішення про вжиття, чи навіть би невжиття заходів з проведення державного нагляду (контролю) не було прийнято. Двічі звернення повертав відповідач. Окрім того, тривала боротьба за свої законні права як споживача якісних послуг виснажує його, завдає душевних страждань, що викликало у нього знервованість, дискомфорт, почуття безперспективності витрачених зусиль і часу, зневіру в законності дій відповідача, який є державним органом. Позивач залишився без взуття взимку, яке придбав за 1400 грн. При цьому, пенсія є єдиним його джерелом доходу. Позивач вважає, що відповідач безпідставно не прийняв жодного рішення за його заявою.
39. Відповідач пояснив, що не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та шкодою.
40. Доводи суб`єкта владних повноважень щодо відсутності доказів його вини Суд відхиляє, оскільки суди попередніх дійшли правильного висновку про протиправність дій відповідача у цій справі. Отже існують обґрунтовані правові підстави для покладення обов`язку з відшкодування моральної шкоди, яку таку було завдано.
✔41. Що стосується факту завдання моральної шкоди, то позивач зазнав негативних емоції, змістом яких є занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Суд вважає, що з урахуванням вразливого стану позивача як інваліда, негативні емоції, викликані протиправними діями відповідача, досягли рівня страждання (у розумінні ст. 23 ЦК України), а отже моральну шкоду було завдано.
42. Визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, Суд виходить з засад розумності та справедливості.
43. У постанові від 05.12.2018 у справі № 210/5258/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у ч. 3 ст. 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач. Велика Палата Верховного Суду не погодилася з судами першої й апеляційної інстанцій, які задовольнили позовну вимогу у розмірі майже вчетверо меншому порівняно з тим, який просив стягнути позивач. Проте, не відкинувши жодні аргументи позивача про обставини, які свідчать про глибину його фізичного болю та страждань, не навели мотивів для такого визначення розміру відшкодування моральної шкоди (п. 68, 70).
44. Отже, зменшуючи визначений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди, суди повинні наводити відповідні мотиви.
45. Суд бере до уваги, що відповідач двічі отримував звернення від позивача та двічі стверджував, що через відсутність інформації про найменування суб`єкта господарювання (продавця) не може виришіти заяву ОСОБА_1 .
46. Проте згодом відповідач все таки спромігся вчинити необхідні дії щодо з`ясування особи продавця та все таки здійснив перевірку продавця і той погодився повернути 2000 грн. Отже, обставини, на які покликався відповідач, не були реальними перешкодами для реалізації повноважень щодо захисту прав споживача ОСОБА_1 .
47. Водночас, Суд не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та погіршенням стану здоров`я позивача, тому ця обставина не може свідчити про завдання моральної шкоди відповідачем.
48. Суд бере до уваги також і те, що внаслідок втручання відповідача права споживача врешті-решт було захищено і кошти за неякісний товари йому повернуто. Отже, відповідач, хоч і з затримкою, але захистив права позивача як споживача.
✔49. З огляду на вищенаведене, Суд дійшов висновку, що з огляду на обставини справи справедливим буде присудження відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 гривень.