Юридическая Компания

Витребування майна у добросовістного набувача. Наша справа — наша перемога!

Опубликовано 15 Ноя 2021 в Главная | Нет комментариев

Справа № 520/15951/18 розглядається із жовтня 2018 року.

Адвокат Єфімова Лариса Яківна здійснює представництво та захист інтересів позивача.

Суть справи:  ОСОБА_1  є власником транспортного засобу «Skoda Super B», сірого кольору, 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Під час його тривалого перебування разом із дружиною за межами України, а саме 03 серпня 2018 року, його автомобіль перереєстровано на ОСОБА_3 шляхом підробленої довіреності. До злочину причетний ОСОБА_4 — син його дружини, який, скориставшись їхньою відсутністю, заволодів документами позивача (вітчима), виготовив підроблений паспорт, у якому були зазначені його особисті дані, та переоформив вказаний автомобіль на сторонню особу, яка в свою чергу зробила ще раз відчудження автомобіля.

Згоди на відчудження належного йому транспортного засобу Позивач не надав. Виходячи зі змісту ст.ст. 387, 388 Цивільного Кодексу України (Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України) адвокат просила суд витребувати автомобіль у добросовістного набувача.

Рішенням суду першої інстанції, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із такими рішеннями суду, адвокат звернулась із касаційною скаргою.

Постановою від 3.11.2021 року ВС КЦС вищенаведені рішення скасовано, а справу повернуто на новий розгляд.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 19 червня 2009 року ОСОБА_1 придбав та 24 червня 2009 року зареєстрував автомобіль «Skoda Super B», сірого кольору, 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

03 серпня 2018 року автомобіль «Skoda Super B», сірого кольору, 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2,  в Регіональному сервісному центрі МВС в Одеській області перереєстровано на ОСОБА_3

08 серпня 2018 року вказаний автомобіль перереєстровано на ОСОБА_5

09 серпня 2018 року від дружини позивача ОСОБА_6 надійшла заява до Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якій вона просить прийняти міри щодо її сина ОСОБА_4 , який в період з березня по липень 2018 року, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів автомобілем марки «Skoda Super B», сірого кольору, 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим спричинив їй майнову шкоду.

28 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ярош О. М. із заявою про скасування довіреності від 03 серпня 2018 року, зареєстрованої у реєстрі за № 2824, та довіреності від 30 липня 2018 року, зареєстрованої у реєстрі за № 2750, на ім`я ОСОБА_4

28 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Таранської А. М. із заявою про скасування довіреності від 30 липня 2018 року, зареєстрованої у реєстрі за    № 5000, на ім`я ОСОБА_4 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог                                 і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

ЦК України передбачено такий спосіб захисту порушених прав, як віндикація.

Віндикація — це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло  з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Відтак особа, яка вважає, що договором купівлі-продажу рухомого або нерухомого майна порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право на витребування цього майна від останнього набувача, що і є належним способом захисту її порушеного права.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач наполягав на тому, що спірне майно вибуло з його власності поза його волею, оскільки довіреності, на підставі яких відчужений належний йому автомобіль, він не видавав, адже станом на час їх видачі він перебував за межами України.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, апеляційний суд виходив із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів шахрайського заволодіння його автомобілем.

З таким висновком апеляційного суду колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.

Так,  розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що у позові про витребування майна може бути відмовлено лише             з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають установити всі юридичні факти, визначені статями 387 та 388 ЦК, зокрема, чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

У разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем, суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею, внаслідок злочинних дій.

09 серпня 2018 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12018161500002170 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 289 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що у громадянина ОСОБА_4 у липні 2018 року, більш точного часу слідством не встановлено, виник злочинний план, направлений на незаконне заволодіння автомобілем марки «SKODA Super Elegance» 1,8 TSI/ НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2009 року випуску, який належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , ОСОБА_1 .

Так, приступивши до реалізації свого злочинного плану, направленого на власне незаконне збагачення шляхом незаконного заволодіння транспортним засобом, переслідуючи корисний мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 вступив у злочинну домовленість  з невстановленою слідством особою, яка 30 липня 2018 року звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ярош О. М. та представилась ОСОБА_1 , який на той час перебував за кордоном, надав паспорт громадянина України на ім`я потерпілого ОСОБА_1 та оформив довіреність на ОСОБА_4 з правом користування та розпорядження вказаним автомобілем, яку посвідчено приватним нотаріусом Ярош О. М.

На підставі зазначеної довіреності від 02 серпня 2018 року ОСОБА_4 в ТЦС 5141 відновив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «SKODA Super Elegance» 1.8, д/н НОМЕР_5 , як втрачене та отримав нове свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 на вказаний автомобіль.

Надалі 03 серпня 2018 року невстановленою особою було повторно оформлено довіреність на ОСОБА_4, у якій зазначено нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на зазначений автомобіль.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, ОСОБА_4, отримавши довіреність на право користування та розпорядження автомобілем, разом із невстановленою особою, проник до гаражного приміщення № НОМЕР_8 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у якому перебував автомобіль «SKODA Super Elegance», та незаконно заволодів ним з метою його відчуження і цього ж дня, 03 серпня 2018 року, ОСОБА_4 знайшов покупця, яким виявився ОСОБА_3 , та продав автомобіль ОСОБА_3 .

Також досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин ОСОБА_1 у період із березня 2018 року по 11 серпня 2018 року був відсутній на території України, що підтверджується відповідними відмітками у закордонному паспортному документі, отже, перереєструвати транспортний засіб 03 серпня 2018 року у місті Одесі не міг, а також у цей день не міг оформити вказану довіреність.

03 грудня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 289 КК України, за кваліфікуючими ознаками — незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало великої матеріальної шкоди.

Постановою слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУПН в Одеській області від 03 грудня 2018 року оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_4 .

Суд апеляційної інстанції належним чином не встановив обставин справи, не надав належної правової оцінки доводам і доказам позивача,не врахував обставин, які встановлені досудовим розслідуванням, зокрема, що ОСОБА_1 у період із березня 2018 по 11 серпня 2018 року був відсутній на території України, що підтверджується відповідними відмітками у закордонному паспортному документі, отже перереєструвати транспортний засіб 03 серпня 2018 року у місті Одесі він не міг, а як і не міг у цей день оформити довіреність.

Крім того, посилаючись на те, що позивач не порушував питання про визнання довіреності недійсною, апеляційний суд не врахував, що позивач у позовній заяві зазначив той факт, що довіреність він не видавав, як підставу позову про визнання права власності та витребування майна із незаконного володіння у добросовісного набувача.

З огляду на правовідносини, які склались між сторонами до предмета доказування у цій справі належить з`ясування питання чи підписував позивач довіреність, на підставі якої відчужений спірний автомобіль.

Частиною першою статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Якщо дослідження обставин, які входять до предмета доказування потребує спеціальних знань, належним доказом є висновок експерта.

Проте, суд не роз`яснив учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування та які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи.

При цьому апеляційний суд залишив поза увагою, що у довіреності  від 30 липня 2018 року, згідно з якою ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_4 представляти його інтереси як власника перед усіма фізичними та юридичними особами, у тому числі і з питань продажу та підписання договорів у регіональному сервісному центрі при МВС України, з усіх питань, пов`язаних із вчиненням правочинів щодо розпорядження та експлуатації належним йому на праві особистої власності автомобілем, зазначений паспорт ОСОБА_1   — серія НОМЕР_9 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 23 грудня 2016 року (а. с. 23, т. 1), у той час як згідно з копією паспорта ОСОБА_1 , яка міститься в матеріалах справи (а. с. 9, т. 1), паспорт виданий Київським РВ ОМУ ГУДМС України в Одеській області 09 липня 2009 року, серія НОМЕР_10 .

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

Враховуючи наведене, висновки апеляційного суду не можна вважати обґрунтованими та такими, що відповідають завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішенні справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням закону.

Вважаємо рішення Верховного суду по даній справі ПЕРЕМОГОЮ! А висновки та вказівки, що надані суду апеляційною інстанції, при повторному розгляді справи,  обовязково приведуть до єдиного вірного та остаточного рішення щодо витребування майна у добросовістного набуваача.

Приємно, коли справедливість відновлюється, хоча і витречено багато часу!

Якщо Ви потребуєте допомоги, звертайтесь до офісу компанії: м.Одеса, Адміральський проспект, 25, оф. 9 або за контактними телефонами: 097-754-79-48; 063-95-69-854