Опубликовано director 25 Июн 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Фабула судової справи: Нерідко сторона процесу намагається всіляко затягнути хід судового розгляду справи, що може бути обумовлено різними обставинами: бажанням відтягнути винесення судового рішення, а, отже, — і момент його виконання, наявністю планів досягнути компромісних домовленостей, або надією дочекатися нових доказів тощо. Практика зловживань процесуальними правами настільки поширена, що останнім часом стали поширюватись своєрідні рейтинги способів затягування судового розгляду справ. З огляду на наведене ця судова справа заслуговує на увагу.
Стягуючи з приватного підприємства (ПП, позивач за зустрічним позовом) в дохід держави штраф в розмірі 3 000,00 грн, апеляційний суд виходив із того, що ПП втретє оскаржується ухвала районного суду, якою зустрічну позовну заяву ПП про стягнення товарно-матеріальних цінностей повернуто позивачу. При цьому кожного разу приватне підприємство подавало апеляційну скаргу на той самий об`єкт оскарження без дотримання вимог ЦПК України, не сплачуючи жодного разу судовий збір, не виконуючи вимоги ухвал суду про необхідність усунути недоліки та сплатити судовий збір і зазначити поважні причини пропуску процесуального строку для подачі апеляційної скарги.
Апеляційний суд розцінив вказані дії, як зловживання своїм процесуальним правом, з метою затягування розгляду справи, де первісним є позов орендодавця про розірвання договору оренди, а пред`явлений ПП позов є зустрічним, тобто вчиняє дії по унеможливлюванню здійснення своєчасного судочинства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду із наведеним судовим рішенням погодився, зазначивши, що іідповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. А ч. 2 цієї ж статті визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст. 44 ЦПК України).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суду надано право постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Звертає на себе увагу той факт, що в постанові ВС/КЦС, зокрема, послався на раніше допущені ПП випадки зловживання правами в інших справах. Адже, колегія суддів зазначила в постанові, що «на ПП не вперше покладено обов`язок зі сплати штрафу у зв`язку із зловживанням заявником своїми процесуальними правами, що фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи впродовж розумних строків (постанови Верховного Суду від 18 грудня 2018 року справа № 530/342/17, від 19 грудня 2018 року справа № 530/1820/16-ц). Вказане додатково підтверджує про зловживання заявником своїми процесуальними правами і в інших справах, що додатково дає підстави стверджувати про обґрунтованість та законність» судового рішення.
Наприкінці доречно нагадати, що відповідно до ст. 44 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09 червня 2017 р. із змінами і доповненнями від 15 лютого 2019 р.) адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
