Згідно з позицією КЦС ВС заяви про встановлення факту наявності трудового стажу не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,  розглядаючи  справу  № 347/576/18  про встановлення факту, що має юридичне значення, сформулював такі висновки.

У судовому порядку відповідно до пункту 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня  1993 року № 637, встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

Таким чином, встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

Заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.

З урахуванням наведеного питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду, а повинне вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.

У березні 2018 року заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що з 27 лютого 2017 року він отримує пенсію за віком.

Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області при нарахуванні йому пенсії не врахувало період його роботи з 27 січня 1988 року до 14 липня 1995 року.

Вказував на те, що 17 жовтня 1974 року він прийнятий на роботу до Косівського заводу будматеріалів. 2 вересня 1975 року цей завод був перейменований на ВАТ «Джурівський хімзавод», а в подальшому — на завод «Ватра». 1 лютого 1991 року він був переведений робітником на фабрику «Дударик». 12 січня 1995 року на цій фабриці виникла пожежа, внаслідок якої знищені всі бухгалтерські документи, в тому числі книги наказів та книги з нарахування заробітної плати.

Зазначав, що факт його роботи у період з 27 січня 1988 року до 14 липня  1995 року можуть підтвердити його співробітники.

З урахуванням зазначеного,  заявник  просив встановити період його роботи з 27 січня 1988 року до 14 липня 1995 року на ВАТ «Джурівський хімзавод» та фабриці «Дударик» для зарахування цього періоду до страхового стажу та перерахунку пенсії за віком.

Рішенням Косівського районного суду від 21 травня 2018 року у складі судді Крилюк М. І. заяву задоволено.

Встановлено  заявнику період його роботи з 27 січня 1988 року до 14 липня 1995 року на ВАТ «Джурівський хімзавод» та фабриці «Дударик» для зарахування даного періоду до страхового стажу та перерахунку пенсії за віком.

Суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості вимог заявника. Також суд першої інстанції врахував, що  позасудовим способом неможливо встановити такі факти, що мають юридичне значення, а первинні документи, які б їх підтверджували, не збереглися.

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2018 року апеляційну скаргу Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано.

Провадження у справі закрито.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що встановлення факту наявності трудового стажу відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, здійснюється органами Пенсійного Фонду України, а не у судовому порядку.