Юридическая Компания

Чи можна виселити з житла співмешканця попереднього власника — ВС

Опубликовано 2 Мар 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Неможливість для власника здійснювати фактичне користування житлом через його зайняття іншими особами не означає втрати володіння такою нерухомістю.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 20 січня 2021 року у справі № 404/789/18.

Обставини справи

Позивач звернувся до суду з позовом про виселення двох осіб.

Позов мотивований тим, що йому належить 11/40 часток житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті особи, яка також отримав житло в порядку спадкування від батька.

Позивач зазначав, що відповідачі безпідставно проживають в спірному будинку, не були членами сім’ї попереднього власника та не є членами його сім’ї. Позивач разом зі своєю багатодітною сім’єю потребує покращення житлових умов, проте внаслідок відмови відповідачів добровільно виселитись позбавлений користуватись належним йому житлом.

Відповідачі проживали у спірній квартирі ще з 1995 року.

Місцевий та апеляційний суди вирішили, що у позові слід відмовити.

Позиція ВС

ВС погодився з рішеннями попередніх судів, з огляду на таке.

При розгляді питання про припинення права користування колишнього члена сім’ї власника житла, суди мають приймати до уваги як формальні підстави, передбачені статтею 406 ЦК, так і зважати на те, що сам факт припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням, та вирішувати спір з урахуванням балансу інтересів обох сторін.

Положення статті 406 ЦК у спорі між власником та колишнім членом його сім’ї з приводу захисту права власності на житлове приміщення, можуть бути застосовані за умови наявності таких підстав — якщо сервітут був встановлений, але потім припинився. Однак встановлення такого сервітуту презюмується на підставі статті 402, частини першої статті 405 ЦК.

Дійсна сутність відповідних позовних вимог має оцінюватись судом виходячи з правових та фактичних підстав позову, наведених у позовній заяві, а не лише тільки з формулювань її прохальної частини, які можуть бути недосконалими.

У всякому разі неможливість для власника здійснювати фактичне користування житлом (як і будь-яким нерухомим майном) через його зайняття іншими особами не означає втрату власником володіння такою нерухомістю.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц.