Опубликовано director 27 Фев 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Позивач оскаржив притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
Позивач не заперечував факту вчинення ним правопорушення (зупинки на перехресті), передбаченого ч.1 статті 122 КУпАП, проте зазначав, що діяв у стані крайньої необхідності, оскільки відчув різке погіршення самопочуття, а саме головокружіння та біль у серці.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд зазначив, що скоєння позивачем інкримінованого правопорушення в повному обсязі підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом із фіксацією правопорушення, з якого вбачається, що позивач вчинив зупинку на перехресті та не мав при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Посилання позивача на те, що зупинка була вимушеною у зв`язку із його поганим самопочуттям, суд визнав такими, що спростовуються поведінкою позивача, який під час складання постанови працівниками поліції самостійно сів за кермо автомобіля та залишив місце правопорушення, рушивши до лікарні, а отже не перебував в стані, що унеможливлює керування транспортним засобом. Крім того, суд врахував, що наданою копією ЕКГ не підтверджується безпорадний стан позивача саме на момент скоєння зупинки.
Касаційний адміністративний суд погодився з висновками апеляційного суду.
Суд зазначив, що відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
КАС ВС визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що здійснена позивачем зупинка транспортного засобу, яким він керував, була екстреною, вчиненою у стані крайньої необхідності.
Посилання відповідача на нібито підтвердження відеофіксацією належного стану позивача КАС визнав суб`єктивними та безпідставними, адже погіршення стану позивача підтверджено належними та допустимими в розумінні КАС України доказами (постанова від 19.02.2020 у справі №545/3654/16-а).