Юридическая Компания

КЦС висловився щодо захисту прав власника, позбавленого права володіння нерухомим майном шляхом безпідставного виключення запису про державну реєстрацію

Опубликовано 3 Июн 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Позивач просила суд витребувати квартиру з чужого незаконного володіння. Особа покликалася на те, що у 2001 році набула у власність спірну квартиру. А у 2016 році їй стало відомо, що у її квартирі проживають раніше невідомі люди. На її вимогу звільнити квартиру відповідач пояснив, що він на підставі договору купівлі-продажу у 2016 році придбав її у продавця, за яким право власності на квартиру було зареєстровано на підставі рішення суду. Згодом було встановлено, що рішення суду є підробленим.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки рішення суду, на підставі якого продавець набув право власності на спірну квартиру, є підробленим з використанням науково-технічних засобів. Суди зазначили, що, враховуючи, що спірне майно вибуло з власності позивача поза її волею, вимоги про витребування його з чужого незаконного володіння є такими, що ґрунтуються на вимогах закону і відповідають обставинам справи.

Суди встановили, що право власності на спірну квартиру за продавцем було зареєстровано державним реєстратором на підставі рішення Рівненського міського суду, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу однокімнатної квартири. Листом Рівненського міського суду підтверджено, що штрих-код, зазначений у рішенні, не є кодом Рівненського міського суду. На час розгляду справи провадилося розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.

У касаційній скарзі відповідач зазначав про те, що юридично продавець мав повне законне право відчужити належну йому квартиру, а відповідно покупець заволодів квартирою на відповідній законній правовій підставі. А висновок апеляційного суду про факт підроблення рішення Рівненського міського суду не спростовує і не скасовує речового права власності на квартиру за продавцем, оскільки право власності на нерухоме майно в особи виникає з моменту її державної реєстрації, про що свідчить нескасований запис про право власності за продавцем.

Касаційний цивільний суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги.

Суд зазначив, що власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено у частині першій статті 388 ЦК України.

КЦС нагадав, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Верховний Суд відхилив доводи касаційної скарги про те, що позивач не мала права звертатися до відповідача з вимогами щодо спірного нерухомого майна, а право власності позивача на спірну квартиру було скасовано до набуття відповідачем права власності на неї.

Суд зазначив, що незаконне позбавлення власника права володіння нерухомим майном, у тому числі, шляхом безпідставного виключення відповідного запису про державну реєстрацію права власності із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з подальшим його відчуженням, передбачає наявність у такого власника права на захист порушених прав шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України (постанова від 26.05.2020 у справі № 569/11322/17).