ККС вказав, чи зобов’язаний суд роз`яснити обвинуваченому право на розгляд справи судом присяжних, якщо це зробив прокурор до передачі обвинувального акта до суду

Вироком суду особу було визнано винуватим та засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 4 ст. 187 КК — на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна; п. 6 ч. 2 ст. 115 КК — на строк 14 років з конфіскацією всього належного йому майна та остаточно призначено особі покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього належного йому майна. Також вироком особу визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

За вироком апеляційного суду вирок міськрайонного суду скасовано в частині виправдання особи за ч. 1 ст. 263 КК. Ухвалено новий вирок, яким особу визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Касаційну скаргу подали прокурор, захисник та засуджений. Прокурор та засуджений зазначали про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону — порушення права особи на захист у зв`язку із нероз`ясненням судом йому права на суд присяжних.

ККС ВС касаційні скарги задовольнив частково, судові рішення скасував та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив, що критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені нормою ст. 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб`єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох суддів і трьох присяжних.

А відповідно до ст. 384 КПК прокурор, суд зобов`язані роз`яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове роз`яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов`язаний роз`яснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та у разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.

Суд роз’яснив, що інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки в такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.

ВС звернув увагу на те, що виконання судом вищевказаного зобов`язання не пов`язано з тим, роз`яснив прокурор обвинуваченому про таку можливість до передачі обвинувального акта до суду чи ні.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження прокурор письмово роз`яснив обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних. Це письмове роз`яснення, підписане обвинуваченим, було додано до матеріалів кримінального провадження.

Проте колегія суддів ВС під час вивчення матеріалів кримінального провадження та прослуховування аудіозапису судових засідань встановила, що суд першої інстанції не виконав вимог ч. 1 ст. 384 КПК та не роз`яснив обвинуваченому його права на розгляд провадження судом присяжних.

ВС зазначив, що оскільки право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід`ємною складовою права обвинуваченого на захист, невиконання судом під час підготовчого судового засідання вимог ст. 384 КПК є безумовною підставою для скасування судових рішень судом вищої інстанції. Суд під час підготовчого судового засідання повинен роз`яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних (постанова від 15.01.2020 у справі № 182/166/15-к).