Прощена (анульована) сума основного боргу за кредитним договором є додатковим благом і належить до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
13 січня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу платника податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року та постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі No 815/3071/18 (провадження No К/9901/14776/19) за позовом платника податків до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
В обґрунтування позову було зазначено, що у зв’язку з відсутністю в позивача доходу у вигляді додаткового блага, у розумінні п.8 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України податковим органом протиправно та без наявних на те підстав прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду, у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідно до договору про прощення частини боргу за кредитним договором прощена (анульована) саме сума основного боргу в розумінні підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту164.2 статті 164 Податкового кодексу України є додатковим благом і належить до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення– без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти до валюти прощеного боргу(кредиту), не належить до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.
На підставі колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, норми пункту8 підрозділу 1 розділуXX «Перехідні положення» Податкового кодексу України регулюють правовідносини, які виникли у зв’язку з прощенням банками з 01січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, що не були погашені до 01 січня 2014 року та валюта зобов’язання, за якими була змінено з іноземної на національну. Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України можливе в разі перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці. За відсутності наведених умов прощена (анульована) сума основного боргу відповідно до договору про прощення частини боргу за кредитним договором є додатковим благом і належить до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Отримання платником доходу у вигляді додаткового блага є належною підставою для нарахування грошового зобов’язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 13січня 2021року у справі No 815/3071/18 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94129661.
