Політика черговості розгляду справ в ЄСПЛ

У Страсбурзі виділили нову субкатегорію справ, позиція суду за якими, на думку ЄСПЛ, має особливе значення для розвитку системи захисту прав людини і тлумачення Конвенції.

Подібного роду справи класифікуються з позначкою «impact» (наслідки), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Політика черговості розгляду справ в ЄСПЛ поширюється на сім категорій справ: від найбільш термінових (категорія 1), коли можуть бути поставлені під загрозу життя і здоров’я заявника, до очевидно неприйнятних (категорія 7).

Справи з позначкою «impact» у цій системі відносяться до категорії 4, для них вводиться субкатегорія IV-High. Відповідно до політики в тому вигляді, в якому вона зараз застосовується ЄСПЛ, до категорії 4 належать, як правило, скарги (що вбачаються обґрунтованими) на порушення положень Конвенції, за винятком статей 2, 3, 4 і пункту 1 статті 5. На розгляд справ з категорії 4 у Страсбурзького суду в середньому йде 5 — 6 років.

Будь-яка скарга може потрапити до нової субкатегорії на підставі «гнучких керівних критеріїв, а також списку прикладів», йдеться в поясненні ЄСПЛ.

Справа може потрапити до нової субкатегорії, зокрема, в тому випадку, якщо постанова ЄСПЛ по ньому може призвести до зміни або уточнення положень міжнародного або внутрішнього законодавства або практики, або якщо справа стосується моральних, соціальних питань або ж іншої цікавої проблеми в сфері прав людини. При цьому суд у Страсбурзі може взяти до уваги, наскільки «широко справа висвітлювалася в засобах масової інформації всередині країни та/або чи є вона політично чутливою».

На сьогодні в ЄСПЛ є близько 17,8 тисячі скарг, які, за попередньою оцінкою, потрапляють до категорії 4. Серед них близько 650 скарг, розгляд яких може порушити значущі для всієї системи захисту прав людини питання, і саме вони в першу чергу отримають позначку «impact» і, як очікується, будуть більш оперативно розглянуті.

«На початку 2021 року необхідна зміна парадигми. Суд буде все більше сфокусований на вдосконаленні своєї політики пріоритетності, приділяючи більше уваги оперативному виявленню справ, що мають наслідки і значущість для заявників і держав — членів Ради Європи», — заявив голова ЄСПЛ Роберт Спано.

Він також зазначив, що зміни торкнуться і ключових показників ефективності ЄСПЛ. «Успіх суду більше не буде вимірюватися в першу чергу загальною кількістю справ, розглянутих за певний період, а скоріше тим, як ЄСПЛ розглянув найбільш важливі справи, які відповідно до нашої політики пріоритетів мають принципове значення для заявників, кожної держави-члена, а також для широкого європейського правового простору», — пояснив пан Спано.

Нарешті, згідно з оприлюдненим описом основних аспектів нової стратегії ЄСПЛ, розглядом справ, які не отримують маркер impact і не є пріоритетними, у майбутньому будуть займатися комітети з трьох суддів, а не палата із семи осіб.