Юридическая Компания

Порядок проведення електронних земельних торгів: практика ВС

Опубликовано 30 Июл 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Жодний припис нормативних актів, якими врегульовано порядок проведення електронних земельних торгів, не виокремлює вихідні дні із загального періоду часу, визначеного для реєстрації учасників торгів (який розпочинається з моменту публікації оголошення і закінчується за три робочих дні до початку торгів). Також відсутнє положення законодавства, яке надає виконавцю право не розглядати заяви у разі якщо останній день їх подання припав на вихідний або святковий день.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 920/673/19.

Обставини справи

За наслідками проведення 21.06.2019 земельних торгів по лоту № 2790 переможцем визначено Фермерське господарство «А», яке 21.07.2019 уклало з Держгеокадастром відповідний договір оренди земельної ділянки.  

Товариство з обмеженою відповідальністю «М» звернулось до суду з позовом до Держегеокадастру, ПП «Д», Державного підприємства «С» про визнання недійсними результатів земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки по лоту № 2790.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, бажаючи взяти участь у спірних земельних торгах, 04.06.2019 подав заявку про участь у торгах по лоту № 2790. Проте лише 14.06.2019 відповідач-2 відмовив позивачу в реєстрації учасником торгів з посиланням на надання неповного пакету документів, тоді як відповідно до пункту 4.10 Правил проведення електронних торгів у формі аукціону (затверджені наказом ДП «С» від 17.09.2018 №107, далі — Правила) виконавець мав надати обґрунтовану відмову не пізніше наступного дня після отримання заявки.

15.06.2019 позивач повторно направив заявку на участь в торгах, проте відповіді на неї не отримав взагалі. Отже, допущене відповідачем-2 порушення строків розгляду первинно поданої заявки позивача та подальше ігнорування повторної належно поданої заявки порушили права останнього, оскільки унеможливили його участь у спірному аукціоні, що у свою чергу вплинуло на формування ціни реалізації права оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Сумської області, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, у позові відмовлено.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що частиною 7 статті 137 ЗК України встановлено, що особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, не пізніше ніж за три робочі дні до їх проведення подає виконавцю земельних торгів, зокрема, заяву про участь у земельних торгах, документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків.

Спірні торги по лоту № 2790 проводились відповідно до Порядку реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 № 688 (Порядок), який визначає механізм реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів територіальними органами Держгеокадастру під час здійснення ними повноважень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Пунктами 20, 22, 25 Порядку визначено алгоритм дій та вимоги до потенційного учасника при подачі заяви на участь у торгах, а також виконавця торгів щодо розгляду такої заяви. Зокрема, зазначеними положеннями законодавства визначено, що етап реєстрації учасників торгів, тобто прийом відповідачем-2 (виконавцем) заяв про участь в електронних земельних торгах розпочинається з моменту розміщення оголошення про проведення торгів і закінчується за три робочих дні до початку їх проведення.

При цьому виконавець зобов`язаний розглянути всі своєчасно подані заяви на участь у торгах і не пізніше наступного дня після їх отримання вчинити одну з двох дій — (1)  зареєструвати користувача як учасника та надіслати йому аукціонний вхідний квиток або (2) не допустити користувача до участі в торгах та надіслати йому повідомлення з обґрунтуванням підстави недопуску.

Не приймаються ж виконавцем тільки заяви, подані з порушенням присічного триденного строку, і у цьому випадку жодних дій з розгляду заяви останнім не вчиняється.

ВС зауважив, що судами попередніх інстанцій встановлено, що оголошення про проведення спірних торгів 21.06.2019 опубліковано на вебсайті 17.05.2019 із зазначенням у самому оголошенні в якості кінцевої дати подання заявок 18.06.2019.

Позивач подав повторну заявку на участь в торгах 15.06.2019, а отже дотримався встановленого частиною 7 статті 137 ЗК України, пунктом 20 Порядку та пунктом 4.4 Правил строку для подання заявки, що не заперечувалось відповідачами. У зв’язку з чим відповідач-2 був зобов’язаний розглянути таку заявку у будь-якому випадку, за наслідками чого або зареєструвати позивача як учасника торгів, або відмовити в допуску до торгів.

Натомість відповідач-2 своєчасно подану заявку позивача у порушення визначеного законодавством порядку взагалі не розглянув, виправдовуючи свою бездіяльність тією обставиною, що день подання заявки та наступні два дні за ним були вихідними.

Верховний Суд критично ставиться до посилань як відповідачів, так і судів попередніх інстанцій на те, що позивач при поданні заявки мав передбачити тривалість вихідних днів, що передують присічному триденному строку подання заявок, і саме ця обставина дає підстави для висновку про відсутність у відповідача-2 обов’язку з розгляду такої заявки.

Верховний Суд наголосив, що жодний припис нормативних актів, якими врегульовано порядок проведення електронних земельних торгів, не виокремлює вихідні дні із загального періоду часу, визначеного для реєстрації учасників торгів (який розпочинається з моменту публікації оголошення і закінчується за три робочих дні до початку торгів). Також відсутнє положення законодавства, яке надає виконавцю право не розглядати заяви у разі, якщо останній день їх подання припав на вихідний або святковий день.

Більше того, колегія суддів КГС ВС звернула увагу, що у пункті  1.1 Правил зазначено, що веб-сайт-сторінка у мережі Інтернет (електронний ресурс, що є складовою частиною системи електронних торгів Ліцитатора), на якій  розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, здійснюються реєстрація користувачів, подання заявок на участь в електронних торгах, забезпечується доступ спостерігачів електронних торгів, і проводяться електронні торги. Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.

Отже, потенційному учаснику торгів забезпечено можливість подання електронної заявки на веб-сайті у визначений період часу (не пізніше трьох робочих днів до початку торгів) цілодобово, у тому числі у вихідні і святкові дні, а виконавець у свою чергу в силу прямої норми законодавства зобов`язаний розглянути таку заявку без будь-яких застережень.

Унаслідок невиконання відповідачем-2 свого обов`язку з розгляду своєчасно поданої заявки позивача спірні електронні торги по лоту № 2790 було проведено з порушенням принципу забезпечення конкурентних торгів із залученням якомога більшої кількості потенційних покупців, що знизило кількість потенційних бажаючих придбати актив (право оренди землі) за найвищою ціною.

Звертаючись до власної правової позиції в постанові від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17, Верховний Суд зазначив, що проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.  Відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).  Оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладання, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.