Повернення чи реанімація третейских судів. Добре чи ні?

Законопроект внесений Кабінетом Міністрів України та буде опрацьовуватися Комітетом Верховної Ради з питань правової політики.

До чинного Закону «Про третейські суди» Уряд пропонує внести зміни, завдяки яким хочуть відновити довіру до третейських судів та третейського розгляду, а також значно розвантажити судову систему.

Перше, що планують зробити – це внести зміни до положень Закону «Про третейські суди» та Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», якими передбачити:

• • зміну порядку державної реєстрації третейських судів, зокрема, визначення Міністерства юстиції України єдиним суб’єктом державної реєстрації постійно діючих третейських судів;
  • посилення вимог щодо організацій, при яких можуть утворюватися постійно діючі третейські суди, а саме визначення, що такі організації мають бути неприбутковими та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а строк їх діяльності від моменту державної реєстрації як юридичної особи до прийняття рішення про утворення третейського суду має становити понад п’ять років;

• розширення повноважень Третейської палати України, зокрема, до її повноважень буде віднесено встановлення відповідності засновника утворюваного постійно діючого третейського суду вимогам Закону та надання відповідного висновку, а у разі невиконання засновником постійно діючого третейського суду вимог Закону Третейська палата України повинна буде звертатись до органу державної реєстрації із відповідною заявою.

Всі існуючі постійно діючи третейські суди зобов’яжуть перереєструватися.

Діяльність постійно діючих третейських судів, які не звернуться до органу державної реєстрації у встановлений строк, буде припинена у судовому порядку.

Постійно діючий третейський суд повинен буде мати свою назву, яка складається з найменування «третейський суд» із зазначенням повного чи скороченого найменування його засновника.

Третейські суди дозволять мати Торгово-промисловим палатам (хоч кожна при кожній ТПП вони і так функціонують).

Третейськими суддями не зможуть бути судді місцевих судів, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду або Конституційного Суду України.

Змінами до Закону України «Про третейські суди» змінять підвідомчість справ, які ті зможуть розглядати:

• дозволять розглядати спори щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
• заборонять розглядати справи за позовами споживачів про захист їх прав, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» (наразі редакція пункту 14 статті 6 Закону забороняє розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Сьогодні підвідомчість справ третейським судам значно обмежена підвідомчість у зв’язку з випадками шахрайства щодо нерухомості.

Недійсними будуть вважатися третейська угода або третейське застереження, які обмежують право споживача на звернення до суду та/або встановлюють виключний розгляд справи за позовом споживача третейським судом.

(Для чого потрібна ця норма незрозуміло, адже вище вже говорилося, що справи за позовами споживачів третейським судам розглядати все одно не дозволять).

Склад витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом.

Склад витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом, буде істотно змінений. 

З них будуть виключені :

• гонорари третейських суддів та секретаря третейського суду;
• витрати, понесені свідками;

— витрати, пов’язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду;

— витрати на листування третейського суду;

— витрати на телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв’язок;

— гонорар та інші витрати, визначені регламентом третейського суду або контрактом з третейським суддею.

До складу витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом, будуть віднесені:

 1) третейський збір, що включає гонорари третейських суддів, строки та порядок сплати якого сторонами визначаються регламентом третейського суду; 2) витрати, понесені третейськими суддями у зв’язку з участю в третейському розгляді, в тому числі витрати, понесені третейськими суддями на оплату проїзду до місця вирішення спору; 3) витрати, пов’язані з оплатою послуг експертів, перекладачів, якщо такі були запрошені чи призначені для участі в третейському розгляді;  4) витрати, пов’язані з оглядом і дослідженням речових та письмових доказів у їх місцезнаходженні;  5) витрати, пов’язані з оплатою стороною, на користь якої було прийнято рішення третейського суду, послуг представника, пов’язаних із наданням правової допомоги. Третейський суд не буде мати права починати розгляд третейської справи без повної або часткової сплати сторонами третейського збору. Повне звільнення від сплати третейського збору не допускається.  

Позовну заяву в третейський суд дозволять подавати в електронній формі. Порядок оформлення рішення постійно діючого третейського суду буде оформлюватися відповідно до вимог регламенту третейського суду.

Оскаржити таке рішення можна буде виключно до апеляційного суду.

Якщо третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі або осіб, які не є сторонами третейської угоди (третейського застереження), то це стане підставою для скасування такого рішення.

Строк оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у видачі виконавчого документа збільшується з 15 до 20 днів.

Рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (ad hoc) підлягатиме лише добровільному виконанню сторонами.