КЦС ВС розглянув справу №753/9433/17 про позбавлення батьківських прав.
Позивачка стверджувала, що колишній чоловік нехтує обов’язками батька та не бере участі в розвитку дитини. До того ж, протягом подружнього життя відповідач вчиняв насилля над дружиною в присутності сина та примушував останнього до спілкування.
Незважаючи на такі доводи, КЦС у позові відмовив.
Зауважив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом.
Його застосування можливе за умови винної поведінки батьків та свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Однак, у даній справі позивачка не надала доказів такої поведінки.
Крім того, КЦС врахував наступне.
Неактивна участь батька в житті сина спричинена:
тривалим конфліктом між сторонами,проживанням на значній відстані;
неналежним усвідомленням матір’ю необхідності участі батька у вихованні сина.
Після розірвання шлюбу відповідач позбавлений можливості спілкуватися із сином, що призводить до формування відношення до нього лише під впливом матері.
Незацікавленість батька, який сплачує аліменти, в підготовці дитини до школи чи необізнаність про стан її здоров’я НЕ МОЖЕ бути підставою для позбавлення батьківських прав, а свідчить про відсутність емоційного зв’язку між членами родини в результаті відсутності спілкування чи різних світоглядів.
Важкий емоційний стан дитини обумовлений не присутністю батька в її житті, а конфліктними стосунками між батьками, які використовують сина для образ один одного, зневажають його право на щасливе дитинство та гармонійний розвиток.
Особисті конфлікти між батьками не повинні порушувати інтереси дитини.
Для повноцінного розвитку особистості необхідна участь обох батьків.
