Юридическая Компания

ВП ВС у справі № 2-23/2008, 12.03.19 — Будь-яке проникнення до житла повинно мати правову підставу у законодавстві та здійснювалось «згідно із законом» у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Опубликовано 25 Июл 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Справа розглядалась Великою Палатою Верховного Суду у зв’язку з поданням двома особами заяви про перегляд Верховним Судом у зв’язку з виключними обставинами.
 
На виконання ухвали судді Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2019 року Міністерство юстиції України 25 лютого 2019 року направило суду копію автентичного перекладу українською мовою рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 2018 року у справі «Саган проти України», яке 23 січня 2019 року набуло статусу остаточного.
ЄСПЛ … зазначив, що рішення про таке проникнення прийнято на зборах адміністрації Ліцею та профспілкового комітету Ліцею, який є компетентним органом Ліцею щодо прийняття рішення про надання належних йому квартир. У зв’язку із цим була створена комісія у складі директора Ліцею, дільничого інспектора, депутата та представника міської ради для проведення інвентаризації майна, яке знаходилося у квартирі, перевезення його до приміщення Ліцею та поміщення під ключ. Проникнення 22 лютого 2007 року було наслідком дій цих осіб, до яких приєдналися заступник директора Ліцею та член профспілки працівників Ліцею.
Проте у цій справі проникнення 22 лютого 2007 року не ґрунтувалося на попередньому судовому рішенні, а Уряд не стверджував про застосування конкретного винятку із законодавства.
У національних судах заявниця наводила аргумент щодо незаконності проникнення з огляду на статтю 30 Конституції України, однак цей аргумент не був розглянутий.
Зокрема, з мотивувальної частини ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 03 червня 2008 року не вбачається, що суд вважав обставини справи такими, що становили передбачений законодавством виняток, який дозволяв би діяти без попереднього судового рішення. Крім того, посилаючись на статтю 30 Конституції України та оскаржуючи, зокрема, той факт, що суди, які розглядали справу, не розглянули питання законності проникнення 22 лютого 2007 року, заявниця та її чоловік подали касаційну скаргу, яка, однак, була залишена без задоволення (див. пункти 30 та 31 Рішення).
Отже, вбачається, що національні суди взагалі не розглянули питання законності проникнення.
Таким чином, проникнення 22 лютого 2007 року до першої квартири не мало правової підстави у національному законодавстві. Його здійснено не «згідно із законом» у розумінні статті 8 Конвенції, що достатньо для того, щоб зробити висновок про порушення цього положення.