ВС: договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Це стосується і договорів фінансового лізингу.

Фабула судового акту: Цікаве рішення з точки зору застосування матеріального права в частини регулювання правовідносин лізингу, яке можливо стане у нагоді колегам, які спеціалізуються у кредитних справах.

У даній справі фізична особа звернулась до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Порше Лізинг України» про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення грошових коштів у зв’язку із тим, що останній не відповідає вимогам п. 6 ч. 3 ст. 18, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч.ч. 4, 5, 6 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, оскыльки має істотний дисбаланс прав і обов’язків його сторін, містить несправедливі та незаконні умови і це порушує права позивача як споживача відповідних фінансових послуг.

Рішенням місцевого суду зазначений позов задоволено та договір визнано недійсним.

Натомість апеляційний суд таке рішення скасував.

Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції позивач за зустрічним позовом звернувся із касаційною скаргою.

Переглядаючи вказану справу КЦС прийшов до висновку про нікчемність укладеного договору фінансового лізингу з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно зі статтею 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

При цьому в судовому порядку нікчемний договір недійсним не визнається, а тому вимоги зустрічного позову про визнання договору недійсним задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у випадку неможливості такого повернення (зокрема, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі) необхідно відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі застосування реституції за нікчемним договором лізингу, лізингодавець зобов’язаний повернути лізингоодержувачу сплачені ним платежі на виконання умов договору. Лізингоодержувач, у свою чергу, зобов’язаний повернути лізингодавцю майно, а саме об’єкт лізингу, яким він користувався.