Опубликовано director 20 Сен 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Фабула судового акта: І знову про юридичні тонкощі договору позики і оформлення боргової розписки Судова справа, що пропонується увазі читачів, стане в нагоді при вивченні цієї теми.
В цій справі рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду про стягнення з позичальника на користь позикодавця суму боргу у розмірі 1 424 820,50 грн, з яких: 963 000 грн — основного боргу, 44 403,10 грн — 3% річних; 92 448 грн — інфляційні витрати; 324 969,40 грн — проценти від суми позики, мотивовані тим, що між сторонами існують договірні відносини з повернення позики, отриманої відповідачем від позивача, але не повернутої, про що свідчить наявність у позикодавця оригіналу розписки. При цьому, як зазначили суди, доказів на спростування невірності нарахування позивачем суми інфляційних втрат, 3% річних за невиконання вчасно грошового зобов`язання відповідачем суду не надано. Отже, судом вірно застосована до відповідача цивільно-правова відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки останнім прострочено виконання саме грошового зобов`язання.
Основний довід касаційної скарги відповідача зводяться до того, що і його розписці зазначено, що він отримав позичково від позивача 963 000 грн, тобто у даному випадку взагалі йдеться про договір позички, який врегульовано Главою 60 ЦК України, а не про договір позики (параграф 1 Глави 71 ЦК України), як вказали суди у своїх рішеннях.
Вирішуючи даний спір, суди не врахували, що текст розписки взагалі не містить інформації про грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, про будь-які умови їх отримання, а також про зобов`язання щодо повернення отриманих коштів. У даному випадку відсутня така істотна умова договору, як предмет договору, що свідчить про неукладення договору між сторонами.
Як далі вказує відповідач, згідно зі ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду скаргу залишив без задоволення, а судові рішення без змін, зазначивши, зокрема, наступне.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Зміст власноручно написаної відповідачем розписки про отримання грошових коштів від позивача свідчить про фактичне отримання грошей та про наявність у ній зобов`язання їх повернення.
Судом правильно застосовано до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання.
