Закон «Про фінансовий лізинг» прийнято у другому читанні

Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідне рішення проголосували 279 народних депутатів.

Документом передбачається створити необхідні передумови для розширення можливостей використання суб’єктами господарювання операцій фінансового лізингу для оновлення основних фондів, збільшення виробництва валового продукту, а, отже, і податкової бази для подальшого наповнення державного бюджету.

Документ пропонує посилити на законодавчому рівні захист прав споживачів лізингових послуг, зокрема, від недобросовісних дій лізингодавців, розширити пропозиції на ринку довгострокових ресурсів для українських підприємств та здешевити лізингові послуги для лізингоодержувачів.

У пояснювальній записці до проекту виділили основні положення, які пропонує документ:

— встановити єдиний порядок регулювання відносин, пов’язаних з фінансовим лізингом та окремих його видів і форм;

— визначити чіткі вимоги до форми договору фінансового лізингу, оскільки у чинному Законі відсутні чіткі вимоги до форми договору (зокрема, стосовно нотаріального посвідчення);

— розширити поняття «лізингодавець», та встановити, що право надавати послуги фінансового лізингу мають лише ті суб’єкти, які набули в установленому законом порядку відповідного статусу;

— встановити, що до відносин, пов’язаних з фінансовим лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, поставку, в частині набуття лізингодавцем у власність речі у продавця;

— встановити істотні умови договірних відносин, пов’язаних із сублізингом;

— встановити захист прав лізингоодержувачів нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника стосовно володіння та користуванням майном;

— чітко встановити умови переходу права власності до лізингоодержувача;

— встановити що предмет лізингу не може бути включений до ліквідаційної маси;

— встановити право лізингоодержувача — фізичної особи відмовитись від договору фінансового лізингу, та умови повернення лізингоодержувачем всіх платежів, сплачених лізингодавцем до такої відмови;

— визначити механізм повернення предмету лізингу у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса;

— встановити обов’язок лізингоодержувача у випадку дострокового розірвання договору фінансового лізингу повернути предмет лізингу у стані, в якому йому цей предмет лізингу був наданий у користування;

— встановити право лізингодавця відмовитись від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмету лізингу, якщо лізингоодержувач порушує вимоги законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів;

— включити фінансовий лізинг до диспозиції складу злочину, передбаченого статтею 222 КК (шахрайство з фінансовими ресурсами);

— встановити кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, яке передане у фінансовий лізинг тощо.