Відповідно до пункту 6 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) криптовалюта як різновид віртуальних активів підлягає обов’язковому декларуванню, якщо вона належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності станом на останній день звітного періоду.
Відомості про наявні криптовалюти вносяться до розділу 10 «Нематеріальні активи» декларації.
Порядок заповнення розділу 10 «Нематеріальні активи»
У полі «Вид об’єкта» обирається найменування криптовалюти із запропонованого списку. За відсутності потрібної назви обирається позиція «Інше» з обов’язковим зазначенням повної та скороченої назви активу.
У полі «Кількість» вказується точне числове значення токенів або коїнів станом на кінець звітного періоду без заокруглення. Для підтвердження історії операцій та зміни кількості активів рекомендується зберігати трансакційні звіти з криптовалютних бірж або фіксувати стан особистого електронного гаманця.
Визначення дати набуття та вартості
У полі «Дата набуття» зазначається дата останньої трансакції з купівлі відповідного активу (якщо один вид криптовалюти купувався кількома трансакціями у різні дати).
Вартість об’єкта вказується у гривнях виходячи з фактичних витрат, здійснених на його придбання шляхом переказу коштів з банківського рахунку.
Відображення операцій у супутніх розділах декларації
— Розділ 11 «Доходи, у тому числі подарунки»: Кошти, отримані від продажу криптовалюти, є доходом та підлягають обов’язковому декларуванню.
— Розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування»: Відомості вносяться у разі здійснення суб’єктом декларування разового видатку на купівлю криптовалюти, що перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на 1 січня звітного року.
Докладніше про порядок декларування криптовалюти, зокрема визначення її вартості, дати набуття та заповнення відповідних полів декларації, – у роз’ясненні НАЗК.
Матеріал має інформаційно-роз’яснювальний характер та не встановлює правових норм.
Джерело: https://minjust.gov.ua/news/
ДалееЧи зобов’язаний підприємець зберігати та надавати первинні документи після припинення діяльності та чи може податкова застосовувати штрафні санкції за їх відсутність? Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2026 року у справі № 420/31837/23 розглянув спір щодо правомірності проведення податкової перевірки через два роки після закриття ФОП і визначив умови застосування наслідків ненадання первинних документів.
Верховний Суд наголосив, що припинення підприємницької діяльності не позбавляє контролюючий орган права провести документальну позапланову перевірку в межах установлених законодавством строків давності. Водночас наслідки ненадання первинних документів, передбачені пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, можуть застосовуватися лише щодо документів, обов’язок зберігання яких на момент перевірки ще не припинився.
Суд зазначив, що строки зберігання документів необхідно визначати окремо за кожним податковим періодом з урахуванням законодавчих змін, карантину та воєнного стану. Крім того, припинення діяльності ФОП не можна без належного обґрунтування прирівнювати до ліквідації платника податків у питанні передачі документів до архіву. Через неповне з’ясування цих обставин Верховний Суд направив справу в частині оскарження податкових повідомлень-рішень на новий апеляційний розгляд.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
ДалееВерховна Рада України 11 листопада ухвалила Закон № 15024, який запроваджує спрощену процедуру банкрутства для суб’єктів мікро- та малого підприємництва. За відповідне рішення проголосував 291 народний депутат. Про це інформує пресслужба Апарату Верховної Ради України.
Документ передбачає спеціальний механізм банкрутства, адаптований до фінансових і організаційних можливостей малого та мікробізнесу.
Очікується, що нові правила дадуть змогу підприємцям швидше та з меншими витратами врегульовувати заборгованість, пройти процедуру фінансового оздоровлення або цивілізовано припинити підприємницьку діяльність.
Водночас спрощені процедури мають створити умови для повторного започаткування бізнесу та повернення підприємців до економічної діяльності. Для економіки це сприятиме поверненню активів і ресурсів у господарський обіг, підвищенню платіжної дисципліни та прозорості економічних відносин.
Закон також спрямований на адаптацію української системи неплатоспроможності до вимог Директиви ЄС 2019/1023 та виконання зобов’язань України в межах програми Ukraine Facility.
«Сучасна система банкрутства має не лише забезпечувати врегулювання боргів, а й надавати можливість зберегти життєздатний бізнес, відновити економічну діяльність і створювати нові робочі місця», – йдеться в повідомленні парламенту.
Окрім цього, закон передбачає особливості застосування процедур банкрутства для державних підприємств та господарських товариств, щодо яких ухвалено рішення про приватизацію.
Джерело:https://pravo.ua/pryiniato
Механізм оренди житла з правом викупу дає змогу громадянам поступово сплачувати його вартість і після виконання договірних зобов’язань набути нерухомість у власність.
У зв’язку з набранням чинності Законом «Про основні засади житлової політики» Кабмін постановою від 4 листопада 2026 року № 1378 переглянув порядок застосування цього механізму. Документ набрав чинності 10 листопада, крім окремих норм.
Предбачено, що для укладення договору оренди з правом викупу державного або комунального житла (крім соціального) особа повинна проживати у відповідному приміщенні не менше 10 років. Крім того, вартість викупу не може бути нижчою за вартість новозбудованого житла, необхідного для заміни відповідного об’єкта. Ціну визначатимуть на підставі незалежної оцінки ринкової вартості, проведеної не раніше ніж за місяць до укладення договору, і надалі вона залишатиметься незмінною протягом строку його дії.
Також постанова передбачає спрямування надходжень від оренди з правом викупу (крім соціального житла) до револьверного фонду. Ці кошти можна буде використовувати виключно для нового будівництва житла з метою подальшої оренди та утримання такого житла. Крім того, інформацію про відповідні об’єкти вноситимуть до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, а доходи підлягатимуть окремому обліку й аудиту.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net/
ДалееДля оподаткування земельної ділянки, отриманої у подарунок або спадщину, застосовується експертна грошова оцінка, а розмір податку залежить від ступеня споріднення з дарувальником або спадкодавцем, повідомили в ДПС.
У ДПС пояснили, що нормативна та експертна грошова оцінка землі застосовуються для різних цілей.
Нормативна грошова оцінка використовується, зокрема, для розрахунку земельного податку, орендної плати за землі державної та комунальної власності, а також державного мита в окремих випадках.
Експертна грошова оцінка визначає ринкову вартість земельної ділянки та застосовується під час цивільно-правових операцій із землею, а також для оподаткування подарованої чи успадкованої земельної ділянки.
Якщо землю отримано у спадщину або в подарунок від близьких родичів першого та другого ступеня споріднення, податок не сплачується.
До таких родичів належать:
Якщо землю отримано від інших осіб – дальніх родичів, друзів або знайомих – потрібно сплатити податок у розмірі 5% від вартості майна.
Для визначення бази оподаткування використовується саме експертна грошова оцінка. Тобто для розрахунку податку потрібен офіційний висновок експерта про ринкову вартість земельної ділянки.
У ДПС радять проводити таку оцінку заздалегідь, щоб правильно визначити суму податкових зобов’язань під час оформлення дарування або спадщини.
ДалееВимоги до змісту реклами передбачають обов’язок повідомляти споживачам про часові межі зниження ціни. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 420/25358/25 (постанова від 23.09.2026 р.), у якій виникло питання, чи потрібно зазначати дати початку та закінчення знижки, якщо вона діє постійно для окремої категорії клієнтів.
Підставою для касаційного перегляду стала незгода Держпродспоживслужби з висновком судів попередніх інстанцій, які визнали безстрокову знижку винятком із вимог законодавства. Попередній підхід ґрунтувався на тому, що внутрішнім наказом суб’єкта господарювання можна встановити постійну знижку, для якої не потрібно визначати строки дії.
Верховний Суд визнав таке тлумачення помилковим, оскільки закон визначає знижку саме як тимчасове зменшення ціни. Суд наголосив: постійна цінова пропозиція є елементом тарифної політики, а не знижкою. Використання цього поняття в рекламі зумовлює обов’язок розкривати часові межі пропозиції.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/news
ДалееОрганізація судово-експертної діяльності передбачає дотримання єдиних вимог до проведення досліджень, обробки матеріалів та оформлення їх результатів. Для державних спеціалізованих установ судово-медичної експертизи визначено окрему процедуру виконання відповідних експертних завдань.
МОЗ наказом від 16.10.2026 р. № 1603 затвердило Порядок проведення судових експертиз в державних спеціалізованих установах судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України, який передбачає проведення судово-медичних, судово-хімічних і судово-біологічних експертиз, зокрема із застосуванням молекулярно-генетичних методів. Визначено їх предмети й об’єкти, експертні спеціальності, а також повноваження керівника установи щодо визначення кількісного складу експертів і призначення виконавців. Експерт повинен перевірити наявність підстав для самовідводу та конфлікту інтересів протягом одного календарного дня після отримання матеріалів.
Окремо встановлено строки проведення досліджень. Зокрема, судово-медична експертиза трупа або живої особи проводиться до трьох календарних днів із можливістю продовження до п’яти. Для експертиз щодо неналежного виконання професійних обов’язків медичними або фармацевтичними працівниками передбачено до 30 днів із можливістю продовження до 45 днів. Експертизи щодо осіб, які тримаються під вартою, неповнолітніх та правопорушень проти малолітніх або неповнолітніх проводяться невідкладно, але не пізніше 24 годин, якщо це дозволяє методика.
Висновок експерта складається протягом п’яти календарних днів після завершення дослідження, а матеріали разом із висновком повертаються ініціатору протягом трьох календарних днів. Взаємодія між ініціатором та експертною установою здійснюється через систему електронного документообігу та Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/
ДалееЮридична особа, місцезнаходженням якої є тимчасово окупована територія, може здійснювати господарську діяльність після зміни податкової адреси на підконтрольній Україні території, а перерахування їй коштів до цього є забороненою законом господарською операцією, повідомив пресцентр Верховного Суду.
У справі боржник оскаржив дії приватного виконавця, який у межах виконавчих проваджень стягнув кошти на користь стягувача, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія.
Боржник просив зобов’язати приватного виконавця повернути стягнуті кошти, посилаючись на обмеження, встановлені ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України«.
КГС ВС зазначив, що здійснення господарської діяльності юридичною особою, місцезнаходженням якої є тимчасово окупована територія, допускається лише після зміни її податкової адреси на іншій території України. Відповідно, перерахування коштів на рахунок такої юрособи до зміни податкової адреси є господарською операцією, забороненою законом.
Суд також наголосив, що відповідні обмеження спрямовані на захист національних інтересів і безпеки держави, а також на недопущення фінансування держави-агресора чи колабораційної діяльності на окупованих територіях.
«Судове рішення не може бути інструментом обходу встановлених законом обмежень», – зазначив КГС ВС.
Оскільки на момент розгляду справи стягувач не змінив податкової адреси на підконтрольній Україні території, правових підстав для перерахування присуджених йому коштів не було.
Водночас після належної зміни та реєстрації податкової адреси стягувач не позбавлений права звернутися до державного або приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження.
За результатами перегляду Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення. Судові рішення попередніх інстанцій змінили лише в частині суми коштів, які приватного виконавця зобов’язали повернути позивачу.
Постанова КГС ВС від 15 жовтня 2026 року у справі №910/3831/22.
ДалееКомітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Парламенту ухвалити за основу законопроєкт № 15449, яким пропонується запровадити добровільний режим пільгового оподаткування доходів домогосподарств.
Законодавча ініціатива передбачає зміну підходів до оподаткування доходів фізосіб: ураховувати не лише індивідуальний дохід, а й брати до уваги також склад сім’ї та фактичний рівень її матеріального забезпечення.
Мета документа полягає в наданні фізособам, які спільно проживають і ведуть господарство, права добровільно обирати спеціальний режим оподаткування доходів домогосподарства. Також ініціатива спрямована на створення правових умов для легальної економічної діяльності домогосподарств без обов’язкової реєстрації ФОП або юридичної особи, детінізацію доходів населення, цифровізацію податкового адміністрування та спрощення взаємодії платників податків із контролюючими органами.
Як працюватиме запропонований механізм
Для застосування нового режиму пропонується визначати сукупний оподатковуваний дохід домогосподарства, з якого відніматиметься гарантований неоподатковуваний мінімум на кожного його члена. Після цього розраховуватиметься сума податку.
Якщо з доходів окремих членів домогосподарства вже утримали податок у більшому розмірі, ніж розрахункова сума податку для всього домогосподарства, виникатиме право на податкову знижку.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/
ДалееЗакон №5012-IX «Про базову соціальну допомогу» набув чинності 30 жовтня 2026 року, а вводиться в дію з 1 січня 2028 року. Нова виплата має об’єднати кілька видів державної допомоги та запровадити єдиний підхід до підтримки малозабезпечених сімей і сімей у кризових ситуаціях.
Упродовж 2028 року на базову соціальну допомогу зможуть перейти сім’ї, які мають право на:
Водночас виплати, призначені на дату набрання чинності законом, зберігатимуться на попередніх умовах і в установлених розмірах до закінчення строку, на який їх призначили. Одночасно отримувати стару і нову допомогу за один і той самий період не можна.
Право на базову соціальну допомогу матимуть малозабезпечені сім’ї та сім’ї, які перебувають у кризовій ситуації і постійно проживають в Україні. Таке саме право передбачене для іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають в Україні. Розмір виплати визначатимуть індивідуально для кожної сім’ї. Він залежатиме від її складу, сукупного середньомісячного доходу та майнового стану. При цьому сума базової соціальної допомоги не може бути меншою за загальний обсяг державної підтримки, яку сім’я або особа отримувала на день звернення.
Подати заяву зможе один із повнолітніх членів сім’ї:
Граничний строк призначення допомоги становитиме 30 календарних днів.
Строк виплати залежатиме від обставин сім’ї:
Також передбачається запровадження соціального контракту між сім’єю, Пенсійним фондом і територіальною громадою. Він має містити індивідуальний план заходів для подолання складних життєвих обставин і сприяння економічній самостійності сім’ї. Фінансуватимуть базову соціальну допомогу насамперед коштом державного бюджету. Також можуть залучатися кошти міжнародних донорів, технічної допомоги, благодійні внески та інші дозволені законом джерела.
Джерело: https://yur-gazeta.com/golovna/
Далее