Верховний Суд у Постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 04 квітня 2024 року у справі № 450/3185/22 (провадження № 51-4838км23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/118258915 зробив правовий висновок: у випадку економічної необґрунтованості ремонту транспортного засобу він вважається фізично знищеним, а відшкодування завданої позивачу шкоди має відбуватися в порядку, визначеному у ст. 30 Закону № 1961-IV, згідно якого позивач має передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає
за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, що відповідає вартості транспортного засобу додорожньо-транспортної пригоди.
Представник страхової компанії вказує, що під час стягнення майнової шкоди суд неправильно визначив реальний розмір її страхового відшкодування з огляду на фізичне знищення транспортного засобу. Посилається на те, що в цьому випадку підлягала відшкодуванню не повна вартість знищеного транспортного засобу, а лише різниця між його вартістю до та після ДТП . У справах за позовами про відшкодування шкоди суд, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після
відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
У випадку економічної необґрунтованості ремонту транспортного засобу він вважається фізично знищеним, а відшкодування завданої позивачу шкоди має відбуватися в порядку, визначеному у ст. 30 Закону № 1961-IV, за яким позивач має передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, що відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.
Отже, рішення місцевого суду про стягнення на користь потерпілої повної вартості транспортного засобу до моменту ДТП з одночасним залишенням у її власності залишків цього транспортного засобу не забезпечить виконання приписів ст. 30 Закону № 1961-IV.
Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 04 липня 2024 року у справі
№ 519/1079/21 (провадження № 51-7055км23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/120247452
Джерело: Верховний Суд https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_civ_pozov.pdf
Далее
7 квітня Верховна Рада прийняла євроінтеграційний Закон щодо удосконалення порядку виконання судових рішень та рішень інших органів (№14005). Закон передбачає цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження, а також оптимізацію його стадій і строків виконання.
Про це повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України
Прийнятим Законом, зокрема, передбачено:
Також передбачено, що у разі звернення особи за вчиненням дії щодо відчуження та/або застави майна, що належить боржнику, наявність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників є підставою для відмови у вчиненні таких дій щодо майна боржника, крім випадків, передбачених Законом.
У разі стягнення (сплати) на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця коштів, які підлягають стягненню під час виконання рішення, автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням. Це є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів/електронних грошей боржника, а також цінних паперів, що існують в електронній формі.
Актом вносяться зміни до Господарського процесуального та Цивільного процесуального кодексів України і законів України «Про дорожній рух», «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність», «Про іпотеку», «Про депозитарну систему України», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про виконавче провадження», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
Далее
Законом України № 4219-ІХ (зі змінами), передбачено, що внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю сплачують роботодавці (юридичні особи та ФОП), якщо одночасно:
Важлива новація: відтепер платниками є усі роботодавці – як приватного, так і державного та комунального секторів.
Внесок не сплачують:
Роботодавці самостійно розраховують норматив, дотримуючись вимог законодавства:
— закладів охорони здоров’я;
— реабілітаційних установ;
— надавачів соціальних послуг;
— підприємств та організацій, діяльність яких пов’язана з реабілітацією, навчанням або доглядом за особами з інвалідністю.
Якщо норматив не виконано, роботодавець самостійно визначає суму внеску. Розрахунок здійснюється як добуток:
Середньомісячна заробітна плата для цього розраховується відповідно до спеціального Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 268.
На час дії воєнного стану та до завершення кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску зменшено на 50 %. Це тимчасова норма, спрямована на підтримку бізнесу в складних умовах.
З 1 січня 2026 року у Державній казначейській службі України відкрито нові рахунки для зарахування коштів за кодом бюджетної класифікації 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи порушення порядку сплати такого внеску».
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Поділ майна подружжя часто пов’язують із розірванням шлюбу. Проте українське законодавство дозволяє врегулювати це питання, не розриваючи шлюб.
Так, відповідно до статті 69 Сімейного кодексу України (далі – СК) дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Вони мають право розділити майно за взаємною згодою.
Існують такі способи поділу майна:
Договірний (добровільний). Подружжя може укласти договір про поділ майна. Обов’язково має бути нотаріально посвідчений договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя (стаття 69 СК).
Судовий. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (стаття 71 СК).
Яке майно підлягає поділу
Спільною сумісною власністю подружжя є майно, яке набуте ним за час шлюбу, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК).
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11 (далі – Постанова) роз’яснено, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту). При цьому немає значення на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Водночас звертаємо увагу, що не все майно, яке з’явилося під час подружнього життя, є спільною сумісною власністю. Чоловік та жінка у шлюбі також можуть набувати майно, яке є особистою приватною власністю . Зокрема, відповідно до статті 57 СК не може бути спільним майно, яке набув один із подружжя на підставі договору дарування, в порядку спадкування або ж придбане за кошти, які належали їй, йому особисто.
Однак у п. 23 Постанови зазначено, що майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.
Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна
У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (стаття 70 СК).
У п. 30 Постанови зазначено, що під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 СК).
Порядок поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя
До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї (ч. 4 ст. 65 СК) (п. 24 Постанови).
Майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі (стаття 71 СК).
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди — виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (п. 22 Постанови).
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (стаття 71 СК).
Згідно з п. 25 Постанови вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
Відповідно до статті 365 ЦК право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
— частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
— річ є неподільною;
— спільне володіння і користування майном є неможливим;
— таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їхніх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їхній спільній частковій власності (п. 25 Постанови).
Позовна давність до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя
Позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано.
До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (стаття 72 СК).
За матеріалами: https://minjust.gov.ua
Банкрутство фізичних осіб — це судова процедура, передбачена Кодексом України з процедур банкрутства, яка дозволяє фізичним особам — не підприємцям — офіційно визнати свою неплатоспроможність і або реструктуризувати борги, або повністю звільнитися від них. Її головна мета — дати «друге дихання» боржникам, які опинилися у безвихідному фінансовому становищі, та забезпечити баланс між інтересами боржника і кредитора.
Отже, суд відкриває провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржник:
Як ініціювати процедуру?
Ліквідація неплатоспроможності боржника розпочинається за його особистою заявою, яка подається до господарського суду. Кредитори, включаючи банки та представників бізнесу, не мають права ініціювати процес банкрутства особи.
Заяву до господарського суду може подати лише сама фізична особа-боржник, якщо наявна щонайменше одна з таких підстав (ч.2 ст.115 Кодексу):
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.07.2021 у справі №909/1028/20, підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не є вичерпними. При цьому, достатньо наявності хоча б однієї з них, адже законодавство не вимагає сукупності всіх трьох підстав для ініціації процедури. Також важливо зазначити, що наявність у боржника майна не виключає можливість наявності прострочених зобов’язань перед його кредиторами, як однієї із підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
До заяви додаються:
За наявності яких документів відкривається справа про неплатоспроможність?
У громадян, які мають намір розпочати процес банкрутства, повинен бути повний пакет документів, щоб підтвердити своє скрутне фінансове становище. Так, крім письмового звернення до господарського суду необхідно подати:
Арбітражний керуючий призначається судом та оплачується самим боржником авансом — три місяці роботи по п’ять прожиткових мінімумів щомісяця.
Важливо: без внеску на рахунок суду на користь арбітражного керуючого справа не відкриється — навіть якщо боржник відповідає всім іншим критеріям.
Арбітражний керуючий — ключова фігура в процедурі. Саме він:
Що таке мораторій на задоволення вимог кредиторів?
З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. У цей період зупиняється виконання боржником грошових зобов’язань, у тому числі й тих, що стосуються сплати податків і зборів.
Крім цього не застосовуються й інші заходи, що забезпечують погашення заборгованості:
Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
План реструктуризації боргів: навіщо він потрібен?
План реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника. Він може містити положення про:
Переваги процедури для фізичних осіб.
Перш за все, це мораторій на вимоги кредиторів.
Найголовнішою ж перевагою є списання боргів: після завершення процедури — боржник звільняється від непогашених зобов’язань.
Однак є і недоліки та певні ризики:
Відтак, після оголошення банкрутом боржник може зіткнутися з труднощами у відкритті нових банківських рахунків, отриманні кредитів, іпотек тощо.
Варто зазначити, що не підлягають реструктуризації борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, а також щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Отже, реструктуризація заборгованості – це взаємовигідна процедура, що дозволяє боржнику й кредитору досягти компромісу в умовах фінансових труднощів.
Процедура банкрутства фізичних осіб — реальний шлях для тих, хто втратив контроль над боргами. Вона ефективна за умови правової підтримки, наявності мінімального стартового бюджету та відповідального ставлення боржника.
За інформацією Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
Далее
Кабінет міністрів України змінив правила будівництва приватних будинків, і ці новації вже впливають на ринок. Частину процедур спростили, але контроль водночас посилили. Тепер звести власний будинок стало швидше, однак для забудовників з’явилися нові обмеження.
Як повідомляє Новини.LIVE, відповідні зміни передбачає постанова уряду №305 від 4 березня 2026 року.
Головна новина — фактичне скасування будівельних паспортів для невеликих об’єктів. Якщо ви плануєте звести садовий будиночок, дачу чи повноцінний дім площею до 200 кв. м (і не вище двох поверхів), процедура стала максимально швидкою.
Тепер потрібна лише схема намірів забудови. Її готує сертифікований архітектор або інженер, який сам вносить дані в електронну систему.
По суті, це ваш цифровий «квиток» на будівництво, де вказано:
Це суттєво економить час, проте цифровізація означає, що держава бачить кожен ваш крок у режимі реального часу.
Спрощена процедура — не універсальний інструмент. Проте, якщо ваша ділянка розташована в історичному центрі міста або в межах охоронних зон пам’яток, готуйтеся до класичного «квесту». Там, де архітектурна спадщина під загрозою, старі добрі погодження нікуди не зникли.
Найбільше зміни відчують забудовники таунхаусів та котеджних містечок. Раніше вони часто «дробили» великі проєкти на купу дрібних приватних будинків, щоб не проходити складні експертизи та перевірки. Тепер цю лазівку закрили.
Будинки зі спільними стінами (дуплекси, таунхауси) або об’єкти з єдиною концепцією продажу тепер офіційно вважаються повноцінними будівельними проєктами. Хочете будувати на продаж? Проходьте повну процедуру, отримуйте всі дозволи та відповідайте за безпеку за всією суворістю закону.
Джерело: https://realty.novyny.live
Далее
В Україні зростає кількість справ про особисте банкрутство: у 2025 році відкрито 1371 провадження проти 962 у 2024-му. Мін’юст роз’яснив, що процедура дозволяє боржнику офіційно визнати нездатність виконувати зобов’язання та відновити платоспроможність.
Головні правила процедури:
Виключна ініціатива боржника: на відміну від компаній, ініціювати процес може лише сама людина.
Підстави: припинення платежів (>50 % за 2 місяці), відсутність майна для стягнення або загроза неплатоспроможності у найближчі 12 місяців.
Захист: з моменту відкриття справи діє мораторій на вимоги кредиторів і припиняється нарахування штрафів.
Процес передбачає реструктуризацію або погашення боргів через продаж майна (крім єдиного соціального житла). Після завершення суд звільняє особу від боргів, крім аліментів і відшкодування шкоди здоров’ю. Протягом наступних 5 років банкрут зобов’язаний письмово повідомляти про свій статус під час укладення нових кредитних договорів.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Суд визнав неконституційними окремі приписи закону «Про судовий збір» у частині щодо справляння судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвали суду, постановлені в порядку статей 382, 383 КАС України. Про це повідомила пресслужба КСУ.
Велика палата 10 березня 2026 року ухвалила рішення № 2-р/2026 за конституційним поданням Верховного Суду.
Деталі
Автор клопотання звернувся до КСУ щодо перевірки на відповідність ч. 1 ст. 8, частинам 1, 2 ст. 55, ст. 1291 Конституції України ч. 2 ст. 3, підпункту 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 закону «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674–VI зі змінами (далі – Закон) в частині справляння судового збору «за подання до адміністративного суду апеляційної та касаційної скарги на ухвали суду», постановлені у порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
У конституційному поданні Верховний Суд навів аргументи щодо невідповідності Конституції України оспорюваних приписів закону. Зокрема, ВС обґрунтував свою правову позицію тим, що виконання судового рішення є невіддільною стадією правосуддя, тому покладення на особу додаткового фінансового тягаря у вигляді судового збору за вчинення процесуальних дій, спрямованих на реалізацію такого рішення, не узгоджується з приписами Конституції України, зокрема її статей 8, 55, 1291.
Автор клопотання зазначив, що оспорювані приписи Закону у взаємозв’язку з іншими нормами процесуального законодавства можуть створювати ситуацію, за якої право на звернення до суду або на виконання судового рішення фактично залежить від майнового стану особи, що, на переконання ВС, суперечить принципам верховенства права, рівності перед законом і судом та доступу до правосуддя.
КСУ ухвалив рішення, яким визнав неконституційними ч. 2 ст. 3, підпункт 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору «за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду», постановлені в порядку статей 382, 383 Кодексу.
У рішенні вказано, що оспорюваними приписами Закону встановлено необґрунтоване втручання у право особи на доступ до суду. Обов’язок сплати судового збору «за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду», постановлені в порядку статей 382, 383 Кодексу, не можна вважати справедливим елементом механізму контролю за виконанням судового рішення, що є невіддільним складником права на доступ до суду, оскільки особа, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви та домоглася ухвалення на свою користь обов’язкового судового рішення, повинна додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.
Конституційний Суд наголосив, що держава не може покладати на особу додатковий фінансовий тягар за свій обов’язок щодо забезпечення виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Тому, на думку КСУ, ч. 2 ст. 3, підпункт 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення цього рішення.
Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті КСУ 11 березня 2026 року.
Далее
Подружжя в Україні може визначити долю спільного майна в одному документі — шляхом укладення спільного заповіту.
Така можливість передбачена нормами Цивільного кодексу, розповіли фахівці Сумського міжрегіонального управління Мін’юсту.
Цей правочин дозволяє чоловікові та дружині в одному документі розпорядитися майном, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.
Як відбувається спадкування
Спільний заповіт має особливу юридичну конструкцію.
Після смерті одного з подружжя його частка у спільному майні переходить до другого з подружжя, який його пережив. Після смерті другого з подружжя право на спадкування отримують особи, визначені у спільному заповіті.
Такий механізм дає змогу зберегти цілісність майна та реалізувати спільну волю подружжя щодо подальшого розпорядження ним.
Чи можна змінити спільний заповіт
Закон передбачає можливість відмови від спільного заповіту. Подружжя може зробити це за життя, однак така відмова обов’язково має бути нотаріально посвідчена.
У разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону на відчуження майна, зазначеного в заповіті. Це потрібно для того, щоб гарантувати виконання умов, визначених у документі.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Міністерство внутрішніх справ надало роз’яснення щодо порядку виїзду дітей за кордон під час воєнного стану: хто може супроводжувати дитину, які документи необхідні та коли потрібна згода другого з батьків.
Після початку повномасштабної війни питання перетину кордону дітьми набуло особливої актуальності. Щоб уникнути відмови в пропуску або затримок, дорослим варто заздалегідь перевірити вимоги та підготувати належні документи.
Виїзд дітей до 16 років
Діти до 16 років можуть виїжджати з України лише в супроводі дорослих. Після досягнення 16-річного віку вони мають право на самостійний виїзд без будь-яких супровідних документів, але за наявності закордонного паспорта.
Для перетину кордону на виїзд з України дитині необхідний один із документів:
закордонний паспорт;
дипломатичний або службовий паспорт;
чинний проїзний документ дитини;
відомості про дитину, внесені до закордонного паспорта одного з батьків, або свідоцтво про народження (ця норма застосовується на період воєнного стану).
Також важливо враховувати вимоги держави в’їзду після перетину українського кордону.
Коли потрібна нотаріальна згода другого з батьків
Якщо дитина до 16 років виїжджає з одним із батьків, за загальним правилом необхідна нотаріально посвідчена згода другого з батьків із зазначенням країни та строку перебування.
Без такої згоди можна їхати лише в особливих випадках.
Випадки, коли згода не вимагається
Нотаріальна згода другого з батьків не потрібна, зокрема, якщо:
один із батьків є іноземцем або особою без громадянства;
у паспорті є відмітка про виїзд на постійне проживання за кордон;
наявні документи про смерть другого з батьків, позбавлення його батьківських прав або визнання безвісти зниклим;
є рішення суду про дозвіл на виїзд без згоди;
мати є одинокою (підтверджується довідкою органу РАЦС);
існує заборгованість зі сплати аліментів понад чотири місяці;
дитина має інвалідність або тяжке захворювання (за наявності підтвердних документів).
Якщо дитину супроводжує інша особа
У разі виїзду з особою, яка не є матір’ю чи батьком, потрібна нотаріально посвідчена згода обох батьків із зазначенням супроводжуючої особи, країни та строку поїздки.
Особливості під час воєнного стану
На період дії воєнного стану діти до 16 років можуть виїжджати в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата чи сестри, мачухи або вітчима.
Також допускається виїзд у супроводі інших осіб, уповноважених одним із батьків письмовою заявою, засвідченою органом опіки та піклування. У такому випадку нотаріальна згода другого з батьків не вимагається.
У МВС наголошують: усі документи повинні бути чинними та оформленими належним чином.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
