Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Особенности увольнения госслужащих

Опубликовано 19 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев

Особенности увольнения госслужащих

Внесены изменения относительно сроков, в которые работодатели сообщают центрам занятости о запланированном массовом увольнении работников.

Теперь работодатели должны подавать в государственную службу занятости информацию о запланированном массовом увольнении государственных служащих не позднее чем за 30 календарных дней до увольнения в случае увольнения государственных служащих в соответствии с пунктами 1 и 1-1 части 1 статьи 87 Закона Украины «О государственной службе». Об этом сообщает Государственная служба занятости.

Соответствующие изменения внесены Законом Украины № 1030 и вступили в силу 20 декабря 2020 года.

При этом уведомление об увольнении других категорий работников в связи с изменениями в организации производства и труда, в том числе ликвидацией, реорганизацией или перепрофилированием предприятий, учреждений, организаций, сокращением численности или штата работников предприятия, учреждения, организации и в дальнейшем будет происходить не позднее чем за два месяца до увольнения.

Принятие Закона № 1030 направлено на согласование норм законодательства. С 2 февраля 2020 года вступили в силу изменения к трудовому законодательству относительно обязанностей руководителя государственной службы при увольнении государственных служащих и особенностей такой процедуры, которая отличается от увольнения наемных работников.

Увольнение работников, имеющих статус государственных служащих в соответствии с Законом Украины «О государственной службе», осуществляется с учетом следующих особенностей:

  • о предстоящем увольнении работники персонально предупреждаются не позднее чем за 30 календарных дней;
  • в случае увольнения работников на основании пункта 1 части 1 статьи 40 настоящего Кодекса (изменения в организации производства и труда, в том числе ликвидация, реорганизация, банкротство или перепрофилирование предприятия, учреждения, организации, сокращение численности или штата работников) не применяются положения части 2 статьи 40 КЗоТ (обязанность работодателя предложить другую работу при увольнении) и положения части 2 статьи 49-2 КЗоТ (преимущественное право на оставление на работе);
  • не позднее чем за 30 календарных дней до запланированных увольнений первичным профсоюзным организациям предоставляется информация по этим мероприятиям, включая информацию о причинах увольнений, количестве и категориях работников, которых это может касаться, о сроках проведения увольнений, а также проводятся консультации с профсоюзами о мерах по предотвращению увольнений, или сведению их количества к минимуму, или смягчению неблагоприятных последствий любых увольнений.
  • Источник: Право
Далее

Правила виїзду неповнолітніх за межі України: Мінюст

Опубликовано 18 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев

Правила виїзду неповнолітніх за межі України: Мінюст

В Мін’юсті нагадали правила виїзду неповнолітніх за межі України.

Відповідно до ч. 3 ст. 313 ЦК, фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку, у тому числі в супроводі членів екіпажу повітряного судна, на якому вони прямують.

Які потрібні документи?

Документи, що дають право на виїзд з України особі, яка не досягла 16-річного віку:

— паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

— чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, в який записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон (до закінчення строку його дії).

Згода батьків на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон оформляється у вигляді заяви, на якій справжність їхніх підписів засвідчується нотаріально.

Якщо дитина до 16 років виїздить з України в супроводі одного з батьків

У випадку, якщо громадянин, який не досяг 16-річного віку, виїздить з України в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків, необхідна нотаріально посвідчена згода другого з батьків (якщо він відсутній у пункті пропуску) із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Разом із тим, Правилами перетинання державного кордону громадянами України передбачені випадки, коли виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, може здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків. Наприклад, якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску, або у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: свідоцтва про смерть другого з батьків, рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків, визнання його безвісно відсутнім чи недієздатним тощо.

Далее

Кримінальна відповідальність за незаконне отримування соціальної допомоги: ВС

Опубликовано 18 Янв 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Кримінальна відповідальність за незаконне отримування соціальної допомоги: ВС
З огляду на положення ч. 1 ст. 61 Конституції України, ч. 1 ст. 2, частин 1, 3 ст. 3 КК України саме собою встановлення в Законі України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» механізму повернення органу соціального захисту надміру виплачених коштів не виключає притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК України) за умов, якщо в діянні особи є всі елементи складу вказаного кримінального правопорушення і під час звернення за державною соціальною допомогою не було жодних правових підстав для її призначення цій особі.
Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу засудженої за заволодіння чужим майном шляхом обману, підроблення документів та використання їх, а також вчинення таких діянь повторно (ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України).
Як установив місцевий суд, під час оформлення державної допомоги малозабезпеченим сім’ям у заяві про призначення всіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг і в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням допомоги, жінка умисно не вказала відомостей про наявність у неї другої квартири. А потім на підставі цих документів певний час незаконно отримувала державну соціальну допомогу.
Апеляційний суд, який скасував вирок місцевого суду у частині заходу примусу, за сукупністю злочинів визначив особі остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» її було звільнено від відбування призначеного покарання.
У касаційній скарзі засуджена просила скасувати вирок апеляційного суду і закрити кримінальне провадження, зазначивши, що її було необґрунтовано піддано кримінальному переслідуванню. Як наголосила засуджена, Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» (у редакції від 1 січня 2014 року) передбачено припинення надання допомоги та повернення надміру нарахованих коштів, що тягне цивільно-правову відповідальність.
ОП ККС ВС скасувала судові рішення щодо особи і закрила кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в її діяннях складу злочинів.
Як зазначено в постанові ОП ККС ВС, одночасне притягнення однієї особи до цивільної та кримінальної відповідальності не суперечить передбаченому у ч. 1 ст. 61 Конституції України принципу, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Наведене конституційне положення не виключає можливості настання двох видів юридичної відповідальності, якщо одним діянням особа вчиняє два різні правопорушення, тобто склади яких містять різні елементи та базуються на різних фактах. У таких випадках має місце ідеальна сукупність правопорушень двох видів (наприклад, злочину та цивільно-правового делікту).
Тож відмінності у складі правопорушення слугують підставою для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності.
За нормативним визначенням шахрайства, якщо особа, звертаючись до органу соціального захисту з метою одержання державної соціальної допомоги, умисно приховала факти, які спричинили наслідки правового характеру й завдали потерпілій стороні матеріальної шкоди, то такі дії є підставою для виникнення як цивільно-правових, так і кримінально-правових відносин. А отже, є підстави для притягнення зазначеної особи до цивільної та кримінальної відповідальності.
Правильність правової оцінки поведінки особи, котра отримує матеріальну допомогу, не маючи за законом на це права, безпосередньо залежить від належного з’ясування наявності елементів складу злочину шахрайства. Відсутність хоча б одного зі складових елементів шахрайства, у тому числі об’єктивної чи суб’єктивної сторони, означає, що дії особи, поведінка якої оцінюється, можуть перебувати в іншій, ніж кримінальна, юридичній площині і свідчити про наявність цивільного спору.
Неповідомлення (незазначення) відомостей про наявність нерухомого майна як спосіб отримання соціальних виплат (допомоги) є одним із різновидів обману, що характеризується документальною (письмовою) формою та проявляється через пасивну поведінку особи, котра не повідомляє обов’язкової за законом інформації.
Водночас у цьому провадженні не враховано особливостей Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» і всупереч пунктам 1, 2 ст. 7 КПК України не з’ясовано, чи мала особа право на соціальну допомогу на іншій, ніж зазначена в її заяві, підставі, хоча від цього з огляду на існуючий компенсаційний механізм залежить правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, як видно з отриманих на стадії касаційного провадження документів, доводи в касаційній скарзі про наявність в особи під час звернення до органів соціального захисту права на призначення державної допомоги на іншій підставі, передбаченій ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», є слушними. Тому, зважаючи на факт наявності в особи підстави для призначення соціальної допомоги, який не спростовано стороною обвинувачення, убачається, що під час звернення до органу соціального захисту населення засуджена не додержала лише порядку оформлення документів (елемент складу цивільно-правого делікту). Проте саме собою наведене порушення не може розцінюватися як шахрайство.
Детальніше з постановою ОП ККС ВС у справі № 159/3357/18 (провадження № 51-2570кмо19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/93014931, а з окремою думкою судді – https://reyestr.court.gov.ua/Review/93053821.
Далее

Альтернатива «красным» дипломам: МОН

Опубликовано 18 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев

Альтернатива «красным» дипломам: МОН

В Министерстве образования и науки сообщают, что высшие учебные заведения смогут выдавать дипломы со сведениями об отличных учебных достижениях выпускников.

Об этом сообщает «Я и Закон» со ссылкой на пресс-службу МОН.

«Высшие учебные заведения имеют широкую академическую автономию и по решению ученых советов могут вносить в приложения диплому европейского образца сведения об отличительных учебные достижения випускника», — говорится в сообщении.

По информации ведомства, высшие учебные заведения могут самостоятельно определять требования к присуждению награды выпускникам.

Также в МОН сообщили, что Министерство юстиции в настоящее время проводит правовую экспертизу приказа, которым утверждены новые формы документов о высшем образовании и научных степенях.

Напомним, что Министерством образования и науки Украины разработаны новые формы документов о высшем образовании и научных степенях.

Согласно документу, теперь при окончании вуза выпускникам будут выдаваться дипломы без возможности получить награду.

Таким образом, предыдущий приказ МОН Украины, который устанавливал формы документов о высшем образовании и научных степенях, уже потерял свою силу.

Кроме того в дипломах младшего бакалавра, бакалавра или магистра, выдаваемый выпускникам без гражданства, будет дополнительно указываться год поступления и полное наименование учебного заведения, к которому лицо вступило в начале обучения в Украине.

Далее

Спрощено порядок надання дозволу на імміграцію іноземним інвесторам

Опубликовано 14 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев

Спрощено порядок надання дозволу на імміграцію іноземним інвесторам
Під час чергового засідання Уряд ухвалив рішення, відповідно до якого спрощено порядок надання дозволу на імміграцію іноземним інвесторам.
Зокрема, подати відповідне клопотання до Міграційної служби України можна на підставі документів, які підтверджують перерахування власних коштів інвестора в іноземній валюті на поточний рахунок підприємства, що створено ним в Україні.
Раніше іноземні інвестори, які виявили бажання іммігрувати в Україну, повинні були спочатку переводити кошти на інвестиційний рахунок в українському банку, а потім з нього – на рахунок власного підприємства.
Слід зауважити, що раніше діюча норма не скасовується, і іноземні інвестори можуть скористатися будь-яким з доступних варіантів.
За інформацією: ДМС

 

Далее

Зняття вікових обмежень для роботи на державній службі, — 15.01.2021 набирають чинності зміни до закону

Опубликовано 14 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев

Зняття вікових обмежень для роботи на державній службі, — 15.01.2021 набирають чинності зміни до закону
15.01.2021 набирає ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо зняття вікових обмежень для роботи на державній службі».
Так, змінами передбачено наступне:
— вихідна допомога державному службовцю, який звільняється на підставі пункту 7 частини першої цієї статті, виплачується одноразово за його бажанням у разі досягнення 65-річного віку або припинення державної служби при її продовженні згідно з частиною четвертою цієї статті»;
— у зв’язку з потребами служби державний службовець за рішенням суб’єкта призначення може бути залишений на державній службі після досягнення 65-річного віку за його згодою. Рішення про продовження строку перебування на державній службі приймається суб’єктом призначення щороку, але не більш як до досягнення державним службовцем 70-річного віку. Припинення державної служби державним службовцем, строк перебування якого на державній службі був продовжений відповідно до цієї частини, здійснюється на підставі пункту 7 частини першої цієї статті».
— Повноваження суб’єкта призначення стосовно Керівника Апарату Верховної Ради України, крім випадків, передбачених пунктом 35 частини першої статті 85 Конституції України, здійснює Голова Верховної Ради України».
Також внесені зміни до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», відповідно до якого тимчасово, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зупинено дію положень Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» в частині проведення конкурсів на посади державної служби та призначення на посади державної служби за результатами конкурсу. У новостворених органах державної влади, що були утворені протягом дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, добір на посади державної служби в установленому КМУ порядку не проводиться. Призначення на посади державної служби в таких органах державної влади здійснюється виключно за результатами конкурсу, проведеного відповідно до положень Закону України «Про державну службу».
Також цим законом внесені зміни в ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування»

 

Далее

Штраф для власників бізнесу, установ і організацій за те, що їхні відвідувачі не носять захисні маски,- закон набув чинності

Опубликовано 14 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев

Штраф для власників бізнесу, установ і організацій за те, що їхні відвідувачі не носять захисні маски,- закон набув чинності
Сьогодні в Україні набирає чинності закон, який запроваджує штрафи для власників бізнесу, установ і організацій за те, що їхні відвідувачі не носять захисні маски.

Як повідомляв «Главком», документ напередодні був опублікований у газеті Верховної Ради «Голос України».

Згідно із законом, за допуск особи в громадські будівлі, споруди, громадський транспорт під час дії карантину без засобів індивідуального захисту, в тому числі респіраторів або захисних масок, що закривають ніс і рот, в тому числі виготовлених самостійно, або невжиття заходів щодо перебування людини в громадських місцях без такого засобу індивідуального захисту вводиться штраф – від 3 400 до 5 100 грн.

Відповідно до закону, маска повинна бути розташована на обличчі, а не на підборідді, шиї або ще де-небудь. У разі порушення цього правила відвідувачам потрібно зробити усне зауваження про необхідність надіти засіб індивідуального захисту. Також допустимими заходами вважаються припинення обслуговування відвідувачів без масок і виклик представника Національної поліції з повідомленням про адміністративне правопорушення.

Передбачені також відповідні штрафи на період дії карантину за неносіння масок працівниками підприємств або безпосередньо фізичною особою-підприємцем.

Зазначимо, що маску необхідно носити за всіма правилами.

Далее

Услуги для населения в онлайн-режиме: ряд законопроектов

Опубликовано 14 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев

Услуги для населения в онлайн-режиме: ряд законопроектов

Правительство готовит ряд законопроектов, которые расширят спектр услуг для населения в онлайн-режиме.

В 2021 году власти намерены внедрить ряд инициатив в сфере цифровой трансформации. Семь ключевых из них в среду, 13 января, назвал вице-премьер-министр – министр цифровой трансформации Михаил Федоров.

В частности, планируется внести изменения в закон, которые позволят приравнять электронные паспорта к обычным.

Также будут приняты изменения в закон о месте смены регистрации.

«Напомню, что это наиболее популярная услуга в Украине. Мы хотим сделать ее практически декларативной, отвязав прописку от многих жизненных ситуаций (где она реально не нужна)», — отметил Федоров.

Также среди приоритетных инициатив в диджитализации:

  • рамочный законопроект, который позволит начать внедрять «безбумажный режим» или paperless;
  • законопроект о виртуальной свободной экономической зоне для IT-компаний Дія.City;
  • законопроект о виртуальных активах и закон о развитии облачных технологий для хранения данных.

Кроме того, в перечень вошел законопроект о реестрах.

«Принятие закона позволит запустить платформу для разворачивания реестров (сумасшедшая экономия бюджетных средств и решения, которые мы точно сможем экспортировать на весь мир и зарабатывать как государство, а не тратить), улучшать качество данных в реестрах (отсутствие дублей, подтягивается вся информация и документы) и много других преимуществ», — рассказал Федоров.

Источник: Курс Украины

Далее

Все, що варто знати про трудові спори.

Опубликовано 13 Янв 2021 в Главная | Нет комментариев

Все, що варто знати про трудові спори.

Непорозуміння між керівництвом і підлеглими виникає з різних причин, але найчастіше вони пов’язані з порушеннями трудового законодавства.

У переважній більшості випадків, ініціаторами судового розгляду трудового спору виступають працівники, які незадоволені діями або бездіяльністю керівників.

Основний орган, що займається врегулюванням конфліктів — це комісія з трудових спорів. Якщо вона не зможе вирішити проблему, то у будь-якої із сторін конфлікту є право звернутися до суду.

У силу ст. 55 і 124 Конституції України, працівники мають право безпосередньо звертатися до суду з позовними заявами про захист суб’єктивного трудового права незалежно від того, чи створено комісію по трудовим спорах на підприємстві чи  ні.

Для тих, хто все ж бажає звернутись за вирішенням свого питанні до комісії по трудовим спорам, варто знати, що не можуть розглядатися в комісіях по трудових спорах трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, про зміну дати і формулювання причини (підстави) звільнення. Безпосередньо в судах розглядаються спори про оплату часу вимушеного прогулу, хоча б працівник і не вимагав поновлення на роботі.

Тому в силу п. 2 ч.1 ст. 232 КЗпП працівник має право звернутися безпосередньо до суду із заявою про виплату різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, якщо він був незаконно переведений на іншу роботу, якщо власник незаконно змінив істотні умови праці та якщо працівник відповідно до таких вимог власника виконував іншу нижчеоплачувану роботу, звернувся з додержанням установленого строку до суду з позовом про поновлення на роботі та вимагає виплати різниці у заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, при незаконному переведенні на іншу роботу чи зміні істотних умов праці.

Спори, перелічені в ст. 232 КЗпП, не можуть розглядатися в комісіях по трудових спорах. Якщо заява по спору, який відноситься до такої категорії, подана в комісію по трудових спорах, вона не повинна бути прийнята. Якщо вона прийнята, то не повинна розглядатися. Якщо ж вона розглядається, то комісія по трудових спорах не вправі вирішити такий трудовий спір, тому що її рішення не буде мати чинності.

Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:

1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;

2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій ст. 221 і ст. 222 КЗпП;

3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об’єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій ст. 221 і ст. 222 КЗпП;

4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;

5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав;

6) працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:

1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;

2) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію;

3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину з інвалідністю, а одиноких матерів (батьків) – при наявності дитини віком до чотирнадцяти років;

4) виборних працівників після закінчення строку повноважень;

5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;

6) інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган  відповідно до чинного законодавства зобов’язаний укласти трудовий договір.

Далі, розповімо про важливі моменти, на які варто звернути увагу.

Із вступом у силу нових процесуальних кодексів,  трудові спори були віднесені до таких, що розглядаються у спрощеному провадженні, а також  введено таке поняття як «малозначний спір».

Далее

Повышена ответственность авиаперевозчика: Кабмин

Опубликовано 13 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев

Повышена ответственность авиаперевозчика: Кабмин

Минимальная страховая сумма (лимит ответственности) авиаперевозчика за причиненный пассажирам и багажу вред повышена постановлением Кабмина от 5 января 2021 года № 10.

Изменения внесены в правила осуществления обязательного авиационного страхования гражданской авиации.

Повышены суммы СПЗ (специальное право заимствования — расчетная денежная единица, используемая Международным валютным фондом):

  • за задержку при перевозке пассажиров в отношении каждого пассажира, на любой полет и в соответствии с фактическим количеством пассажирских кресел на борту воздушного судна — минимальная страховая сумма должна быть эквивалентна 5346 СПЗ (ранее — 4694 СПЗ) по официальному курсу Нацбанка;
  • за вред (уничтожение, утрату, повреждение), причиненный багажу, ручной клади, личным вещам, или за задержку в его перевозке — страховая сумма должна быть эквивалентна 1288 СПЗ (вместо 1131 СПЗ);
  • за вред (уничтожение, утрату, повреждение), причиненный грузу или почте, или за вред, причиненный вследствие задержки в их перевозке, — страховая сумма должна быть  эквивалентна 22 СПЗ (вместо 19 СПЗ) по официальному курсу Национального банка за каждый килограмм веса.

Эти изменения связаны с тем, что Госавиаслужба повысила суммы компенсаций за задержку авиарейса и багажа.

За материалами: Право

Далее