Опубликовано director 13 Янв 2021 в Главная | Нет комментариев
Непорозуміння між керівництвом і підлеглими виникає з різних причин, але найчастіше вони пов’язані з порушеннями трудового законодавства.
У переважній більшості випадків, ініціаторами судового розгляду трудового спору виступають працівники, які незадоволені діями або бездіяльністю керівників.
Основний орган, що займається врегулюванням конфліктів — це комісія з трудових спорів. Якщо вона не зможе вирішити проблему, то у будь-якої із сторін конфлікту є право звернутися до суду.
У силу ст. 55 і 124 Конституції України, працівники мають право безпосередньо звертатися до суду з позовними заявами про захист суб’єктивного трудового права незалежно від того, чи створено комісію по трудовим спорах на підприємстві чи ні.
Для тих, хто все ж бажає звернутись за вирішенням свого питанні до комісії по трудовим спорам, варто знати, що не можуть розглядатися в комісіях по трудових спорах трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, про зміну дати і формулювання причини (підстави) звільнення. Безпосередньо в судах розглядаються спори про оплату часу вимушеного прогулу, хоча б працівник і не вимагав поновлення на роботі.
Тому в силу п. 2 ч.1 ст. 232 КЗпП працівник має право звернутися безпосередньо до суду із заявою про виплату різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, якщо він був незаконно переведений на іншу роботу, якщо власник незаконно змінив істотні умови праці та якщо працівник відповідно до таких вимог власника виконував іншу нижчеоплачувану роботу, звернувся з додержанням установленого строку до суду з позовом про поновлення на роботі та вимагає виплати різниці у заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, при незаконному переведенні на іншу роботу чи зміні істотних умов праці.
Спори, перелічені в ст. 232 КЗпП, не можуть розглядатися в комісіях по трудових спорах. Якщо заява по спору, який відноситься до такої категорії, подана в комісію по трудових спорах, вона не повинна бути прийнята. Якщо вона прийнята, то не повинна розглядатися. Якщо ж вона розглядається, то комісія по трудових спорах не вправі вирішити такий трудовий спір, тому що її рішення не буде мати чинності.
Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:
1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;
2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій ст. 221 і ст. 222 КЗпП;
3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об’єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій ст. 221 і ст. 222 КЗпП;
4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав;
6) працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.
Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:
1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;
2) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію;
3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину з інвалідністю, а одиноких матерів (батьків) – при наявності дитини віком до чотирнадцяти років;
4) виборних працівників після закінчення строку повноважень;
5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;
6) інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов’язаний укласти трудовий договір.
Далі, розповімо про важливі моменти, на які варто звернути увагу.
Із вступом у силу нових процесуальних кодексів, трудові спори були віднесені до таких, що розглядаються у спрощеному провадженні, а також введено таке поняття як «малозначний спір».
Далее
Опубликовано director 13 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
Минимальная страховая сумма (лимит ответственности) авиаперевозчика за причиненный пассажирам и багажу вред повышена постановлением Кабмина от 5 января 2021 года № 10.
Изменения внесены в правила осуществления обязательного авиационного страхования гражданской авиации.
Повышены суммы СПЗ (специальное право заимствования — расчетная денежная единица, используемая Международным валютным фондом):
- за задержку при перевозке пассажиров в отношении каждого пассажира, на любой полет и в соответствии с фактическим количеством пассажирских кресел на борту воздушного судна — минимальная страховая сумма должна быть эквивалентна 5346 СПЗ (ранее — 4694 СПЗ) по официальному курсу Нацбанка;
- за вред (уничтожение, утрату, повреждение), причиненный багажу, ручной клади, личным вещам, или за задержку в его перевозке — страховая сумма должна быть эквивалентна 1288 СПЗ (вместо 1131 СПЗ);
- за вред (уничтожение, утрату, повреждение), причиненный грузу или почте, или за вред, причиненный вследствие задержки в их перевозке, — страховая сумма должна быть эквивалентна 22 СПЗ (вместо 19 СПЗ) по официальному курсу Национального банка за каждый килограмм веса.
Эти изменения связаны с тем, что Госавиаслужба повысила суммы компенсаций за задержку авиарейса и багажа.
За материалами: Право
Далее
Опубликовано director 12 Янв 2021 в Главная | Нет комментариев
Начиная с 2018 года, Министерство образования и науки, продолжает усовершенствовать процедуру лицензирования образовательной деятельности.
Если Вы давно рассматриваете такую бизнес-идею, как открытие частного детского сада, Вам к специалистам Юридической компании-Легал!
Мы проанализируем конкретно Вашу ситуацию, предложим оптимальные варианты для быстрейшей реализации бизнес плана.
Подготовим Вам полный комплект документов, учитывая все последние законодательные изменения, окажем комплексное юридическое и бухгалтерское обслуживание, что на первом этапе позволит собственнику начинающего бизнеса сосредоточиться только на развитии своего дела.
Ранее, мы рассказывали Вам о всех деталях и нюансах, открытия частного детского сада. Согласитесь, достаточно сложно пройти этот процесс самостоятельно.
С нашей помощью открыли свои двери многие детские учреждения.
Не откладывайте свою мечту в дальний ящик, именно сейчас время ее реализовать! Ведь даже во время временных ограничений страдает множество направлений бизнеса, но, заметьте, детские сады работают, что не может не радовать!
Ждем Вас по адресу: Адмиральский проспект, 25
068-124-25-85
097-754-79-48
Далее
Опубликовано director 12 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
Как известно, в ряде стран Европы и в США существует институт гражданского партнерства, т. е. признанный государством социальный институт, в котором могут быть узаконены отношения двух людей, не желающих или не имеющих возможности по закону зарегистрировать брак. Как правило, такая возможность предоставляется однополым парам, однако в некоторых странах разнополые пары также могут зарегистрировать свои отношения подобным образом.
К примеру, Британский закон о зарегистрированных гражданских партнерствах 2004 года (Civil Partnership Act 2004) предоставил в Великобритании возможность двум лицам одного пола заключить зарегистрированное гражданское партнерство. Гомосексуальные пары, вступившие в партнерство, имеют равные права и обязанности с обычными браками, в том числе они имеют право на усыновление детей. С 2019 года в Англии и Уэльсе гетеросексуальные пары также могут заключать гражданские партнерства.
Во Франции существует аналог – гражданский договор солидарности (Pacte civil de solidarité, PACS). По сути, это контракт, который заключается между двумя физическими лицами с целью организации их совместной жизни. Эти двое должны быть совершеннолетними и не состоящими в браке, не являться близкими родственниками. При этом пол партнеров не имеет значения.
Что касается США, то там однополые браки были легализованы по всей территории 26 июня 2015 года, когда Верховный суд вынес решение по делу «Обергефелл против Ходжеса».
В Украине также активно обсуждают внедрение института гражданского партнерства.
Министерство юстиции Украины решило не отставать и внесло на общественное обсуждение проект Распоряжения Кабинета Министров Украины «Об утверждении плана действий по реализации Национальной стратегии в области прав человека на 2021-2023 годы».
В этом проекте Плана предусмотрено, что Минюст будет заниматься разработкой законопроекта «об устранении дискриминационных положений, которые могут нарушать имущественные и неимущественные права партнеров, не состоящих в браке» и «введением института зарегистрированного гражданского партнерства».
Какой-либо конкретизации План пока не предусматривает.
Отметим, что в Стратегии также идет речь о разработке законопроекта «Об обеспечении равной оплаты за труд равной ценности», о внесении изменений в Кодекс законов о труде Украины, законах «Об оплате труда», «Об обеспечении равных прав и возможностей женщин и мужчин», «О коллективных договорах и соглашениях» с целью уменьшения разрыва в оплате труда женщин и мужчин. Также предусмотрена разработка законопроекта «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины» (относительно обеспечения гарантий, связанных с сочетанием семейных и трудовых обязанностей без дискриминации по признаку пола).
Также предлагается разработать и представить на рассмотрение Кабмина законопроект о внесении изменений в Уголовный кодекс Украины относительно:
-
- унификации использования термина «нетерпимость» и обязательного учета мотивов нетерпимости по таким признакам, как раса, цвет кожи, национальная или этническая принадлежность, религиозные убеждения, идеологические убеждения, сексуальная ориентация, гендерная идентичность, инвалидность, речь, место жительства при назначении наказания за преступление;
- изъятия из диспозиции статьи 161 КК части, касающейся уголовной ответственности за дискриминацию (прямое или косвенное ограничение прав или установление прямых или косвенных привилегий по признакам) — вместе с внесением соответствующих изменений в Кодекс об административных правонарушениях и Гражданский кодекс Украины, предусмотрев штрафы и возмещение вреда;
- определения всех форм сексуального насилия, включая сексуальное рабство, принудительную проституцию, принудительную беременность, принудительные аборты, принудительную стерилизацию, принудительные браки, сексуальное насилие в условиях вооруженного конфликта и любые другие формы сексуального насилия сопоставимой тяжести в соответствии с международными стандартами.
Следователей и прокуроров предлагается обучать расследовать уголовные преступления, совершенные по мотивам нетерпимости.
Что еще планирует Минюст
Среди прочего, План включает разработку и представление на рассмотрение Кабмина законопроекта «О защите профессиональной деятельности журналистов», но при этом указывается, что речь идет «о декриминализации деяния за незаконный отказ в доступе журналиста к информации». Причем декриминализация ответственности за нарушение свободы слова к правам человека – остается загадкой. Соответствующим проектом будет заниматься Минкульт.
Что касается Минюста, то помимо гражданского партнерства, он займется разработкой законопроекта «О решении системной проблемы чрезмерной длительности уголовного и гражданского производства и внедрении эффективных средств правовой защиты в связи с этим».
Также Минюст, МВД, Офис Генпрокурора и Верховный Суд должны будут разработать законопроект о внесении изменений в Уголовный кодекс Украины относительно введения четкого механизма квалификации преступлений, совершенных против судей.
План также предусматривает мероприятия для подготовки судей по вопросам реализации права на свободу мирных собраний; применения законодательства в сфере предотвращения и противодействия домашнему насилию и пр.
Кроме того, Минюст предлагает заняться «совершенствованием механизма специального (заочного) досудебного расследования в отношении лиц, причастных к временной оккупации АР Крым и города Севастополя и вооруженной агрессии Российской Федерации и скрывающихся от правосудия на временно оккупированных территориях или на территории страны-агрессора; усовершенствования положений УПК в части пересмотра судом дел, рассматривавшихся in absentia (заочно), в том числе и после вынесения приговора, по заявлению лица, которое было задержано или которое вернулось в Украину».
План включает в себя и ряд мер по наработке нормативной базы для противодействия пыткам.
Так, это внесение изменений в Уголовный кодекс Украины относительно:
- уголовной ответственности за пытки;
- отмены сроков давности расследования преступлений, составляющей которых являются пытки и/или жестокое, бесчеловечное или унижающее достоинство обращение, в соответствии со стандартами Конвенции о защите прав человека и основополагающих свобод, Европейского комитета по предупреждению пыток, Конвенции ООН против пыток.
Заниматься разработкой такого законопроекта будут Минюст, МВД, Офис Генерального прокурора и Верховный Суд.
Также План включает разработку и представление КМУ законопроекта «О превентивных и компенсационных мерах в связи с ненадлежащими условиями содержания осужденных и лиц, заключенных под стражу» по:
- созданию института превентивной жалобы для лиц, содержащихся в ненадлежащих условиях в местах несвободы и тех, кто подвергается пыткам, жестокому, бесчеловечному или унижающему достоинство обращению или наказанию;
- предоставлению возможности срочного привлечения экспертов с целью фиксации ненадлежащих условий содержания или обращения для обеспечения наличия доказательств;
- осуществлению эффективных срочных мер судебного превентивного реагирования в отношении лиц, содержащихся в ненадлежащих условиях, или тех, которые подвергаются ненадлежащему обращению.
В виде совместного приказа предлагается внедрить медицинский стандарт документирования пыток и других жестоких видов обращения и наказания, основанный на принципах и процедурах Руководства по эффективному расследованию и документированию пыток и других жестоких, бесчеловечных или унижающих достоинство видов обращения и наказания (Стамбульский протокол).
Источник: sud.ua
Далее
Опубликовано director 12 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
Украина рассматривает возможность введения свидетельств о проведении вакцинации от коронавируса. Пока этот вопрос только рассматривают.
Об этом заявил на брифинге главный санитарный врач Украины Виктор Ляшко.
Во время пандемии страны, в том числе и Украина, установили дополнительные требования при пересечении госграницы иностранцами, отметил Ляшко. Иностранец при пересечении границы должен иметь полис страхования, который покроет лечение от коронавируса на территории Украины, а также иметь отрицательный ПЦР-тест.
«После появления вакцины от коронавируса некоторые страны воспользовались возможностью и заменяют полисы страхования, ПЦР-тесты на международные свидетельства о проведении вакцинации. Украина этот вопрос пока рассматривает», — отметил Ляшко.
Украинская власть будет более детально рассматривать этот вопрос, когда получит информацию, останавливает ли распространение коронавируса вакцинированный человек, добавил главный санврач.
Как Ляшко рассказал, до пандемии коронавируса такие свидетельства выдавались после проведения вакцинации против желтой лихорадки. Они требовались при пересечении границы в страны, в которых есть вероятность инфицирования лихорадкой.
За материалами: Курс Украины
Далее
Опубликовано director 11 Янв 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Постанова ВС/КЦС у справі 761/19573/15-ц від 18.12.2020 року
Мати померлого сина, подала позов до суду про усунення дружини свого сина (невістки) від спадкування, внаслідок того, що невістка умисно ухилялась від надання допомоги своєму чоловікові, який хворів на тяжку психічну хворобу, у зв`язку з чим перебував у безпорадному стані.
Факт наявності тяжкої психічної хвороби підтверджувався за життя – тим що син проходив обстеження у психіатричній лікарні, де йому було видано графік прийому ліків від шизофренії, а посмертно — висновком судово-психіатричної експертизи (виявлено ознаки тяжкого психічного розладу (з найбільшою вірогідністю: шизофренія, параноїдна форма).
Обмежено дієздатним або недієздатним спадкодавець за життя не визнавався.
Перед смертю, спадкодавець несподівано пропав, а потім його знайшли повішаним. Зі слів, позивача (матері) — після зникнення чоловіка та за весь час його пошуків, відповідач (яка знала про хворобу) поводила себе так, наче нічого не трапилось, вела звичайний спосіб життя. Підтвердження доказами цих фактів, позивач – як вбачається з рішення – не привела. Втім, суд першої інстанції задовольнив її позов і усунув дружину від спадкування.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції. ВС КЦС погодився із цим і залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду — без змін.
узагальнюючи зміст статті 1224 ЦК, постанову ПВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, та попередні висновки ВС:
Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність обставин:
— ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання,
— перебування спадкодавця у безпорадному стані,
— потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності в сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Далее
Опубликовано director 11 Янв 2021 в Главная | Нет комментариев
01.01.2021 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права фізичної особи на зміну по батькові»
Зазначеним законом внесені зміни до ст. 149 СК та ст. 295 ЦК, відповідно до яких фізичні особи з 14 років мають право змінювати своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою батьків, а з 16 – на власний розсуд.
У разі якщо над фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені такої особи здійснюється за згодою піклувальника.
З метою зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) подається заява.
Громадяни України, які проживають на її території подають заяви до відділів реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання; громадяни України, які постійно проживають за кордоном, до дипломатичного представництва або консульської установи України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку.
Зазначена заява подається у письмовій формі разом з паспортом громадянина України, а у разі, коли заявник постійно проживає за кордоном, — з пред’явленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Згода батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну імені зазначеної особи оформлюється також у вигляді заяви та подається ними особисто, а у разі, коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним з батьків, вона, нотаріально засвідчена або прирівняна до нотаріально засвідченої, від його імені може бути подана другим з батьків.
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну по батькові у разі зміни її батьком свого власного імені або виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження.
Фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, але не отримала паспорт громадянина України, пред’являє свідоцтво про народження та довідку з місця проживання за умови, якщо від дня досягнення зазначеного віку минуло менше ніж один місяць.
Також прізвище, власне ім’я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону, а також у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.
Однак однієї заяви про зміну імені недостатньо, одночасно до неї додаються наступні документи:
свідоцтво про народження заявника;
свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);
свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);
свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно було раніше змінено;
фотокартка заявника.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України, які прийняли заяву про зміну імені, перевіряють відомості, зазначені у заяві та в документах, що додаються до неї.
Під час подання заяви про зміну імені відділ реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України попереджає заявника про встановлену законодавством відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей і необхідність обміну паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон та інших документів у разі зміни імені.
Строк розгляду заяви про зміну імені відділом реєстрації актів цивільного стану розглядається у тримісячний строк з дня її подання. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці, з письмового дозволу керівника відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, Головного управління юстиції в області, мм. Києві та Севастополі.
Заява про зміну імені дипломатичним представництвом або консульською установою України розглядається у шестимісячний строк з дня її подання.
Відділ реєстрації актів цивільного стану надсилає необхідні матеріали до органу внутрішніх справ за місцем проживання заявника для надання висновку про можливість зміни імені, а дипломатичне представництво або консульська установа України надсилає через Міністерство закордонних справ до Міністерства внутрішніх справ для подальшого пересилання до органу внутрішніх справ за останнім місцем проживання заявника в Україні.
Орган внутрішніх справ за результатами відповідної перевірки, яка проводиться безоплатно, у місячний строк готує та надсилає висновок про можливість зміни разом з усіма матеріалами до відділу реєстрації актів цивільного стану чи через Міністерство закордонних справ до відповідного дипломатичного представництва або консульської установи України.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України на підставі документів про зміну імені та висновку органу внутрішніх справ про можливість зміни імені готує висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні та надсилає заявникові.
Відмова у наданні дозволу на зміну імені здійснюється з наступних підстав:
перебування заявника під слідством, судом, адміністративним наглядом;
наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;
подання заявником неправдивих відомостей.
Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.
Протягом трьох місяців заявник, якому надано дозвіл на зміну імені може звернутися для реєстрації зміни імені до відділу реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України, які складають актовий запис про зміну імені. Якщо заявник без поважних причин у зазначений строк не звернувся до відділу реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України для реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу.
Реєстрація зміни імені громадян України, які проживають на території України, проводиться відділом реєстрації актів цивільного стану після сплати заявником державного мита, громадян, які постійно проживають за кордоном, проводиться дипломатичним представництвом або консульською установою України після сплати заявником консульського збору.
Під час реєстрації зміни імені відділ реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України видає заявникові свідоцтво про зміну імені.
Повторна зміна імені фізичної особи здійснюється відповідно до вищезазначеного Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи.
Далее
Опубликовано director 11 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 р. №1364 затверджено Порядок реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання в електронній формі.
Далі приводимо текст для ознайомлення.
- Цей Порядок визначає процедуру подання заяви про реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання в електронній формі (далі — заява), обміну інформацією між національними електронними інформаційними ресурсами, які використовуються з метою реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання в електронній формі (далі — реєстрація/зняття з реєстрації) осіб, які можуть подати таку заяву, та перелік відомостей, необхідних для її подання, а також інші питання реєстрації/зняття з реєстрації. Реєстрація/зняття з реєстрації проводиться виключно за бажанням особи.
- У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», інших законах, що регулюють відносини з питань, які становлять предмет правового регулювання цього Порядку.
- Реєстрація/зняття з реєстрації здійснюється щодо особи, яка:
1) пройшла автентифікацію з використанням інтегрованої системи автентифікації, кваліфікованого електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи;
2) має паспорт громадянина України у формі картки;
3) реєструє місце проживання:
за адресою житла, відомості про яке внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та за умови, що особа є власником (співвласником) зазначеного житла або отримала електронну згоду на реєстрацію місця проживання від власника (співвласників) зазначеного житла, а також за відсутності обтяжень речових прав на зазначене житло;
за наявним у реєстрі територіальної громади зареєстрованим місцем проживання батьків чи одного з них, якщо особа є неповнолітньою (віком від 14 до 18 років);
4) реєструє, знімає з реєстрації місце проживання в реєстрах територіальних громад, які здійснюють електронну інформаційну взаємодію з єдиною інформаційною системою МВС. У разі реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації місця проживання за попередньою адресою електронна інформаційна взаємодія з реєстром територіальної громади попереднього місця проживання не вимагається.
- Заява формується заявником на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг «Портал Дія» (далі — Портал Дія) після проходження ним автентифікації.
Заява формується програмними засобами у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, зазначених у цьому пункті, та виду реєстраційної дії.
У заяві зазначаються прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), стать, дата і місце народження, громадянство, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реквізити документа, що посвідчує особу (вид, номер, дата видачі, уповноважений суб’єкт, що видав, строк дії), контактні дані (номер телефону та/або адреса електронної пошти), адреса реєстрації/зняття з реєстрації, адреса попереднього місця проживання (якщо реєстрація/зняття з реєстрації здійснюються не одночасно).
У разі коли заявник не є одноосібним власником житла, у заяві також зазначається інформація про власника (співвласника) житла, а саме: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), реквізити документа, що посвідчує особу (вид, серія, номер, дата видачі, уповноважений суб’єкт, що видав, строк дії), реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків або інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті громадянина України про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), адреса електронної пошти. Відомості заповнюються окремо щодо кожного власника (співвласника) житла.
Для неповнолітніх осіб, які реєструються за місцем проживання своїх батьків чи одного з них, у заяві додатково зазначаються:
серія та номер свідоцтва про народження (відомості про дату видачі та найменування органу, який його видав, отримуються шляхом електронної інформаційної взаємодії з використанням засобів Державного реєстру актів цивільного стану);
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) батьків чи одного з них, за адресою яких (якого) здійснюється реєстрація місця проживання. У разі зміни прізвища, імені, по батькові (за наявності) батьків чи одного з них зазначається попереднє прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), а також реквізити документа, що посвідчує таку зміну (вид, серія, номер, дата видачі, уповноважений суб’єкт, що видав) (отримуються шляхом електронної інформаційної взаємодії з використанням засобів Державного реєстру актів цивільного стану).
Для призовників та військовозобов’язаних у заяві додатково зазначаються:
окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних (далі — Реєстр військовозобов’язаних) у разі, коли відомості про призовника або військовозобов’язаного включені до Реєстру військовозобов’язаних, зокрема дані про окремий номер запису в Реєстрі військовозобов’язаних, зазначені за встановленою формою у військово-обліковому документі (посвідченні про приписку до призовної дільниці (для призовників), військовому квитку або тимчасовому посвідченні (для військовозобов’язаних);
дата взяття на військовий облік та/або зняття з військового обліку, найменування районного (міського) військового комісаріату, де особа перебуває та/або перебувала на зазначеному обліку, а щодо військовозобов’язаних — також серія та номер військово-облікового документа, військове звання та військово-облікова спеціальність у разі, коли відомості про призовника або військовозобов’язаного не включені до Реєстру військовозобов’язаних, зокрема у військово-обліковому документі не зазначені за встановленою формою дані про окремий номер запису в Реєстрі військовозобов’язаних.
Електронна згода на реєстрацію місця проживання від власника (співвласників) житла зазначається у заяві під час її формування. Оплата адміністративного збору за реєстрацію/зняття з реєстрації здійснюється за допомогою програмних засобів Порталу Дія під час формування заяви перед її поданням. При цьому документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, до заяви не додається.
Складення та/або подання будь-яких інших заяв чи відомостей для реєстрації/зняття з реєстрації не вимагається.
- Під час формування заяви отримуються/підтверджуються такі відомості:
1) з Державного реєстру актів цивільного стану громадян — відомості про дату видачі свідоцтва про народження, найменування органу, який його видав, та про батьків чи одного з батьків, якщо заяву подає неповнолітня особа;
2) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно — відомості про право власності на житло, обтяження речових прав на житло;
3) з Єдиного державного демографічного реєстру (через єдину інформаційну систему МВС) — відомості про дійсність унікального номеру запису у зазначеному Реєстрі та паспорта громадянина України у формі картки.
- Формування заяви припиняється або її подання блокується за допомогою програмних засобів Порталу Дія, якщо зазначені у заяві відомості:
1) не підтверджуються відомостями реєстрів, зазначених у пункті 5 цього Порядку;
2) надані не в повному обсязі (у тому числі у разі, коли відсутні відомості про оплату адміністративного збору або не надано електронної згоди власника (співвласників) житла);
3) не узгоджуються між собою.
- Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві, несе заявник.
- Заява надсилається через єдину інформаційну систему МВС до органу реєстрації, який у день надходження заяви або на наступний робочий день у разі, коли заява надійшла у неробочий час або за годину до закінчення робочого часу, здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації або приймає рішення про відмову у реєстрації/знятті з реєстрації (далі — рішення про відмову) в установленому законодавством порядку.
Розбіжності у відомостях, поданих для реєстрації/зняття з реєстрації, які виникли у зв’язку із зміною в установленому порядку найменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), адміністративно-територіальних одиниць, не є підставою для відмови у реєстрації/знятті з реєстрації. У такому разі орган реєстрації здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації за адресою, дійсною на момент подання заяви, та інформує про це заявника у порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 1 пункту 9 цього Порядку.
- У день реєстрації/зняття з реєстрації або прийняття рішення про відмову орган реєстрації надсилає через єдину інформаційну систему МВС:
1) до Порталу Дія:
повідомлення про реєстрацію/зняття з реєстрації або рішення про відмову, які надсилаються Порталом Дія на адресу електронної пошти заявника, а також до його особистого електронного кабінету користувача на Порталі Дія (у разі утворення кабінету);
повідомлення про реєстрацію/зняття з реєстрації призовникам і військовозобов’язаним, відомості про яких включені до Реєстру військовозобов’язаних. Повідомлення надсилається засобами Порталу Дія до Реєстру військовозобов’язаних. У повідомленні зазначаються прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, окремий номер запису в Реєстрі військовозобов’язаних, місце проживання, місце та дата реєстрації/зняття з реєстрації. Повідомлення про реєстрацію/зняття з реєстрації призовникам і військовозобов’язаним, відомості про яких не включені до Реєстру військовозобов’язаних, надсилається органом реєстрації відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 99, ст. 3230);
2) до реєстру територіальної громади попереднього місця проживання — повідомлення про зняття з реєстрації місця проживання особи у разі реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. Повідомлення містить набір даних, визначених у додатку 15 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 28, ст. 1108). У разі відсутності електронної інформаційної взаємодії із зазначеним реєстром повідомлення повертається за допомогою програмних засобів єдиної інформаційної системи МВС до органу реєстрації для його передачі згідно з Правилами реєстрації місця проживання в інший спосіб;
3) до відомчої інформаційної системи ДМС для подальшої передачі до Єдиного державного демографічного реєстру — інформація про реєстрацію/зняття з реєстрації за набором даних, визначених у додатках 2 і 3 до Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 28, ст. 1108; 2017 р., № 72, ст. 2209).
- Інформаційна взаємодія між національними електронними інформаційними ресурсами, визначеними цим Порядком, здійснюється згідно з Порядком організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 357 «Деякі питання організації електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 41, ст. 1450).
У разі коли інформаційна взаємодія, передбачена абзацом першим цього пункту, не встановлена, порядок такої взаємодії, зокрема структура та формат інформаційних файлів, що передаються та приймаються, визначається держателями (розпорядниками) відповідних національних електронних інформаційних ресурсів.
Далее
Опубликовано director 11 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
Сплата збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при набутті права власності на легкові автомобілі здійснюється за першої державної реєстрації в Україні в сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України.
Про це повідомляє Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
“Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні в сервісних центрах (підрозділах Державної автомобільної інспекції) Міністерства внутрішніх справ України”, – ідеться в повідомленні.
Об’єктом оподаткування є вартість автомобіля, визначена відповідно до договору купівлі-продажу, договору міни, довідки органів митної служби, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість. Диференційовані ставки збору встановлені залежно від вартості об’єкта.
3% – якщо вартість легкового автомобіля не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року (на 01.01.2021 – із суми до 374550 грн.);
4% – якщо вартість легкового автомобіля перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року (на 01.01.2021 – із суми понад 374550 грн. до 658300 грн.);
5% – якщо вартість легкового автомобіля перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року (на 01.01.2021 – із суми понад 658300 грн.).
Збір сплачується із вартості автомобіля без урахування податку на додану вартість, якщо суму такого податку зазначено в документі, який підтверджує ціну транспортного засобу.
Джерело: Автосвіт
Далее
Опубликовано director 11 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
Кабинет Министров Украины значительно расширил и детализировал классификацию эксплуатируемых транспортных средств, к которым предъявляются единые требования к конструкции и технического состояния.
Соответствующие изменения закреплены обнародованной на сайте правительства постановлением №7 от 5 января 2021 года.
Согласно постановлению, по-прежнему транспортные средства классифицируются по четырем категориям — L (мототранспортные средства), M (пассажирские транспортные средства), N (грузовые автомобили) и O (прицепы и полуприцепы).
В то же время, если раньше транспортные средства категории L (мототранспортные средства) были разбиты на семь подкатегорий L1-L7 (двух- и трехколесные мопеды, мотоциклы, мотоциклы с боковым прицепом, мототрицикл, легкий мотоквадрацикл и квадроцикл), то теперь их станет 36 с дополнительным разбивкой на подкатегории.
Пассажирские транспортные средства категории М (четырехколесные и более) классифицировались подкатегориям М1 — легковые авто, М2 — автобусы и специализированные авто максимальной массой до 5 тонн и М3 — массой свыше 5 тонн, то теперь эта категория разбита на 11 подкатегорий и подклассы.
Категория N (грузовые автомобили), ранее разбита на три подкатегории, и О (прицепы и полуприцепы), на 4 подкатегории в зависимости от массы, новой классификации не изменены.
Для обозначения подкатегории колесных ТС специального или специализированного назначения в букв и цифр, обозначающих категорию, добавляться буква S (M1S, N2S т.д.).
Для обозначения транспортных средств категорий М и N повышенной проходимости, как и раньше, к ним будет прилагаться буква G (например, М1G), а для специализированных или специальных ТС повышенной проходимости — буквы GS.
Источник: /uteka.ua с ссылкой на www.kmu.gov.ua
Далее
