Прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (проект № 3851). Про це повідомляє прес-служба ВР.
Законом внесено зміни до Податкового кодексу України, якими, зокрема:
звільнено від оподаткування податком на прибуток підприємств для юридичних осіб та податком на доходи фізичних осіб для громадян доходи у вигляді цільових культурних грантів, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій у порядку, установленому законом;
звільнено від оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми отриманих фізичними особами, фізичними особами — підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, культурних грантів за умови їх повного та цільового використання, передбачивши, що у разі неповного використання такого гранту, суми якого не повернуті надавачу, або його нецільового використання такі суми визнаються доходом і підлягають оподаткуванню на загальних підставах;
запроваджується знижена ставка податку на додану вартість у розмірі 7% для стимулювання попиту і розширення доступності суспільно важливих послуг, зокрема до операцій з постачання послуг із показу вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів, кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів; показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій у музеях, зоопарках та заповідниках, їх відвідування;
застосовується знижена ставка податку на додану вартість у розмірі 7% до операцій із постачання послуг з розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху»;
тимчасово, з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року, звільнено від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови, що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;
застосовувати знижену ставку податку на додану вартість у розмірі 7% до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування;
звільнити від оподаткуваня податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини;
продовжити до 1 січня 2025 року дію чинної до 1 січня 2023 року норми щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання національних фільмів, постачання робіт та послуг із виробництва національних фільмів; постачання робіт та послуг із виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, зі збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.
Закон прийнято з необхідними техніко-юридичними правками.
Далее
Так, из списка исключены Мегабанк и Банк Сечь, но добавлен банк «Украинский капитал».
На сегодня уполномоченными являются 44 банка:
Месяц назад в перечень банков для бюджетных выплат входило 45 банков.
Далее
Верховная Рада поддержала в первом чтении законопроект № 3911 об ответственности за фейковые минирования. «За» проголосовали 235 нардепов.
За заведомо ложное сообщение о подготовке взрыва, поджога будут наказывать лишением свободы от 2-х до 6-ти лет кроме этого у нарушителя также могут конфисковать имущество.
Если то же самое нарушение совершено повторно или если объектами фейкового минирования стали критически важные объекты инфраструктуры, здания органов государственной власти, учреждения здравоохранения, образования — «минерам» грозит лишение свободы от 4 до 8 лет с возможной конфискацией.
Отметим, что ранее в законе конфискация имущества за фейковые минирования не предусматривалась.
Далее
На сьогоднішньому засідання Кабінет міністрів України схвалив проєкт закону “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань”. Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді, народний депутат Василь Мокан у Facebook, передає УНН.
“На сьогоднішньому засіданні Кабмін схвалив проєкт закону „Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань“, який дозволить захистити власників нерухомого майна та корпоративних прав від злочинних дій”, — повідомив Мокан.
З його слів, зокрема, передбачається:
— позбавити Мін’юст повноважень щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін’юсту (оскарження рішень буде здійснюватися виключно в судовому порядку);
— виключити райдержадміністрації з кола суб’єктів державної реєстрації (повноваження державної реєстрації залишаться за виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад);
— відмовитися від зберігання відомостей реєстраційних справ на паперових носіях (законодавчі зміни в частині формування реєстраційних справ в електронній формі);
— визначити можливість проведення реєстраційних дій на підставі примірників судових рішень в електронній формі.
Далее
Позивач вказував на відсутність у нього зобов’язань зі сплати будь-яких податків, зборів чи внесків, пов’язаних з веденням підприємницької діяльності, оскільки він не здійснював підприємницьку/господарську діяльність як фізична особа-підприємець. Також наголошував, що у період, за який відповідачем нараховано недоїмку зі сплати єдиного внеску, позивач перебував у трудових відносинах із підприємством, яке здійснювало відрахування єдиного внеску з отриманої ним заробітної плати.
Рішенням місцевого суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.
Позиція Верховного Суду
ВС зазначив, що відсутність офіційного підтвердження в особи статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, та за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі особи у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування з відповідним статусом.
Згідно з частиною третьою статті 341 КАС суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (у даному випадку йдеться про постанову ВП ВС від 1 липня 2020 року у справі № 260/81/19).
Як зазначалося вище, спірним питанням у цій справі є наявність у позивача статусу платника єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI і, як наслідок, наявність обов’язку сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі у 2017-2018 роках за відсутності доходу від здійснення підприємницької діяльності.
Отже, до предмета доказування в цій справі входять обставини щодо наявності можливості в осіб, які набули статусу суб’єктів підприємницької діяльності до набрання чинності Законом № 755-IV, здійснювати право на підприємницьку діяльність та отримувати дохід від такої діяльності на законних підставах у разі неподання ними реєстраційної картки відповідно до вимог цього Закону.
Водночас суди попередніх інстанцій, вважаючи встановленим, що позивач мав статус ФОП протягом спірного періоду та був платником єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, вказане вище правове питання не досліджували, натомість обмежились лише аналізом приписів Закону № 2464-VI та висновком про наявність у позивача обов’язку сплачувати ЄСВ у 2017-2018 роках.
Поряд із тим, як зазначалось вище, суб’єктна ознака статусу ФОП є визначальною для вирішення питання про віднесення позивача до платників єдиного внеску, а тому дослідження питання про наявність у нього статусу ФОП має значення для правильного вирішення цієї справи та прийняття обґрунтованого рішення.
Статтею 353 КАС передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Так, Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу.
Далее
Верховна Рада відстрочить введення касових апаратів для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування на один рік. Про це заявив глава ВР Дмитро Разумков під час засідання парламенту.
Відповідний законопроект, за його словами, повинен бути зареєстрований в парламенті у вівторок, 3 листопада.
«Було прийнято одностайну позицію, щоб відстрочити застосування касових апаратів для спрощеної системи оподаткування на рік — до 1.01.2022 року. Це консолідована позиція всіх фракцій і груп. Сьогодні повинен бути зареєстрований цей законопроект», — зазначив спікер парламенту.
За його словами, розгляд проекту має відбутися в середу, 4 листопада.
«Завтра буде дано доручення комітету його невідкладно розглянути. Ніхто не буде заперечувати, якщо завтра ми його розглянемо. Сподіваюся, він буде підтриманий за основу і в цілому», — заявив Разумков.
Як відомо, з 1 серпня 2020 року бізнес може замість традиційних касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій — РРО) використовувати програмні касові апарати (програмні РРО). При цьому програмний РРО від Державної податкової служби буде повністю безкоштовним, а встановити його можна на смартфон, планшет, комп’ютер або інший пристрій, що має ОС Android і Windows і підключений до інтернету.
Далее
Правила паркування в Україні викладені в Правилах дорожнього руху, п. 15 «Зупинка і стоянка» паркування це стоянка, а стоянка згідно ПДР України — це зупинка більш ніж на 5 хвилин. Посадка чи висадка пасажирів, завантаження або вивантаження багажу в Україні стоянкою не вважаються.
Де не можна паркуватися? За скільки метрів від пішохідного переходу можна паркуватися?
Державна податкова служба України повідомляє, що на офіційному порталі ДПС розміщено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 6 переліку органів ліцензування» (далі – проєкт постанови).
Проєкт постанови розроблено на виконання пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Зокрема, проєктом постанови передбачено види господарської діяльності, ліцензування якої здійснюють контролюючі органи, доповнити діяльністю з виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової та роздрібної торгівлі такими рідинами. Крім того, проєктом передбачено уповноважити територіальні органи ДПС видавати ліцензії на право оптової торгівлі підакцизними товарами.
Розробником проєкту постанови є Державна податкова служба України.
Плануємо, що дана постанова набере чинності із 01.01.2021 року.
При цьому ДПС України надаючи індивідуальну консультацію від 23.10.2020р. N 4385/ІПК/99-00-09-03-03-06 вже посилається на заплановані зміни.
Далі приводимо текс із згаданої консультації:
«Законом України від 16 січня 2020 року N 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (із змінами, які набирають чинності з 01 січня 2021 року) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — Кодекс у редакції з 01.01.2021 р.), зокрема щодо електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Підпунктом 14.1.145 пунктом 14.1 статті 14 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р. визначено, що підакцизні товари (продукція) це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Відповідно до пп. 14.1.252 п.14.1 ст. 14 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., тютюнові вироби — сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Перелік підакцизних товарів із зазначенням видів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД і ставок акцизного податку наведено у 215 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р. Так, відповідно до пп. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р. до підакцизних товарів належать тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну за кодами 2401, 2402 10 00 00, 2402 20 90 10, 2402 20 90 20, 2403 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з п. 226.1 ст. 226 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., у разі виробництва на митній території України, зокрема тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Згідно з пп. 14.1.563 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., електронна сигарета — виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.
Підпунктом 14.1.564 Пункту 14.1 статті 14 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., рідини, що використовуються в електронних сигаретах, — рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.
Законом України від 16 січня 2020 року N 465-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (із змінами, які набирають чинності з 01 січня 2021 року) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі — Закон N 481 у редакції з 01.01.2021 р.), зокрема щодо рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Закон N 481 у редакції з 01.01.2021 р., визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.
Відповідно до ст. 11 Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р. маркуванню підлягають тютюнові вироби, які реалізуються в Україні.
Термін «рідини, що використовуються в електронних сигаретах» вживається в Законі N 481 у редакції з 01.01.2021 р., у значенні, наведеному в Кодексі у редакції з 01.01.2021 р. (ст. 1 Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р.).
Відповідно до ст. 2 Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р., виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності за умови одержання ліцензії.
Таким чином, ввезення, зберігання окремих компонентів для подальшого виробництва рідини, що використовуються в електронних сигаретах можливе лише за умови отримання ліцензії на виробництво.
Статтею 15 Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р., встановлено:
роздрібна торгівля, зокрема рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю;
імпорт, експорт, зокрема рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії;
оптова торгівля на території України, зокрема рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
До суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензії — 200 відсотків вартості виробленої продукції, але не менше 20 000 гривень;
оптової і роздрібної торгівлі, зокрема рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), — 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень; (ст. 17 Закону N 481).
Таким чином, починаючи з 2021 року у розумінні Кодексу, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, віднесені до підакцизних товарів, на які встановлена ставка акцизного податку та відповідно до п. 226.1 ст. 226 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., підлягають маркуванню акцизними марками. Операції з ввезення, вироблення та реалізації цих підакцизних товарів є об’єктом оподаткування, а у розумінні Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р., виробництво, оптова та роздрібна торгівля рідинами для електронних сигарет можлива лише за наявності ліцензій на відповідний вид діяльності.»
Тож чекаємо на змін.
Государственная налоговая служба Украины упростила и ускорила процесс по снятию с учета физических лиц — предпринимателей, прекративших предпринимательскую деятельность. Об этом сообщает пресс-служба ГНС.
Для оптимизации процесса снятия с учета без проведения проверки ФЛП, которые фактически не осуществляли хозяйственную деятельность, ГНС утвердила методические рекомендации. Это упрощает и ускоряет механизм прекращения деятельности таких плательщиков.
В рекомендациях определены механизм организации работы комиссий по рассмотрению вопросов целесообразности/нецелесообразности проведения проверок физических лиц и форма заключения допроверочного анализа о нецелесообразности проведения проверки.
За две последние недели сентября 2020 года более 8 тыс. физических лиц сняты с учета в контролирующих органах без проведения документальных проверок.
Ранее Государственная налоговая служба утвердила Методические рекомендаций о порядке взаимодействия между подразделениями органов Государственной налоговой службы при организации, проведении и реализации материалов проверок налогоплательщиков, в которых указана процедура снятия ФЛП с учета.
Далее
