Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Как формируют план-график документальных плановых проверок налогоплательщиков

Опубликовано 9 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев

Как формируют план-график документальных плановых проверок налогоплательщиков
Минфин приказом от 7 сентября 2020 № 548 обновил Порядок формирования плана-графика проведения документальных плановых проверок налогоплательщиков.
Порядок привели в соответствие с изменениями, внесенными Законом № 466.
Теперь внесение изменений в план-график на текущий год допускается не чаще одного раза в первом и одного раза во втором кварталах, кроме случаев, когда изменения связаны с изменение наименования налогоплательщика, который уже был включен в план и/или исправлением технических ошибок.
Документальная проверка плательщика, который был включен в план-график проведения документальных плановых проверок на текущий год в результате внесения изменений может быть начата не раньше чем 1 июля текущего года в случае внесения изменений в первом квартале, и не раньше чем 1 октября в случае внесения изменений во втором квартале.
Обновленный план-график оглашается на официальном сайте ГНС до 30 числа последнего месяца квартала (в случаях изменений наименования налогоплательщика или исправление технических ошибок — до 30 числа месяца, который предшествует месяцу, в котором будут проводиться такие документальные плановые проверки).
Обновлены также критерии риска, в частности, к налогоплательщикам — юридическим лицам установлены следующие критерии высокой степени риска:
—  наличие информации о неподтвержденном реальном осуществлении операции по приобретению с суммой НДС свыше 1 млн грн или свыше 5% общего объема налогового кредита, но не меньше чем 100 тыс. грн;
— наличие информации правоохранительных органов, структурных подразделений органов ГНС об уклонении от налогообложения и/или относительно взаимоотношений с налогоплательщиками: уровень уплаты налога на прибыль снизился на 50 и больше процентов сравнительно с календарным годом, который предшествовал последней документальной плановой проверке налогоплательщика;
— наличие информации в судебных решениях по статьям 191, 212, 368 Уголовного кодекса о рисковом характере деятельности контрагентов налогоплательщика;
— несоответствие остатков запасов на складах объемам реализации; уменьшение стоимости основных фондов в значительных объемах при отсутствии увеличения уплаты налога на прибыль;
— рост долгосрочных обязательств и обеспечений в сумме больше 10 млн грн или превышает 30% общих объемов поставки;
— дебиторская задолженность превышает кредиторскую больше чем в 2 раза;
— наличие информации о неподтвержденном реальном осуществлении операций по продаже с суммой НДС свыше 1 млн грн или свыше 5% общего объема продажи, но не меньше чем 100 тыс. грн;
— сумма рассчитанной амортизации основных средств и нематериальных активов на 30% превышает сумму начисленной амортизации основных средств и нематериальных активов в соответствии с национальными положениями (стандартов) бухгалтерского учета или МСФО;
К средней степени риска:
— снижение суммы уплаты рентных платежей по сравнению с предыдущим календарным годом на 50 и больше процентов;
— несоответствие показателей декларации из рентной платы за календарный (отчетный) год данным, определенным в лесорубных (лесных) билетах;
— декларирование налогоплательщиками, которые декларируют вид деятельности, связанный со строительством, других налоговых обязательств из налога на добавленную стоимость больше чем 30 процентов общего объема снабжения и установления реализации (чистый доход) ниже себестоимости;
— неуплата налоговых обязательств из налога на прибыль налогоплательщиками, которые декларируют вид деятельности, связанный со строительством, в связи с исключением их из Реестра неприбыльных организаций, в соответствии с требованиями подпункта 133.4.1 пункта 133.4 статьи 133 Кодекса;
— корректировка налогоплательщиками, которые декларируют вид деятельности, связанный с розничной торговлей, налоговых обязательств из НДС в сторону уменьшения в размере 10 и больше процентов, что в дальнейшем приводит к занижению базы налогообложения операций из снабжения товаров (услуг) ниже цены приобретения таких товаров;
— объемы получения (ввоз) табачного сырья та/або фильтров для производства сигарет у налогоплательщиков, которые декларируют вид деятельности, связанный с производством табачных изделий, в пересчете на готовую продукцию превышают объемы производства на 50 и больше процентов;
— сумма расчетных операций, проведенных через РРО, на 50 и больше процентов меньше от средней суммы расчетных операций, проведенных через РРО налогоплательщиков, которые работают на одной территории (регион) Украины, с одним видом хозяйственной деятельности с учетом пропорциональности доходов к сумме расчетных операций, проведенных через регистраторы расчетных операций;
— осуществление закупки продукции при отсутствии реализации налогоплательщиками, которые имеют лицензии на оптовую торговлю табачными изделиями и/или алкогольными напитками;
— декларирование налоговых обязательств на уровне налогового кредита из налога на добавленную стоимость в течение трех календарных (отчетных) месяцев налогоплательщиками, которые декларируют вид деятельности, связанный с оптовой или розничной торговлей, при увеличении объема реализации на таможенной территории Украины на 10 и больше процентов;
— декларирование в течение трех отчетных налоговых периодов до возмещению суммы НДС в размере свыше 500 тыс. грн при отсутствии внешнеэкономических операций или при наличии одновременно экспортных и импортных операций и отсутствия информации относительно собственных или арендованных основных фондов и тому подобное.
К незначительной степени риска:
— уменьшение суммы расчетных операций, проведенных через РРО, на 20 и больше процентов в сравнении со средней суммой расчетных операций, проведенных через регистраторы расчетных операций за последние 6 месяцев с учетом пропорциональности доходов к сумме расчетных операций, проведенных через регистраторы расчетных операций;
— ІР-адреса или электронный адрес, который используется налогоплательщиком для переписки с контролирующими органами, используется больше чем семью налогоплательщиками с объемами реализации свыше 4 млн гривен.
Источник: www.mof.gov.ua

Далее

Ксенон на фары транспортных средств, какой штраф.

Опубликовано 9 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев

Ксенон на фары транспортных средств, какой штраф.

В осенне-зимний период украинские водители могут по незнанию заработать новый штраф. Он связан с установлением ксенона на фары транспортных средств.

Об этом сообщает портал “Хвиля” со ссылкой на пресс-службу МВД Украины.

Необходимо тщательно перепроверять, разрешено ли менять осветительные огни в фарах автомобиля на конкретный вид ксенона, который хочет установить владелец транспортного средства. В противном случае сотрудники патрульной службы Национальной полиции имеют право штрафовать водителей, которые по незнанию или из желания схитрить устанавливают ксеноновые лампы.

Сообщается, что ксенон лучше освещает дорогу, но может ослепить людей в едущем навстречу транспортном средстве. Это чревато созданием аварийной обстановки, которая имеет шанс закончиться серьезным ДТП. Особенно это касается установки ксенона в неприспособленные заводом-производителем фары. В качестве контрмеры сотрудники патрульной службы могут не только штрафовать провинившегося автомобилиста, но и изымать у него права на управление транспортным средством. К тому же, полицейские обязаны отбуксировать автомобиль на штрафстоянку, так что провинившемуся автомобилисту придется еще и добираться домой на такси.

Что касается суммы штрафа, то нарушителей могут привлечь к ответственности по одной из двух норм Кодекса Украины об административных правонарушениях. Нарушение требований по стандартам комплектации транспортного средства влечет за собой ответственность, которая оценивается в сумму от 340 до 425 гривен.

Источник: hvylya.net

Далее

Прийнято закон про штрафи за відсутність маски

Опубликовано 9 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев

Прийнято закон про штрафи за відсутність маски

Парламентом прийнято Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (законопроект № 3981).

Законом статтю 44-3 КпАП доповнено частиною другою, передбачивши адміністративну відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Це потягне за собою накладення штрафу від 170 до 255 грн.

Законом також внесено зміни до статей 219, 221, 222, 236, 255 КпАП, які визначають повноваження щодо складання протоколів та розгляду справ про відповідне адміністративне правопорушення.

Як повідомив заступник міністра юстиції Олександр Банчук, представники поліції, санітарно-епідеміологічної служби та органів місцевого самоврядування зможуть на місці накладати штрафи на осіб за відсутності у них маски або за маску на підборідді під час перебування у громадському місці.

Своєю чергою, міністр юстиції Денис Малюська уточнив: застосування штрафів від 17 до 34 тисяч гривень за порушення будь-яких правил карантину було несправедливим. Прийнятий Закон встановлює штрафи за неносіння маски у громадських приміщеннях та транспорті у розмірі від 170 до 255 гривень. При цьому застосування такого штрафу буде швидким: його накладатиме поліцейський, представник санітарно-епідеміологічної служби чи органів місцевого самоврядування одразу ж на місці. Але такі штрафи не застосовуватимуться до неповнолітніх, а також за неносіння маски на вулиці.

Далее

З 1-го січня 2022 року позбавлено Мін’юст повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації

Опубликовано 5 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев

З 1-го січня 2022 року позбавлено Мін’юст повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації

4 листопада Уряд підтримав розроблений Мін’юстом законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

За словами першого заступника очільника профільного відомства, законопроєктом пропонується з 1-го січня 2022 року позбавити Мін’юст повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і про скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Натомість буде передбачено виключно судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації у цих сферах.

У схваленому Урядом законопроєкті пропонується також закріпити низку положень, спрямованих на запобігання та протидію рейдерству. Серед них – переведення частини реєстраційних послуг в електронну форму, зокрема – проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень, отриманих в результаті інформаційної взаємодії з Єдиним державним реєстром судових рішень, відмову від зберігання відомостей реєстраційних справ на паперових носіях тощо. Такі новації виключатимуть можливість проведення державної реєстрації на підставі підроблених судових рішень.

У зв’язку з переглядом підходів до складу та повноважень суб’єктів держреєстрації у сферах нерухомості та бізнесу проєкт Закону також передбачає виключення з їх числа районних державних адміністрацій. При цьому відповідні повноваження виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад з державної реєстрації залишаються без змін.

«Ще однією новацією є можливість встановлення учасниками юридичної особи застереження про здійснення реєстраційних дій виключно на підставі рішення учасників, прийнятого в електронній формі та підписаного з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри. Очікується, що це стане додатковим правовим механізмом для захисту юридичних осіб, які встановили відповідне застереження», – зазначив перший заступник Міністра юстиції Євгеній Горовець.

Далее

Міністерство охорони здоров’я звернулося до Кабміну з питанням про посилення карантину.

Опубликовано 5 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев

Міністерство охорони здоров’я звернулося до Кабміну з питанням про посилення карантину.

Головний санітарний лікар Віктор Ляшко повідомив, що Міністерство охорони здоров’я звернулося до Кабміну з питанням про посилення карантину. Зокрема, пропонується заборонити роботу фудкортів у торгових центрах.

Про це пише РБК-Україна.

За словами Ляшка, МОЗ хоче, щоб в торгових центрах працювали лише магазини, щоб люди могли купити собі речі і це не впливало на економіку країни.

Також уряд будуть просити заборонити проведення всіх масових культурних заходів, обмежити діяльність спортивних залів, басейнів.

«Заборонити діяльність суб’єктів господарювання, які не дотримуються протиепідеміологічних норм, що прописані в постанові. Це дозволить органам контролю застосовувати заходи адміністративного впливу і карати саме тих, хто порушує норми, а ті, хто дотримуються, щоб могли працювати», — розповів Ляшко.

МОЗ рекомендує закладам ввести час для обслуговування літніх людей — від 10 до 12 годин. Ляшко уточнив, що це рекомендація і вона не забороняє літнім людям відвідувати заклади і в інший час. За його словами, саме у людей віком 60+ найбільш тяжко протікає коронавірусна хвороба.

Також вводять додаткові обмеження для «червоної» зони.

Далее

Дополнительные доходы украинцев и их налогообложение

Опубликовано 5 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев

Дополнительные доходы украинцев и их налогообложение

Тем украинцам, которые имели дополнительный доход в 2020 необходимо заполнить и подать по месту регистрации налоговые декларации.

В зависимости от источника дохода нужно будет уплатить 5% либо 18% подоходного налога. Об этом пишет Обозреватель.

Как правило, налоги за украинцев платит работодатель, возможно, именно поэтому многие украинцы даже не подозревают, сколько они платят в бюджет.

К примеру, с каждой зарплаты нужно заплатить 22% единого соцвзноса, 18% подоходного налога и 1,5% военного сбора.

Подоходный налог нужно платить и с других доходов, например от аренды недвижимости, от дополнительного заработка, подработки. Но в этом случае платить нужно самостоятельно – до мая следующего года заполнить декларацию и заплатить за май прошлого года.

18% по закону нужно платить от:

  • заработной платы;
  • дохода от аренды недвижимости;
  • доходов, полученных от независимой профессиональной деятельности;
  • за сумму пенсии, которая превышает ее расчетный размер;
  • с суммы, которую получили от работодателя на похороны члена семьи;
  • с командировочным, если расходы «не вписались» в норму;
  • процента по банковскому депозиту и т.д.

5% нужно платить:

  • за продажу второго автомобиля за год;
  • дивиденды по акциям и корпоративным правам;
  • наследство.

Если в этом году был какой-либо из вышеперечисленных доходов, до мая 2021-го нужно обратиться в налоговую по месту регистрации, заполнить декларацию и уплатить налог.

Далее

Прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій»

Опубликовано 5 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев

Прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій»

Прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (проект № 3851). Про це повідомляє прес-служба ВР.

Законом внесено зміни до Податкового кодексу України, якими, зокрема:

  • звільнено від оподаткування податком на прибуток підприємств для юридичних осіб та податком на доходи фізичних осіб для громадян доходи у вигляді цільових культурних грантів, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій у порядку, установленому законом;

  • звільнено від оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми отриманих фізичними особами, фізичними особами — підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, культурних грантів за умови їх повного та цільового використання, передбачивши, що у разі неповного використання такого гранту, суми якого не повернуті надавачу, або його нецільового використання такі суми визнаються доходом і підлягають оподаткуванню на загальних підставах;

  • запроваджується знижена ставка податку на додану вартість у розмірі 7% для стимулювання попиту і розширення доступності суспільно важливих послуг, зокрема до операцій з постачання послуг із показу вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів, кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів; показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій у музеях, зоопарках та заповідниках, їх відвідування;

  • застосовується знижена ставка податку на додану вартість у розмірі 7% до операцій із постачання послуг з розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху»;

  • тимчасово, з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року, звільнено від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови, що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;

  • застосовувати знижену ставку податку на додану вартість у розмірі 7% до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування;

  • звільнити від оподаткуваня податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини;

  • продовжити до 1 січня 2025 року дію чинної до 1 січня 2023 року норми щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання національних фільмів, постачання робіт та послуг із виробництва національних фільмів; постачання робіт та послуг із виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, зі збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.

Закон прийнято з необхідними техніко-юридичними правками.

Далее

МФ опубликовало обновленный перечень банков, через которые будет осуществляться выплата пенсий, денежной помощи и зарплат работникам бюджетных учреждений.

Опубликовано 5 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев

МФ опубликовало обновленный перечень банков, через которые будет осуществляться выплата пенсий, денежной помощи и зарплат работникам бюджетных учреждений.

Так, из списка исключены Мегабанк и Банк Сечь, но добавлен банк «Украинский капитал».

На сегодня уполномоченными являются 44 банка:

  1. АО «Сбербанк»
  2. АО КБ «ПриватБанк»
  3. АО АБ «Укргазбанк»
  4. АО «Укрэксимбанк»
  5. АО «Агропросперис Банк»
  6. АО «КБ «Аккордбанк»
  7. АО «Акцент-Банк»
  8. АО «Альфа-Банк»
  9. АО «Банк Альянс»
  10. АО «Банк Восток»
  11. АО КБ «Банк Глобус»
  12. АО «Восточно-банк» Грант»
  13. АО «Идея Банк»
  14. АО АКБ «Индустриалбанк»
  15. АО «Банк» Клиринговый Дом»
  16. АО «Коммерческий Индустриальный Банк»
  17. АО «АКБ «Конкорд»
  18. АО «Банк Кредит Днепр»
  19. АО «Кредитвест Банк»
  20. АО «Креди Агриколь Банк»
  21. АО «Кредобанк»
  22. АО «Кристалбанк»
  23. АО АКБ «Львов»
  24. АО «МетаБанк»
  25. АО «Международный инвестиционный банк»
  26. АО «Мотор-Банк»
  27. АО «МТБ Банк»
  28. АО «ОТП Банк»
  29. АО АБ «Пивденный»
  30. АО «Пиреус Банк МКБ»
  31. АО «Поликомбанк»
  32. АО «Полтава-банк»
  33. АО «ПРАВЭКС-БАНК»
  34. АО «ПроКредит Банк»
  35. АО «Первый украинский международный банк» (ПУМБ)
  36. АО «АКБ» Радабанк «
  37. АО «Райффайзен Банк Аваль»
  38. АО «ТАСкомбанк»
  39. АО «Банк «Украинский капитал»
  40. АО «Укрстройинвестбанк»
  41. АО «УкрСиббанк»
  42. АО «Универсал Банк»
  43. АО «Банк Форвард»
  44. АО «Юнекс Банк».

Месяц назад в перечень банков для бюджетных выплат входило 45 банков.

Далее

Конфискация имущества за фейковые минирования

Опубликовано 4 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев

Конфискация имущества за фейковые минирования

Верховная Рада поддержала в первом чтении законопроект № 3911 об ответственности за фейковые минирования. «За» проголосовали 235 нардепов.

За заведомо ложное сообщение о подготовке взрыва, поджога будут наказывать лишением свободы от 2-х до 6-ти лет кроме этого у нарушителя также могут конфисковать имущество.

Если то же самое нарушение совершено повторно или если объектами фейкового минирования стали критически важные объекты инфраструктуры, здания органов государственной власти, учреждения здравоохранения, образования — «минерам» грозит лишение свободы от 4 до 8 лет с возможной конфискацией.

Отметим, что ранее в законе конфискация имущества за фейковые минирования не предусматривалась.

Далее

Уряд схвалив проект закону щодо захисту від рейдерства

Опубликовано 4 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев

Уряд схвалив проект закону щодо захисту від рейдерства

На сьогоднішньому засідання Кабінет міністрів України схвалив проєкт закону “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань”. Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді, народний депутат Василь Мокан у Facebook, передає УНН.

“На сьогоднішньому засіданні Кабмін схвалив проєкт закону „Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань“, який дозволить захистити власників нерухомого майна та корпоративних прав від злочинних дій”, — повідомив Мокан.

З його слів, зокрема, передбачається:

— позбавити Мін’юст повноважень щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін’юсту (оскарження рішень буде здійснюватися виключно в судовому порядку);

— виключити райдержадміністрації з кола суб’єктів державної реєстрації (повноваження державної реєстрації залишаться за виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад);

— відмовитися від зберігання відомостей реєстраційних справ на паперових носіях (законодавчі зміни в частині формування реєстраційних справ в електронній формі);

— визначити можливість проведення реєстраційних дій на підставі примірників судових рішень в електронній формі.

Далее