Опубликовано director 3 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев
Президент Украины подписал Закон от 17.09.20 г. № 910-ІХ «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно содействия развитию физической культуры и спорта», который вступает в силу через месяц со дня его опубликования, то есть с 16.11.20 г.
Согласно нормам этого Закона предоставлено право давать в аренду коммунальное имущество без проведения аукциона: государственным и коммунальным спортивным клубам, ДЮСШ, школам высшего спортивного мастерства, центрам олимпийской подготовки, центрам студенческого спорта заведений высшего образования, физкультурно-оздоровительным заведениям, центрам физического здоровья населения, центрам физкультуры и спорта лиц с инвалидностью, а также базам олимпийской, паралимпийской и дефлимпийской подготовки; неприбыльным общественным объединениям физкультурно-спортивной направленности, образованным ими спортивным клубам (кроме тех, что занимаются профессиональным спортом), ДЮСШ, школам высшего спортивного мастерства, центрам олимпийской подготовки, центрам студенческого спорта заведений высшего образования, центрам физической культуры и спорта лиц с инвалидностью, которые являются неприбыльными организациями.
Предприятиям, учреждениям и организациям, которые получили в аренду государственное и/или коммунальное имущество без проведения аукциона, запрещено заключать договоры субаренды, относительно этого имущества.
Общественные объединения физкультурно-спортивной направленности и образованные ими заведения физкультуры и спорта, которые получили в аренду государственное/коммунальное имущество без проведения аукциона: должны использовать его исключительно для проведения спортивных мероприятий или предоставления физкультурно-спортивных услуг; не могут использовать его в коммерческих целях.
Напомним, что имеют право на передачу в аренду имущества без проведения аукциона: органы госвласти и ОМС, другие учреждения и организации, деятельность которых финансируется за счет государственного или местных бюджетов (п. 2 ст. 15 Закона от 03.10.19 г. № 157-IХ «Об аренде государственного и коммунального имущества», далее – Закон № 157, вступил в силу с 01.02.20 г.).
Например: музеи; государственные и коммунальные предприятия, учреждения, организации в сфере культуры и искусств или общественные организации в сфере культуры и искусств (в т. ч. национальные творческие союзы или их члены под творческие мастерские); учебные заведения всех форм собственности, которые имеют лицензию на проведение образовательной деятельности, и т. п.
На сегодня указанной статьей не предусмотрено предоставление в аренду помещений для коммунальных заведений здравоохранения (ЗЗО) (созданных в форме предприятий) без проведения аукциона.
Однако в Верховной Раде зарегистрирован законопроект от 08.05.2020 г. № 3451, которым предполагается дополнить ч. 2 ст. 15 Закона № 157 новой частью, согласно которой ЗЗО государственной и коммунальной собственности любой организационно-правовой формы будут иметь право получать имущество в аренду без проведения аукциона.
Далее
Опубликовано director 3 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев
Державна податкова служба України повідомляє, що на офіційному порталі ДПС розміщено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 6 переліку органів ліцензування» (далі – проєкт постанови).
Проєкт постанови розроблено на виконання пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Зокрема, проєктом постанови передбачено види господарської діяльності, ліцензування якої здійснюють контролюючі органи, доповнити діяльністю з виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової та роздрібної торгівлі такими рідинами. Крім того, проєктом передбачено уповноважити територіальні органи ДПС видавати ліцензії на право оптової торгівлі підакцизними товарами.
Розробником проєкту постанови є Державна податкова служба України.
Плануємо, що дана постанова набере чинності із 01.01.2021 року.
При цьому ДПС України надаючи індивідуальну консультацію від 23.10.2020р. N 4385/ІПК/99-00-09-03-03-06 вже посилається на заплановані зміни.
Далі приводимо текс із згаданої консультації:
«Законом України від 16 січня 2020 року N 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (із змінами, які набирають чинності з 01 січня 2021 року) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — Кодекс у редакції з 01.01.2021 р.), зокрема щодо електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Підпунктом 14.1.145 пунктом 14.1 статті 14 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р. визначено, що підакцизні товари (продукція) це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Відповідно до пп. 14.1.252 п.14.1 ст. 14 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., тютюнові вироби — сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Перелік підакцизних товарів із зазначенням видів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД і ставок акцизного податку наведено у 215 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р. Так, відповідно до пп. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р. до підакцизних товарів належать тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну за кодами 2401, 2402 10 00 00, 2402 20 90 10, 2402 20 90 20, 2403 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з п. 226.1 ст. 226 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., у разі виробництва на митній території України, зокрема тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Згідно з пп. 14.1.563 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., електронна сигарета — виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.
Підпунктом 14.1.564 Пункту 14.1 статті 14 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., рідини, що використовуються в електронних сигаретах, — рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.
Законом України від 16 січня 2020 року N 465-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (із змінами, які набирають чинності з 01 січня 2021 року) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі — Закон N 481 у редакції з 01.01.2021 р.), зокрема щодо рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Закон N 481 у редакції з 01.01.2021 р., визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.
Відповідно до ст. 11 Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р. маркуванню підлягають тютюнові вироби, які реалізуються в Україні.
Термін «рідини, що використовуються в електронних сигаретах» вживається в Законі N 481 у редакції з 01.01.2021 р., у значенні, наведеному в Кодексі у редакції з 01.01.2021 р. (ст. 1 Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р.).
Відповідно до ст. 2 Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р., виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності за умови одержання ліцензії.
Таким чином, ввезення, зберігання окремих компонентів для подальшого виробництва рідини, що використовуються в електронних сигаретах можливе лише за умови отримання ліцензії на виробництво.
Статтею 15 Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р., встановлено:
роздрібна торгівля, зокрема рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю;
імпорт, експорт, зокрема рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії;
оптова торгівля на території України, зокрема рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
До суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензії — 200 відсотків вартості виробленої продукції, але не менше 20 000 гривень;
оптової і роздрібної торгівлі, зокрема рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), — 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень; (ст. 17 Закону N 481).
Таким чином, починаючи з 2021 року у розумінні Кодексу, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, віднесені до підакцизних товарів, на які встановлена ставка акцизного податку та відповідно до п. 226.1 ст. 226 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., підлягають маркуванню акцизними марками. Операції з ввезення, вироблення та реалізації цих підакцизних товарів є об’єктом оподаткування, а у розумінні Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р., виробництво, оптова та роздрібна торгівля рідинами для електронних сигарет можлива лише за наявності ліцензій на відповідний вид діяльності.»
Тож чекаємо на змін.
Далее
Опубликовано director 3 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев
Государственная налоговая служба Украины упростила и ускорила процесс по снятию с учета физических лиц — предпринимателей, прекративших предпринимательскую деятельность. Об этом сообщает пресс-служба ГНС.
Для оптимизации процесса снятия с учета без проведения проверки ФЛП, которые фактически не осуществляли хозяйственную деятельность, ГНС утвердила методические рекомендации. Это упрощает и ускоряет механизм прекращения деятельности таких плательщиков.
В рекомендациях определены механизм организации работы комиссий по рассмотрению вопросов целесообразности/нецелесообразности проведения проверок физических лиц и форма заключения допроверочного анализа о нецелесообразности проведения проверки.
За две последние недели сентября 2020 года более 8 тыс. физических лиц сняты с учета в контролирующих органах без проведения документальных проверок.
Ранее Государственная налоговая служба утвердила Методические рекомендаций о порядке взаимодействия между подразделениями органов Государственной налоговой службы при организации, проведении и реализации материалов проверок налогоплательщиков, в которых указана процедура снятия ФЛП с учета.
Далее
Опубликовано director 2 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев
Кабмін постановою від 28.10.2020 № 1016 розширив функції Національної поліції.
Відтепер Нацполіція відповідно до покладених на неї завдань:
-
у межах визначених законом повноважень здійснює розмінування оперативного характеру, зокрема виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів, щодо яких є підстави вважати, що вони є предметами, знаряддями чи засобами вчинення адміністративних або кримінальних правопорушень;
-
вживає заходів до виявлення неправомірного керування транспортними засобами, щодо яких порушено такі встановлені Митним кодексом України обмеження, як порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, використання для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, передання транспортних засобів у володіння, користування або розпоряджання особам, які не ввозили їх на митну територію України або не поміщали в митний режим транзиту, а також вживає заходів до виявлення неправомірного розкомплектування таких транспортних засобів.
Як пише Дорожній адвокат, КпАП поліції надано право штрафувати водіїв за керування автомобілем на іноземній реєстрації, який своєчасно не вивезено за межі України, та за керування автомобілем з іноземними номерними знаками іншою особою, ніж та, що ввезла автомобіль на територію України.
Штраф складає 8 500 грн. та виноситься поліцейським на місці вчинення правопорушення (ч.8 ст.121 КУпАП). На перший раз автомобіль не вилучається.
Якщо порушення вчинено цим же водієм повторно протягом року, то штраф складає вже 17 000 грн. Одночасно водій позбавляється права керування строком на 1 рік та з оплатним вилученням авто чи без такого (ч.8 ст.121 КУпАП).
Вказані штрафи не звільняють громадян від застосування штрафів, передбачених Митним кодексом у розмірі до 170 тис. грн. У разі виявлення автомобілів, які перебувають в Україні з порушенням митних правил, працівники поліції наділені повноваженнями щодо інформування про такі факти органи митних служби для застосування санкцій відповідно до Митного кодексу.
Далее
Опубликовано director 2 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев
У Головному управлінні ДПС у Луганській області повідомили про зміни, які були внесені до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Уточнено порядок стягнення заборгованості з платників
Відтепер, якщо за даними документальних перевірок буде донараховано ЄСВ, то контролюючий орган прийматиме вимогу про сплату боргу (недоїмки) не протягом 10, а протягом 15 робочих днів із дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки.
При цьому в розділи VI та VII Інструкції внесено уточнення, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, виставлену за результатами документальної перевірки, надсилають (вручають) платнику в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу.
Така норма існує в ст. 25 Закону про ЄСВ з 1 липня 2020 року. Але на неї варто звернути увагу. Адже поточна редакція ст. 42 ПК вже передбачає можливість надсилати такі вимоги в електронній формі, проте на практиці це поки що не працює.
Якщо платник ЄСВ на кінець календарного місяця має недоїмку зі сплати внеску або борги зі сплати фінансових санкцій, то вимогу про сплату боргу (недоїмки) буде надіслано (вручено) платнику ЄСВ не протягом 10, а протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати ЄСВ або заборгованості зі сплати фінансових санкцій.
Ще одне уточнення стосується сум недоїмки
Раніше існувала така норма: коли застосовували штрафи щодо недоїмки, ухвалювали одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. Тепер у разі застосування штрафів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску буде також ухвалено одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди, однак при цьому відповідно до абз. 5 п.п. 2 п. 2 розд. VII Інструкції недоїмка за кожен такий період має бути повністю сплачена (погашена).
Але тут зрозуміло, що сплата штрафу та пені не звільняє платника від обов’язку сплатити борг (недоїмку) з ЄСВ.
За матеріалами: Лігазакон
Далее
Опубликовано director 2 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев
Об этом сообщили в Министерстве социальной политики.
В предыдущий раз пенсии в Украине повышались с 1 июля, тогда прожиточный минимум достиг 2118 грн, а с 1 декабря он будет составлять 2189 грн.
В результате с 1 декабря 2020 размер пенсий в Украине составит:
минимальная пенсия — с 1712 грн до 1769 грн (на 57 грн);
максимальная пенсия — с 17120 грн до 17690 грн (на 570 грн).
Кроме того, с 1 декабря увеличится и надбавка пенсионерам за стаж — для тех, у кого стаж более 35 лет (мужчины) и 30 лет (женщины). Она составит 1% минимальной пенсии за каждый дополнительный год и увеличится с 17,12 грн до 17,69 грн.
Кроме того, прожиточный минимум с 1 декабря увеличится для различных социальных и демографических групп населения:
для детей до 6 лет: с 1859 грн до 1921 грн.
для детей от 6 до 18 лет: с 2318 грн до 2395 грн.
для трудоспособных лиц: с 2197 грн до 2270 грн.
для лиц, утративших трудоспособность: с 1712 грн до 1769 грн.
Далее
Опубликовано director 2 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев
Президент Владимир Зеленский подписал указ об отмене в Вооруженных силах Украины дисциплинарных батальонов.
Об этом сообщает «Я и Закон» со ссылкой на указ президента.
Согласно документу, глава государства отменил указ, изданный первым президентом Украины Леонидом Кравчуком в 1994 году, который утверждал положение о дисциплинарных батальонах.
Отмененный указ определял порядок и условия отбывания наказания военнослужащими срочной службы, которые были осуждены и направлены в дисциплинарный батальон.
Напомним, что дисциплинарный батальон — специальное формирование в вооружённых силах, в котором отбывали наказание осуждённые за уголовные правонарушения военнослужащие срочной службы.
Далее
Опубликовано director 2 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев
С 1 ноября, меняется процедура выдачи электронных виз. Соответствующую инициативу Министерства иностранных дел (МИД) правительство приняло еще 19 августа, передает пресс-служба внешнеполитического ведомства.
Среди основных нововведений в ведомстве назвали следующее:
— заявитель сможет выбрать желаемую процедуру оформления е-визы: обычный или срочный порядок (с удвоением тарифной ставки в случае срочной процедуры);
— е-визы будут выдаваться значительно быстрее: срочное оформление будет занимать только 1 рабочий день, а обычная процедура рассмотрения составит 3 рабочих дня (до сих пор срок рассмотрения визовых ходатайств достигал 9 дней);
— в дополнение к существующей разовой е-визе появится новый тип виз: е-виза для двукратного въезда;
— дифференцированные тарифные ставки консульского сбора существенно снижаются: вместо 85 долл. за оформление разовой е-визы теперь консульский сбор за разовую е-визу составит 20 долл., за двукратную – 30 долл.
Далее
Опубликовано director 29 Окт 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Суть справи: позивач звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Позивач вказав, що у нього в іншому шлюбі народилася дитина та змінився матеріальний стан, що є підставою для зменшення розміру аліментів відповідно до положень статті 192 СК України. Крім того, на підставі договору дарування він подарував відповідачці 1/2 частку квартири.
З урахуванням викладеного позивач просив суд змінити розмір аліментів, що стягуються з нього відповідачці на утримання дитини — з 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до 1/8 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Місцевий суд позов задовольнив частково: змінив розмір аліментів з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття. Суд зазначив, що майновий стан позивача дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж 1/8 частка від його заробітку (доходу) щомісячно і це не призведе до значного погіршення майнового стану новоствореної сім’ї. Апеляційний суд із таким висновком погодився.
Однак колегія суддів Цивільного суду ВС скасувала рішення судів попередніх інстанцій, відмовивши у задоволенні позову.
Верховний Суд скасував судові рішення міського та апеляційного судів і призначив новий розгляд у суді першої інстанції. Відповідну постанову у справі № 565/2071/19 ВС прийняв 16.09.2020.
Верховний Суд вказав, що звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народилася дочка від іншого шлюбу.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Також ВС зазначив, що суди не звернули уваги на те, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Колегія суддів вирішила, що суди не врахували те, що позивач належними та допустимими доказами не підтвердив погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв’язку з народженням дитини від іншого шлюбу, а навпаки судами було встановлено збільшення доходів останнього.
Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Далее
Опубликовано director 29 Окт 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
У битві за дитину батьки іноді забувають про саму дитину, завдаючи їй своєю опікою більше шкоди, аніж користі. Якщо, вирішуючи подібні спори, держава, також забуває про інтереси неповнолітнього, це є порушенням конвенційних гарантій.
Хто і як має забезпечувати «найкращі інтереси» дитини Європейський суд з прав людини досліджував у справі «С. проти Хорватії» (№ 80117/17). Після розлучення у 2010 році рішенням суду С. залишили з матір’ю, а батько міг регулярно зустрічатися з дитиною.
Але мати звинуватила колишнього чоловіка у сексуальному насильстві над дитиною та подала заяву про зупинення контактів. Втім, оскільки ця інформація не знайшла свого підтвердження, заява була відхилена. Разом із тим, в процесі розгляду цієї заяви експертним дослідженням встановили, що жінка емоційно ображала дитину.
Використавши цей висновок в іншому судовому провадженні, у 2015 році батько отримав опіку над С. і це рішення, яке підтвердив суд апеляційної інстанції, було виконане.
Але в 2016 році, коли дитина втекла від батька і повернулася до матері, остання ініціювала третє провадження про повернення опіки.
Тоді вже соціальний центр втрутився у ситуацію та звернувся до суду з клопотанням про тимчасове розміщення дитини поза сім’єю. Але суди відхилили цей запит.
С. звернувся до ЄСПЛ. Скарги стосувалися того, що під час другого провадження про опіку та подальшого виконання рішення не був призначений спеціальний опікун ad litem для представництва та захисту інтересів дитині, що С. не мав можливості бути заслуханим в цьому провадженні, а також те, що рішення про надання батькові опіки без будь-якої підготовки чи періоду адаптації не було в найкращих інтересах дитини, як це передбачено в статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд у Страсбурзі констатував порушення Конвенції та присудив 7,5 тис. євро компенсації моральної шкоди.
Далее
