Юридическая Компания
ЛегаЛ

Опубликованоdirector

Запрацював гід з державних послуг

Опубликовано 26 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев

Запрацював гід з державних послуг

Міністерство цифрової трансформації України запустило гід з державних послуг.

Це інформаційний онлайн-портал про всі сервіси, що надаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Сьогодні на сервісі доступна інформація про 1 170 послуг – місце, строки, вартість, а також необхідні документи та спосіб оскарження їхніх результатів. Інформація постійно оновлюється і невдовзі на портал буде перенесено 100% державних послуг в Україні.

Послуги розподілено за 17 категоріями залежно від сфери діяльності та 36 життєвими подіями чи ситуаціями. Придбати нерухомість, змінити місце прописки чи відкрити бізнес – усю необхідну інформацію щодо офіційних реєстрацій та отримання необхідних послуг можна легко знайти на Гіді.

Гід з державних послуг – це офіційне джерело інформації. Якщо орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування під час надання певної послуги вимагатиме довідку, яку не згадано на Гіді, посилання на Гід є аргументом для громадян – не надавати відповідні документи.

На Гіді з державних послуг працює зворотний зв’язок. Якщо користувач не знайшов інформацію про послугу чи виявив помилку в наявній інформації, можна скористатись зворотним зв’язком — і послуга обов’язково з’явиться на сервісі. Зворотний зв’язок допомагає покращити сервіс, виявити проблемні напрямки та найбільш популярні послуги.

Далее

Щодо невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів: КАС ВС

Опубликовано 26 Окт 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Щодо невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів: КАС ВС
?Постанова КАС ВС від 06.10.2020 № 826/14088/16:
?‍⚖️Суддя-доповідач: Кравчук В.М.
адміністративне провадження № К/9901/68690/18
✅Правопорушенням у сфері господарювання для суб`єктів охоронної діяльності є невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, який повинен розрахуватись виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони, а не з середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (осіб)
⚡Ключові тези:
✔1. У вересні 2016 року Київський міський відділ Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з позовом до ТОВ «Секьюрайті», у якому просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 1 814 005,95 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 328 477,97 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018, позов задоволено.
11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не дотримано встановленого Законом нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, не подавалося до Фонду соціального захисту інвалідів звіти за формами №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», №10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», не вживалося заходів для забезпечення влаштування інвалідів, зокрема шляхом створення робочих місць.
12. Суд відхилив доводи відповідача стосовно Закону №4616-VI як спеціального нормативно-правового акту, зазначив, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина одинадцята статті 19 Закону №875-XII, пославшись на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №21-159а11, від 17.09.2013 у справі №21-232а13, від 27.05.2014 у справі №21-119а14, від 09.12.2014 у справі №21-523а14, від 19.04.2016 у справі №21-6344а15.
13. При цьому, суд першої інстанції встановив наявність постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2016 у справі №826/11406/16 за позовом ТОВ «Секьюрайті» до Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області, якою визнано протиправним та скасовано припис Держпраці в частині зобов`язання ТОВ «Секьюрайті» привести норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у відповідність до статті 19 Закону №875-XII, мотивуючи це судове рішення тим, що за наявності колізії між законами, застосуванню підлягає Закон №4616-VI, оскільки був прийнятий пізніше.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
17. Законом України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для працедавців визначається обов`язковим виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
18. Частиною першою статті 19 цього Закону (тут і далі — у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця.
19. При цьому, частиною другою статті 19 Закону №875 визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
20. За кожне незайняте робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю, працедавцем сплачується Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначена статтею 20 Закону №875.
21. Між тим, частиною шостою статті 11 Закону №4616-VI, прийнятого 22.03.2012, який набрав чинності 18.10.2012, передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється суб`єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.
22. Відповідач стверджує, що виконує нормативи робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до частини шостої статті 11 Закону №4616-VI.
23. Натомість, суди керувалися тим, що законом не встановлено винятків з правил, передбачених статтею 19 Закону №875, щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, виходячи з кількості штатних працівників підприємства.
24. При цьому, частиною одинадцятою статті 19 Закону №875 визначено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
25. Останні зміни у частину одинадцяту статті 19 Закону №875 вносилися Законом від 06.10.2005 №2960-IV.
26. Зазначене свідчить про наявність колізії в регулюванні спірних правовідносин двома нормативного-правовими актами однакової сили.
27. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
28. Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 №4-зп у справі №18/183-97 про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
29. Питання застосування Закону №4616-VI та Закону №875-ХІ у подібних правовідносинах раніше вже розглядалося судом касаційної інстанції.
✔30. Так, у постановах від 18.09.2018 № 818/466/16, від 02.04.19 у справі № 808/1547/16 Верховний Суд дійшов висновку про те, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю суб`єктами охоронної діяльності встановлюється частиною шостою статті 11 Закону №4616-VI, норма якої є спеціальною відносно статті 19 Закону № 875-ХІ. У зв`язку з цим правопорушенням у сфері господарювання для суб`єктів охоронної діяльності є невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, який повинен розрахуватись виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони, а не з середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (осіб), як передбачено статтею 19 Закону №875-ХІ; для визначення наявності або відсутності правопорушення підлягають застосуванню норми Закону №4616-VI.
✔31. Питання кількості штатних працівників ТОВ «Секьюрайті» у 2014-15 роках, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони, у справі не досліджувалося.
✔32. Нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, судами попередніх інстанцій визначалися із середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу ТОВ «Секьюрайті».
✔33. За викладених обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо невиконання відповідачем передбаченого законом нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є передчасними.
34. За змістом статті 353 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
35. Частиною 4 цієї ж статті КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
36. Враховуючи виявлені недоліки при оцінці доказів, Суд доходить висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Далее

Електронний реєстр листків непрацездатності може запрацювати вже 1 січня 2021 року

Опубликовано 26 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев

Електронний реєстр листків непрацездатності може запрацювати вже 1 січня 2021 року

Група народних депутатів зареєструвала проект Постанови про заходи щодо запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності (№ 4243). Нею Кабмін хочуть зобов’язати вжити заходів щодо прискорення впровадження Електронного реєстру.

Міністерству охорони здоров’я України доведеться до 1 січня 2021 року розробити та затвердити свої нормативно-правові акти, необхідні для впровадження Електронного реєстру листків непрацездатності. Разом із Пенсійним фондом та Фондом соціального страхування МОЗ повинно затвердити Порядок видачі, продовження та обліку листків непрацездатності.

Загалом Міністерству охорони здоров’я спільно з Міністерством соціальної політики, Національною службою здоров’я, Пенсійним фондом та Фондом соціального страхування доручено забезпечити повноцінне функціонування Електронного реєстру листків непрацездатності до 1 січня 2021 року.

Далее

Право державного виконавця на проникнення до житла під час виселення особи за рішенням суду: ВС

Опубликовано 23 Окт 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Право державного виконавця на проникнення до житла під час виселення особи за рішенням суду: ВС

Верховний суд у Постанові від 9 вересня 2020 року №203/2519/19  вказав права державного виконавця на проникнення до приміщення під час виселення особи за рішенням суду.                    

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) — сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 закону «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.66 закону «Про виконавче провадження» державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення. Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов’язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.

Згідно з п.4 ч.3 ст.18 закону «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника — фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можна звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Отже, державний виконавець за умови дотримання вимог ст.66 закону «Про виконавче провадження» має право на проникнення до житла на підставі рішення суду про усунення перешкод у користуванні таким житлом.

Далее

Які послуги під час пологів можна отримати безкоштовно – пояснення НСЗУ

Опубликовано 23 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев

Які послуги під час пологів можна отримати безкоштовно – пояснення НСЗУ

Національна служба здоров’я уклала договори з 398 медзакладами на надання медичної допомоги під час пологів. 70 з них – спеціалізовані пологові будинки та перинатальні центри.

Загальна сума контрактів складає понад 1,6 млрд грн. Наразі НСЗУ виплатила цим закладам понад 1,1 млрд грн.

Які послуги можна отримати безкоштовно:

  • моніторинг стану вагітної, породіллі та новонародженого;
  • медичну допомогу під час фізіологічних пологів, що надається черговою акушерською бригадою;
  • медичну допомогу при ускладнених пологах та кесаревому розтині;
  • зниження больових відчуттів у жінки під час пологів, зокрема епідуральну анестезію;
  • стабілізацію стану дитини після народження;
  • вакцинацію новонародженого згідно з Календарем профілактичних щеплень;
  • лікарські засоби з Нацпереліку та витратні матеріали;
  • харчування під час перебування у стаціонарі.

Щоб отримати допомогу під час пологів, пацієнтці потрібно приїхати до обраного акушерського стаціонару. Пологи з черговою акушерською бригадою будуть безкоштовними.

Якщо жінка хоче народжувати у конкретного лікаря, то в закладі можуть встановити додаткову офіційну оплату.

З наступного року Міністерство охорони здоров’я України збільшить вартість надання медичної допомоги під час пологів. Також будуть діяти коефіцієнти, які регулюватимуться залежно від складності випадку.

Вартість пологів тепер становитиме від 35,9 тис. грн до 194,5 тис. грн. Ці кошти сплачуватиме лікарням держава.

Джерело: НСЗУ 

Далее

В Министерстве здравоохранения рекомендуют запретить давать детям колбасы, сосиски, сладкие газированные напитки и энергетические напитки.

Опубликовано 23 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев

В Министерстве здравоохранения рекомендуют запретить давать детям колбасы, сосиски, сладкие газированные напитки и энергетические напитки.

МОЗ разработал нормы питания для школьников.

Заместитель министра, главный санитарный врач Украины Виктор Ляшко, ссылаясь на разработанный проект постановления об организации детского питания в учебных заведениях сообщил:

«Мировая тенденция говорит о том, что наши дети стали больше есть вредной пищи и меньше двигаться. Поэтому, необходимо сделать детское питание разнообразным и полезным», — отметил он.

Проектом запрещены закупка, реализация и предложение детям технологически обработанных мясных и рыбных блюд (колбас, сосисок, замороженных полуфабрикатов и т. п.), сладких газированных напитков, энергетических напитков и любых других напитков с содержанием добавленных сахаров, ограничивается суточное количество соли, сахара, мучных и кондитерских изделий, жиров.

Далее

НБУ разрешил почтовым операторам делегировать прием денег для переводов

Опубликовано 23 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев

НБУ разрешил почтовым операторам делегировать прием денег для переводов

Национальный банк Украины разрешил украинским небанковским финансовым учреждениям и операторам почтовой связи передавать другим таким же учреждениям или операторам свои полномочия по осуществлению операций по приему наличных для последующего их перевода.

В частности, речь идет о небанковских финансовых учреждениях и операторах почтовой связи, имеющих лицензию Национального банка на перевод денег в национальной валюте без открытия счетов, и которые являются платежными организациями и/или участниками платежной системы.

«Такое нововведение в порядок осуществления операций по приему наличных в гривнях для дальнейшего их перевода позволит компаниям расширить сферу бизнес-деятельности, а потребителям — выбирать удобные для них пункты обслуживания», — подчеркнули в НБУ.

Кроме того, регулятор определил, что пункт оказания финансовых услуг — это рабочее место работника, оборудовано техническим устройством с соответствующим программным обеспечением, который позволяет работнику сформировать электронный документ на перевод наличности и обеспечивает обработку и передачу информации в банк и/или платежной организации платежной системы в режиме реального времени.

Как отмечается, соответствующие нормы содержит постановление правления Нацбанка от 19 октября 2020 года №143 «О внесении изменений в постановление Правления Национального банка Украины от 12 февраля 2013 года №42», которое вступает в силу с 23 октября 2020 года.

 

 

Далее

Що може бути доказом проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу: КЦС

Опубликовано 22 Окт 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Що може бути доказом проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу: КЦС
?Постанова КЦС ВС від 15.07.2020 № 524/10054/16 (61-21748св18):
?‍⚖️Суддя-доповідач: Грушицький А. І.
⚡Ключові тези:
✔Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Колекторська компанія Вердикт», в якому просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу з відповідачем з 01 вересня 2007 року до 04 березня 2011 року та визнати за нею право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначала, що проживала з відповідачем у вказаний період, вела з ним спільне господарство, мала з ним спільний бюджет. 17 червня 2008 року вони разом за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1 , яку було зареєстровано на відповідача. Квартира знаходиться в іпотеці з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 11360264000 від 17 червня 2008 року, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк».
Заочним рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 29 листопада 2017 року у складі судді Кривич Ж. О. позов задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 вересня 2007 року до 04 березня 2011 року .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 910,02 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач позов визнав, зокрема наявність подружнього майна — квартири АДРЕСА_1 , його вартість та порядок розподілу.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 14 лютого 2018 року заочне рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 29 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. Вирішено питання судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову та продовжує судовий розгляд. В даному випадку відповідач подав заяву про визнання безпідставного позову, в якому фактично відсутній предмет спору, а відтак і необхідність в здійсненні судового захисту. Крім того, задовольнивши позов внаслідок його визнання відповідачем, суд першої інстанції не здійснив перевірку фактичних обставин по справі та не з`ясував, чи не перебували сторони в період часу з 01 вересня 2007 року до 04 березня 2011 року в зареєстрованому шлюбі з іншими особами, що виключає застосування положень статті 74 СК України.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Згідно із частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
Частиною першою статті 36 СК України встановлено, що шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
Відповідно до частини другої статті З СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Згідно зі статтею 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Правило статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
✔Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
✔Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції стосовно недоведеності вимог позивача, оскільки із змісту позовної заяви не вбачається в чому саме полягає спір між позивачем та відповідачем, та яким чином відповідач не визнає, оспорює чи порушує права позивача стосовно володіння та розпорядження спірною квартирою.
✔Аргументи касаційної скарги стосовно того, що відповідачем визнано позов, а тому суд апеляційної інстанції безпідставного скасував рішення суду першої інстанції з врахуванням такого визнання, не заслуговують на увагу.
Частиною шостою статті 263 ЦПК України 2017 року передбачено, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України 2017 року у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
✔Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.
✔Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, які в даному випадку відсутні.
Вказана правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 588/1311/17.

 

Далее

Захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості: законопроєкт

Опубликовано 22 Окт 2020 в Без рубрики, Новости | Нет комментариев

Захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості: законопроєкт

У Верховній Раді група народних депутатів зареєструвала законопроект № 4241 про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості. Про це повідомляє НБУ.

Законопроект має чітко встановити правила роботи колекторів та їх регулювання.

Перша зі змін — створення публічного Реєстру колекторських компаній, який вестиме Нацбанк. Законопроєкт має зобов’язати усі компанії, що займаються врегулюванням проблемної заборгованості, привести свою діяльність до його вимог та зареєструватися в загальному Реєстрі. 

Друга зміна — нагляд за колекторами та їх поведінкою стосовно споживачів, який також здійснюватиметься НБУ. Регулятор контролюватиме дотримання колекторами законодавства, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами, захищатиме права споживачів та отримає змогу накладати штрафні санкції чи виключати порушника з Реєстру колекторських компаній у випадках порушень.

Третя зміна — банки та фінансові компанії ще на етапі підписання договору про споживчий кредит повинні будуть попереджати клієнта про можливість залучення колектора у випадку прострочення платежу за кредитом. Кредитодавець також зобов’язуватиметься публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму вебсайті та в місцях надання послуг. Тобто, ще до підписання кредитного договору споживач повинен отримати вичерпну інформацію про компанію, з якою доведеться врегульовувати прострочену заборгованість. 

Четверта зміна — колектори повинні будуть дотримуватися вимог до етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем. Законопроєкт установлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг та встановлює обмеження максимальної частоти такої взаємодії. За порушення цих вимог передбачено відповідальність: від штрафів до виключення з Реєстру. 

Далее

Чи є належним повідомленням особи, якщо повістка повертається із відміткою «відмова від отримання»: КЦС

Опубликовано 21 Окт 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Чи є належним повідомленням особи, якщо повістка повертається із відміткою «відмова від отримання»: КЦС

Касаційний цивільний суд, переглядаючи рішення у справі №522/11432/14 прийшов до наступного висновку щодо належного повідомлення сторін.

Суд залишив позовну заяву без розгляду, оскільки позивач двічі не з’явився в судове засідання, хоча повістки про його виклик були вручені представникові відповідача, який у свою чергу направив їх позивачеві через кур’єрську службу. Згідно з повідомленнями останньої повістки не були вручені та повернулися до суду з відміткою «відмова від отримання».

На думку КЦС, за таких обставин відсутні правові підстави вважати, що позивач був належним чином повідомлений про судовий розгляд. Адже повістки не були вручені позивачеві, як і не надано розписок про його повідомлення про призначені засідання. Крім того, повістки взагалі не надсилалися представникам позивача.

Таким чином, висновки суду про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з повторною неявкою належним чином повідомлених позивача та його представника є передчасними.

Далее