Опубликовано director 27 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев
Головне управління ДПС у м. Києві інформує, що починаючи з 1 січня 2021 року, самозайняті особи, в залежності від обраної системи оподаткування, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб:
— фізичні особи-підприємці на загальній системі зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару;
— фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.
Причому, ведення обліку може здійснюватися такими особами в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначається Мінфіном. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Мінфіном залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом № 481.
ФОП — платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
ФОП — платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Таким платникам дозволятиметься ведення обліку у паперовому або в електронному вигляді.
При веденні обліку у довільній формі платники єдиного податку вправі застосовувати будь-який спосіб обліку доходів за період (це можуть бути записи у будь-якому довільному реєстрі — паперових зошиті, журналі, чи в електронній таблиці у файлі Excel). Також платники можуть продовжувати вести Книгу обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками ПДВ) та Книгу обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ) за формами, затвердженими Наказом № 579.
Зміни щодо форми обліку доходів самозайнятими особами, не скасовують обов’язку для всіх платників податків дотримуватися вимог п.п. 44.1 та 44.3 ПКУ, зокрема, щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання.
Тому інформація про місячні обороти, яку самозайнята особа буде з 1 січня 2021 року заносити до довільного реєстру, має відповідати змісту первинних документів за відповідний період.
Для платників єдиного податку, які є платниками ПДВ, продовжують діяти всі вимоги ПКУ щодо обліку податку на додану вартість.
Можливість ведення обліку доходів і витрат в електронній формі через Електронний кабінет для фізичних осіб на загальній системі оподаткування та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, буде впроваджено ДПС після затвердження Мінфіном типових форм, за якими здійснюватиметься облік доходів і витрат такими платниками податків.
Далее
Опубликовано director 27 Окт 2020 в Без рубрики, Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Статтею 21 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов’язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
Одеським апеляційним судом було розглянуто апеляційні скарги Т., представника Ч., та Ч. на рішення Київського районного суду м. Одеси, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Ч. до головного лікаря медичного реабілітаційного центу П. про надання домашньої адреси лікаря Г. для написання відповіді та стягнення моральної шкоди.
До Київського районного суду м. Одеси звернувся Ч. з позовом до головного лікаря медичного реабілітаційного центру (санаторія) П. про надання домашньої адреси лікаря Г. для написання відповіді та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначав що у вересні 2013 року він проходив санаторно-курортне лікування в санаторії, в якому Г. працювала лікарем. Її методом лікування позивач залишився задоволеним, вважає її — лікарем-ерудитом, тому вирішив написати лист подяку на її домашню адресу, для цього звернувся до медичного реабілітаційного центру з запитом щодо відомостей про домашню адресу лікаря Г. Проте, головний лікар медичного реабілітаційного центру П. в листі на ім’я департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації, в копії: головному департаменту забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України та Ч. повідомив щодо неможливості надати персональні данні лікаря Г., в зв’язку з особистою забороною лікаря надавати будь-кому інформацію (домашню адресу).
На підставі викладеного, позивач просив суд надати домашню адресу лікаря Г. для написання їй листа, а також стягнути з головного лікаря санаторія П. моральну шкоду у розмірі 25 000 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду Ч., а також його представник Т., звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
У своєму відзиві головний лікар П. зазначив, що вимоги викладені в апеляційній скарзі не визнає з підстав того що Г. особисто заборонила надавати свою домашню адресу будь-кому, а тому ст. 32 Конституції України та ст. 11 Закону України «Про інформацію» ніхто не може втручатися у особисте та сімейне життя людини.
Закон України «Про інформацію» зазначає про те, що Інформація з обмеженим доступом є конфіденційною. Конфіденційною є інформація про фізичну особу. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Тобто, особа надає інформацію про себе лише за своєю згодою. Вона має на це право, але не зобов’язана це робити на вимогу інших суб’єктів.
Окрім того, згідно зі статтею 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
В силу частин першої та другої статті 11 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року №2657-XII інформація про фізичну особу (персональні дані) — відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.
Щодо факту заподіяння моральних чи фізичних страждань для відшкодування моральної шкоди не було надано доказів на підтвердження того, що саме головним лікарем медичного реабілітаційного центру П. спричинена моральна шкода Ч.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянути судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правові оцінка, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для ухвалення нового рішення — не має.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв’язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Одеський апеляційний суд
Далее
Опубликовано director 27 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев
За три квартали 2020 року розмір допомоги по вагітності та пологах виріс на 14,5%.
Про це свідчать дані Фонду соціального страхування, передає «Закон і Бізнес».
Так, середньоденний розмір допомоги по вагітності та пологах від Фонду соціального страхування складає 280 грн за кожен день перебування у декретній відпустці, яка у загальних випадках триває 126 календарних днів.
За оперативними даними упродовж трьох кварталів Фонд виплатив допомог по вагітності та пологах на загальну суму 3,9 млрд гривень.
Виплата допомог по тимчасовій втраті працездатності і по вагітності та пологах здійснюється Фондом у оперативному режимі упродовж одного робочого дня.
Станом на 22 жовтня Фонд направив 22,88 млн гривень для декретних виплат.
Для отримання допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, отриманий листок непрацездатності необхідно передати роботодавцю не пізніше 12 календарних місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами. У разі роботи за сумісництвом надається копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Фонд перераховує допомогу на підставі отриманої від роботодавця заяви-розрахунку.
Далее
Опубликовано director 26 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев
Міністерство цифрової трансформації України запустило гід з державних послуг.
Це інформаційний онлайн-портал про всі сервіси, що надаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Сьогодні на сервісі доступна інформація про 1 170 послуг – місце, строки, вартість, а також необхідні документи та спосіб оскарження їхніх результатів. Інформація постійно оновлюється і невдовзі на портал буде перенесено 100% державних послуг в Україні.
Послуги розподілено за 17 категоріями залежно від сфери діяльності та 36 життєвими подіями чи ситуаціями. Придбати нерухомість, змінити місце прописки чи відкрити бізнес – усю необхідну інформацію щодо офіційних реєстрацій та отримання необхідних послуг можна легко знайти на Гіді.
Гід з державних послуг – це офіційне джерело інформації. Якщо орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування під час надання певної послуги вимагатиме довідку, яку не згадано на Гіді, посилання на Гід є аргументом для громадян – не надавати відповідні документи.
На Гіді з державних послуг працює зворотний зв’язок. Якщо користувач не знайшов інформацію про послугу чи виявив помилку в наявній інформації, можна скористатись зворотним зв’язком — і послуга обов’язково з’явиться на сервісі. Зворотний зв’язок допомагає покращити сервіс, виявити проблемні напрямки та найбільш популярні послуги.
Далее
Опубликовано director 26 Окт 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Ключові тези:
1. У вересні 2016 року Київський міський відділ Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з позовом до ТОВ «Секьюрайті», у якому просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 1 814 005,95 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 328 477,97 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018, позов задоволено.
11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не дотримано встановленого Законом нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, не подавалося до Фонду соціального захисту інвалідів звіти за формами №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», №10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», не вживалося заходів для забезпечення влаштування інвалідів, зокрема шляхом створення робочих місць.
12. Суд відхилив доводи відповідача стосовно Закону №4616-VI як спеціального нормативно-правового акту, зазначив, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина одинадцята статті 19 Закону №875-XII, пославшись на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №21-159а11, від 17.09.2013 у справі №21-232а13, від 27.05.2014 у справі №21-119а14, від 09.12.2014 у справі №21-523а14, від 19.04.2016 у справі №21-6344а15.
13. При цьому, суд першої інстанції встановив наявність постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2016 у справі №826/11406/16 за позовом ТОВ «Секьюрайті» до Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області, якою визнано протиправним та скасовано припис Держпраці в частині зобов`язання ТОВ «Секьюрайті» привести норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у відповідність до статті 19 Закону №875-XII, мотивуючи це судове рішення тим, що за наявності колізії між законами, застосуванню підлягає Закон №4616-VI, оскільки був прийнятий пізніше.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
17. Законом України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для працедавців визначається обов`язковим виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
18. Частиною першою статті 19 цього Закону (тут і далі — у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця.
19. При цьому, частиною другою статті 19 Закону №875 визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
20. За кожне незайняте робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю, працедавцем сплачується Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначена статтею 20 Закону №875.
21. Між тим, частиною шостою статті 11 Закону №4616-VI, прийнятого 22.03.2012, який набрав чинності 18.10.2012, передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється суб`єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.
22. Відповідач стверджує, що виконує нормативи робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до частини шостої статті 11 Закону №4616-VI.
23. Натомість, суди керувалися тим, що законом не встановлено винятків з правил, передбачених статтею 19 Закону №875, щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, виходячи з кількості штатних працівників підприємства.
24. При цьому, частиною одинадцятою статті 19 Закону №875 визначено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
25. Останні зміни у частину одинадцяту статті 19 Закону №875 вносилися Законом від 06.10.2005 №2960-IV.
26. Зазначене свідчить про наявність колізії в регулюванні спірних правовідносин двома нормативного-правовими актами однакової сили.
27. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
28. Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 №4-зп у справі №18/183-97 про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
29. Питання застосування Закону №4616-VI та Закону №875-ХІ у подібних правовідносинах раніше вже розглядалося судом касаційної інстанції.
30. Так, у постановах від 18.09.2018 № 818/466/16, від 02.04.19 у справі № 808/1547/16 Верховний Суд дійшов висновку про те, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю суб`єктами охоронної діяльності встановлюється частиною шостою статті 11 Закону №4616-VI, норма якої є спеціальною відносно статті 19 Закону № 875-ХІ. У зв`язку з цим правопорушенням у сфері господарювання для суб`єктів охоронної діяльності є невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, який повинен розрахуватись виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони, а не з середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (осіб), як передбачено статтею 19 Закону №875-ХІ; для визначення наявності або відсутності правопорушення підлягають застосуванню норми Закону №4616-VI.
31. Питання кількості штатних працівників ТОВ «Секьюрайті» у 2014-15 роках, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони, у справі не досліджувалося.
32. Нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, судами попередніх інстанцій визначалися із середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу ТОВ «Секьюрайті».
33. За викладених обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо невиконання відповідачем передбаченого законом нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є передчасними.
34. За змістом статті 353 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
35. Частиною 4 цієї ж статті КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
36. Враховуючи виявлені недоліки при оцінці доказів, Суд доходить висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Далее
Опубликовано director 26 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев
Група народних депутатів зареєструвала проект Постанови про заходи щодо запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності (№ 4243). Нею Кабмін хочуть зобов’язати вжити заходів щодо прискорення впровадження Електронного реєстру.
Міністерству охорони здоров’я України доведеться до 1 січня 2021 року розробити та затвердити свої нормативно-правові акти, необхідні для впровадження Електронного реєстру листків непрацездатності. Разом із Пенсійним фондом та Фондом соціального страхування МОЗ повинно затвердити Порядок видачі, продовження та обліку листків непрацездатності.
Загалом Міністерству охорони здоров’я спільно з Міністерством соціальної політики, Національною службою здоров’я, Пенсійним фондом та Фондом соціального страхування доручено забезпечити повноцінне функціонування Електронного реєстру листків непрацездатності до 1 січня 2021 року.
Далее
Опубликовано director 23 Окт 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Верховний суд у Постанові від 9 вересня 2020 року №203/2519/19 вказав права державного виконавця на проникнення до приміщення під час виселення особи за рішенням суду.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) — сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 закону «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст.66 закону «Про виконавче провадження» державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення. Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов’язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.
Згідно з п.4 ч.3 ст.18 закону «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника — фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можна звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Отже, державний виконавець за умови дотримання вимог ст.66 закону «Про виконавче провадження» має право на проникнення до житла на підставі рішення суду про усунення перешкод у користуванні таким житлом.
Далее
Опубликовано director 23 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев
Національна служба здоров’я уклала договори з 398 медзакладами на надання медичної допомоги під час пологів. 70 з них – спеціалізовані пологові будинки та перинатальні центри.
Загальна сума контрактів складає понад 1,6 млрд грн. Наразі НСЗУ виплатила цим закладам понад 1,1 млрд грн.
Які послуги можна отримати безкоштовно:
- моніторинг стану вагітної, породіллі та новонародженого;
- медичну допомогу під час фізіологічних пологів, що надається черговою акушерською бригадою;
- медичну допомогу при ускладнених пологах та кесаревому розтині;
- зниження больових відчуттів у жінки під час пологів, зокрема епідуральну анестезію;
- стабілізацію стану дитини після народження;
- вакцинацію новонародженого згідно з Календарем профілактичних щеплень;
- лікарські засоби з Нацпереліку та витратні матеріали;
- харчування під час перебування у стаціонарі.
Щоб отримати допомогу під час пологів, пацієнтці потрібно приїхати до обраного акушерського стаціонару. Пологи з черговою акушерською бригадою будуть безкоштовними.
Якщо жінка хоче народжувати у конкретного лікаря, то в закладі можуть встановити додаткову офіційну оплату.
З наступного року Міністерство охорони здоров’я України збільшить вартість надання медичної допомоги під час пологів. Також будуть діяти коефіцієнти, які регулюватимуться залежно від складності випадку.
Вартість пологів тепер становитиме від 35,9 тис. грн до 194,5 тис. грн. Ці кошти сплачуватиме лікарням держава.
Джерело: НСЗУ
Далее
Опубликовано director 23 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев
МОЗ разработал нормы питания для школьников.
Заместитель министра, главный санитарный врач Украины Виктор Ляшко, ссылаясь на разработанный проект постановления об организации детского питания в учебных заведениях сообщил:
«Мировая тенденция говорит о том, что наши дети стали больше есть вредной пищи и меньше двигаться. Поэтому, необходимо сделать детское питание разнообразным и полезным», — отметил он.
Проектом запрещены закупка, реализация и предложение детям технологически обработанных мясных и рыбных блюд (колбас, сосисок, замороженных полуфабрикатов и т. п.), сладких газированных напитков, энергетических напитков и любых других напитков с содержанием добавленных сахаров, ограничивается суточное количество соли, сахара, мучных и кондитерских изделий, жиров.
Далее
Опубликовано director 23 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев
Национальный банк Украины разрешил украинским небанковским финансовым учреждениям и операторам почтовой связи передавать другим таким же учреждениям или операторам свои полномочия по осуществлению операций по приему наличных для последующего их перевода.
В частности, речь идет о небанковских финансовых учреждениях и операторах почтовой связи, имеющих лицензию Национального банка на перевод денег в национальной валюте без открытия счетов, и которые являются платежными организациями и/или участниками платежной системы.
«Такое нововведение в порядок осуществления операций по приему наличных в гривнях для дальнейшего их перевода позволит компаниям расширить сферу бизнес-деятельности, а потребителям — выбирать удобные для них пункты обслуживания», — подчеркнули в НБУ.
Кроме того, регулятор определил, что пункт оказания финансовых услуг — это рабочее место работника, оборудовано техническим устройством с соответствующим программным обеспечением, который позволяет работнику сформировать электронный документ на перевод наличности и обеспечивает обработку и передачу информации в банк и/или платежной организации платежной системы в режиме реального времени.
Как отмечается, соответствующие нормы содержит постановление правления Нацбанка от 19 октября 2020 года №143 «О внесении изменений в постановление Правления Национального банка Украины от 12 февраля 2013 года №42», которое вступает в силу с 23 октября 2020 года.
Далее
