Україна переходить на зимовий час у неділю 25 жовтня о 04.00. Цьогоріч цей день співпадає з проведенням місцевих виборів.
Тому в ніч з суботи 24 жовтня на неділю 25 жовтня стрілки годинників потрібно перевести на одну годину назад.
Відповідно допостанови Кабміну №509 від 1996 року, Україна щороку переходить на літній час (в останню неділю березня о 03.00 стрілки годинників переводять на одну годину вперед) і на зимовий (в останню неділю жовтня о 04.00 стрілки переводять н годину назад).
Далее
Міністерство освіти і науки України винесло на громадське обговорення проєкт наказу “Про затвердження Порядку проведення експертизи та затвердження освітніх програм повної загальної середньої освіти, розроблених не на основі типових освітніх програм”.
Проєкт підготовлений Міністерством освіти і науки України та Державною службою якості освіти України.
Як випливає з проєкту наказу, розробники або власники освітніх програм можуть подавати їх на експертизу до Державної служби якості освіти.
У Державній службі якості освіти створюватимуть комісії з розгляду та затвердження таких освітніх програм.
Планується, що експертизу програм проводитимуть педагогічні, науково-педагогічні працівники та представники профільних громадських об’єднань. За підсумками експертизи комісія ухвалюватиме рішення про рекомендацію щодо затвердження, потребу в доопрацюванні або рекомендацію щодо відмови в затвердженні освітньої програми.
За результатами роботи комісії Державна служба якості освіти видаватиме наказ про затвердження програми, про її доопрацювання та повторну експертизу або про відмову в затвердженні програми.
Зауваження та пропозиції до проєкту можна надсилати до 16 жовтня 2020 року на електронні адреси: [email protected] та [email protected].
Далее
Податкова інформація не може слугувати беззаперечним доказом того, що між позивачем та його контрагентами не проводились господарські операції, оскільки податкові органи не досліджували всіх обставин відповідних операцій на предмет встановлення факту поставки товару.
Біль того, у випадку, якщо в силу закону податковим органом отримано податкову інформацію, в якій викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності контрагента, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку щодо встановлення та доведення факту вчинення конкретним платником податків порушення закону.
Викладена в листах податкова інформація ґрунтувалася лише на аналізі інформації з баз даних податкового органу та носить інформативний характер. Натомість, податковий орган не надав доказів того, що ним перевірялися первинні документи контрагентів позивача, що свідчить про безпідставність його висновку щодо нереальності спірних господарських операцій.
Постанова Верховного Суду від 16.09.2020р. (справа № 520/4150/19). Далее
У березні 2016 року Особа 1 звернулася до суду з позовом до ПОСП «Казавчин-Агро» про визнання договору недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що Особа 1 є власником земельної частки (паю) площею 2,3647 га, кадастровий №*, розташованої на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, що підтверджено державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №009701, виданого 22.05.2002, та інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно за №11901034. Земельну ділянку Особа 1 обробляла самостійно, однак наприкінці 2015 року їй стало відомо про існування договору оренди від 16.09.2015 №775, укладеного між нею та ПОСП «Казавчин-Агро». Позивач вважала, що зазначений договір є недійсним, оскільки вона його не підписувала і на підписання договору нікого не уповноважувала, тобто відсутнє її волевиявлення на вчинення цього правочину.
Посилаючись на викладене, Особа 1 просила суд визнати зазначений договір оренди недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2017, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.04.2017, позов Особи 1 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки №775 площею 2,3647 га, укладений 16.09.2015 між Особою 1 та ПОСП «Казавчин-Агро», зареєстрований в Державному земельному кадастрі 25.11.2015, індексний №26444818.
Стягнуто з ПОСП «Казавчин-Агро» на користь Особи 1 судові витрати у загальній сумі 9820,84 грн.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не підписувала оспорюваного договору оренди №775, тому відповідно до стст.203, 215 Цивільного кодексу цей правочин є недійсним, оскільки волевиявлення Особи 1 не було вільним, не відповідало її внутрішній волі, а укладення правочину від імені позивача невстановленою особою суперечить закону.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що Особа 1 є власником ділянки площею 2,3647 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
25.11.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Гайворонського РУЮ Кіровоградської області проведено державну реєстрацію права оренди належної позивачу земельної ділянки на підставі договору оренди №775, укладеного орендодавцем Особою 1 та орендарем ПОСП «Казавчин-Агро» строком на 7 років.
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 9.12.2016 №1916 підпис від імені Особи 1 у договорі №775, який міститься на третьому аркуші у розд.13. «Реквізити та підписи сторін» у колонці «Орендодавець» у графі «Особа 1», виконаний не самою Особою 1, а іншою — з деяким наслідуванням підпису Особи 1.
Згідно із ч.1 ст.202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4
цієї ж статті).
У ст.203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно із ч.2 ст.207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.4 ст.263 Цивільного процесуального кодексу при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС.
У постанові колегії суддів другої судової палати КЦС від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц зроблено висновок, що «підпис є обов’язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника(-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.1 ст.14 закону «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі.
Встановивши, що Особа 1 договору оренди землі не підписувала, відповідно, істотних умов цього договору не погоджувала, суди зробили обґрунтований висновок, що в Особи 1 було відсутнє волевиявлення на укладення спірного договору.
Разом з тим у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц Велика палата ВС зазначила: «Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Відповідно до ст.204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує чч.2, 3 ст.215 ЦК, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом з тим ВП ВС констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення».
Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і по захист яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.
Враховуючи наведене, спірний договір оренди землі є неукладеним, тому у задоволенні позову слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним.
При цьому за наявності для того підстав позивач не позбавлена права заявити вимогу про усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом пред’явлення вимоги про повернення земельної ділянки або скасування запису про державну реєстрацію речового права. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. постанову ВП ВС від 4.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, п.96).
Глава государства Владимир Зеленский подписал указ о создании Координационного совета для решения проблемных вопросов в сфере градостроительства, сообщила пресс-служба Офиса президента.
Этот консультативно-совещательный орган будет создаваться с целью обеспечения условий для реализации права граждан на жилье, наработки эффективных механизмов защиты прав инвесторов и застройщиков объектов жилищного и градостроительства.
В соответствии с указом, Зеленский поручил руководителю Офиса президента Андрею Ермаку в месячный срок внести предложения относительно персонального состава указанного органа.
Перед Координационным советом поставлены такие задачи:
Консультативный орган имеет право получать от государственных и органов местного самоуправления, госпредприятий, учреждений, организаций необходимую информацию, документы и материалы, а также привлекать представителей указанных организаций к рассмотрению вопросов.
Далее
Участь громадян України у виборах є добровільною. Голосування на виборах є таємним. Кожний виборець голосує на виборах особисто. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні.
З метою захисту своїх виборчих прав громадяни можуть звертатися до суду. Згідно з п.5 ч.1 ст.17 КАС України, спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці.
На підставі ст. 40 Закону України «Про вибори народних депутатів України» дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці наступного дня після отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.
Згідно ст.172 КАС України, позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії у п’ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ст.173 КАС України, виборець має право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб.
Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії. Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування. Днем подання позову вважається день фактичного отримання позовної заяви судом.
Верховная Рада Украины приняла в первом чтении законопроект № 3628, которым предлагает запретить продажу электронных сигарет украинцам младше 18 лет. За него проголосовали 272 народных депутата. Документ устанавливает новые правила продажи электронных сигарет и вводит наказания за их нарушения.
В законопроекте речь идет о продаже электронных сигарет в помещениях или на территориях, где запрещена розничная торговля сигаретами и алкоголем. Кроме того, законопроект предлагает запретить продажу товаров детского ассортимента, имитирующих табачные изделия или электронные сигареты.
За нарушения в этой сфере планируют наказывать штрафами – от 400 до 800 необлагаемых минимумов доходов граждан (6 800 – 13 600 гривен).
А если правила нарушает лицо, которое в течение года уже штрафовали за такое же нарушение, его ожидает взыскание в размере от 800 до 1 400 необлагаемых минимумов (13 600 – 23 800 гривен) с конфискацией предметов торговли.
За материалами: Сегодня
Далее
З 2021 року Міністерство охорони здоров’я планує збільшити тариф на надання медичної допомоги при пологах та запровадити коефіцієнти, які дозволять регулювати суму залежно від складності випадку.
Про це повідомив Міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу 30 вересня.
Тариф коливатиметься від 35 972 гривень до 194 489 гривень. Ці гроші виплачуватиме лікарням держава.
Нагадаємо, існує пакет безоплатних послуг при пологах. У 2019 році сума за пологи становила 8500 грн. У 2020 її збільшили до 24 тис грн.
«В нас одним з пріоритетів є надання медичної допомоги в повному обсязі при пологах 100% наших громадян, які народжують.
По-перше, ми збільшуємо саму ставку фінансування при пологах. По-друге, з наступного року в нас будут введені додаткові коефіцієнти: в нас є звичайні пологи, а є пологи з ускладненнями.
«Це коли дитинка народжується з малою вагою і потрібно її рятувати, потрібно, щоб їй було надано в повному обсязі цю медичну допомогу.
Більше того, там достатньо дороговартісні ліки, які потребує ця дитина. І ми це теж прорахували», — сказав міністр.
Степанов додав, що МОЗ розраховує на 270 тисяч пологів на рік.
Також Національна служба здоров’я пропонує виділити в окремий пакет послуги з ведення вагітності в амбулаторних умовах.
За цим пакетом пацієнтка зможе безоплатно отримати:
Міністерство розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства України оприлюднило зміни до наказу від 19 березня 2020 року №283, які спрощують процедуру імміграції для іноземних фахівців, що бажають працювати в Україні. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
Відзначається, що зміни, зокрема, передбачають розширення переліку професій, представники яких мають право на отримання дозволу на міграцію з 10 до 23.
Крім того, вони передбачають встановлення комбінації обов’язкових і додаткових вимог, замість обов’язкової вимоги вищої освіти за спеціальністю; зменшення вимоги до досвіду роботи з семи до трьох років; встановлення переліку документів, які можуть підтверджувати досвід роботи; встановлення розміру квот не для професії, а для категорії професій.
BRDO зазначає, що зазначені зміни в цілому покращують умови релокації для іноземних фахівців, які хочуть працювати в Україні. Однак, на думку офісу, на шляху до ефективної процедури потрібно ще здійснити кілька кроків.
«У першу чергу, Державна міграційна служба повинна істотно скоротити терміни на перевірку документів іноземців та почати оприлюднювати онлайн актуальну інформацію про кількість наданих дозволів за квотою висококваліфікованих фахівців і про кількість поданих заяв. Загальний термін розгляду документів не повинен перевищувати 10 календарних тижнів, хоча зараз це займає 9-12 місяців», – вважають у BRDO.
Як повідомлялося, імміграційні квоти для іноземних IT-фахівців в Україні заробили в липні 2020 року.
Уряд в березні визначив квоти імміграції на 2020 рік. У межах встановленої квоти українські ІТ-компанії отримають можливість працевлаштовувати додатково 5 000 исококваліфікованих ІТ-фахівців на майже постійній основі. Залучені за квотою співробітники отримують посвідку на проживання. Таким чином, вони можуть 10 років вільно жити й працювати Україні.
Далее
Починаючи із 08.08.2020 р. діє частина норм Закону України від 14.07.2020 р. № 786-IX, якими знятий мораторій на окремі документальні позапланові перевірки, пише Бухгалтер.ua. Йдеться про дві підстави:
— розпочата процедура реорганізації юрособи (крім перетворення), припинення юрособи або підприємницької діяльності ФОП, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юрособи, в т. ч. іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків, подана заява про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 ПКУ);
— надійшло звернення платника податків (п. 78.2 ПКУ).
Податківці згадали про цей момент в ІПК від 11.09.2020 р. № 3817/ІПК/99-00-07-09-02-06, але, водночас, вказали й на право на перевірки із питань нарахування та сплати ЄСВ.
Хоча Закон № 786 не скасував абзац 1 п. 912 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, яким передбачений мораторій на документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.
Проте документальні перевірки з питань нарахування, обчислення та сплату ЄСВ податковими органами проводяться у порядку, встановленому ПКУ.
Тому, враховуючи зміни, внесені Законом № 786 до п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ, під час проведення перевірок з підстав визначених у цьому пункті, податкові органи одночасно перевіряють питання дотримання платником податків вимог як податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, так і законодавства з питань ЄСВ.
Далее
