У березні 2016 року Особа 1 звернулася до суду з позовом до ПОСП «Казавчин-Агро» про визнання договору недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що Особа 1 є власником земельної частки (паю) площею 2,3647 га, кадастровий №*, розташованої на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, що підтверджено державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №009701, виданого 22.05.2002, та інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно за №11901034. Земельну ділянку Особа 1 обробляла самостійно, однак наприкінці 2015 року їй стало відомо про існування договору оренди від 16.09.2015 №775, укладеного між нею та ПОСП «Казавчин-Агро». Позивач вважала, що зазначений договір є недійсним, оскільки вона його не підписувала і на підписання договору нікого не уповноважувала, тобто відсутнє її волевиявлення на вчинення цього правочину.
Посилаючись на викладене, Особа 1 просила суд визнати зазначений договір оренди недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2017, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.04.2017, позов Особи 1 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки №775 площею 2,3647 га, укладений 16.09.2015 між Особою 1 та ПОСП «Казавчин-Агро», зареєстрований в Державному земельному кадастрі 25.11.2015, індексний №26444818.
Стягнуто з ПОСП «Казавчин-Агро» на користь Особи 1 судові витрати у загальній сумі 9820,84 грн.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не підписувала оспорюваного договору оренди №775, тому відповідно до стст.203, 215 Цивільного кодексу цей правочин є недійсним, оскільки волевиявлення Особи 1 не було вільним, не відповідало її внутрішній волі, а укладення правочину від імені позивача невстановленою особою суперечить закону.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що Особа 1 є власником ділянки площею 2,3647 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
25.11.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Гайворонського РУЮ Кіровоградської області проведено державну реєстрацію права оренди належної позивачу земельної ділянки на підставі договору оренди №775, укладеного орендодавцем Особою 1 та орендарем ПОСП «Казавчин-Агро» строком на 7 років.
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 9.12.2016 №1916 підпис від імені Особи 1 у договорі №775, який міститься на третьому аркуші у розд.13. «Реквізити та підписи сторін» у колонці «Орендодавець» у графі «Особа 1», виконаний не самою Особою 1, а іншою — з деяким наслідуванням підпису Особи 1.
Згідно із ч.1 ст.202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4
цієї ж статті).
У ст.203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно із ч.2 ст.207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.4 ст.263 Цивільного процесуального кодексу при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС.
У постанові колегії суддів другої судової палати КЦС від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц зроблено висновок, що «підпис є обов’язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника(-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.1 ст.14 закону «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі.
Встановивши, що Особа 1 договору оренди землі не підписувала, відповідно, істотних умов цього договору не погоджувала, суди зробили обґрунтований висновок, що в Особи 1 було відсутнє волевиявлення на укладення спірного договору.
Разом з тим у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц Велика палата ВС зазначила: «Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Відповідно до ст.204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує чч.2, 3 ст.215 ЦК, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом з тим ВП ВС констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення».
Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і по захист яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.
Враховуючи наведене, спірний договір оренди землі є неукладеним, тому у задоволенні позову слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним.
При цьому за наявності для того підстав позивач не позбавлена права заявити вимогу про усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом пред’явлення вимоги про повернення земельної ділянки або скасування запису про державну реєстрацію речового права. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. постанову ВП ВС від 4.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, п.96).
Глава государства Владимир Зеленский подписал указ о создании Координационного совета для решения проблемных вопросов в сфере градостроительства, сообщила пресс-служба Офиса президента.
Этот консультативно-совещательный орган будет создаваться с целью обеспечения условий для реализации права граждан на жилье, наработки эффективных механизмов защиты прав инвесторов и застройщиков объектов жилищного и градостроительства.
В соответствии с указом, Зеленский поручил руководителю Офиса президента Андрею Ермаку в месячный срок внести предложения относительно персонального состава указанного органа.
Перед Координационным советом поставлены такие задачи:
Консультативный орган имеет право получать от государственных и органов местного самоуправления, госпредприятий, учреждений, организаций необходимую информацию, документы и материалы, а также привлекать представителей указанных организаций к рассмотрению вопросов.
Далее
Участь громадян України у виборах є добровільною. Голосування на виборах є таємним. Кожний виборець голосує на виборах особисто. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні.
З метою захисту своїх виборчих прав громадяни можуть звертатися до суду. Згідно з п.5 ч.1 ст.17 КАС України, спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці.
На підставі ст. 40 Закону України «Про вибори народних депутатів України» дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці наступного дня після отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.
Згідно ст.172 КАС України, позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії у п’ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ст.173 КАС України, виборець має право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб.
Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії. Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування. Днем подання позову вважається день фактичного отримання позовної заяви судом.
Верховная Рада Украины приняла в первом чтении законопроект № 3628, которым предлагает запретить продажу электронных сигарет украинцам младше 18 лет. За него проголосовали 272 народных депутата. Документ устанавливает новые правила продажи электронных сигарет и вводит наказания за их нарушения.
В законопроекте речь идет о продаже электронных сигарет в помещениях или на территориях, где запрещена розничная торговля сигаретами и алкоголем. Кроме того, законопроект предлагает запретить продажу товаров детского ассортимента, имитирующих табачные изделия или электронные сигареты.
За нарушения в этой сфере планируют наказывать штрафами – от 400 до 800 необлагаемых минимумов доходов граждан (6 800 – 13 600 гривен).
А если правила нарушает лицо, которое в течение года уже штрафовали за такое же нарушение, его ожидает взыскание в размере от 800 до 1 400 необлагаемых минимумов (13 600 – 23 800 гривен) с конфискацией предметов торговли.
За материалами: Сегодня
Далее
З 2021 року Міністерство охорони здоров’я планує збільшити тариф на надання медичної допомоги при пологах та запровадити коефіцієнти, які дозволять регулювати суму залежно від складності випадку.
Про це повідомив Міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу 30 вересня.
Тариф коливатиметься від 35 972 гривень до 194 489 гривень. Ці гроші виплачуватиме лікарням держава.
Нагадаємо, існує пакет безоплатних послуг при пологах. У 2019 році сума за пологи становила 8500 грн. У 2020 її збільшили до 24 тис грн.
«В нас одним з пріоритетів є надання медичної допомоги в повному обсязі при пологах 100% наших громадян, які народжують.
По-перше, ми збільшуємо саму ставку фінансування при пологах. По-друге, з наступного року в нас будут введені додаткові коефіцієнти: в нас є звичайні пологи, а є пологи з ускладненнями.
«Це коли дитинка народжується з малою вагою і потрібно її рятувати, потрібно, щоб їй було надано в повному обсязі цю медичну допомогу.
Більше того, там достатньо дороговартісні ліки, які потребує ця дитина. І ми це теж прорахували», — сказав міністр.
Степанов додав, що МОЗ розраховує на 270 тисяч пологів на рік.
Також Національна служба здоров’я пропонує виділити в окремий пакет послуги з ведення вагітності в амбулаторних умовах.
За цим пакетом пацієнтка зможе безоплатно отримати:
Міністерство розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства України оприлюднило зміни до наказу від 19 березня 2020 року №283, які спрощують процедуру імміграції для іноземних фахівців, що бажають працювати в Україні. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
Відзначається, що зміни, зокрема, передбачають розширення переліку професій, представники яких мають право на отримання дозволу на міграцію з 10 до 23.
Крім того, вони передбачають встановлення комбінації обов’язкових і додаткових вимог, замість обов’язкової вимоги вищої освіти за спеціальністю; зменшення вимоги до досвіду роботи з семи до трьох років; встановлення переліку документів, які можуть підтверджувати досвід роботи; встановлення розміру квот не для професії, а для категорії професій.
BRDO зазначає, що зазначені зміни в цілому покращують умови релокації для іноземних фахівців, які хочуть працювати в Україні. Однак, на думку офісу, на шляху до ефективної процедури потрібно ще здійснити кілька кроків.
«У першу чергу, Державна міграційна служба повинна істотно скоротити терміни на перевірку документів іноземців та почати оприлюднювати онлайн актуальну інформацію про кількість наданих дозволів за квотою висококваліфікованих фахівців і про кількість поданих заяв. Загальний термін розгляду документів не повинен перевищувати 10 календарних тижнів, хоча зараз це займає 9-12 місяців», – вважають у BRDO.
Як повідомлялося, імміграційні квоти для іноземних IT-фахівців в Україні заробили в липні 2020 року.
Уряд в березні визначив квоти імміграції на 2020 рік. У межах встановленої квоти українські ІТ-компанії отримають можливість працевлаштовувати додатково 5 000 исококваліфікованих ІТ-фахівців на майже постійній основі. Залучені за квотою співробітники отримують посвідку на проживання. Таким чином, вони можуть 10 років вільно жити й працювати Україні.
Далее
Починаючи із 08.08.2020 р. діє частина норм Закону України від 14.07.2020 р. № 786-IX, якими знятий мораторій на окремі документальні позапланові перевірки, пише Бухгалтер.ua. Йдеться про дві підстави:
— розпочата процедура реорганізації юрособи (крім перетворення), припинення юрособи або підприємницької діяльності ФОП, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юрособи, в т. ч. іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків, подана заява про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 ПКУ);
— надійшло звернення платника податків (п. 78.2 ПКУ).
Податківці згадали про цей момент в ІПК від 11.09.2020 р. № 3817/ІПК/99-00-07-09-02-06, але, водночас, вказали й на право на перевірки із питань нарахування та сплати ЄСВ.
Хоча Закон № 786 не скасував абзац 1 п. 912 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, яким передбачений мораторій на документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.
Проте документальні перевірки з питань нарахування, обчислення та сплату ЄСВ податковими органами проводяться у порядку, встановленому ПКУ.
Тому, враховуючи зміни, внесені Законом № 786 до п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ, під час проведення перевірок з підстав визначених у цьому пункті, податкові органи одночасно перевіряють питання дотримання платником податків вимог як податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, так і законодавства з питань ЄСВ.
Далее
В Украине закончилось действие решения правительства о запрете на въезд иностранных граждан. С 28 сентября граждане других стран могут снова свободно въезжать в Украину.
Как рассказал пресс-секретарь Государственной пограничной службы Андрей Демченко, норма постановления правительства, которая запрещала въезд иностранцев, перестала действовать в 00:00 28 сентября.
«Фактически ограничений, которые действовали на период карантина о запрете въезда на территорию нашей страны иностранных граждан, нет. В отношении иностранцев на сегодня никаких ограничений относительно разделения их приезда из стран «красной» или «зеленой» зоны. Они действовали в соответствии с постановлением правительства ранее», — отметил Демченко в комментарии для УНИАН.
Иностранным гражданам придется придерживаться тех же правил, что и украинцам, которые возвращаются из-за границы.
Если эпидемиологическая ситуация в стране их гражданства или постоянного проживания хуже, чем в Украине, то иностранцы должны:
За консультацією до Юридичної компанії-Лєгал останнім часом звертаються із питанням як скасувати виконавчий напис нотаріуса, вчинений по кредитному договору.
У зв’язку із чим ми вирішили підготувати дану статтю.
Вчинення виконавчих написів дозволяє банкам, кредитним установам значно прискорити процедуру стягнення кредитних коштів, оскільки виконавчий напис нотаріуса на кредитному договорі є виконавчим документом, на підставі якого відкривається виконавче провадження!
Строк оскарження виконавчого напису становить 3 роки з моменту вчинення, або з моменту, коли позичальник офіційно дізнався про вчинення виконавчого напису. Як правило з моменту повідомлення про відкриття виконавчого провадження.
Варто знати, що оскарження виконавчого напису нотаріуса не перериває строк позовної давності по кредиту, тобто це абсолютно самостійні, не залежні один від одного справи.
Що таке виконавчий напис?
Вчинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Слід зазначити, що відповідно до ст.18 Цивільного кодексу нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1 ст.39 закону «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5.
Відповідно достатті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Постанова КЦС ВС від 27.12.2019 № 686/11256/16-ц (61-28098св18):
Ключові тези:
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому після уточнення вимог просила стягнути солідарно у відшкодування збитків, зап.о.діяних внаслідок залиття квартири, з ОСОБА_2 — у розмірі 3 528,42 грн, ОСОБА_3 — у розмірі 1 764, 21 грн та ОСОБА_4 — у розмірі 1 764, 21 грн, разом у розмірі 7 056, 84 грн. Також просить відшкодувати моральну шкоду з ОСОБА_2 у розмірі 2 500, 00 грн, ОСОБА_3 — у розмірі 1 250, 00 грн, ОСОБА_4 — у розмірі 1 250, 00 грн.Позивач на обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 30 березня 2016 року з вини відповідачів, які є співвласниками квартири АДРЕСА_3 у цьому ж будинку, відбулося залиття її квартири. Причиною залиття належної позивачу квартири є витік гарячої води з системи опалення, у зв`язку з цим житлове приміщення позивача потребує відновлювального ремонту вартістю 5 183, 00 грн. Разом з цим, позивач зазнала додаткові витрати на оплату послуг експерта у розмірі 1 500, 00 грн та чистку килимових доріжок у розмірі 373, 84 грн. Через залиття квартири позивача, понесення незапланованих витрат і порушення звичного життєвого ритму вона зазнала душевних страждань, а тому, на її переконання, їй має бути відшкодована завдана моральна шкода.У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підстаТаким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.Факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідачів підтверджується актом залиття від 04 квітня 2016 року, затвердженого начальником ЖЕК № 1 ОСОБА_5 Актом встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось внаслідок витоку теплоносія на крані випуску повітря опалення (батареї), що у квартирі АДРЕСА_3 за цією ж адресою, власниками якої є відповідачі. Зазначений акт у силу статей 58, 59 ЦПК України 2004 року є належним і допустимим доказом, яким спростовуються відповідні посилання касаційної скарги.Разом з цим вину у завданні шкоди позивачу відповідачами не спростовано.Також не заслуговують на увагу доводи заявника, що у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції зроблено висновок про стягнення із заявника на відшкодування моральної шкоди 1 000, 00 грн, однак у резолютивній частині рішення присуджено до стягнення 2 000, 00 грн. Зазначені доводи не впливають на правильне по суті судове рішення, оскільки у наступному абзаці мотивувальної частини зазначеного рішення суд першої інстанції, визначаючи пропорційність задоволених позовних вимог, відповідно до кількості відповідачів та належних їм часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 , визначив, зокрема стягнення з відповідача ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 2 000, 00 грн.Також Верховним Судом враховано, що відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.Таким чином, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачами.Відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляли та не надали інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є їх процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи. Інші доводи касаційної скарги, хоча ґрунтовні і правильні, однак фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.Аналізуючи наведене, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин, вірно застосували закон, що їх регулює, надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, врахували принцип повного відшкодування шкоди потерпілому, з`ясували фактичний розмір заподіяних позивачу збитків, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.Далее
