Незважаючи на те, що після поновлення працівника на роботі підстава для виплати вихідної допомоги відпала (наказ, на підставі якого було здійснено виплату вихідної допомоги, скасований рішенням суду), в силу вимог статті 1215 ЦК, ці кошти поверненню не підлягають
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 12 серпня 2020 року у справі № 306/1325/18.
Обставини справи
Позивач вказував, що відповідач незаконно утримав із його заробітної плати, виплачену вихідну допомогу при звільненні.
Позиція Верховного Суду
ВС зазначив, що апеляційний суд не навів будь-яких мотивів стосовно позовної вимоги про стягнення незаконно утриманої із заробітної плати суми виплаченої при незаконному звільненні вихідної допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 вказано, що «у статті 1215 ЦК передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. Доказів про набуття відповідачем 10 142,33 грн у результаті рахункової помилки позивача матеріали справи не містять, на такі обставини сторони не посилаються. Сам факт оскарження відповідачем у судовому порядку наказу про звільнення з посади згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП (зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) не може свідчити про недобросовісність дій особи, оскільки є реалізацією нею конституційного права, передбаченого статтею 55 Конституції, на захист судом прав і свобод людини і громадянина.
Відмовляючи у позові у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій зробили висновок, що:
1) виплата вихідної допомоги була проведена позивачем добровільно, на законних підставах, за відсутності рахункової помилки з його боку;
2) недобросовісність з боку відповідача не встановлена.
Суди вважали, що передбачені цивільним законодавством підстави для повернення грошових коштів на підставі вимог статті 1212 ЦК відсутні. Велика Палата Верховного Суду погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки, незважаючи на те, що після поновлення працівника на роботі підстава для виплати вихідної допомоги відпала (наказ, на підставі якого було здійснено виплату вихідної допомоги, скасований рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 3 березня 2015 року), в силу вимог статті 1215 ЦК ці кошти поверненню не підлягають«.
За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.
За матеріалами: Лігазакон
Далее
Верховна Рада з другої спроби продовжила мораторій на стягнення майна за валютною іпотекою. Документ підтримали 297 нардепів. Про це повідомляється на сайті парламенту.
Законопроєкт ухвалили ще в липні, однак його ветував президент. Володимир Зеленський зазначив, що в документі є правова колізія щодо майна, яке не може бути вилучене. Згідно з його пропозиціями, звідти прибрали положення, за яким було заборонено вилучати інше майно через несплачений кредит.
Документ продовжує мораторій на стягнення нерухомості за валютною іпотекою ще на пів року. Він стосується кредитів, які позичальники взяли в іноземній валюті після 2014 року. Відповідно до закону фінустанова не може забрати житло у громадянина, якщо це єдине його місце проживання. Водночас квартира не може бути понад 140 кв. м, а будинок – не більш як 240 квадратів.
Зазначимо, що закон неодноразово критикували в Національному банку. Там заявляють: він перешкоджає розвитку іпотечного кредитування.
Далее
Державна міграційна служба України нагадала, що у період установлення на всій території України карантину оформлення документів, які посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи її спеціальний статус, здійснюється за місцем звернення особи.
Про це йдеться у пресслужбі ДМС.
«Це, зокрема, означає, що НА ЧАС КАРАНТИНУ для отримання паспорта громадянина України у формі ID-картки – вперше, у разі закінчення терміну дії, втрати, при обміні паспорта-книжечки на ID-картку за бажанням тощо – особа може звертатися до підрозділу Міграційної служби, незалежно від зареєстрованого місця проживання», — зазначили у повідомленні.
Зазначається, що такі зміни установлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2020 р. № 259 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції на період установлення на всій території України карантину», а також передбачені пунктом 4 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX від 17 березня 2020 року.
Сьогодні, 15 вересня, на засіданні Верховної ради прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення переліку кредитних договорів, на які поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».
Законом унормовується сфера мікрокредитування та підвищення якості системи кредитних історій фізичних осіб.
Законом внесено зміни до Законів України «Про споживче кредитування» та «Про організацію формування та обігу кредитних історій», якими передбачається:
— кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця;
— кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору;
Проект Закону зареєстровано за №1109.
Далее
У 2021 році, на відміну від попередніх років, Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, проводитимуть: з 1) української мови, 2) української мови і літератури.
Про це повідомили у пресслужбі Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО).
Таким чином, випускники, які завершують у 2021 році здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО: або сертифікаційну роботу з української мови, або сертифікаційну роботу з української мови та літератури.
Далее
Верховная Рада приняла за основу законопроект Владимира Зеленского относительно усовершенствования отдельных вопросов исполнения воинской обязанности и ведения воинского учета.
Напомним, что данный законопроект наделяет Президента полномочиями призыва неограниченное количество раз, а полиция сможет доставлять резервистов в военкоматы.
Комитет Верховной Рады по вопросам антикоррупционной политики 8 сентября рассмотрел на предмет коррупционных рисков данный законопроект Президента Владимира Зеленского № 3553 от 28.05.2020. Подробнее об этом ранее писала «Судебно-юридическая газета».
Так, антикоркомитет задался вопросом, может ли Президент оглашать фактически неограниченное число раз призыв на военную службу без оглашения мобилизации. Законопроектом было предложено дать Президенту такую возможность.
Как доложил замминистра обороны Украины Александр Полищук, принятие этого закона позволит создать вместо военкоматов территориальные центры комплектования и социальной поддержки.
«Также предлагается внедрить новый вид военной службы», отметил он. Речь идет о призыве из числа резервистов в особенный период. Такая служба предусматривается на срок до 6 месяцев.
«Как вы знаете, в условиях постоянной угрозы и войны, которую ведет РФ против нас, очень важно иметь возможность оперативно реагировать на такие угрозы», — подчеркнул он.
В свою очередь, профильный комитет сообщил, что готов дорабатывать этот законопроект.
Как отмечает Главное научно-экспертное управление ВР, дополнительного анализа требует предложенный в проекте новый вид военной службы — «военная служба по призыву лиц из числа резервистов в особый период».
«Во-первых, возникает вопрос о согласованности с конституционными предписаниями предоставленных в законопроекте Президенту Украины полномочий по неоднократному призыву на военную службу без объявления мобилизации лиц, которые уже отслужили соответствующие сроки военной службы и зачислены в резерв первой очереди, а также определения им задач, сроков, объемов и порядка проведения такого призыва. Во-вторых, отсутствие четких формулировок и определенных законом оснований проведения такого призыва может негативно отразиться на принципах социальной справедливости, правах и свободах резервистов», — отмечает ГНЭУ.
Далее
Кабинет министров предлагает повысить прожиточный минимум в Украине до 2393 гривен до конца 2021 года. Это предусмотрено проектом госбюджета на следующий год, который был зарегистрирован в Верховной Раде.
В 2021 году предлагается установить прожиточный минимум на одно лицо в расчете на месяц с 1 января 2021 года в размере 2189 гривен, с 1 июля — 2294 гривны, с 1 декабря — 2393 гривны.
| 1.01.2021-30.06.2021 | 1.07.2021-30.11.2021 | 1.12.2021-31.12.2021 | |
| Дети в возрасте до 6 лет | 1921 грн | 2013 грн | 2100 грн |
| Дети в возрасте от 6 до 18 лет | 2395 грн | 2510 грн | 2618 грн |
| Трудоспособные лица | 2270 грн | 2379 грн | 2481 грн |
| Лица, утратившие трудоспособность | 1769 грн | 1854 грн | 1934 грн |
| Общий прожиточный минимум | 2189 грн | 2294 грн | 2393 грн |
Кроме этого, прожиточный минимум, который применяется для определения базового размера должностного оклада судьи с 1 января 2021 года предлагается в размере 2102 гривны.
Прожиточный минимум, который применяется для определения должностных окладов работникам других государственных органов, оплата труда которых регулируется специальными законами: с 1 января 2021 года — 2102 гривны.
Прожиточный минимум, который применяется для определения должностного оклада прокурора окружной прокуратуры: с 1 января 2021 — 1000 гривен.
