Однією з обов’язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спору про витребування майна, зокрема й тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах визначених законодавством, та який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 303/6974/16-ц.
Обставини справи
Суди встановили, що згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 10 лютого 1993 року, виданого на підставі рішення міської ради, співвласниками спірної квартири були: особа_4 та особа_5.
Позивач є дочкою особи_5, яка заповіла їй свою частку квартири, та рідною сестрою особи_4. Після смерті матері в 1999 році позивач подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
В жовтні 2013 року позивач подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, після померлого брата. Вказані обставини встановлені в рішенні апеляційного суду від 20 жовтня 2006 року у справі № 303/6772/14-ц за позовом особи_6 до Мукачівської міської ради Закарпатської області про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником вказаної квартири на підставі договору дарування від 18 березня 2016 року, за яким особа_3 подарувала її своєму сину – особі_2, є останній, тому оформити правовстановлювальні документи на квартиру у порядку спадкування позивач не мала можливості. Позивач вважала, що на момент відчуження спірної квартири квартира належала їй і вибула з її володіння поза її волею.
Позивач просила суд витребувати у відповідача квартиру, визнати недійсним договір дарування від 18 березня 2016 року та скасувати його державну реєстрацію.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду Закарпатської області рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову відмовлено з інших правових підстав.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що особа_1 не є власником квартири. Нею вчинено певні дії щодо оформлення права власності на спадкове майно, однак спадщину належним чином не оформлено, свідоцтво про право власності вона не отримала. На даний момент спірна квартира належить особі_2 на праві договору дарування, укладеного з особою_3. При цьому питання про витребування майна за безвідплатним договором може порушити тільки його власник, тому підстави для витребування майна згідно зі статтею 338 ЦК України відсутні.
Висновок Верховного Суду
Судді ВС підкреслили, що незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України, в тому числі і на витребування цього майна від добросовісного набувача.
ВС зауважив, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, системний аналіз зазначених норм права та їх тлумачення свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Проте відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
Судом установлено, що після смерті матері позивача – особи_5 та брата позивача – особи_4 відкрилася спадщина на належне їм майно – квартиру, яке успадкувала особа_1.
Отже, особа_1, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, стала власником квартири, тому має право володіти та користуватися цим майном.
Відсутність реєстрації права власності на зазначену квартиру зумовлює обмеження у праві розпорядження нею.
Крім того, рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2016 року у цивільній справі № 303/6772/14-ц за позовом особи_6 до Мукачівської міської ради Закарпатської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, апеляційну скаргу особи_1 було задоволено, рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 грудня 2014 року скасовано. У задоволенні позову особи_6 відмовлено.
ВС зауважив, що за змістом статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.
Отже, з урахуванням викладених вище норм процесуального та матеріального права однією з обов’язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема й тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, та який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким.
Таким чином, у порушення статей 89, 263-264, 382 ЦПК України суди на зазначені вище положення закону уваги не звернули, не з’ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, не надали належної правової оцінки доводам і доказам сторін та дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що особа не була власником квартири на момент відчуження її особою_2.
За таких обставин оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час місцевих виборів 25 жовтня на вході до виборчих дільниць громадян опитуватимуть щодо наявності симптомів застуди та проводитимуть температурний скринінг. Обов’язкові — маска та дезінфекція рук. Проголосувати зможуть і громадяни, які перебувають на самоізоляції.
Такі заходи передбачені Порядком здійснення протиепідемічних заходів під час організації та проведення виборів, що затвердив Уряд на позачерговому засіданні 14 вересня, повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Відповідним рішенням встановлено додаткові вимоги щодо протиепідемічних заходів під час організації та проведення виборів на період дії карантину у зв’язку з поширенням на території України COVID-19.
Згідно рішення, в приміщеннях для голосування повинні повинні будуть знаходитися антисептики для рук, обладнанні місця для централізованого збору та утилізації засобів індивідуального захисту. Буде нанесена розмітка, що вказує на дотримання дистанції не менше 1 метра. Потоки виборців, на вхід та на вихід, повинні бути розділені. Крім того, рекомендується у приміщенні одночасне перебування виборців з розрахунку не більше трьох осіб на один стіл для видачі бюлетенів.
Стільці, столи, меблі, які використовуються виборчої комісією повинні бути виготовлені з матеріалів, які можна продезінфікувати. Використання тканини на столах не дозволяється.
Члени виборчої комісії повинні дотримуватись фізичного дистанціювання. Тобто сидіти на відстані не менше 1 метра один від одного, або застосовувати фізичні бар’єри, наприклад, прозорі екрани.
Протирання дверних ручок, поручнів, сидіння тощо дезінфікуючими засобами потрібно проводити не рідше одного разу на 2 години, а вологе прибирання приміщення — не рідше одного разу на 4 години. Оброблювати окремі частини виборчих скриньок також можна, але потрібно не допустити потрапляння речовини та засобів дезінфекції усередину виборчої скриньки.
Виборці повинні дотримуватись протиепідемічних заходів, обробити руки дезінфікуючими засобами перед входом до приміщення, перебувати у респіраторі або захисній масці. При цьому члени виборчої комісії можуть звернутися до виборців з проханням тимчасово зняти маску для підтвердження особи.
Рекомендовано не брати дітей до виборчих дільниць. І користуватися особистою ручкою.
Виборці, які перебувають на самоізоляції, можуть здійснювати голосування за місцем перебування. Для цього потрібно не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем виборів подати заяву з доданою довідкою медустанови про стан здоров’я (перебування на самоізоляції). У день голосування таким виборцям необхідно самостійно, не передаючи в руки членам виборчої комісії, показати документ, який підтверджує особу та громадянство України. Члени комісії, які забезпечують голосування за місцем перебування мають бути в масках, рукавичках, захисному щитку. І після кожного відвідування проводити утилізацію засобів захисту.
Слід зазначити, що засоби захисту повинні мати усі члени виборчої комісії, офіційні спостерігачі, поліцейські, працівники органів, закладів, установ, на території яких розміщені приміщення для голосування та приміщення виборчих комісій.
У разі виявлення випадку COVID-19 в одного із членів виборчої комісії, всі інші члени виборчої комісії можуть продовжувати виконувати свої функції при відсутності симптомів респіраторних захворювань.
У разі наявності контакту з хворим без застосуванням засобів індивідуального захисту, такі члени виборчої комісії направляються на самоізоляцію в порядку, встановленому законодавством.
До роботи на спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних закладах охорони здоров’я та в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, членам виборчої комісії, офіційним спостерігачам, поліцейським рекомендується не пізніше ніж за 72 години до дня виборів пройти тестування на наявність COVID-19 методом ПЛР.
Після завершення підрахунку голосів, передачі протоколів та бюлетенів для голосування у приміщенні виборчої комісії проводиться заключна дезінфекція.
Крім того, прийнятим документом доповнюється перелік осіб, яким дозволений в’їзд на територію України на час дії карантину: офіційними спостерігачами від іноземних держав та міжнародних організацій, які вестимуть спостереження за ходом виборчого процесу відповідних виборів.
Далее
14 вересня, Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законів України в частині забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Проект закону розроблено з метою збільшення надходжень до Державного бюджету у 2021 році.
Запропоновані Міністерством фінансів зміни до ПКУ містять ресурсні норми, норми щодо покращення умов ведення бізнесу та підвищення рівня адміністрування.
Зокрема, в частині покращення умов ведення бізнесу передбачається:
Для підвищення рівня адміністрування змінами до кодексу передбачено відмінити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, списати суми фінансових санкцій (штрафів та пені), за умови повного погашення сум податкового боргу протягом 6 місяців, на який нараховані такі фінансові санкції.
Чергові нововведення в цій сфері пропонують встановити дозвіл стягувати податковий борг, який виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених самостійно платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, за рахунок готівки та/або коштів з рахунків у банках такого боржника за рішенням контролюючого органу без звернення до суду.
Зазначимо, що наразі Мінфіном разом з ДПС, із залученням представників бізнесу, ведеться робота з обговорення проблем, що виникають при зупиненні реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначений законопроект доповнює ПКУ нормами, які надають можливість платнику податку оскаржувати рішення комісії контролюючого органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке надається платнику у випадку відповідності його критеріям ризиковості, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.
Реалізація норм законопроекту дозволить збільшити надходження податків і зборів до:
Від редакції: На момент підготовки даного матеріалу проект зазначеного закону відсутній на сайті Верховної Ради України. Після його оприлюднення поговоримо більш детально про заплановані зміни.
За матеріалами КМУ
Далее
Міністерство юстиції України пояснило, як діяти, якщо у вас викрали, ви загубили чи пошкодили свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Для того, аби його відновити, необхідно звернутися із відповідною заявою до будь-якого відділу ДРАЦС України. Якщо ж ви перебуваєте за кордоном — звертатися варто до дипломатичного представництва чи консульської установи України.
При зверненні необхідно пред’явити оригінал паспорта чи паспортного документа.
Якщо вам необхідно поновити свідоцтво про народження, то, окрім вас, за документом можуть звернутися ваші батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники, представник закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, органу опіки та піклування або представник за довіреністю. Свідоцтво про народження повторно видається батькам і усиновителям дитини незалежно від її віку.
Свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя та близьким родичам померлого на підставі їхньої заяви та представникові органу опіки і піклування у разі виконання ним повноважень із опіки та піклування стосовно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.
Повторне свідоцтво видається відділами реєстрації актів цивільного стану при особистому зверненні того самого дня за пред’явленням особою паспорта або паспортного документа, а на письмові запити громадян про видачу повторних свідоцтв відповідь надсилається протягом 15 днів.
Для повторного отримання свідоцтва необхідно сплатити державне мито у сумі 0,51 грн.
Далее
Сьогодні, 14 вересня, зранку Кабмін провів позачергове засідання, на якому схвалив проєкт закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Про це повідомив представник Кабміну у Верховній раді Василь Мокан на своїй сторінці в Facebook.
«Ухвалення проєкту бюджету урядом відбулося згідно із графіком бюджетного процесу — до 15 вересня документ має бути переданий на розгляд Верховної Ради», — повідомив Мокан.
Також Кабмін ухвалив законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» щодо врегулювання низки питань, пов’язаних із підготовкою проєкту закону про Державний бюджет України на 2021-й рік.
Ключовими пріоритетами проекту держбюджету на 2021 рік визначено наступні пункти:
Далее
Далее
Далее
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Про це інформує ДПС у Волинській області.
Податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Зауважимо, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
— об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
— розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
— права на користування пільгою із сплати податку;
— розміру ставки податку;
— нарахованої суми податку.
Отже, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, у якому така особа набула право власності.
Звертаємо увагу, що нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку, встановленому ПКУ для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування. На підставі отриманої інформації органами державної податкової служби проводиться розрахунок розмірів податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які має сплатити спадкоємець або обдаровуваний.
Далее
Посадова інструкція є одночасно інструментом дисциплінарного впливу на працівника та його захистом. Проте на багатьох підприємствах (особливо малих) посадові інструкції або відсутні, або якщо і є в наявності, то типові, суто формальні, пише Управління Держпраці у Кіровоградській області.
Законодавством не заборонено відступати від типових інструкцій і частково перерозподіляти обов’язки працівників між іншими особами. Кожний працівник має бути ознайомлений зі своїми трудовими обов’язками під підпис, і саме посадова інструкція дає змогу це зробити швидко й належним чином задокументувати («З посадовою інструкцією ознайомлений (дата, підпис)» — такий запис вносять до наказу про прийняття на роботу). Отже, якщо посадова інструкція відсутня, це означає, що працівника не ознайомлювали з посадовими обов’язками або ознайомлювали, але неповністю.
Відсутність посадової інструкції — це порушення трудового законодавства. За це передбачено накладення штрафу за ст. 265 КЗпП як за порушення інших вимог трудового законодавства в розмірі однієї мінімальної зарплати (з 01.09.2020 р. — 5000 грн). При цьому такий штраф можна накласти за кожну відсутню посадову інструкцію за посадами штатного розпису.
Посадові інструкції мають бути не лише на підприємствах, а й у фізосіб — підприємців, якщо вони мають найманих працівників та оформлюють трудові відносини. Незалежно від того, чи це підприємство, чи фізособа — підприємець, роботодавець має роз’яснити працівникові його права й обов’язки (частина перша ст. 29 КЗпП). Саме з цієї норми випливає обов’язковість наявності посадових інструкцій.
Далее
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 750/8819/19 , в якій досліджував питання виплати спадкоємцю нарахованої за життя спадкодавця пенсії.
Обставини справи
Особа звернулася до суду з позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ГУ ПФУ в Чернігівській області) про стягнення грошових коштів, набутих у порядку спадкування за законом.
Позовна заява мотивована тим, що померла її тітка, яка з 2014 року отримувала пенсію у Срібнянському відділі Прилуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України.
Зазначала, що вона отримала поштовий переказ від відповідача на недоотриману тіткою пенсію у розмірі 114 140,43 грн. На її звернення до ГУ ПФУ в Чернігівській області, останнє повідомило, що виплатило недоотриману пенсію померлої за період часу з 1 жовтня 2016 року до 30 вересня 2018 року відповідно до положень частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Позивач просила суд визнати за нею право власності на набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю її тітки за період часу з 1 серпня 2015 року до 1 червня 2016 року у розмірі 34 539,45 грн; стягнути з відповідача на свою користь набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю за період часу з 1 серпня 2015 року до 1 жовтня 2016 року у розмірі 38 427,15 грн та судовий збір.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова позов задоволено частково. Стягнуто з ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь особи набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у розмірі 3 887,20 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що відповідач незаконно перешкоджає позивачу у реалізації своїх прав як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна.
Визначаючи розмір грошових коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції виходив з різниці загального розміру належної позивачу суми недоотриманої пенсії померлої тітки відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом та фактично виплачених їй грошових коштів недоотриманої пенсії.
Постановою Чернігівського апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Висновок Верховного Суду
ВС підкреслив, що статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час. Але не більше ніж за три роки до дня завершення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачуються одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Також ВС зауважив, що згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім’ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім’ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім’ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім’ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім’ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, входить до складу спадщини.
ВС наголосив, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із того, що положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Також встановлено, що позивач успадкувала належні спадкоємцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті, за останні три роки. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.
Колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову в частині визнання за позивачем права власності на набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю особи_2 за період часу з 1 серпня 2015 року до 1 червня 2016 року у розмірі 34 539,45 грн, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом від 02 липня 2019 року, видане ОСОБА_1 не є предметом спору у даній справі. Свідоцтво про право на спадщину за законом від 02 липня 2019 року, видане ОСОБА_1 не оспорено та є чинним.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.
Далее
