Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала, кому належить це майно, мала підстави вважати, де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.
До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №128/984/17.
Так, за вироком Вінницького районного суду Вінницької області особу визнано невинуватою у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та виправдано.
З матеріалів справи відомо, що жінка, перебуваючи в приміщенні ТЦ «Метро», проходячи біля рядів «побутової хімії», помітила на підлозі гаманець чорного кольору, який належав потерпілій, в якому було 826,30 грн, маючи умисел на таємне, незаконне заволодіння чужим майном, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, викрала вказаний гаманець, внаслідок чого завдала потерпілій матеріальну шкоду.
Вироком Вінницького апеляційного суду, вирок районного суду скасовано. Ухвалено свій вирок, яким особу визнано винуватою за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360 грн.
Судді ВС підкреслюють, що за нормативним визначенням крадіжка — це таємне викрадення майна, яке завідомо є чужим для винного, тобто воно перебуває у власності іншої особи, і винний не має на це майно ні дійсного, ні гаданого права.
Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала, кому належить це майно, мала підстави вважати, де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.
ВС зауважив, що на відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла це майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.
Втім, установлені у даному кримінальному провадженні обставини свідчать про знаходження особи_1 гаманця у відомому потерпілій місце а саме в ТЦ «Метро» можливу обізнаність особи_1 про те, хто є власником гаманця. Зокрем, показання останньої у суді першої інстанції про те, що вона не відкривала гаманець, а відразу поклала до своєї сумочки свідчать про те, що вона не намагалась встановити кому належить даний гаманець, оскільки в ньому могли знаходитись речі, які би вказували на законного володільця.
Також судом встановлено розуміння засудженою того, що потерпіла може повернутися за гаманцем, і, дійсно, з відеозапису камер спостереження вбачається, що гаманець випав у потерпілої і через незначний період часу до місця знаходження гаманця підійшла особа_1 зі знайомим та за відсутності будь яких осіб підняла з підлоги гаманець і поклала його до своєї сумки.
Разом з цим, потерпіла, щоб поновити контроль над своїм майном, звернулась до адміністрації торгівельного центру і через короткий період часу, а саме 2,5 години, звернулась із заявою до органу поліції, що свідчить про те, що гаманець, попри його втрату власницею, випав на підлогу в торгівельному центрі, перебував у власності потерпілої, проте, реалізувати своє право вона не мала можливості через протиправні дії.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
В Україні створять базу кандидатів на посади державної служби. Інформаційна система міститиме відомості про претендентів, які успішно пройшли всі етапи оцінювання під час конкурсного відбору.
Це передбачено Законом «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо кандидатського резерву» (законопроект №3491), передає «Закон і Бізнес».
Закон запроваджує інститут кандидатського резерву на державній службі. Це передбачає створення бази кандидатського резерву. До неї внесуть відомості про кандидатів, які відповідають визначеним вимогам до професійної компетентності осіб та успішно пройшли всі етапи оцінювання під час конкурсного
відбору, а також результати проведення оцінювання професійних компетентностей таких кандидатів. Крім того в базу вноситимуть інформацію про оголошені конкурси на посади державної служби.
Згідно із Законом, кандидат, інформація про якого міститься в базі кандидатського резерву, через особистий кабінет на Єдиному порталі вакансій державної служби автоматично запрошується до участі у конкурсах на інші посади державної служби, якщо його професійна компетентність відповідає вимогам до таких посад.
Далее
Розміщення кондиціонерів на невидимому з боку вулиці фасаді будинку не потребувало отримання відповідного дозволу місцевої влади. Навіть якщо йдеться про історичну частину міста: КАС ВС.
На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд, переглядаючи справу № 461/1439/15-а. У ній позивач оскаржував припис Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про демонтаж самовільно встановлених кондиціонерів.
Суди перших двох інстанцій в позові відмовили, пославшись, зокрема, на приписи Положення про порядок розміщення в м.Львові технічних
елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд, а також порушення прав інших мешканців будинку.
Натомість КАС угледів, що п.3.1 положення забороняється розміщення та встановлення технічних елементів (пристроїв) саме на видимих з боку вулиць і площ фасадах, стінах будинків і споруд, розміщених на території історичної забудови, віднесеної до світової спадщини ЮНЕСКО, а також на видимих з боку вулиць (площ) фасадах, стінах будинків і споруд — пам’ятках архітектури.
Тобто розташування кондиціонерів не на видимому з боку вулиць фасаді будинку, а на фасаді, який виходить у внутрішній двір, не потребує дозволу для їх встановлення.
Украинцев за отсутствие медицинской маски в общественных местах оштрафуют на сумму до 255 грн. Об этом рассказал министр здравоохранения Максим Степанов на традиционном брифинге.
Также изменился размер штрафов для юридических лиц. Они заплатят до 5 000 грн.
«Вчера одобрен законопроект относительно внесения изменений в Кодекс об админарушениях, он регламентирует установление соответствующих штрафов за неношение масок. Предполагается, что для физических лиц штрафы будут составлять от 170 до 255 грн, для юридических лиц, которые являются владельцами или заведений общепита, спортивных учреждений или магазинов, если не соблюдают карантинных требований и не следят за соблюдением масочного режима в соответствующих помещениях, то для них штраф будет составлять от 3 400 грн до 5 100 грн», — сказал Степанов.
Министр выразил надежду, что народные депутаты поддержат инициативу Кабмина, и напомнил гражданам о необходимости соблюдать простые правила: носить маску в общественных местах, соблюдать социальную дистанцию, пользоваться антисептиками.
Далее
З 1 червня запроваджено роботу системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Адміністративну відповідальність за правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа: фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб; належний користувач відповідного транспортного засобу, якщо відповідні дані внесено в Єдиний державний реєстр транспортних засобів.
На сайті Головного сервісного центру МВС запроваджено сервіс «Електронний кабінет водія», проте ним можуть користуватися лише фізичні особи. Вони також можуть дізнатися про факт фіксації порушення шляхом надіслання постанов на електронну пошту у разі подання відповідної заяви до МВС.
Як же бути юридичним особам — власникам автомобілів? Про це «Судово-юридична газета» дізналася у Головного сервісного центру МВС України.
Там пояснили, що юридична особа (керівник підприємства) може авторизуватися в Електронному кабінеті водія через Інтегровану систему електронної ідентифікації ID.GOV.UA за допомогою кваліфікованого електронного підпису (юридичної особи).
Стосовно питання «Чи може юридична особа — власник транспортного засобу отримувати інформацію про факт фіксації порушення шляхом надіслання постанов на електронну пошту?», відповіли: статтею 279-4 КпАП визначено, що за бажанням відповідальної особи, зазначеної у ч. 1 ст. 14-2 КпАП, інформація про фіксування в автоматичному режимі або режимі фотозйомки (відеозапису) адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, передається з використанням повідомлень рухомого (мобільного) зв’язку та/або електронної пошти. Для отримання такої інформації відповідальна особи, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 КпАП, звертається безоплатно до уповноваженого органу (підрозділу) МВС з відповідною заявою, в якій зазначає бажаний спосіб отримання інформації та абонентський номер засобу рухомого (мобільного) зв’язку та/або адресу електронної пошти.
Пунктом 2 Порядку № 984, визначено, що керівник юридичної особи відповідно до ст. 279-4 КпАП за бажанням звертається безоплатно до територіальних органів з надання сервісних послуг МВС незалежно від реєстрації місця проживання особи або реєстрації ТЗ з відповідною заявою, в якій зазначає бажаний спосіб отримання інформації та абонентський номер засобу рухомого (мобільного) зв’язку та/або адресу електронної пошти.
Далее
В боротьбі з рейдерством 5 грудня 2019 року парламентом прийнято Закон України №340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству». Згідно із законом, 15 липня очікується ряд нових нововведень. Про це повідомляє bagnet.org.
Даний законодавчий акт встановлює ряд запобіжників щодо захисту майнових прав власників та користувачів земельних ділянок.
Задля поетапного введення в дію Закону № 340-IX внесено зміни до Закону України «Про оренди землі» № 161-XIV, зокрема до статті 33, якою встановлено порядок поновлення договорів оренди. Відповідно до нововведень, суттєві зміни будуть стосуватися саме процедури поновлення договорів оренди землі.
Відтак, Законом № 340- IX ст. 33 Закону України «Про оренду землі» викладено у новій редакції, а главу 19 Земельного кодексу України (далі — ЗКУ) доповнено статтею 126-1.
Стаття 126-1 ЗКУ регулюватиме питання поновлення ряду цивільно-правових договорів, у тому числі договорів оренди земельних ділянок. Серед основних змін, на які ми очікуємо 15 липня 2020 року, слід виокремити наступні:
Однак, вказані вище правила не застосовуються до договорів оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності (виняток — на такій ділянці знаходиться нерухоме майно орендаря).
Оренда земель державної та комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування. В такому разі, з 15 липня 2020 року поновлення договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності, вільної від забудови, можливе виключно за рішенням відповідного уповноваженого органу.
Щодо нової редакції статті 33 Закону України «Про оренду землі», то законодавець залишив положення про переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Але використання такого переважного права вже не вписується в «поновлення договору оренди», яке тепер винесли в окрему статтю 321 (яка в свою чергу відсилатиме нас до ст. 1261 ЗКУ). І з урахуванням того, що «У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється», застосування цієї статті буде доволі обмеженим» – пояснює Директор Центру земельного права «OPEN Knowledge», заступник Голови комітету Земельного права ААУ Віктор Кобилянський.
Також, розділ ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами 3 і 4 наступного змісту: «Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом № 340- IX у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 1261 ЗКУ.
Правила, закріплені у статті 126-1 ЗКУ, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом № 340- IX а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Це дає підстав стверджувати, що вже сьогодні можна говорити про наявність нової проблеми – чи будуть застосуватися нові норми до договорів укладених до 15 липня цього року (до набрання чинності відповідними положенням Закону №340-ІХ). Нібито не повинні. Але спроба їх застосування до старих договорів щодо державних та комунальних земель прогнозується легко. Тож доведеться чекати на судову практику – звертає увагу Віктор Кобилянський.
Далее
Минулі вихідні дні «побили» всі рекорди по кількості відпочиваючих. МОЗ в свою чергу нагадує правиладля роботи готелів, хостелів, баз відпочинку.
Кабинет Министров обнародовал постановление № 522, которым внесены изменения в правила въезда в Украину во время карантина.
Так, правительство отменило обсервацию, самоизоляцию лица в связи с пересечением государственной границы (которое прибыло из государства или является гражданином (подданным) государства с широким распространением COVID-19) или пунктов въезда на временно оккупированные территории в Донецкой и Луганской областях, в Автономную Республику Крым и г. Севастополь и выезда из них в случае получения отрицательного результата тестирования на COVID-19 методом полимеразной цепной реакции, проведенного после пересечения государственной границы или указанных пунктов.
Ранее обсервация или самоизоляция с приложением были обязательными при пересечении границы с Украиной.
Далее
Сьогодні (01.07.2020 року) набрали чинності положення пунктів 2-5 розділу I Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна №354-IX від 05.12.2019 року, якими внесено зміни до Податкового кодексу України щодо функціонування у складі Єдиної бази даних звітів про оцінку модуля електронного визначення оціночної та/або ринкової вартості, сервісів електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості.
✅ Так, з 01 липня 2020 року визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості здійснюється автоматично, на підставі даних про об’єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази будь-якою особою за допомогою мережі Інтернет, що підтверджуються офіційними документами на такий об’єкт. Перелік даних, які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, затверджується Фондом державного майна України.
❗️ Тут потрібно зазначити, що визначеного вище переліку даних які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, наразі не затверджено.
✅ За результатом визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Єдиною базою формується довідка про його оціночну вартість з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.
Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта.
? Оціночна вартість нерухомого майна буде оприлюднюватися атвоматично в режимі реального часу з 01.07.2020
Внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази здійснюється суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) на підставі звіту про оцінку, електронна версія якого зберігається в Єдиній базі. Перелік даних про об’єкт нерухомості зі звіту про оцінку, які вносяться суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази з метою реєстрації звіту у Єдиній базі, затверджується Фондом державного майна України. Звіти про оцінку реєструються в Єдиній базі суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку.
Реєстрація звіту про оцінку з присвоєнням йому унікального реєстраційного номера здійснюється Єдиною базою за умови, що визначена у звіті про оцінку ринкова вартість об’єкта нерухомості перебуває в межах допустимого 25-відсоткового цінового діапазону ринкових цін на співставні об’єкти нерухомості, інформація про які міститься у Єдиній базі. Алгоритми встановлення Єдиною базою співставних об’єктів нерухомості визначаються Фондом державного майна України.
✅ Доступ, внесення, перевірка інформації до/з Єдиної бази здійснюються безоплатно. Формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості здійснюється безоплатно.
Звіт про оцінку, не зареєстрований у Єдиній базі, без присвоєного унікального реєстраційного номера відповідно до вимог цієї статті або з дати реєстрації якого минуло більше шести місяців, для цілей оподаткування не застосовується. Єдина база не присвоює унікальний реєстраційний номер звіту про оцінку, якщо з дати звіту про оцінку (або у разі здійснення рецензування звіту про оцінку — з дати завершення такого рецензування) минуло більше п’яти робочих днів.
Під час посвідчення правочинів з продажу (обміну) об’єктів нерухомості нотаріус перевіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості на достовірність даних про об’єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об’єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази.
⭕️ Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості за результатами електронного визначення оціночної вартості є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою.
Доступ нотаріуса до Єдиної бази для перевірки факту формування Єдиною базою довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості чи реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєння йому унікального реєстраційного номера, а також для внесення до Єдиної бази інформації про ціну об’єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу, що ним посвідчується, є безоплатним.
Далее
