Опубликовано director 1 Июл 2020 в Новости | Нет комментариев
С сегодняшнего дня, 1 июля, украинцев ожидает ряд приятных изменений.
Повышение прожиточного минимума
Прожиточный минимум повышается на 91 гривну (до 2197 грн в месяц на одного человека, для утративших трудоспособность – 1712 грн). В связи с этим возрастает минимальный размер пенсии — до 1712 грн. Пособие на детей до 6 лет увеличится до 1859 грн, а на детей от 6 до 18 лет — до 2318 грн. Максимально возможные выплаты пособия по безработице — не более 8 788 грн.
Снижение цены на газ
С 1 июля газ для населения станет дешевле. Цена опустится с 2,94 до 2,78 грн за один куб. Но транспортировка подорожает и цена для каждой области будет разная. Люди получат две платежки: одна за газ, вторая – за транспортировку.
Новый штраф за нетрезвое вождение
Управление автомобилем в пьяном состоянии теперь влечет за собой штрафы от 17 до 34 тыс. гривен. Повторное нарушение карается штрафом в размере 51 тыс. гривен и лишением прав на управление транспортными средствами на срок от 2 до 3 лет. Допустимая норма алкоголя в крови — 0,2 промилле.
Внешнее независимое оценивание
В этом месяце завершится основная сессия Внешнего независимого оценивания. Последний тест по химии пройдет 17 июля. До 29 июля будут известны результаты основной сессии по всем учебным предметам.
Дополнительная сессия пройдет с 23 июля по 11 августа. Результаты обнародуют до 14 августа. Вступительная кампания начнется с 1 августа.
Также с 1 июля заработает механизм возврата денежных средств для тех участников пробного ВНО, которые зарегистрировались на тестирование, но не смогли его пройти из-за ситуации с вирусом в стране.
Для получения средств достаточно будет обратиться в ближайшее отделение ПриватБанка и предъявить уникальный номер участника пробного ВНО.
Электронный билет в Киеве
С 1 июля общественный транспорт в Киеве окончательно перейдет на электронный билет. Оплачивать поездки можно будет проездной картой, картой метро (в метрополитене), банковской картой или разовым билетом с QR-кодом.
Завершение карантина?
Кабинет министров Украины продлил карантин до 31 июля, но пока точно неизвестно, будет ли эта дата конечной. Отметим, что теперь местная власть самостоятельно принимает решение о смягчении или ужесточении карантина.
Как известно, со 2 июля в Украине разрешили работать кинотеатрам. Но посмотреть кино можно будет только при условии соблюдения карантинных ограничений. Главное, чтобы зал был заполнен на не более, чем на 50%.
По материалам: sud.ua
Далее
Опубликовано director 30 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
29 июня вступил в силу приказ Минюста о дополнительной идентификации государственных регистраторов для осуществления операций с недвижимостью.
Для проведения регистрационных действий в реестре прав на недвижимость госрегистраторы должны быть дополнительно идентифицированы.
Идентификация заключается в подтверждении совершения государственным регистратором регистрационного действия с использованием одноразового пароля.
Изменения предусмотрены приказом Минюста от 3 июня № 1846/5.
На сайте Минюста будет обнародован график подключения государственных регистраторов к средству дополнительной идентификации с использованием одноразового пароля.
Регистраторам, не подключившим дополнительную идентификацию, заблокируют доступ к реестру. Доступ восстановят при подключении идентификации.
Отметим, что собственник может запретить перерегистрацию своей недвижимости.
Далее
Опубликовано director 30 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Примусове відчуження земельної ділянки відбувається лише для загальнодержавних потреб чи потреб територіальної громади, що дає можливість власнику земельної ділянки бути захищеним від неправомірного посягання.
Якщо при відчуженні частини земельної ділянки для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг решта її площі не може використовуватись за цільовим призначенням, то за вимогою власника відчуженню підлягає вся земельна ділянка. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 851/25/19, інформує прес-служба ВС.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду переглянув в апеляційному порядку справу за позовом Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області до фізичної особи, в якій позивач просив примусово відчужити земельну ділянку, належну відповідачеві, з мотивів суспільної необхідності.
Суть спору полягає в тому, що в межах Кобеляцького району Полтавської області під час проведення проєктно-планувальних робіт визначено земельні ділянки, які потрапляють під відчуження для реалізації запланованих будівельних робіт (будівництво автомобільної дороги загального користування державного значення). Одна з таких частин земельної ділянки площею 0,2655 га із земельної ділянки площею 5,80 га, що належить фізичній особі (відповідачеві) на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, підлягає викупу для суспільних потреб.
Відповідач згоди на викуп частини земельної ділянки не надав, вказавши, що відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» бажає відчужити державі виключно всю земельну ділянку, оскільки раціональне використання решти площі за цільовим призначенням буде неможливим.
У зв’язку з відмовою відповідача від викупу частини земельної ділянки позивач звернувся до суду на підставі ст. 267 КАС України із позовною заявою про примусове відчуження частини земельної ділянки.
Верховний Суд, розглянувши спір, дійшов таких висновків.
Приписами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», серед іншого, передбачено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об’єктів для суспільних потреб зазначені об’єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення <…> лінійних об’єктів та об’єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об’єктів, необхідних для їх експлуатації. Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності визначений у ст. 16 згаданого Закону.
З огляду на наведене Верховний Суд наголосив, що примусове відчуження земельної ділянки відбувається лише для загальнодержавних потреб чи потреб територіальної громади, що дає можливість власнику земельної ділянки бути захищеним від неправомірного посягання.
Суд також зауважив, що абз. 2 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» передбачено спеціальне регулювання відчуження частини земельної ділянки саме для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об’єктів, необхідних для їх експлуатації.
При цьому норма законодавства надає пріоритет саме волі власника земельної ділянки щодо вирішення питання про можливість раціонального використання решти її площі за цільовим призначенням. Буквальне тлумачення вказаної норми свідчить, що законодавець не висуває вимог щодо необхідності доведення власником землі неможливості раціонального використання решти земельної ділянки і власник наділений правом самостійно визначати можливість або неможливість використання решти земельної ділянки, а також звертатися з вимогою про відчуження всієї земельної ділянки.
Отже, позовні вимоги Кобеляцької райдержадміністрації про відчуження тільки частини земельної ділянки площею 0,2655 га із загальної площі земельної ділянки 5,8 га є втручанням держави у право на мирне володіння майном.
Далее
Опубликовано director 30 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Минюст внес изменения в Положение об автоматизированной системе исполнительного производства.
Согласно приказу от 19.06.2020 № 2124/5, стороны исполнительного производства могут получить доступ к информации Системы, используя:
1) средства электронной идентификации с высоким уровнем доверия через:
веб-портал Министерства юстиции;
Единый государственный веб-портал электронных услуг;
2) идентификатор для доступа к информации об исполнительном производстве, указанный в справке о регистрации исполнительного документа и постановлении об открытии исполнительного производства, через официальный веб-сайт Минюста.
3) с использованием сервисной услуги в форме прикладного программного интерфейса Системы.
Таким образом, стороны могут онлайн:
- получить обобщенную информацию о решениях (исполнительных действиях), принятых исполнителем, с указанием даты, информацию можно распечатать;
- получить доступ к документам исполнительного производства.
Задолженность по исполнительному производству можно оплатить онлайн с помощью:
- платежных систем,
- платежных приложений, взаимодействующих с системой с помощью прикладного программного интерфейса.
При формировании запроса на онлайн-оплату отображается общая задолженность по исполнительному производству с учетом:
- взыскания исполнительского сбора,
- расходов исполнительного производства,
- штрафов, наложенных на должника по исполнительному производству,
- основного вознаграждения частного исполнителя.
Далее
Опубликовано director 30 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Количество украинских водителей, позволяющих себе проехаться за рулем автомобиля под градусом, не уменьшается, а наоборот с каждым годом растет. В связи с этим народные депутаты Украины предложили перевести этот проступок из категории административного в уголовный. Соответствующий законопроект был поддержан Верховной Радой и норма должна была вступить в силу с 1 июля текущего года.
Однако в последний момент Верховная Рада приняла поправку к закону №2617-VIII, которая и вернула все на прежнее место. То есть наказание за управление автомобилем в состоянии алкогольного, наркотического или другого опьянения вновь будет административным. Правоохранители, привлекая к ответственности за пьяное вождение, по-прежнему будут руководствоваться ст. 130 КУоАП.
Далее
Опубликовано director 30 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Податківці повідомили, коли ФОП-єдинники відповідних груп повинні будуть використовувати РРО в обов’язковому порядку.
З 1 січня 2021 р. використання РРО стає обов’язковим для ФОП-єдинників, які здійснюють:
— реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
— надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
— реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
— роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
— діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265/95-ВР;
— діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
— діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
— реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабміном.
Також майте на увазі, що з 1 квітня 2021 р. використання РРО стає обов’язковим для усіх ФОП-єдинників 2-4 груп, незалежно від того, який дохід отримує ФОП.
Далее
Опубликовано director 30 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
В Кабинете Министров Украины проработали поставленную Владимиром Зеленским задачу о повышении минимальной зарплаты в Украине. Премьер-министр и министр финансов предложили график повышения минимальной заработной платы в Украине в 2020 — 2021 годах.
Об этом сообщает Nominal.com.ua со ссылкой на пресс-службу Президента.
«Украинцы заслуживают достойной зарплаты. Знаю, это нелегко – взять и повысить. Однако мы и не искали легких решений, когда пришли к власти», – отметил Глава государства, давая задание.
Премьер-министр Денис Шмыгаль и министр финансов Сергей Марченко проработали этот вопрос, сделав соответствующие расчеты. Глава правительства доложил о предварительном графике, по которому будут повышать минимальную заработную плату. Так, с 1 сентября этого года она будет увеличена до 5 тыс. грн, с 1 января следующего года – до 6 тыс. грн, а с 1 июля 2021-го – до 6,5 тыс. грн.
«Выглядит вполне реалистично. Рад, что это возможно реализовать за год. Благосостояние украинцев – главный показатель нашей эффективности», – подчеркнул Президент.
Далее
Опубликовано director 30 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Штрафы и пени с самозанятых лиц и ФЛП фискалы вправе взыскивать после завершения их профессиональной и предпринимательской деятельности. А если она будет продолжена без регистрации, то в госбюджет конфискуют всю сумму полученной от нее прибыли. О таким мерах воздействия на нерадивых налогоплательщиков рассказала Государственная налоговая служба (ГНС) в письме, разосланным в СМИ 23 июня.
Письмо
Главное управление ГНС в Киеве информирует о положениях в законе 466-IX (бывший законопроект 1210), касающихся самозанятых лиц и лиц, осуществляющих независимую профессиональную деятельность.
- Они берутся на учет в ГНС в день принятия заявления.
- Постановка на учет ФЛП подтверждается сведениями на портале электронных сервисов без обязательной выписки из реестра, как ранее.
- ФЛП, совмещающее независимую профессиональную деятельность, учитывается как ФЛП с признаком осуществления независимой профессиональной деятельности.
- Изменен порядок внесения в Государственный реестр физических лиц – плательщиков налогов записи о прекращении предпринимательской деятельности ФЛП или независимой профессиональной деятельности физического лица.
- Государственная регистрация прекращения предпринимательской или независимой профессиональной деятельности физического лица не прекращает обязательств, которые возникли в период деятельности.
- Если после прекращения своей деятельности самозанятое лицо продолжает ее по факту, то считается, что оно начало ее без взятия на учет.
«Раньше было два разных заявления: можно было регистрироваться как предприниматель, а можно как «независимая профессиональная деятельность», и люди часто ошибались, подавали не то заявление или подавали обе, это была большая коллизия в законе. Налоговики теперь поменяли администрирование в зависимости от деятельности», – прокомментировала UBR.ua Александра Томашевская, налоговый консультант, генеральный директор Е. С. Консалтинг.
Если основная часть письма направлена на разъяснение изменений в администрировании самозанятых лиц, удобных для самих налоговиков, то для самозанятых наиболее важными являются последние два пункта из этого перечня, так как они касаются налогообложения и финансовых санкций за нарушения.
Уход от налогов
Устоявшейся практикой для самозанятых лиц стало совмещение профессиональной деятельности и малого предпринимательства, благодаря чему они могут уходить от налогообложения. Например, практикующий адвокат в качестве самозанятого лица должен уплачивать 18% подоходного налога (НДФЛ), 1,5% военного сбора, а также 22% единого социального взноса (ЕСВ) – всего 41,5% со своего заработка. Однако при регистрации им ФЛП юриста–субъекта предпринимательства он будет выплачивать, например, всего 5% налогов, существенно экономя на отчислениях в госбюджет и Пенсионный фонд.
При таком совмещении самозанятое лицо действует как адвокат только в тех случаях, где необходимо предъявление адвокатского удостоверения, например, при представлении клиента в суде, и если по суду компенсируются затраты на адвоката, то такой доход облагается ставкой в 41,5%. В остальных же случаях можно проводить доходы как ФЛП. Именно на такую практику намекает письмо ГНС.
Штрафы
Закон 466-IX не препятствует совмещению, да в целом, считают эксперты, на деле и не может ей воспрепятствовать. Однако фискалы тем не менее акцентируют на финансовых санкциях за нарушения.
«Определено, что государственная регистрация прекращения предпринимательской или независимой профессиональной деятельности физического лица… не прекращает… обязательств, возникших при осуществлении… деятельности, и не изменяет сроков, порядков выполнения таких обязательств и применения штрафных санкций и начисления пени за их невыполнение», – сообщается в письме ГНС.
В целом это логичное заключение с точки зрения бизнес-деятельности, однако в отечественных реалиях фискалы могут обкладывать штрафами и задним числом, что они активно применяли даже в период карантина, когда штрафы и пени вообще были законодательно запрещены.
Поэтому совмещение двух видов деятельности может дать в будущем теоретическую основу для штрафов задним числом как за неуплаченные налоги, так и за просрочку в их оплате – кто знает, как в будущем могут воспринять такой уход от налогов. Вполне может оказаться, что бывшему адвокату будут приходить «космические» штрафы как частному лицу за вдруг найденные в прошлом нарушения. Впрочем, на данный момент за сам факт совмещения наказаний в законе не предусмотрено.
Наказание
Особое внимание фискалы уделили также и наказанию за продолжение профессиональной деятельностью после снятия с регистрации, когда, например, тот же адвокат принимает гонорары и никак за них не отчитывается – ни как самозанятое лицо, ни как ФЛП.
«В случае, если после внесения в Государственный реестр записи о прекращении предпринимательской или независимой профессиональной деятельности физическое лицо продолжает осуществлять такую деятельность, считается, что она начала такую деятельность без взятия его на учет в качестве самозанятого лица», – сказано в письме.
Данная формулировка означает, что такой гражданин фактически ведет неразрешенный бизнес, а значит, может быть наказан на всю сумму полученного от незаконного бизнеса дохода. То есть уплатит в данном случае не 5% или 41,5%, а все 100% прибыли. Такая формулировка позволяет обходить даже максимальное ограничение налоговой ставки.
«У нас максимум налогов – это 41,5% с чистого дохода, больше налогов нельзя брать. Формально есть старая норма, что все деньги идут в госбюджет с прибыли от деятельности без регистрации. Но в реальности это не работает, у нас все очень криво прописано. Если человек подал годовую декларацию и заплатил с нее доходы, то о какой вообще деятельности «без регистрации» может идти речь», – говорит Томашевская.
Эксперты сомневаются, что такую норму будут применять, иначе в этом случае придется применять ее очень широко – к сотням тысяч украинцев, которые торгуют на OLX товаром деятельности или предлагают там же услуги сантехника, и все без регистрации деятельности. Лицам же, которые ведут профессиональную деятельность, к которым могут возникнуть вопросы, в таком случае выгоднее просто уплатить налоги, подав годовую декларацию как физлицо и заплатив 19,5% налогов, что вдвое меньше нагрузки для самозанятого лица.
Далее
Опубликовано director 26 Июн 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
При вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, суди повинні з’ясувати дату отримання цієї постанови.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 686/28291/19 за позовом до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,
Суд виходив з того, що аналіз норм статті 289 КУпАП і частини другої статті 291 КУпАП свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Аналогічна правова норма закріплена також у частині другій статті 286 КАС України, відповідно до приписів якої позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області із вимогою скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Суд першої інстанції залишив позов без розгляду, оскільки дійшов висновку, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності встановлений 10-дений строк, який обчислюється з дня винесення постанови.
Проте, Сьомий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, зазначив, що строк повинен обчислюватися з моменту отримання оскаржуваної постанови.
Рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що постанова у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі) може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не пропустив строк звернення до суду, оскільки позивачем оскаржувану постанову отримано 11.10.2019, а позовну заяву подано до суду 16.10.2019, тобто у визначений законодавством строк, обчислений із моменту отримання постанови в справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Далее
Опубликовано director 26 Июн 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
ПОСТАНОВА 03 червня 2020 року Справа № 916/2800/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
7.6. Згідно з частиною 3 ст.635 ЦК України, зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Як вірно відмітив апеляційний суд, у пункті п.1.1 оспорюваного договору сторони узгодили, що продавець продасть, а покупець купить частину майнового комплексу в термін не пізніше ніж 31.12.2017.
Отже, оскільки передбачений укладеним 16.08.2017 між відповідачами попереднім договором термін здійснення купівлі-продажу зазначеного майна сплив, то в силу вказаної ч.3 ст. 635 ЦК України зобов`язання, встановлене цим попереднім договором, припинено.
При цьому, відповідно до частини другої статті 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Отже, наслідки порушення попереднього договору однією зі сторін розкриті у частині другій статті 635 ЦК України. І вони застосовуються, якщо інше не встановлено тим самим попереднім договором або актами цивільного законодавства.
❗️Положеннями ЦК України й інших актів цивільного законодавства прямо не передбачено такий правовий наслідок невиконання попереднього договору, як відшкодування збитків у спосіб визнання права власності на річ, що мала бути придбана в майбутньому за договором купівлі-продажу.
Припинення зобов`язання з попереднього договору внаслідок неукладення основного договору протягом встановленого попереднім договором строку ❗️унеможливлює спонукання до укладення основного договору в судовому порядку, виконання обов`язку в натурі чи виникнення основного договірного зобов`язання як правової підстави для виникнення в набувача права власності на майно.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 2 вересня 2015 року у справі №6-226цс14 та Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №401/3856/16-ц.
Далее
