Опубликованоdirector

У п’ятницю, 10 липня, у Верховній Раді зареєстрували проект Закону № 3828 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження спрощеного порядку судового розгляду певних категорій справ, у яких особа визнає свою вину».

Ініціаторами законопроекту є троє нардепів: Сергій Лабазюк, Володимир Ватрас і Тарас Батенко.

Законопроектом передбачається:

• Впровадження в КУпАП нової Глави 22-1 «Розгляд справ про адміністративні правопорушення в спрощеному порядку», яка дозволить реалізувати механізм спрощеного провадження для справ, де особа визнає свою вину та санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу;
• пункт перший частини першої статті 22-1 передбачає запобіжники для недопущення порушення прав особи, за якими не допускається спрощений розгляд для категорій справ, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення певних прав строком на понад 1 рік, стягнення у вигляді виправних або суспільно корисних робіт на певний строк, арешт тощо;
• збереження права особи на участь у розгляді, якщо вона подасть клопотання до суду, або за ініціативою суду.

КУпАП сьогодні залишився єдиним процесуальним кодексом, який не містить спрощеного порядку розгляду, у інших цей механізм реалізовано: ЦПК — Глава 10; КАС — Глава 10; ГПК — Глава 10; КПК — § 1 Глави 30.

Діючі положення кодексу не розрізняють механізму розгляду справ, які мають відносно тяжкі наслідки та спір щодо обставин справи та ті, які не оспорюються учасниками та не мають значних збитків або тяжких наслідків.

Депутати хочуть виправити цей «недолік», реалізувавши сталу процесуальну практику спрощеного провадження для малозначних справ, розвантаживши судову гілку влади та спростивши механізм для осіб, які притягуються до відповідальності за адміністративні правопорушення.

Йдеться про адміністративні правопорушення, в яких особа, яка притягається до відповідальності, не заперечує проти обставин правопорушення та визнає свою вину, та які підсудні судам, визначеним статтями 221 та 221-1 КУпАП.

Спрощене провадження не буде поширюватися на правопорушення :

1) за які передбачено позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк понад один рік;

2) за які передбачено стягнення у вигляді громадських робіт на строк понад сорок годин;

3) за які передбачено стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк понад двісті сорок годин;

4) за які передбачено стягнення у вигляді адміністративного арешту;

5) за які передбачено стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті;

6) щодо вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією;

7) щодо яких прямо заборонено застосування процедури спрощеного провадження відповідно до Кодексу.

У постанові суду за результатами спрощеного порядку замість доказів на підтвердження встановлених судом обстави будуть зазначатися обставини, встановлені особою, уповноваженою на  складання протоколу  про вчинення адміністративного правопорушення, які не оспорюються особою, щодо якої складено такий протокол.

Постанова суду,  ухвалена за результатами розгляду справи у спрощеному порядку,  не може бути оскаржена в апеляційному порядку з підстав розгляду справи за відсутності  осіб, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у протоколі обставини.

В Верховной Раде 10 июля зарегистрирован законопроект «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно некоторых вопросов налогообложения операций по ввозу на таможенную территорию Украины транспортных средств» № 3825.

Как отмечают авторы – нардепы от «Слуги народа», главной целью законопроекта является уменьшение финансовой нагрузки на лиц с инвалидностью. Целью и задачей проекта Закона является совершенствование механизма обложения налогом на добавленную стоимость операций по ввозу на таможенную территорию Украины транспортных средств.

Законопроектом предлагается внести изменения в Налоговый кодекс Украины в части освобождения от налогообложения операций по поставке товаров, классифицируются по следующим группам, товарным позициям и подкатегориям УКТ ВЭД: 8703 21, 8703 22, 8703 23, 8703 31, 8703 32, 8703 33 для лиц с инвалидностью I и II группы, законных представителей недееспособного лица с инвалидностью I и II группы, законных представителей ребенка с инвалидностью I и II группы при наличии медицинских показаний для обеспечения автомобилем и отсутствии противопоказаний к управлению им с их оплатой за свой счет. В течение пяти лет со дня ввоза на таможенную территорию Украины указанные в настоящем подпункте транспортные средства могут быть отчуждены другим лицам только после уплаты такими лицами всех таможенных платежей не позднее дня такого отчуждения.

«Стоит отметить, что лица, которые за собственные средства приобрели автомобиль, автоматически теряют право на бесплатное получение автомобиля и таким образом снимется нагрузка на Государственный бюджет Украины», — подчеркивают авторы законопроекта.

«У структурних підрозділах з питань соціального захисту населення Міністерства соціальної політики України станом на 01.01.2020 року на обліку перебуває 61490 осіб з інвалідністю, які мають право на забезпечення автотранспортом. З кожним роком кількість осіб, які отримали автомобілі безоплатно або ж на пільгових умовах, зменшується. Зокрема, згідно даних Міністерства соціальної політики, за 2019 рік видано 142 автомобілі, із них 136 визнані гуманітарною допомогою, в той же час, коли  у 2010 році така кількість становила 1830 автомобілів, 268 з них – завезені в якості гуманітарної допомоги.

При цьому держава гарантує особам з інвалідністю рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Саме з метою реалізації цих гарантій в Податковому кодексі України передбачено, що від оподаткування звільняються операції з постачання легкових автомобілів для осіб з інвалідністю уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також операції з їх безоплатної передачі особам з інвалідністю.

Проте, коли особа з інвалідністю має можливість придбати автомобіль за свої кошти, то він від вищевказаного оподаткування не звільняється.

Відтак, порушуються принципи рівності можливостей, рівності захисту закону та розумності в той час, коли є очевидним, що  держава не має змоги забезпечити осіб з інвалідністю автотранспортом безоплатно або на пільгових умовах.

Даний законопроект підготовлений з метою захисту прав осіб з інвалідністю, зменшення фінансового навантаження та зняття соціальної напруги. Прийняття даного законопроекту буде мати наслідком те, що особи, які придбали транспортний засіб за власний рахунок, не зможуть претендувати на безкоштовний автомобіль від держави, що призведе до зменшення фінансового навантаження на бюджет», — подчеркивают авторы в пояснительной записке.

Так, проектом предлагается внести следующие изменения в НК:

• Доповнити підпункт 197.1.3. пункту 197.1. статті 197 підпунктом г) такого змісту:

г) товари, що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД: 8703 21, 8703 22, 8703 23, 8703 31, 8703 32, 8703 33 для осіб з інвалідністю І та ІІ групи, законних представників недієздатної особи з інвалідністю І та ІІ групи, законних представників дитини з інвалідністю І та ІІ групи при наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним з їх оплатою за власний рахунок.

Такий транспортний засіб забороняється відчужувати протягом 5 років з дня державної  реєстрації. У разі  відчуження транспортного засобу, який був ввезений із звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, з порушенням вимог цього підпункту, податок сплачується особою, зазначеною у третьому абзаці підпункту 3 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу не пізніше дня такого відчуження.

Бувають випадки, коли нотаріуси відмовляють в оформленні спадкових прав. Причини відмови можуть бути різними. Про це йдеться у повідомленні Міністерства юстиції.

Зокрема, наводимо основні причини відмови нотаріуса:

• відсутність правовстановлюючих документів на майно,
• пропуск строків на прийняття спадщини,
• неоформлення права власності спадкодавцем на майно за час життя,
• накладення арешту на майно через наявність заборгованості.

«Саме з останньою проблемою зіткнулася дитина при оформленні своїх спадкових справ: на все майно, що заповідав дідусь онучці, було накладено арешт. Розібратися у ситуації та вирішити проблему допомогли юристи Одеського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги», — розповіли у Мін’юсті.

Для цього були вжиті такі дії:

• направлено адвокатський запит до відділу державної виконавчої служби для з’ясування обставин, через які було накладено арешт на майно. Після отримання відповіді стало відомо, що причиною накладання арешту на майно був судовий наказ про стягнення зі спадкодавця заборгованості перед Інфоксводоканалом;
• надіслано відповідний запит до Інфоксводоканалу та отримано відповідь про те, що заборгованість повністю погашена, про що Інфоксводоканал надав відповідну довідку;
• звернення до суду, оскільки у зв`язку із закінченням строку зберігання матеріали виконавчого провадження знищено.

Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для збереження арешту на спадкове майно, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі шляхом зняття арешту з нерухомого майна.

З рішенням суду можна ознайомитись за посиланням.